Всі люди кудись біжать,
Хто в школу, хто на роботу,
Варто давно вже признать,
Чекають лише суботу.
Щоб пожити для себе,
Відволіктись від буденних справ,
Хтось запитає в тебе,
Чому ти всю ніч зовсім не спав.
Хтось можливо і зрозуміє,
Комусь явно не дано,
Що сім'я найтяжча робота,
Не цінується давно.
Їй теж потрібна увага,
Море часу взамін,
Для когось сім'я-розвага,
Для інших-запах стін.
І не вистачає в тижні дня,
Щоб жити, як хочеш ти,
Щоб не гнатися щодня,
Підкорюючи нові мости.