На її очах виднілись сльози
На жаль ці сльози були не від щастя
Вона любила дивитись на грози
І терпіти біль у зап'ясті
Вона здавалсь для всіх сильною
Немов військовий щит
Та залишалась маленькой дитиною
В якої в душі все дощить
Вона чекала великого дива
Коли нарешті закінчиться все
Що в неї так довго боліло
І все, що біль цей несе
Вона не боялась боротись
Сміливо йшла до кінця
Не мала думки відмовитись
Від промінчика сонця
