Такі незабутньо-сонячні, погожі осінні дні
Неповторні яскраві барви - багряні і золоті
Торкнулася осінь пензлем, немов чарівним пером
Торкнулась дерев,і неба, і серця – твого і мого…
І осінь неначе покликала – всю красу я дарую тобі!
Ти лиш глянь довкола, вдихни її, зупини думки в голові…
Здійми до неба свій погляд – яка ж бездонна блакить...
І мить ось ця – неповторна,
неймовірна,
осіння
мить…
А осінь неначе кликала – ти побудь зі мною, постій
забудь про свої турботи, неспокій щоденний свій
Подружися зі мною в парках - пройдись золотим килимком,
а сонце моє твою душу зігріє
проміння
щедрим
теплом…
Сподобалась персоніфікація. 
