Натхнення черпала з вірша Тараса Слободи http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813141
Я прийду в твої сни, без запрошення, нишком, як злодій,
Мій смарагдовий погляд породить сум`яття в душі,
Не торкнусь твоїх губ - спричиню цим шалену негоду:
Буревії бажання та ревнощів зливи й дощі.
Я прийду в твої сни ніжним вальсом весняним Шопена,
І пройду лабіринтом твоїх недоторканих мрій,
Де надія живе невагома, п`янка, незбагненна,
Що твоя я навіки, а ти - тільки мій, тільки мій...
Я прийду в твої сни, як зоря в безіменнім сузір`ї,
Щоби сяйвом своїм освітити тобі небосхил.
І - щоночі у сон, наче птаха з надією в вирій,
І - щоночі у пристрасть, в коханні лишатися сил.
Я прийду у твій сон, щоб таємно з тобою зустрітись,
Щоб співати з тобою лише оргазмічні пісні
Ти чекай мене, любий, а я обіцяю наснитись,
Щоб кохав мене щиро і палко хоча б уві сні.
15.11.18р.
Оце так пристрасть! Гарно Тарас надихає! Мені дуже сподобалось, навіть думки про написання музики є... Але знову тридольний розмір... А я вже написав для Удайка два вальсових твори, ще один - може бути перебор. Проте, подумаю...