| Сторінки (5/425): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ой на Івана, ой на Купала
Вінок духмяний на річку пускала.
Вінок пускала, Бога просила,
Щоб моя доля булла щаслива.
А моя доля поруч блукала,
Ти – моя доля, я і не знала.
Ти у віночок мій зодягнувся,
Про інших юнок одразу ж забувся.
Ой на Івана, ой на Купала
Папороть-квітку в лісі шукала.
Опівночі вирву, вона не зів’яне,
Свічею кохання між нами стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Ти сказав: Люблю іншу – я стала нею,
Ти хотів дістать неба – я стала зорею,
Коли щоки твої сльози вмивали,
Мої руки з очей срібні роси збирали.
Ти заходив в чоботях у зранену душу,
Я вмивала її, бо люблю, значить мушу.
А коли у болото вбирались дороги,
Я стелила себе дорогому під ноги.
Я кохати себе в тебе не вимагала,
Бо кохання мого на нас двох вистачало.
Я зреклася себе, продала свою волю.
Не шкодую – сама собі вибрала долю.
А сьогодні душею пройшлась сильна злива –
Все кохання до тебе, як пил з доріг, змила.
Будь щасливий із нею, аби не зі мною.
Я у завтра тебе не беру із собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Біг босоніж дощик по бруківці,
Біг бо п‘яти камінь пік.
Лопотів дахами й по долівці,
По корі стікав, стеливсь до мокрих ніг.
Хмарка голосно на лайдака сварилась,
Громами кричала звідусіль,
Але жодна крапля не лишилась,
Дощик біг від грому ще мерщій.
Хмарка думала, що дощик загубився,
Блискавицями йому встеляла шлях.
Та бешкетник біг, не оглядався
Із усмішкою на змочених вустах.
Сипались усмішки на будинки,
На траву котились по гілках,
Залетіли в очі до Маринки,
Що стрибала в синіх чобітках.
А коли втомився пустувати,
Сили залишились на межі,
Полетів у хмарку спочивати –
Відпочинку хочуть і дощі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018
Тебе люблю я, чи кохаю –
Не знаю…
Чи буду я з тобою, чи не буду,
Не забуду…
А ти мене чи любиш, чи не любиш,-
Голубищ…
На вушко лагідно шепочеш
Щоночі…
Із двох одне – це магія кохання
До рання…
А вранці цьом у щоку й на роботу –
Турботи…
Щоб ввечері прийти додому
І втому
Лишити за дверима
Й очима
Тебе поцілувати в носик…
Хоч досі
Тебе люблю я чи кохаю –
Не знаю.
Та кожен раз з тобою відлітаю
До раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
Доня у кімнату вбігла,
І дзвінко гукає:
- Знаєте, що наша біла
Кішка витворяє?
Наша Мурка вже велика –
По столі гуляє.
- Ах, то капосна мурлика! –
Мама примовляє.
- Що знайшла збитошна кішка?
Мабуть, їсть вже сало?
- Мамо, Мурка їсть вже кашку,
Сала їй замало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
Коли всі слова сказані,
Просто мовчи.
Коли думки спечалені,
У душі кричи!
Коли надворі світло,
сховай свічу...
Подаруєш мені мІтлу -
У небо злечу!
Коли у душі спекотно,
Навіщо кожуш?
Коли розмова солодка,
То чому стільки мух?
Якщо мрії несуть до небес,
Навіщо літак?
Якщо з Божою поміччю Лазар воскрес,
Чом не зможеш так?
І щоб мрії рожеві сьогодні здійснить,
Окуляри вдягни.
Якщо хочеш свій світ кращим зробити -
Стань і зроби!
І коли в далечінь дорога гукає,
На велик сідай...
Їдь вперед, бо там щастя тебе виглядає,
Дивись, не злякай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
Холодне літо… Вже до осені півкроку,
Вже сонце відстояло свій найдовший день,
Лелеки в полі вже збирають на толоку,
Хоча купальських ще не співано пісень.
Зерном пшениця вчора лиш налилась,
Ще яблук, меду спас не роздає,
А перша айстра росами вже вмилась,
І гриб у лісі шапку подає.
Не шкода, що це літечко від нас тікає.
Сюди воно ще вЕрнеться не раз.
Та шмат життя людського забирає,
Найкращі дні у літі без образ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018
Роботу! Дайте ще роботу!
Таку, щоб з нею все забути!
Щоб з серця викинуть скорботу,
Або хоча б міцніш її замкнути.
