| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Знов сніг з дощем і вітер лізе в комір,
Чи це весна? Не схоже на весну…
Міняє білий знов на чорний колір,
А вітер землю будить ще від сну.
Поля в хлібах зелених бадьоряться,
Річки мовчать в холодних берегах.
Напевно ще днів десять, може двадцять
І повністю зима потерпить крах.
Знов заспівають проліски по лісі,
Зима опустить білі паруса,
Стечуть сніги, що спали ще на стрісі,
Весною закурличуть небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643187
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2016
Це пісня лебедина,
Життєва моя доля.
Тут полум’я кохання,
Тут медунковий цвіт.
До тебе йшла стежина,
Під гаєм біля поля.
Де проводжали зрання,
Ми жайвора в політ.
Щовечора, щоранку,
Ми рахували зорі.
Місяць світив у небі,
Як виглядав з-за хмар.
Кохання на світанку
Я й солов’ї у хорі,
При сонці, наче лебідь,
Лебідку проводжав.
Ця пісня лебедина,
Життєва моя доля.
З’єднала наші крила,
Одні на все життя.
Любов моя єдина,
Оспівана тополя.
Ти серце підкорила,
Як маму немовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
На підвіконні сизий голубок,
Клює зчерствілу білую хлібину.
Блукає вітер і його гудок,
Заглядує в кожнісіньку шпарину.
А голуб їсть і тулиться до скла,
Бо надворі сміється хуртовина.
Він добре знає, крихти зі стола,
Його життя малесенька краплина.
Навколо біло, далі сипле сніг,
Кофтину білу одягнув садок.
Шматочок хліба біля самих ніг,
Клює на підвіконні голубок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642941
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2016
До дня закоханих…
Кохання – це завжди велика сила,
Лише в коханні виростають крила.
Воно, як пісня, - кожна мить чудова,
Тут почуття, тут не потрібна мова.
Кохання – це вулкан, - це мрія, – казка,
Коли на двох, відсутнє тут фіаско.
Воно єдине може нас зцілити,
Як є кохання – тоді варто жити.
Кохання крил Вам і летіте, люди!
Щоб почуття були із Вами всюди.
Потрібно їх завжди оберігати,
Щоб було можна мріяти й кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
Хтось розірвав любов надвоє,
А я просив колись: «Вернись!»
Ти ж була зайнята собою,
Та твої мрії не збулись.
А я тепер вночі ридаю,
Печаль б’є, наче барабан.
Бо і до нині я кохаю,
Хоч все життя було - обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016
Не прощайтесь ніколи із краєм,
Де босоніж ходили малям.
Повертайтесь! Бо смуток розкрає,
Ваше серце колись пополам.
Тільки вдома є запах Вітчизни,
Тут співають свої солов’ї.
Лише тут зберігається тризна,
Тут є смак дорогої землі.
Тут по - іншому сонечко світить,
«Отче наш» промовлять не так.
Тут дитинства твого ростуть квіти,
Тут ти свій, а десь інде – чужак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2016
Холодний душ полився рясно з неба,
На дворі лютий, а в душі весна.
День знову більший, вже гуляє риба,
Та ще мовчить пташина тишина.
На вербах почалась баськова повінь,
Їх перший запах нам несе весну,
І гріє трави ледве теплий промінь,
Потиху будить береги від сну.
Ще лютий, та весна вже на порозі,
Змиває душ берези від снігів,
Ще можуть повернутися морози,
Та всі чекають голосу птахів.
Щоб дощ не лив, а сік берези капав,
Щоб заленню покрилися луги,
А дощ був теплий і легенько капав,
Щоб під водою зникли береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2016
Красива жінка, лиш тоді красива,
Коли вона красива у душі.
І незалежно юна, а чи сива -
Краса завжди життя її рушій.
Красу не завжди носять на тарілці,
Хоч і душа сіяє промінцем…
Краса – вона чомусь подібна бджілці,
Гармонія душі її лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642364
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.02.2016
Купальня Афродіти відзначена на всіх картах і згадується у всіх путівниках по Кіпру, однак - це крихітне озерце, що сховалося в тінистому гроті на північному узбережжі Акамаса. По кам'янистих стінах в нього стікають прохолодні струмені або капежом що зриваються з нависають над озером скель, покритих густою рослинністю. У озерці плаває кілька вугрів, а на вологих скелях люблять посидіти дикі горлиці. З озерця витікає струмок, який спрямовується до недалекого моря по дну глибокого яру, зарослого непрохідним чагарником і величезними евкаліптами ...Згідно з легендою, це було улюблене місце відпочинку коханих. Природа навколо овіяна їх диханням. Червоні маки, рясно квітучі тут по весні, звуть не інакше, як "кров Адоніса", а біло-блакитні анемони - "сльози Афродіти". Занурившись в озерце або випивши води з струмка, можна повернути собі молодість і знайти красу ... От тільки невдача, з часів Афродіти екологія погіршилася - вода в озерці не придатна для пиття, та й купатися тут не дозволяють ... Залишається тільки вмитися чарівними струменями і покращати, а вік нехай залишається який є ...
Чудовий край, «квітучі маки» -
Це кров Адоніса весною.
А анемонів білі знаки,
Зовуть «коханою сльозою».
Біленькі ніжні анемони,
Росою плачуть часто зрання,
Для них зникають перепони,
В чудовім місці для кохання…
Приблизно в 1200 році до наший ери богиня любові і краси Афродіта вийшла з піни морський у скелі Петру і Роміу, яка і до цього дня підноситься у південного побережжя Кіпру, омивана блакитними водами Середземного моря. Само ім'я Афродіта дослівно означає "народжена з піни". Афродіта належала до дванадцяти богів, що сидять на Олімпі.
Спокусник Афродіти залишив на Кіпрі десятки пам'ятних свідоцтв. Краса і любов не знають меж - Афродіта перетворила весь острів на своє святилище, додавши Кіпру міфічну славу острова любові.
Убитий досконалою красою Афродіти, син троянського царя Паріс підніс їй золоте яблуко, віддавши перевагу їй над іншими богинями.
Інформація вибрана з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
Зима і я. Одне вікно на двох,
Немов стіна, що стала поміж нами.
Тут скло мутніє, не тоді, як "вдох",
А тільки видих – робить орігами…
Мороз малює, я стираю геть…
А сніг мете, хурделиця гуляє.
Хмарину Місяць одягнув в мечеть,
Що на шпилі у хмарі ясно сяє.
Хмариста ніч. Не видно стало зір…
Сніжинки знов пішли у білий танець.
Хурделиця реве, неначе звір,
Місяць летить, немов якийсь вигнанець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2016
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ !
