ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
Хто вам сказав – герої не вмирають?
Спитайте в посивілих матерів,
Котрі щоночі і щодня чекають
Додому неповернених синів,
Їх душі в шибку стукають неначе –
Надія стрепене примарним сном,
А замість колискових – "плине кача",
Цимбалить дощ у ринву за вікном.
Спитайте у вдови – чи не вмирають
Герої на "Майданах", чи війні?
Дітей спитайте, що батьків чекають,
Як спрагле сім’я сонця навесні.
Гукніть до неба, у лелек спитайте
Про тих, що не родились, не зросли.
Вони б жили, та влучно стрелив снайпер
І їх лелеки в дім не донесли.
Спитайте наречену, що кохала, –
Чом в чорний вельон вкрита голова?
На хрест рушник весільний пов’язала,
Ще незаміжня, а уже вдова?
Це їм до болю "кача" серце крає –
Із двору в двір сумний лунає спів.
Хто вам сказав – герої не вмирають?
Спитайте посивілих матерів.