Будь ласка тиші! Дайте тиші,
Щоб кожен подих свій почути,
Щоб душу вбрати в найчистіше,
Щоб про біду чужу забути!!!
Хто має силу? Поділіться!
Навчіть, як ворогів прощати?
Сказати як герою: - Помиріться
Із тими, що прийшли тебе вбивати?!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
У темному лісі, серед буйних трав,
Там, де кожен кущик має свої очі,
Дуб столітній небо гіллям підпирав,
Раз на рік збувалися мрії там дівочі.
Килим там застланий блисне, як смарагд,
М’яким оксамитом лащиться травиця.
Там оселя дивних, чарівних наяд,
Що виходять з озера, щоб повеселиться.
Лише раз у році папороть цвіте,
Та її наяди трепетно пильнують,
Тільки хлопець юний до них забреде,
Заволочать в озеро вмить і зацілують.
Хто нестримно, палко, щиро закохався,
Щоб здійснить бажання, до лісу пішов,
Ще ніхто із цвітом назад не вертався.
Папороть шукаючи, смерть свою знайшов.
Тільки ти не бійся диво-цвіт шукати,
Бо моє кохання збереже в біді,
Я твій шлях нелегкий буду пильнувати,
Щоб тебе не вкрали ці дівки бліді.
Вийдеш опівночі, під столітнім дубом
Зіркою ясною цвіт замиготить,
Рви, в кулак затисни, хоч як страшно буде,
Чуєш, як між пальцями квіточка тремтить?
А коли наяди танець свій станцюють
І тебе до себе в воду заберуть,
Знаєш, яка перша тебе поцілує?
Перша і єдина – я, про всіх забудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018
А ти був юний, вірив в чудеса,
У заповітні мрії і правдиві очі,
Людська душа – це трепетна краса,
Не потривож її, якщо зламать не хочеш.
Ти був сміливий, вірив, що казав,
Свій світ замалював у чорне –біле,
ВідтІнків похідних в житті ти не сприймав,
Пастельні фарби для сердець змілілих.
Ішли роки, рубцями по душі,
Вони тебе хотіли поміняти,
А ти топтав життєві спориші,
Зберіг себе, хоча багато втратив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
Запросила в гості киця
Всіх, кому вночі не спиться:
Скорпіона,їжака
І ще вовка-хижака,
Борсука і кабана,
І гадюку, й кажана,
Пугача, сову, койота,
Тільки мишка була проти.
Скатеркою стіл накрила,
За столом всіх посадила:
Скорпіона,їжака
І ще вовка-хижака,
Борсука і кабана,
І гадюку, й кажана,
Пугача, сову, койота,
А де ж та, що була проти?
Киця мишку виглядала,
Разом з кицею шукал:
Скорпіони, їжаки
Іще вовки-хижаки,
Борсуки і кажани,
І гадюки, й кабани,
Сови, пугачі, койоти.
Де сховалась та, що проти?
Обшукали все дарма –
Мишки все одно нема.
Якщо ви – розумні мишки,
В гості не ходіть до кішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
Запросила в гості киця
Всіх, кому вночі не спиться:
Скорпіона,їжака
І ще вовка-хижака,
Борсука і кабана,
І гадюку, й кажана,
Пугача, сову, койота,
Тільки мишка була проти.
Скатеркою стіл накрила,
За столом всіх посадила:
Скорпіона,їжака
І ще вовка-хижака,
Борсука і кабана,
І гадюку, й кажана,
Пугача, сову, койота,
А де ж та, що була проти?
Киця мишку виглядала,
Разом з кицею шукал:
Скорпіони, їжаки
Іще вовки-хижаки,
Борсуки і кажани,
І гадюки, й кабани,
Сови, пугачі, койоти.
Де сховалась та, що проти?
Обшукали все дарма –
Мишки все одно нема.
Якщо ви – розумні мишки,
В гості не ходіть до кішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797145
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.06.2018
Здригається земля від вибухів,
А плечі твої від ридань.
Хоч небо закипа від спалахів,
Стоять герої без страху й вагань
Душа викрикує молитвою
Через затиснуті вуста,
За чужим золотом гонитвою
Вітчизні вірність пророста.
Стоять герої, прямо серед пекла,
А треба – просто в пекло йдуть,
Це їхня боротьба запекла,
І їх єдиний вірний путь.
А хочеться прийти додому,
Страхи лишити на війні,
Як форму, скинути страшенну втому,
Пройтися в полі по стерні.