Есть только НАШ сосед К Р О В А В Ы Й ,
Несущий НАМ лишь бездны бед ,
Грозящий НАМ своей расправой
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ !
И россиян для НАС не стало …
Ведь путин породил на свет
Мутантов блеющее стадо…
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ ,
Есть территория фашизма.
В "чести" там ложь , обман и бред ,
И подлость празднует там тризну…
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ !
Их триколор НАМ ненавистен…
Ведь бело-сине-красный цвет –
Знак смерти и попранья ИСТИН
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ !
Ведь М Ы предательств НЕ ПРОЩАЕМ !
вас , как ехидну , отсекаем !!
Для НАС России БОЛЬШЕ НЕТ !!!
Александр Борков
Спроба перекладу...
Для нас Росії більш нема,
Є тільки наш сусід кровавий…
Він стільки нам приніс біди,
Його клянемо ми по праву.
Для нас Росії більш нема,
І росіян тепер не стало,
Бо путін породив на світ
Мутантів, їх тепер не мало.
Для нас Росії більш нема,
Є територія рашистів…
Тут тільки бачимо обман
І підлість тут святкує тризну.
Для нас Росії більш нема,
Ми повні зовсім іншим змістом...
Їх нам ворожий триколор,
Бо це знак смерті, він без істин.
Для нас Росії більш нема,
Не простимо ніколи зради.
Це не «брати», а підлі гади.
Для нас Росії більш нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016
Лиш відкрив Михайлик очі,
Чує поруч щось муркоче…
Кинув погляд навмання
І побачив кошеня.
Лапкою прикривши ротик,
Муркотів маленький котик.
Він узяв його до рук,
Зник ураз муркочий звук.
Кошеня відкрило очі,
Проте більше не муркоче…
Кошенятко спати хоче,
Лише в сні воно муркоче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016
… І тоді до суддів Надія Савченко сказала: "Нет оружия - нет боя. Я - солдат, а не убийца!"
Знов засівають «гради»
Поля степів донецьких.
Пішов на нас війною,
Так званий, «старший брат».
Були у нас фашисти,
Прийшов рашист кремлівський,
Підступний, кровожадний,
Немов повзучий гад.
Лежать довкола трупи,
Горять донецькі села.
А кремль і далі бреше,
Що він тут не при чім…
А «гради» й «урагани»
Все чешуть, чешуть, чешуть,
Дамо йому по писку,
Хай знає, що почім.
Давайте захищати
Усі разом країну.
Щоб ворог був розбитий,
Щоб знов цвіли сади.
Земля у нас єдина,
Нам в Україні жити…
Щоб ворога навіки
Пропали тут сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016
Коли бокали терпли від вина,
Коли свічки меди ганяли в хаті.
Пили вино щоразу ми до дна,
Тіні зі стін дивились пелехаті.
Біля каміна сохнув березняк,
Порубаний грубезно , щоб міг тліти,
Стояв розлитий на столі вишняк,
І стомлені, уже не свіжі, квіти.
А ми удвох, товариш мій і я,
Зустрілися через багато років,
Пили за тих, кого взяла земля,
А ще за тих, хто полетів високо.
Свічка потухла, випите вино,
На обрії хмарки ховали зорі,
На нас дивився ранок крізь вікно,
Немов життя далеке й неозоре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641600
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2016
Не прагну славу взяти в оберемок,
Не хочу поклонятись, коли біль.
Та я відстою мудрих чужоземок,
Які в моїй країні бачать ціль.
Дарами можу їх причарувати
І полюбити серцем козака.
Їм буду все життя допомагати,
Напевно у них доленька така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2016
Мовчазно зорі в небі говорили,
А Місяць не сміявся – реготав…
Сліди лишали зорі, наче стріли,
Місяць втомившись, зразу замовкав.
Блукала ніч, в городі, попід тином,
Мовчали наполохані сичі…
Виднілася побілена хатина
І пахла матіола уночі.
Вони удвох прийшли під велет-ясен,
Де перший поцілунок миготів.
Вона красуня, а він диво-красень,
Їм, щось на вушко ясен шепотів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Снігів нема. Чекаю знову весну.
Сніги побігли з плеском до ріки.
Як пролісок задзвонить, я воскресну,
Стечуть з землі усі її гріхи.
Зеленим килимом і первоцвітом,
Покриє землю сонячна весна.
Вона сама відкриє двері літу,
А поки що туман і тишина.
Ще та пора, що може всяко бути,
Та у вікно вже дивиться весна,
Нам би шпаків, щоб знов весну відчути…
Й веселиків, яких іще нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641088
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2016
Вітри гуділи контрабасом,
Мороз на склі ліпив узор.
Лиш снігурі бувало часом,
В вікно дивились із-за штор.
Легка зривалась хуртовина,
Посеред хати мився кіт.
Сушилась мокра одежина
І пара кирзових чобіт.
Плита горіла, борщ морився,
В печі сушились сухарі.
А сірий кіт все мився й мився,
Дими пускали димарі.
Сімейним затишком аж пахло,
Татусь журнал листав старий.
Збивала мама свіже масло,
Уроки син робив малий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641087
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.02.2016
Не спіши, зима, не твоя пора,
Осені пройти я ще маю шлях…
Осінь літечка золота сестра,
Час, як врожаї стигнуть на полях.
Хоч у цій порі в скронях сивина,
Та не іній це, не пора зими.
Я пройдусь пішком по своїх ланах,
Ще не хочу я їхати саньми.
Не спіши, зима, час іще не твій,
Крила ще міцні і стрімкий політ,
Вітре, брате мій, ти думки розвій,
Що зими чомусь виглядають слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2016
Чекай, зима, тебе я не впущу,
Хоч осінь вже припорошила скроні.
Я хочу в літо, теплого дощу,
Його зловити прагну у долоні.
Ти краще забарися, заблукай…
Дай осені ще барвами пограти.
Для мене осінь – це мій справжній рай,
Я маю жити, маю ще кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2016
Волинський ліс притих перед грозою…
Краплини перші грають на басах.
Берізки білі звуками гобою,
Відтворюють мелодію в лісах.
Вітер - пустун, який багато бачив,
Вслухається в мелодію здаля.
Легенький дощ і ліс заграв неначе,
Мелодію старого скрипаля.
І раптом всі заграли оркестранти,
Малий тихенько вдарив барабан.
Волинський ліс показував таланти,
Допоки не почався ураган.
І загули, заграли гучно труби,
Гортанний туба видавала звук.
У тромбоністів посиніли губи,
З небес часами чувся грізний стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640531
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.02.2016
Я і батьки. Між нами відстань крику.
Вони мовчать. Кричить моя душа.
Як подолати відстань цю велику?
