Свої чорні руки забери від мене,
Забруднились довгі аж по лікті.
Відрубаю, якщо буде треба,
Тож готуй до бою гострі нігті.
І залиті кров'ю хитрі очі
Відведи, щоб я не нервував,
Бо як увірветься лютий розпач,
Розчавлю і непомічу травм.
Посмішки не діють, бо не щирі,
Тож сховай нещасні, бліді зуби.
Бо вони, як пташки сизокрилі,
Розлетяться, коли буду згубним.
Ти зі мною надто несерйозно
Обійшлася, а тепер жалкуєш.
Було тепло, а тепер морозно,
Як тепер зі мною пожартуєш?