У пошуках музи – не знаєш спочинку,
все бродиш, шукаєш, немов неприкаяний
зупинись, зачекай – хоча б на хвилинку
бо я ж не встигаю … і у відчаї падаю
Ти немов сонце – від зірки до зірки,
впадаєш у крайнощі, збиваєшся з ліку,
Зведуть мене з розуму твої екліптики
І не досить буде їм одного віку
Розпалив для мене персональне пекло
І хай вогонь не згасне – його роздмухуй вітром
а ти продовжуй далі – допоки світ не змеркне…
і безборонний люцифер вмирає паралітиком