За це б віддав останнього гроша…
На відстані дві долі, дві печалі,
Стоїть лавчина, поруч сплять батьки.
Хрести мене позбавили причалу,
А гіркий смуток дався у знаки.
Погоїлися рани із роками,
На відстані сльози кричить душа,
Як хочеться до тата і до мами,
Та доля ще до них не поспіша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640530
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.02.2016
І прийде ранок встелений туманом,
Лише на сході світить небосхил.
Сіяє перламутровий світанок
У сивині туманових вітрил.
Сова мовчить після нічного лету,
Вона давно утратила роки.
І перший промінь шле привіт поету,
Що пише вірші з легкої руки…
І так щоранку, коли сходить сонце,
Чи чисте небо, чи лежить туман.
Лише світанок дивиться в віконце,
Дарує вірші ранок-талісман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2016
О, Львове, мій! Моє, чарівне місто!
Де я шукаю юності роки.
Ти всіх стрічаєш лагідно і чисто,
Де казка є підземної ріки*.
Ти красень, ти музей, ти гордість, Львове!
В Високім замку схована душа,
Тут красні брички і трамваїв море,
В думках завжди до тебе вирушав.
Мене зустріла рідна Alma Mater,
Казкова Погулянка, Стрійський парк,
І, диво-дивне, твій оперний театр,
І старовинний кований ліхтар.
До тебе знову повертаюсь, Львове!
Ти не старієш, а щораз в цвіту,
Тут смачна кава, тістечка чудові
І львівський говір завжди на льоту.
До тебе, Львове, ще не раз вернуся,
Через роки, щоб все згадати знов…
В твоїх церквах, я Богу помолюся,
Ти місто казка, ти, моя любов!
*Підземна річка Полтва протікає під Львовом, якраз під оперним театром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640280
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2016
Здається ще вчора злітав поза хмари,
Здолати висоти без втоми було…
Чогось досягнути хотілося – марив,
Вершин здолати зневірам на зло…
Із вірою в серці, у розпачі вгору,
За хмари перисті лежав тоді шлях.
Та доля до мене віднеслась суворо,
Не міг я злетіти при сильних вітрах.
Та може на краще, що сталось зі мною,
Свою я зупинку знайшов у житті.
Не знаю, що дальше за тою горою,
Що мав я зустріти на тому путі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640062
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016
Ненадовго прощаюсь з Волинню
У тривозі,
Сльоза на лиці…
Наче вітру нема, небо синє,
Сходять буйно нові пшениці.
Та тривога якась невідома,
Чисте небо – волошкова синь.
Ненадовго,
Не буду прощатись…
Я вернуся на рідну Волинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640061
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2016
Сигара на столі, півсклянки рому,
Холодна кава і тихенький Ліст.
Приємно бути інколи самому,
Читати друзів на сторінці лист.
Вже майже вечір, сонечко за обрій
Скотилося з низенької гори,
Листи читаю добрі і недобрі,
Допоки обрій зовсім не згорить.
А потім на балкон піду із ромом,
Сигару припалю - підуть дими…
Приємно бути інколи самому,
Щоб помахати вільними крильми.
І раптом зорі загорілись в небі,
З’явилась хмарка, як з сигари дим.
І попливла, неначе білий лебідь,
Вона на небі, а я тут один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639700
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2016
Я не люблю, як б’ють когось в лице
І не люблю, як ходять з синяками.
Та я мовчу, я не кричу про це,
Відстою честь, як треба кулаками.
Якщо є сила - розуму нема…
Хтось б’є в лице, а чи плює у душу,
Мене образа зразу обійма,
Та честь свою я відстояти мушу.
І навіть честь того, хто мовчазний,
Хто ходить сам в сльозах і з синяками,
Відстою я, бо я буваю злий,
Як не поможе слово - кулаками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2016
А сніг пропав, неначе не було,
Дощ ллє з відра, струмочки по дорозі,
А, як недавно дуло і мело,
Вдягались тепло, бо були морози.
Січневий ранок, а прийшла весна,
Чому природа знову все змінила?..
Покрити має поле білизна,
Щоб знов хліба сніжком припорошило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639508
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.01.2016
Мої нерви – розірвані струни,
Моє серце згоряє в вогні.
Не знайшов золоте в житті руно,
Така писана доля мені.
Час летить, за плечима вже осінь
І щораз рветься нова струна.
Серце полум’я, полум’я просить,
Хоч шматочок із того руна.
Мої нерви – розірвані струни,
Як же спокою хоче душа,
Якби мав золоте своє руно,
То б у інші світи вирушав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2016
Палало серце, як свіча,
Вино стояло на столі.
Моргало зі стіни дівча,
Що навівало знов жалі…
Дивились очі зі стіни,
Я пив вино і не хмелів,
Чому її не зупинив?..
Так певно Бог мені велів.
Багато випито вина,
Згоріла не одна свіча.
Та в цьому лиш моя вина,
Що не зберіг оте дівча.
І кожен шурхіт за вікном,
Прискорює серцебиття
І дивиться, як п’ю вино,
Ота любов на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Пропливли роки, не моя вина,
Зупинити їх не було вже сил.
Ще в душі бринить молода струна,
І несе назад кожен помах крил.
Приспів:
Добре нам було в білому саду,
Я твої вуста цілував.
Повертаюсь я, може знов знайду,
Ту любов свою, що кохав.
Стрілись ми тоді, як цвіли сади,
Соловей всю ніч нам співав пісні.
В зоряній ночі, нам хрущі гули,
В білому цвіту яблуні рясні.
Приспів.
Рясно падав цвіт, наче перший сніг,
Місяць виглядав іноді з-за хмар,
Я тебе кохав так, як тільки міг,
У полоні був незабутніх чар.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Лягла через струмочок кладка,
Єдина кладка на усю округу,
Для багатьох вона приємна згадка,
Для мене місце, де стрічав подругу.
Біленька кладка береги єднає,
На тому боці доленька чекає. (2)
Вода хлюпоче і біжить далеко,
Пищать в’юни у зрілім очереті.
А серед лугу парами лелеки,
Шукають їжу в пишному букеті.
Донині сниться кладочка вузенька,
О, як мені до болю її шкода. (2)
Кладочка ця єднала береги,
Вона і нині доленьки єднає.
Кладка лягла на береги ріки
І кожен вечір пари виглядає.
Вузенька кладка доленьки єднала,
Своє кохання тут любов чекала… (2)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
Я повертаюсь в дитинство,
Де черемшина цвіте,
Роки, неначе намисто,
Віють до серця святе.
Згадую в лісі суниці,
Трави зелені, п’янкі,
Сняться щоніч молодиці,
Наче берізки – стрункі.
