Якщо в житті, немає долі
І ніхто не знає, що буде далі.
Усім життям хочеться кричати:
Неначе, так не повинно бути.
Іж може всепочуття болю,
Знову так глибоко засяде
Що ще на смерку вскриє душу
Та на перекір своєму бути
Каплями дощу, воросу в повітрі
Від подихів насильно
Захочеться усе змінити:
Все життя, усі думи, усі мрії.
І ж тоді нехай горить, нехай вгоряє,
Просто в кості, просто в груди
Нехай оця вага все спопеляє
І відпустить в одвічні серця шрами
І нехай сьогодні ще болить,
Нехай душа кричить у муках.
Та ж залишить по духу віри,
Щоб хоч каплю - щирої надії.
