Чернігівська земле, свята і багата,
Із сивих часів берегиня ти хати
Моєї, вкраїнської, й прадідів наших,
Та оком на тебе накинула Раша.
Чернігівська земле, не раз ти умилась
Гіркою сльозою, але не зломилась,
Коли нагинали тебе московити,
А ти виправлялась і йшла гордовито.
Чернігівська земле, пишаюсь тобою,
В житті не була ти ніколи німою.
Пили твою силу борці і поети,
А ти дарувала їм крила для злету!
28.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).