В полі бешкетливий вітер,
Що, як хлопчисько гуля,
Наче омріяний витвір,
Все пригортає земля.
Бачу бузок біля хати,
Мама і тато живі,
Хочу від щастя кричати,
Йти босоніж по траві.
Роки летять невблаганно,
Сниться калина й бузок.
Я повертаюся, мамо,
В затишний дім - холодок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638991
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.01.2016
Рідне батьківське поле,
Ліс від вітрів беріг…
Поле, промите болем –
Батьківський оберіг.
Зранку щодня до ночі,
Плугом, а чи серпом,
Руки його робочі,
Гралися із снопом.
Рідне батьківське поле,
Рідне воно й мені,
В нім гартувалась доля,
Звідси знання земні.
Дякую тобі, тату,
Що научав мене,
Що у роботі свято,
Спомином не мине.
Часом сюди приходжу,
Слізьми поллю ріллю,
Поле, батьківське поле,
Як я його люблю.
Хліб найсмачніший з поля,
Що засівав татусь,
В полі батьківськім воля,
Часто я тут молюсь.
Але сумує поле,
Вже і стерня не та…
«Тату!» кричу я з болем -
Поле і пустота…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638818
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2016
І сниться матері, що син її живий,
Що знов цвітуть в саду весною вишні,
Що молоко несе і просить: «Пий!»,
Волосся гладить чорно-чорно-пишне…
Він, як господар йде в вишневий сад,
Гілки цілує, що у білім цвіті.
І курить свого діда самосад,
І квіти нюхає, що сонечком налиті.
Але проснулась – хатонька пуста,
Садок вже відродив - настала осінь,
Сама одна, неначе сирота,
Хоч пам’яті не втратила ще зовсім.
І заридала мати в тишині,
Портрет синочка до грудей горнула.
Цвіт вишні пригадала навесні,
Ридала довго, поки не заснула.
І знову, як туман нахлинув сон…
Дрова рубає син побіля хати,
А в небесах співає жайворон,
І снідати до хати просить мати.
Зникає сон і знову пустота,
Немає сина, пустка серед хати
І плаче мати, бо вона свята
І буде завжди сина виглядати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638684
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2016
Жіночко моя, кінь мене несе,
Миготить стерня, плачуть солов’ї,
Душеньку мою, доленька трясе,
Сняться і понині радості мої…
Ти і я удвох, в золоті стерня,
У сльозах поля, луки і ліси.
Я тебе зустрів, загнуздав коня,
Коню, любий мій, у степи неси…
Десь в тугих степах,гине просто рід,
Перепел мовчить, сплять удень орли.
Поміж ковили десь лежить мій дід.
Хоч мої краї люди не кляли.
Тут моя земля, тут мої ліси,
Тут озер блакить і Полісся цвіт,
Ми несем добро, щоб і ви цвіли,
Люди у степах, шлемо Вам привіт.
Син єдиний в нас і земля одна,
І на сході там, теж один Донбас.
Та війна давно – басова струна,
Зупиніте все, вже прийшов той час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638495
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2016
Сяють перли сніговії,
На деревах - сивина.
Лиш тебе – єдину мрію,
Прагну випити до дна.
Золотяться зорі в небі,
Хуртовини чути спів…
Як мені кохання треба,
Не хватає навіть слів.
Бути в парі, бути разом,
Бо зима, ще не зима.
Коли ясний мудрий розум,
То біди іще нема.
Сип на землю, хуртовино,
Сніг потрібний для хлібів.
Будь щасливою, родино,
Щоб лунав родинний спів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016
Як п’яніє від щастя душа,
А серця прагнуть знову кохання,
В піднебесся душа вируша,
Щоб забути всі муки й страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Білі фарби сніговію
Одягла зима.
Віє, віє, снігом віє -
Світ весь обійма.
І летять, летять сніжинки, як летить зоря
І до нас, моя кохана, серцем промовля…
Пригорни своє кохання, поцілуй вуста,
Доля в нас одна - єдина – доля не проста!!!
Я вуста твої цілую
Ягоди, не цвіт.
Хоч сніжинки пролітають,
Та вони не лід.
Я несу тобі кохання, доленько моя,
Воно в серці озоветься в співі солов’я.
Зацвітуть сади вишневі пелюстки впадуть,
А поля сліди відбиті снігом заметуть...
Білі фарби сніговію
Одягла зима.
Віє, віє, снігом віє -
Світ весь обійма.
І летять, летять сніжинки, як летить зоря
І до нас, моя кохана, серцем промовля…
Пригорни своє кохання, поцілуй вуста,
Доля в нас одна - єдина – доля не проста!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Таких не бачив я очей,
Неначе дві тернини,
Як казка взята із ночей,
Коханої людини.
Як два оконських* джерела,
Чистенькі і глибокі,
До них дорога привела
І я утратив спокій.
Приспів:
Чарівні очі, які без дна,
У них дивлюся - в душі весна.
Ці очі сняться щоніч мені,
Такі, як в тебе вони одні…
І сміються очі мені,
Наче зорі - зіниці,
Що ясно горить ввишині -
Найясніше в зірниці.
Терновії очі твої –
Наче зіронька рання.
Хай сяють постійно мені -
Це дарунок кохання.
Приспів:
Чарівні очі, які без дна,
У них дивлюся - в душі весна.
Ці очі сняться щоніч мені,
Такі, як в тебе вони одні…
Оконські джерела* - відомі джерела на Волині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
Якось раптово так упала ніч…
Жодної зірки, десь поділись хмари.
По тілу гнав мурашки з гаю сич,
В густім тумані лазили кошмари.
Туман клубками бігав за село,
Такий густий, немов кисляк в гладушці*,
Гнав тихий шурхіт, начебто на зло,
Хтось грав на нервах на старій гармошці.
Усе село сховалося в ночі,
Півні не піли, пси давно мовчали.
Лише туман клубився співучи
І світлячки в порічках не згасали…
* Гладушка, гладишка(діалектичне) - глечик
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637897
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2016
Потрохи сутеніло на дворі,
Та через сніг було ще біло – біло.
Зривали горобину снігурі
І димом з коминів тепло диміло.
Легенький сніг периною лягав,
Синички доїдали свіже сало,
Мороз мовчав, а вітер наче спав,
У хмарах небо зорі заховало.
Сніжинка раптом впала на брову,
Неначе настромилася на вила,
Ліпили діти бабу снігову,
Ніч підтюпцем до заходу спішила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637718
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2016
Стан пригорнув, немов берізку,
Забилось серце, як колись,
Думки збирав в минулу низку,
Хоч все і вся переплелись.
А мрії, мрії повернулись,
Неначе чуб на голові,
Обійми знову усміхнулись
Оті далекі, мов живі.
