Я, у руки візьму білий лист,
Чистий лист, наче те полотно,
Запозичу, в натхнення свій хист,
Пригадаю усе, що було
Ляже лист, білий лист, на мій стіл,
Полотном, на старинний мольберт,
Щоб пером, немов пензлем, зумів
Нанести твій, кохана, портрет
Намалюю перш очі, для них
Подарують блакить небеса,
Розжену хмурість хмарок сумних,
Хай сіяє, іскриться краса
Твого личка чудесний овал,
В величавій вирáзності вилиць,
Напишу з неповторністю фарб,
Що промінцями сонця пролились
І відкрите, розумне чоло,
І маленький, гарнесенький носик,
Зображу, положу в полотно
Із любов'ю, прикрасивши трошки
Незабутню усмішку твою,
Малиново-п'янкі твої губи
Й золотисто-пшеничну косу,
Я бажанням своїм намалюю
Ліг цей лист, білий лист, на мій стіл,
Полотном, на старинний мольберт,
Щоб пером, немов пензлем, зумів
Нанести твій, кохана, портрет...
ID:
801519
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.08.2018 09:35:19
© дата внесення змiн: 01.08.2018 09:35:19
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ
Вкажіть причину вашої скарги
|
