КАРЕЛІЯ
Хочу розчинитись в білім дні...
Розітнути ті кремезні груди...
Очі жорсткі, як вуглинки кам'яні,
Запалити полум'ям...-холодні.
А моя окрилена душа
Лине між ялини високі та розлогі,
На круті гранітні скали.О!- Краса!-
По обидві сторони дороги.
З головою пірнути б в озерце,
Що, як підкова обняло сушу дугою;
І - мліти від щастя! Там!- Де моє серце!
Шаленіє поряд з Тобою!
Я далека Українка, я - чужа...
Буду цінувати гостинні руки,
Заглянувши в очі, щоб попіл і зола
Не ятрили довгої розлуки.
Щоб не тліли веселки і мрії,
Щоб цвіли і пахнули сади,
І збувались зрошені надії:
Чудесну Карелію, Господи! - Храни!
19.12.2018р.