ви ди ха ти
суміш терпкого
і бажано мрійливого
ай_ ва
осіннього ранку
початого жовтого
блідо зеленого
/як колір 'лимонного' дерева
за яким наївно вираховувала
насиченість осіні/
ріже піднебіння
нагадує сонце в розрізі квітку й
знекровлене серце
забагато гіркого
терпкого
хочеш виварити
усе це
зробити джем
/як в кращі часи/
та ні сил
ні терпіння
мовчки потопаєш
в туманностях
привстаючого дня
що обіцяє
....
нову порцію чорнозему
від вибуху
не далекого
луною
по стінкам
порожнистого серця
перегризаєш айву
перетравлюєш
намагаєшся зацукрувати очі
і зуби
аби утворився джем
але
не цукрується
..ранок нікому не винен
..нічого обіцяти
[all of this nothing - dave gahan & soulsavers>