Я стан горнув, що було сили
І палко цілував вуста,
Лише літа мене гнітили,
Та я в обіймах воскресав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
Через роки, через літа…
Несуть нас крила в край далекий.
Майнула юність золота,
Гніздо покинули лелеки.
Як тільки стали на крило,
Небачена всміхнулась доля,
В житті везло, то не везло,
Та головне, що була воля.
Сліди лишились на землі,
У тих краях, де вирій вився,
Мав перешкоди не малі,
Та у сорочці народився.
А коли сил нема у крил,
Жити приходиться самому…
Міняєш напрямок вітрил
І повертаєшся додому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637400
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2016
У глибоких снігах протоптались сліди…
Слід в засніжене, вітряне поле…
Певно має хтось з болем дорогу пройти,
Бо в тривозі весь час серце коле.
Одинока хатина під лісом в полях,
Дим із комина видно здалека,
Стало тепло на серці, бо летів, наче птах,
Як вертають додому лелеки.
В тій хатині, на хуторі, поміж левад,
Проживає старенька матуся,
Син і зараз забрати матусю був рад,
Але чує слова : «Я боюся!».
Тут в могилах батьки, тут лежить чоловік,
Не зірвати стареньку від хати,
Доживає в полях одиноко свій вік,
Лиш стомилася сина чекати.
Син лишає сліди у глибоких снігах,
В хуторець пробиває слідочок,
Видно взимку лише цю дорогу в слідах…
За спиною біжить холодочок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637210
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.01.2016
Як приємно дивитися в очі,
Говорити чарівні слова,
Цілувати вуста до півночі,
Як любов в кожнім серці жива.
Пр: Не зривайте троянди ніколи,
Не спішіте кохання втрачать…
Як серця у обох охололи,
То троянди від болю кричать.
Збережіте кохання надовго,
Нехай квітнуть троянди в саду.
І живіте одне для одного,
Проганяйте від щастя біду.
Пр.
Хай троянди в саду червоніють,
Не зривайте, нехай помовчать…
Хай вуста в поцілунку німіють,
Бо в розлуці троянди кричать.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
Поцілунки і сльози прощання,
У тумані заплакані очі,
Це ридає, ридає кохання,
На пероні пустім серед ночі.
Приспів:
І летять сльози рясно, як зорі,
Розривається серце моє,
Поцілунком у край неозорий
Проводжає кохання своє…
Густий смуток мене огортає,
Скоро потяг потягнеться вдаль.
Серце зболене щиро кохає,
Переходить розлука в печаль…
Приспів.
Ти з вагону махнула рукою,
Поїзд рушив, почувся гудок.
Лише пам’ять лишилась зі мною,
Та перон огорнув холодок…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
Не тільки змити бруд із тіла,
Але й щоб зняти гріх з душі,
Чиста вода заструменіла
У ополонці, що в глуші…
Тут на Йордана всі до нага,
Ідуть купатись у воді…
І не тому, що душить спрага,
І не тому, що молоді.
Щоб в ополонці освятитись,
Черпнути сили із ріки.
А потім Богу помолитись,
Щоб відпустив усі гріхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636912
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2016
Дві колії лишились на дорозі,
Сліди копит втоптали свіжий сніг.
Санки промчали швидко на морозі,
Через хвилину загубився слід.
Мело під ранок, злилась хуртовина,
Суцільна сірість вкрила небеса
І білий сніг густий, немов лавина,
Понад землею грізно нависав.
До вікон птахи… Ми їх рятували,
Злетілися синички й снігурі,
В таку погоду ми їх частували,
Хоч хуртовина грала попурі.
Мелодія часами затихала,
То знов гуділа, начебто набат,
Сліди відразу снігом засипала,
Робила хуртовина це стократ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636659
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2016
Горить плита, а я печу коржі,
На кисляку, грубезні з тертим маком.
Горять дрова, неначе міражі
І пахне в хаті чудернацьким смаком.
Вмивається посеред хати кіт,
Сонце щораз ховається за хмари,
Промінь мигнув до татових чобіт
І перебрав всі струни у гітари.
А потім він погрався із котом,
Мені він не мішав – коржі пеклися,
Впритул зайнявся свіжим молоком,
Щоб для коржів - вони таки вдалися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2016
Зимовий ліс притих і весь в снігу…
Сліди лисиці з виходом у поле.
Легенький іній звірям носик коле
І підганяє зайця на бігу.
Сосна зелена вся убралась в сніг,
Сорока десь скрекоче, тиш між гілок
І сніг заховав сіреньких перепілок,
Який великим оберемком ліг.
А тишина блукає між ялин,
Очиці білки дивляться цікаво,
Зимовий ліс сумує величаво,
Лиш червоніють грона горобин.
Рогатий лось – господар лісовий,
Вслухається у тишу, лиш хропить…
Дрімає ліс, чи може міцно спить?
Дуб в маскхалаті в нього вартовий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636458
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.01.2016
МУЗИКА ВІКТОРА ОХРІМЕНКА № 80
Падали зорі в нічних небесах,
Роси сіяли яскраво на лузі,
Плаття червоне, немов паруса,
Звало у світ невідомих ілюзій.
Ти пригорнулась мені до плеча,
Залупотіли червоні вітрила,
Нам соловей ніжний вальс посилав,
Наші серця в поцілунку кружило.
Пр: У житті це був перший наш вальс,
У житті це був перший наш вальс,
У житті це був перший наш вальс,
На який ми так довго чекали…
Наче метелики ми поміж трав,
В вальсі кружляли у росах холодних,
Я твого, люба, кохання бажав,
Ти ж не давала надій мені жодних.
Вальс дарував у гаю соловей,
Зорі і роси були нам за свідків,
Я тебе, мила, горнув до грудей,
Місяцю хмари ховали завидки…
Пр.
Падали зорі в нічних небесах,
Роси сіяли яскраво на лузі,
Плаття червоне, немов паруса,
Звало у світ невідомих ілюзій.
Ти пригорнулась мені до плеча,
Залупотіли червоні вітрила,
Нам соловей ніжний вальс посилав,
Наші серця в поцілунку кружило.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2016
Мороз тобі приніс чарівні квіти,
Хурделиця наткала полотна,
Ще один рік разом прийшлось зустріти
З усмішкою, бо на душі весна.
В січневу ніч родилося малятко,
Під зіркою святого Василя.
Малесенька красуня-янголятко,
Що поглядом неначе промовля.
Роки летять, як птахи в піднебессі,
Тумани засріблились в голові,
Господь подарував долю бабусі,
Найкращій бабці на усій землі.
Нічого, що лице вже має зморшки,
Душа ще юна, саме в цьому суть,
Нехай роки ще зачекають трошки,
Або вони тихесенько пливуть.
