А пам'ятаєш як казав
Так ніжно про любов?
І мій дух, мені кричав:
– Та я ж дихаю тобов!
Почувши це, упали сльози
Такі щирі, не гіркі.
І коли закутали морози,
Я чекала повідомлення важкі.
І знаєш, не вистачає слів,
Щоб описати ті почуття.
І милу гру, широких брів,
Яка полегшує життя.
І слова твої я не забуду
Пронесу, їх мов оберіг.
І те, що мене таку зануду
Полюбити щиро зміг.
Не вистачить, ні слів, ні сліз
Щоб описати те , що відчуваю я
Із кожним: "ти моя".
І переживем, сім найгірших гріз
Головне твоя рука...