Так хочеться, щоб цінували,
А не казали: - Хто просив?
Хай би героями не звали,
Щоб хтось присісти запросив.
Та все ж стоять прості герої
Зі смертю стали вже на «ти»,
Із рук не випускають зброї,
Дарують дітям шанс зрости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797064
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2018
Твоя любов латає мою душу,
Я знов на старті нових почуттів.
Боюсь повірити, та спробувати мушу
Вдягнути душу в краще із платтів.
Твоя турбота вабить і лякає.
Я з нею почуваюся дитям.
І віру у людину повертає
Твій погляд із коханням до нестям.
І лиш коли твої стомились очі,
І я щаслива в тебе на плечі.
Зникають всі страхи дівочі,
З тобою добре вдень і уночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2018
Шахова партія між нами триває…
Я – королева, тож мені не супереч!!!
Ця гра жорстока, помилок не вибачає,
І вже занесений над головою меч.
Ти мій король! Сьогодні я покірна,
Вже пішаки розстріляні давно.
Холодний розум, почуття надмірні,
До ніг твоїх упало кімоно.
Кохання мить – і ти забув тривогу,
Підніс своє знаряддя вгору кат.
Ковток шампанського – святкую перемогу.
Поставила тобі, о мій королю, мат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2018
В дитинстві небо здавалось нижчим,
Як на грушу вилізеш - полоскочеш.
І слід від дощу був за море глибшим,
Впадеш у калюжу, смієшся-регочеш.
В дитинстві страшними здавались тіні,
Та їх сонце палило без сліду.
Й по печеній усім картоплині -
Не було смачніше обіду.
Ми жили у дитинстві, як в казці,
Хоч і тут були свої Карабаси,
Але ще не служили краватці,
Всі поважні були свинопаси.
Серед ночі в комфортній оселі,
Хочеться у своє минуле,
Повернутись на часовій каруселі
Туди, де ноги в траві тонули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2018
Червневий день, смак липи і малини,
Спів пташки й ніжний шепіт вітерця,
А в світі є хоча б одна людина,
Як пішла назавжди до Творця.
Танцює місць із зірками разом,
Пухка постеля сон солодкий шле…
А десь дитя сльозу пуска за татом,
І мамою нікого не назве…
Тече струмок, до моря поспішає,
І соловей додому з чужини летить.
Цінуймо те, що кожен із нас має:
В житті найвища цінність – ЖИТЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018
Грозами! Грозами! Грозами!
Липень співає в полях.
Гуляє помІж верболозами,
Вмиває спилючений шлях.
Зливами! Зливами! Зливами!
Небо змиває журбу.
І жайворонок з переливами,
І соловейко в саду!
Спекою! Сонцем і спекою
Сиплеться літо на нас.
А я розмовляю з лелекою:
-До відльоту готовий компАс?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796633
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.06.2018
Шепоче липа: - Я тебе люблю...
Шепоче липа вітром межи листя.
Люблю без докорів тебе і без жалю,
Хоча любов ця терпка і терниста.
А ще солодка, наче з липи мед,
І необхідна, як ковток повітря,
Вона прийшла без знаків і прикмет
І заховалась в листі серед віття.
А я вдихаю липи аромат,
А я вдихаю аромат любові...
Дурманить липа розум у дівчат,
Дурманять хлопців юнки чорноброві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2018
Фарбу небесну хмаринка везла,
Так поспішала, що всю розлила.
Поле поляпала фарбою трошки –
І розцвіли серед поля волошки.
Волошки цвітуть, ховаються в житі,
Колір блакитний вплітають у літо.
Сині, як небо, сині, як море,
Чисте, глибоке, прозре-прозоре,
Мандрують волошки степами й гаями,
Цвітуть на вікні у букеті для мами,
Цвітуть, коли сонце, цвітуть у дощах,
Волошки ховаються в твОїх очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796363
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 20.06.2018
Фарбу небесну хмаринка везла,
Так поспішала, що всю розлила.
Поле поляпала фарбою трошки –
І розцвіли серед поля волошки.
Волошки цвітуть, ховаються в житі,
Колір блакитний вплатають у літо.
Сині, як небо, сині, як море,
Чисте, глибоке, прозре-прозоре,
Мандрують волошки степами й гаями,
Цвітуть на вікні у букеті для мами,
Цвітуть, коли сонце, цвітуть у дощах,
Волошки ховаються в твОїх очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796359
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 20.06.2018
Ніч… Спалах… Божевільна втома…
Вокзал чужий… Оголена душа…
Порожнє місто, двоє на пероні,
Вже їхня стежка тоне в споришах.