Не в подарунках бачиш своє щастя,
А у ділах і праведних словах.
Будь нам здорова, щоб любі нещастя,
Слізьми не відбивалися в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636177
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.01.2016
Свята проходять… Знову до роботи…
Дано нам рік зібрати врожаї.
Прожити рік нам так, щоб без скорботи,
Щоб замість «градів» - солов’я гаї.
Щоб знову ми товкли кутю у ступі,
Ходили сіяти на Василя…
Хай на свята віншують нас вертепи,
Щоб спокій мали ми від москаля.
Щоб всі забули, що таке «груз двісті»,
Щоб ми були господарі землі.
Достаток був, тепло в селі і місті,
Щоб колос наливався на стеблі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635984
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2016
Пролягла дорога бита-перебита,
Де вода, як зорі, у слідах копит,
Видима дорога вже життям прожита,
Лиш під горизонтом пропадає слід.
Непроста дорога в’ється наче змійка,
Спориші обабіч і густий бур’ян,
Хоч дорога довга, та життя – копійка,
Хтось жебрак по долі, інший – справжній пан.
Проте всіх дорога, йде до горизонту,
Що там буде далі, знає тільки Бог,
По житті потрібно шлях пройти без понту,
До воріт покласти свій життєвий борг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635667
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2016
Господарю, досить спати,
Бо ми прийшли посівати.
Сіємо зерно відбірне,
Щоб вродило поле гідно,
Щоб рясніли пшениці,
Була радість на лиці.
Був розораний пустир,
Було щастя і був мир!
Щоб кожне зернятко,
Принесло дитятко.
Щоб втікала біда з хати,
Ми прийшли Вас засівати!
Сіємо на щастя, на здоров’я,
На Новий рік, щоб він був кращий,
Як той рік!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016
Принесли щедрівки до Вашої хати,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Хочемо сьогодні рід Ваш привітати,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Зичимо здоров’я всій Вашій родині,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Хай достаток буде у Вашому домі,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Щоб родило поле, було чисте небо,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Щоб світило сонце і мужніли діти,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Господарю дому, його господині,
Щедрий вечір, добрий вечір!
А тих, хто щедрує, обдадуть дарами
В Щедрий вечір!!!
З Василем Вас вітаємо і гостинців чекаємо!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016
Олександру Печорі...
Полтавщина. Полтавський край.
Лубни, Біївці, Ромодан.
Пісенний край. Поетів рай.
Тут в кожного в душі Майдан.
Тут Батьківщина Василя,
«Стежина» стала на крило,
Печори тут свята земля,
Життя корінням проросло.
Отак буває на віку…
Знайшов я брата до снаги.
Одну ми маємо ріку,
Хоч різні наші береги.
Та нас єднає долі міст,
Тече вода, біжать роки,
Ідемо ми у повний зріст,
Є поміч братньої руки.
В Сашка сьогодні надцять літ,
Пісні на крилах вдаль летять,
Хай буде довгий ще політ,
Його пісні нехай звучать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635132
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.01.2016
Любителям гумору
Стрілись куми в новім році і ведуть розмову,
Оберіг Господь обох, стріти рік самому…
Каже кум Петро, що свято зустрічав в родині,
А Микола похвалився: був у господині…
Ти ж бо знаєш, кумасику, ми удвох хрестили,
Та тоді, після хрестин, я не мав вже сили…
В цьому році ми разом, вдвох, зустріли свято,
Я такого дізнавсь, куме, певно забагато…
Що в кумасі із плечей ростуть , куме , ноги.
Плечі наче в балерини… Обдарили ж Боги…
Ноги в неї хоч і довгі, мають форму груші,
Бо коли я придивився, біля дупи грубші…
Такі стрункі, хоч і довгі, не міг надивитись,
Із-за ніг напевно, куме, я буду женитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2016
Роки мене носили по світах,
Шукав життя, бо мрію мав високу,
Стомились крила, став домашнім птах,
Коли зустрів єдину – синьооку.
Знадвору видно помахи крила
І воркування голубів часами.
Тут від порогу стежка пролягла,
Яку знайшов до пристані з роками.
Аж отепер нарешті зрозумів,
Що недаремно я носивсь по світу.
Як добре, що в світах десь не згорів,
А саме тут знайшов своє я літо.
Я батьком став, тепер я вже й дідусь,
Дивлюсь в вікно де розцвіла калина,
Я радий, що додому повернувсь,
Що на своїй землі її частина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634700
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2016
(Засівачка)
Ходимо ми засівати
На Василя в кожну хату,
Хоч на дворі заметіль,
Нас послав святий Василь…
Дав зерно відбірне Вам,
Щоб вродив багато лан.
Жита дав і чечевиці,
Щоб розквітли молодиці.
З Його легкої руки,
Силу мали парубки.
Щоб настав мир у країні,
Щоб сіяло небо синє.
Щоб жила барвиста мова,
Було в серці рідне слово.
Щоб цвіла свята земля,
Сипав сніг на Василя.
Сієм, сієм, засіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2016
Ідея О. Удейка із розмови...
На кожнім каналі забули про мову
Шанують рашиський «язик»,
Часами матуся «пойот каліскову»,
А я до такого не звик.
Агресія, брате, агресора мова,
Полонить щоденно екран,
А де ж наша мова, а де ж наше слово?
Нам ворог пускає туман…
За мову боріться, боріться за слово,
Щоб знов не вернулись брати.
Живи наше слово, живи рідна мово,
Щоб щастя у мові знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2016
Копає заступ яму потихеньку.
Світ не стійкий у матах і крові.
Лишились дні, ще трохи, майже жменька,
Всі в караулі, наче вартові…
А я крокую в стороні від ями,
Дивлюсь, яка насправді глибина,
Приходити навчивсь давно до тями,
На скронях не даремно сивина.
Ще поки неглибока свіжа яма,
За нею теж удаль дорога є…
Життя люблю своє я до безтями,
Та яма завжди думку дістає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
На музику №79 Віктора Оха
Солов’ї цілу ніч не змовкають,
У квіту зеленіють гаї.
Вони нашу любов виглядають,
Де єднають серця солов’ї.
Пр: Миготять в небі яснії зорі
І любується Місяць здаля…
Білі хмари, як хвилі у морі,
Закохались в пісні солов’я.
А ми взявшись за руки з тобою,
Йдемо слухати в гай солов’я.
Сядем разом удвох під вербою,
Моя доле, єдина моя.
Пр: Миготять в небі яснії зорі
І любується Місяць здаля…
Білі хмари, як хвилі у морі,
Закохались в пісні солов’я.
