Сподіваюсь, що я зможу
Подолати всі свої проблеми та страхи,
Що не здамся ‒ переможу
І ніхто в мене не заб'є скручені цвяхи.
Сподіваюсь, не залишу
Нікого з рідних у біді,
Я лиш мить свою колишу
І лишу пам'ять у сліді.
Сподіваюсь, не ображу,
Ні, нікого та нічим,
Зайвого не розкажу,
Не стану звуком німим.
Сподіваюсь, що я здатна
Зробити у житті все так, як маю, хочу,
Буду перша, а не кратна,
Хоч не знаю, на що, де і як я наскочу.
Сподіваюсь, що не скажу
Того, чого не хочу та не мушу,
Свою миттєвість покажу
І десь вразливу та чуттєву душу.
Сподіваюсь, що не буду
Багато гнітитись та сумувати,
Важливого не забуду,
Свої вміння буду розвивати.
Сподіваюсь, не дарма пишу ‒
І цим комусь, у чомусь допоможу.
Сподіваюсь, не дарма спішу ‒
І на всіх рингах крутих переможу.
Сподіваюсь, я буду такою, якою хочу бути.
Я просто є, я тут, я просто розвиваюсь.
Сподіваюсь, що не зможу ‒ ні ‒ незабутнього забути.
І що все буде добре ‒ просто сподіваюсь.
14.03.2017
ID:
848348
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 15.09.2019 23:00:11
© дата внесення змiн: 15.09.2019 23:00:11
автор: Оля Тимошенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
