Тобі моя кохана, пишу цей вірш
Ні, я не Есенін, але пишу не гірш
Тобі моя кохана, любов’ю зобов’язан
Не замка Іф, твого кохання в’язень
Тобі моя кохана, дякую кажу
Без тебе моя мила не бачу куражу
Тобі моя кохана даю своє кохання
Лиш ти моя єдина, лиш ти моє бажання
Тобі моя кохана, зберу всі квіти світу
Волошки та куль-баби, діти поля й вітру
Тобі моя кохана в волосся, троянди заплету
З червоної калини, намисто я зплету
Тобі моя кохана, зберу я ягід кошик
До пчіл залізу в вулик, тобі принесу меду горщик
Тобі моя кохана направлю промінь сонця
Знанцюю тобі танець коло твого віконця
Тобі моя кохана, я подарую казку
Тобі я дам багатство, впевненість і ласку
Тобі моя кохана посмішку я дам
Якось на вихідні злітаєм в Амстердам
Тобі моя кохана… Все!
Життя нам радість принесе
Цілую, міцно обіймаю
Тебе одну лиш я кохаю!!!