Соловей все співав нам про щастя,
Від цілунків п’яніли вуста,
Вітер в гіллі вербовім хитався,
Нас п’янила травиця густа.
Пр: Миготять в небі яснії зорі
І любується Місяць здаля…
Білі хмари, як хвилі у морі,
Закохались в пісні солов’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Різдво молитвами зустріла Україна,
Пішли вертепи в селах і містах,
Мороз різдвяний, сніг і хуртовина,
Колядка в кожного в усміхнених вустах.
Хай буде гладкою омріяна стежина,
Щоб подолали ми воєнний вир.
Радійте люди, прославляйте Сина,
Нехай Господь подарить нам священний мир.
Смачної Вам куті і ясної погоди,
Хай морозець пощипує за ніс.
Щоб вірне серце мало нагороду,
Народ щоб Україну до небес возніс!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633955
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.01.2016
Засвітився ранок, хоч зоря сія,
В яслах спить спокійно (2 рази) крихітне маля,
Христос народився,
В яслах уповився,
Син Божий народився….
При зорі цій люди стали на коліна,
Несуть Йому дари(2 рази) до Божого сина:
Сохрани нам, Боже, на землі дитину,
Хай Він буде з нами (2 рази) і спасе родину.
У Різдво Христове, віншуєм країну,
Збережи нам, Боже, (2 рази) рідну Україну.
А Вам господарю і Вашій родині,
Хай дарує щастя (2 рази)й крила лебедині.
Із Різдвом Христовим,прославляймо Бога,
Щоб в життя щасливе ( 2 рази) стелилась дорога.
Засвітився ранок, хоч зоря сія,
В яслах спить спокійно (2 рази) крихітне маля,
Христос народився,
В яслах уповився,
Син Божий народився….
З Різдвом Христовим!
Христос народився!
Славімо Його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633954
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.01.2016
Із Різдвом вітаю нині друзів, що мені припали до душі.
Мрію їх усіх повіншувати, бо у них теж пишуться вірші…
В Казахстан летить моє вітання, у Лубни і у Кіровоград,
До столиці, там теж маю друзів і повірте, я цим друзям рад.
В Дублін і Туніс до Хаммоуди, що далеко мову бережуть,
До Південної Кореї і Китаю, яка ж відстань, мені просто жуть…
Друзів всіх в моєму білім списку й друзів тих, де є моє ім’я,
Не підводжу я під ними риску, бо ж виходить в нас міцна сім’я…
На Полісся шлю свої вітання, в край ожини, лісу і боліт,
Шлю вітання у Передкарпаття, до дівчат направлений політ.
Із Різдвом, Вас, - миру і достатку і здоров’я зичу від душі,
Це вітання збережу на згадку, ну а Вам хай пишуться вірші!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633802
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.01.2016
До мене зранку промінь у вікно,
Заглянув знову, наче ненароком…
Мов вишні цвіт сніжок творив кіно,
Сніжинки пахли не налитим соком…
В очах твоїх я знову стрів весну,
Що сипала вишневим снігом в очі,
Мені й тобі сьогодні не до сну,
Бо спати ми обоє ще не хочем…
Із поцілунків складене життя,
П’ємо його маленькими ковтками…
Коли частішає оте серцебиття,
Ми долю вишиваємо нитками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Летять роки неначе навіжені,
Спиніть їх, люди, вже не ті часи!
І не гризіться між собою, як скажені,
Носіть у серці крапельку краси.
Діди й батьки ридають у могилах,
Спостерігаючи, яке у нас життя.
Та щось змінити в них немає сили,
На цьому і засноване буття.
Шануймо мить. Ростуть в нас діти й внуки,
А ми все рвемося і рвемося кудись…
Та ще прийде нежданий час розлуки,
Той не вмирає, хто не народивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633633
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2016
А які були в тебе коси…
Були чорні, як темна ніч,
Та роки поглядають косо,
Сивина вже сягає пліч.
Та ще світяться очі карі,
Хоч у зморшках легких чоло.
Сяє сонце і гинуть хмари,
Те, що квітло, вже відцвіло.
Сприт в руках, як в роки юначі,
В’яжеш вміло й тепер снопи,
Я такого іще не бачив,
Дві години і півкопи…
Пам’ятаю тебе, матусю,
Образ твій у мені завжди,
Я за тебе щодня молюся
І шукаю твої сліди.
Я так хочу на світ дивитись
І любити, як ти життя.
У житті хоч чогось добитись
І довести все до пуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633532
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2016
Щастя ніколи не пахне,
Якщо відсутня любов,
Бо тоді доля зачахне,
В згустках мовчатиме кров.
Як же важливо для щастя,
Долю свою берегти,
Лише душа у причасті,
Може і далі цвісти.
Щастя немає без слова,
Лише ласкаві слова,
Тільки відверта розмова,
Долю на двох зберегла.
Щастя ніколи не пахне,
Якщо відсутня любов,
Бо тоді доля зачахне,
В згустках мовчатиме кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633406
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.01.2016
А на дворі летить дрібненький сніг,
Неначе небо роздає колядки.
Холодне покривало біля ніг,
Зиму несе неначе б то для згадки.
Сріблиться сніг, що так нам до душі,
Іде Різдво, ще крок і на порозі,
Чекаю свята і пишу вірші
Хоча холоне ручка на морозі.
Коли Святвечір при ясній зорі,
Постукає тихесенько у хату,
Покличуть до собору дзвонарі,
Прийдуть з вертепом нам колядувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.01.2016
Музика і виконання Володимира Сірого
В Різдвяну ніч спалахує зоря,
Цей світ зорі у серці поселився…
Ця зірка від Всевишнього царя,
Бо Син Його на цій землі родився.
Дитя маленьке в яслах сповили,
А Бог Йому відміряв долю Сина,
Його гонили, навіть розп’яли,
Він був Син Божий, був Його дитина.
Він всі випробування переніс,
Воскрес із мертвих, як Його розп’яли,
І Бог Його у небеса возніс,
Нам наказав, щоб Сина шанували…
В Різдвяне свято заблищить зоря -
Це зірка Сина однородженого
Немов наказ від Господа – царя,
Син народився, то ж славімо Його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633141
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.01.2016
Пр: Мову шануймо люди,
Наче травневий цвіт,
Бо в нас душі не буде
І опустіє світ.
Мово, моя єдина,
В пісні і колосках,
Славиш ти Україну
В вишитих сорочках.
Пр.
Гостей ти зустрічаєш,
Все в тебе на столі,
Ти у церквах сіяєш,
З Господом на чолі.
Пр.
Тож пам’ятайте, люди,
Слово із джерела,
Щоб мова звідусюди,
В нашій землі жила.
