— Мамцю! Мамо! А у мене...
Віриш? Сонечко у жмені!
— Загадай мерщій бажання!
Що хотілося востаннє?
— Хтів і хочу цуценятко!
Я йому збудую хатку!
— Тож відкрий свою долоню,
Відпусти швидкіш на волю!
Хай летить собі ген-ген,
Побажай і все буде!
— Добре... Добре! Зараз... Зараз... –
Замовчав і врешті сталось,
Крильця, в цяточках, звелися,
Враз махнули й понеслися
— Ти лети! Лети! Лети!
Не забуть лиш принести
Мир та щастя Україні!
Цуценя ж пізніш, не нині...