Горить ліхтар, а може, його очі,
А може, то кохання у вогні згора.
В цю ніч банальну лиш вгорі пророчо
Розлукою горить нічна зоря.
Гудок… Вагон… Холодна порожнеча…
І потяг, що повіз його удаль…
Кохання – боротьба, він вибрав втечу,
Вона самотність заховала під вуаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Там, де ранок пахне травою,
Там, де сонце сховалося в росах,
Заблукали ми двох з тобою
У коханні і літніх грозах.
Де сміється потік карпатський,
Де в чорниці прибралась стежка,
Ми вінці одягнули царські
І з черешень диких сережки.
А над нами сміється небо,
А під нами - з квітОк перина.
Що зі мною зробив ти, звабо?
Чому серце співа, мов пташина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Здається знизу – на вершині яскравіше сонце,
З гори рукою можна зорі позбирати.
І світ, який всі дивляться з свого віконця,
З низів піднявшись, можна обійняти.
Працюй багато, вперто, до оскоми,
Жалі відкинь, угору зайвий це багаж.
Бо на шляху до неба нелюдські закони:
Тут чуйність – дурість, доброта – міраж.
Але ж вгорі!!! Там сонце яскравіше…
І всі лишають свій затишний дім.
Багаж складають в рюкзаки скоріше,
лише потрібні, необхідні речі в нім.
Кульок любові, жменю милосердя,
І справедливості ще пригоршню взяли.
І впертості, і трохи спересердя,
Снаги…Рюкзак – за плечі…, і пішли…
Та шлях крутий, і лямки ріжуть плечі.
Бо ж до вершини є нелегким путь.
Спинись, подумай, викинь непотрібні речі,
Угору з зайвим багажем не йдуть.
Коли ж нога на гору твердо стане,
І щастю твоЄму немає меж,
Рука в заплічник твій загляне,
А там вже порожньо, нічого не візьмеш.
Тож,важко ідучи уперто вгору,
До ран, мозолів серце натруди,
Знай, щоб повернутися додолу,
Потрібно мати, з ким назад іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2018
Вставай, народе! Прокидайся!
Мяку постелю застели!
Водою правди умивайся!
Вставай! І землю борони!
Вставай, бо в небі чути громи,
І спалахи від блискавиць,
Від вибухів в землі судоми,
І хижий блиск чужих зіниць.
Вставай, хоч сон хороший сниться,
Хоч шкода ліжко покидать.
Вставай, щоб раптом не спізниться,
Як прийдуть тЕбе убивать.
Вставай, закрий грудьми сусіда,
Щурів із хати прожени.
Війна страшна – лише коррида.
Де переможці будем ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
Скажи, яка в тобі сховалась таїна?
Яка загадка у тобі таїться?
Щоразу п’ю тебе до дна,
Щораз душа повна по вінця.
Які ти чари віднайшов?
Які промовив ти закляття?
Чи в лісі папороть знайшов,
Що не згора любов в багатті?
Чому? Не можу я збагнуть,
Ти у мені течеш по венах.
Мільйони, сотні літ пройдуть,
Ти у мені – я незнищенна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
Переболить… Не плач, моя лебідко…
Затихне… в серці щемкий біль…
Час – лікар, він лікує швидко,
Дарма, що спогад в душу лізе звідусіль…
Мине… і знов цвістимуть ружі…
Сльозами по щоці відкапотить…
і погляд на собі зловлю байдужий,
той погляд, що і влітку холодить.
Не злись… це почуття плебейські,
Бо королеви по життю йдуть з вальсом в такт,
Ти – вища за проблеми всі житейські,
Не злись, бо злість гірка на смак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Розквітли маки… на полях боїв
НапИлися людської крові і розквітли…
А дома ще чекають матері синів,
Не знають, що вони перетворились в квіти…
Вже Інституська знову ожила,
Яскраві вивіски на себе начепила.
Кров янголів з бруківки вглиб пішла
І маками у полі уродила…
А понад маками летить густий туман,
Туман-дурман летить по Україні.
Ми думали, що є в нас отаман,
А отаман не вартий і півтіні…
І поки землю на шматки деруть,
Ми заспокоюєм своє святе сумління,
У полі маки кожен день цвітуть,
Так страшно, що розквітне ціле покоління
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795596
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.06.2018