Твій парфум думки бентежить
Нічний світ за нами стежить
Тепла ніч нас огортає
і навіює думки...
Дивний смак літньої ночі
Манить нас вогнями місто
Все розкажуть твої очі
Сукня, діамант, намисто...
Ніч народжує чекання
І тремтить несамовите
В голові моїй бажання
Від очей людських закрите..
Мчить таксі і ми готові
увірватися у ніч
Келих з колою і льодом
Ми лишились віч-на-віч...
Ритм тіла качає пружно,
Ти вмикаєш звук на повну,
Ми сьогодні стали ближче
Перейшли межу умовну...
Ранок, сонце, кава в ліжко
І продовжується гра,
Келих з колою і льодом
Нашу ніч запам"ятав...
Віро, дуже гарно передана пристрать та атмосфера. Але над розміром треба було б попрацювати.
Моя щира порада: не поспішайте публікувати - працюйте над дотриманням поетичного розміру.
З образністю та емоціями у вас все дуже добре!
Іноді за ради рими і розміру втрачаєтся настрій ,або невдається передати думку і ємоцію яку відчуваеш.... намагаюсь тримати баланс і не перегинати в той чи інший бік)
Вибачте за втручання.
Взагалі-то ніким не заборонено виходити за усталені рамки, заради змісту.
Дехто навіть послуговується виключно вільною формою.
Відповідна структура та ритміка необхідна, якщо вірш написаний для пісні.
Чи на конкурс, де технічний бік справи жорстко регламентований.