Не забувай, що ти завжди жіночна
І пам'ятай в тяжкі часи розлуки
У неньки України твої очі
В дружини України твої руки
Не забувай, що ти завжди кохана
І можу я піду кудись далеко
Та повернувся пізно або рано
Барвінком в полі, клекотом лелеки
Малиновим промінням на світанку
Твої я губи й скроні поцілую
Вплетуся я відлунням в колисанку
Що на ніч наші діти чують
І перемоги прийде час й година
Ти в новім домі сядь біля вікна
Поглянь навкруг, як квітне Україна
Вона для мене як і ти одна
О. Панченко
8 березня 2022р.
