Ще не почався вихор-падолист –
Птахи уже на південь подались.
В зелену крону чарівниця-осінь
Вплела берізці золотаві коси
І засміялась: вийшло ж бо на «п’ять».
Глядь – клени дивним золотом горять,
І запалав вогнем калини кущик.
Милуються пожаром тим – не тушать…
Акації – в коричневих сережках,
Із осінню занадто обережні:
У зелені стоять, у соковитій,
Аж поки вітер руки об них витре
І кине на побляклу вже траву,
У воду, захололу у ставу.
Останні яблука в садку обтрусить
Бешкетник той, тоді до парку рушить
З горобиною в піжмурки пограти.
Тим часом осінь дня потроху краде…
4.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
