Цілували Юди
мою Україну.
Говорили, люблять...
І ножем, у спину!
Що то їм майдани
та криваві сльози?
Кляті бусурмани!
Хвойди голомозі!
Кликали, чекали,
чужого просили:
"Приди к нам, о царю!
Нету боле силы!"
Тьфу ж на вас поганці!
Щоб вам руки всохли!
За наш герб, за прапор,
за наругу... Здохли б!
Нема до вас жáлю,
не буде й пощади!
Шкода, що не знали,
де чекати зради...
Віділлються сльози,
сльози материнські,
вам... Прости нам, Боже!
Та нема вже спину...
То є наші землі
і є наше право
воювати вперто,
за волю та славу!
Цілували Юди
мою Україну...