Пр: Мову шануймо люди,
Наче травневий цвіт,
Бо в нас душі не буде
І опустіє світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2016
От і зустріли Новий рік
З ялинкою у хаті.
Прийшов без снігу на поріг,
А ще чого чекати?..
Хотів би, певно, весь народ
Щоб без війни жилося,
Щоб без податків і пригод,
Хлібне росло колосся.
Були в пошані старики,
Роботу мали діти.
Мости з’єднали береги,
Сади були у цвіті.
Щоб спокій панував в душі,
Синіло небо чисте,
Поет писав свої вірші,
Життя було барвисте.
Дай, Боже, в Новім році всім,
Здоров’я і достатку,
Щоб миру всім передусім
Подарував на згадку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632786
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2016
З Новим роком, господарю
І Вас – господине!!!
Щоб кохання поміж Вами
Було лебедине!
Щоб сіяла ялинонька
Зіркою у хаті,
Щоб було міцне здоров’я
І були багаті!
Новий рік удвох зустріньте
Цілу ніч кохайтесь
І у році новенькому
На мить не прощайтесь.
Поцілунками обсипте
Свою любу зрання.
Нехай вона пам’ятає,
Що таке кохання.
Щоб везло вам щохвилини
На кожному кроці,
Хай Вам сонечко сіяє
Завжди в Новім році!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632721
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2015
ПЕрелаз, перЕлаз, перелАз…
Я об нього рвав штани не раз…
Насміхались кляті пугачі,
Як від тебе йшов я уночі.
В моду увійшли тоді клини,
Вперше одягнув нові штани
В молодість вертаюся не раз,
Як порвав штани об перелАз.
Як біжать роки, як плине час,
Згадую пригоди ці не раз…
Хочу щоб вернулися клини,
Щоб порвати ще хоч раз штани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2015
Лиш перше січня ступить на поріг,
Дванадцять відіб’є годинник в хаті,
Прийде до нас у гості Новий рік,
Якого ми стомилися чекати…
Яким він буде, що нам принесе,
Чи буде мир, чи далі кров проллється,
Чи нас Господь від утисків спасе,
Чи мати до дитини усміхнеться?
Якби хотілось миру на землі,
Щоб наші діти доглядали поле,
Щоб патріот в держави на чолі,
Щоб кожен крок не відбивався болем.
Прошу у Бога миру в Новий рік,
Здоров’я для Вас, друзі, і родині,
Щоб йшли до цілі, не скакали вбік
І несли славне ім’я України!
Вітаю всіх, хто патріот в душі,
Хто вміє ще тримати автомата.
Вітаю, кому пишуться вірші,
Хто руку подає в біді для брата.
Зичу вам тільки радості в житті,
Рік, що минув, хай буде нам уроком.
Пишіть поеми вірші і статті,
Вітаю членів клубу з Новим роком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2015
Без тебе я не питиму вина,
Воно від сліз гірчить – воно солоне,
Хата пуста, лякає тишина,
А кров у жилах скоро захолоне.
Давай цей рік зустрінем, як колись,
Знову при свічці і з вином в бокалі,
О, як я хочу, мрії щоб збулись,
Щоб ми разом жили з тобою далі.
Без тебе я не питиму вина
І скло віконне від свічі змокріє…
Думки мої, як Місяць вирина,
Проте надія ще моя зоріє.
Ми вип’ємо червоного вина
І знов з тобою злетимо у небо.
Слова любові зловить тишина,
А щастя більшого мені й не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Як хочеться розчулитись в обіймах
І не змигнути з голубих очей.
І повести за руку, щоб надійно,
З коханих смуток скинути плечей.
І цілувати перси до знемоги,
Вдихати подих з запахом роси.
І вибрану одну на двох дорогу,
Щоб Бог її на долю охрестив.
Через роки лишатися в обіймах,
Щоб ягодою вишнілись вуста.
Щоб за кохання ми молились в храмах
І, щоб від нього тільки виростав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015
Від горя посивіла ковила,
В місцях окремих навіть обгоріла
І гіркотою поміж трав лягла,
Мовчазним смутком, ніби оніміла.
Ця гіркота на протязі віків
Вливалася у долю сивиною,
Тут була мова, кілька «язиків» -
Війна була завжди тому виною.
Та і тепер, хоч мирний наче час,
Гірчить все більше ковила по степу,
Воює знову степовий Донбас,
А ковила попала знов в халепу.
Її б хоч трішки солоду в стебло,
Щоб мирне небо і хліба багаті.
Щоб горе ковилове зажило,
Вогонь по степу перестав палати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632211
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2015
Новий господар прийде – Новий рік,
Якого так завжди виглядує малеча.
А для старих, в яких солідний вік,
Додасть тягар на вже похилі плечі.
І знову в нас новенький календар,
Нова ялинка, чи стара з комори…
Немає снігу, для людей удар,
Були часи, коли біліли гори.
Хурделиця, а в хаті теплота,
Ялинка у цукерках – це прикраси…
І тихо їх зривала дітвора,
І поїдала всі із певним часом.
Та всі чекали святечка – Різдва,
Колядники приходили до хати,
Яка ж то була сонячна пора,
Томились діти коляду чекати.
Кутя! Яка ж ота кутя!
Татусь у ступі товк біля години,
А потім вечір і біля стола,
Збиралась на Святвечір вся родина…
І новий рік молов нову муку,
У кучугурах гралася малеча.
Життя біжить, є різне на віку,
Та варто жити, коли є Святвечір!
Хай Новий рік Вас від біди спасе!
Різдво віншує мир у кожну хату!
Від України горе віднесе,
Додасть усім і пенсію й зарплату!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632011
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.12.2015
Між ромашок білих,
Між волошок синіх,
Маки червоніють -
Квіти польові.
Між хлібів похилих,
При зорі вечірній,
Світять маки в полі
Краплями крові.
А у синім небі
Пропливають хмари…
З них одні біляві -
Інші, як смола.
Поміж маків в полі,
Хтось шукає пари,
Тут черпає щастя
З долі джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015
(ПОЕМА)
Стала відома, та в душі мовчала,
Червоне сонце і трава в росі,
Чекала долю, внученька чекала…
Хоч залицялись, майже, що не всі.
Була актриса. Грала у театрі.
Не раз її знімали у кіно…
Життя горіло полум’ям у ватрі,
В очах завжди був дід - було село…
Поліський край і доля полум’яна,
Дівча поліське, що пішло у світ,
Молилась завжди, як пора Різдвяна,
Діда кутя нагадувала слід.
І сині очі, дідуха колосся,
Чарівні, незабутні солов’ї,
І золотисте між хлібів волосся -
Красуні із Поліської землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631670
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.12.2015
Заснуло щастя, воля непочута…
А скоро вже до прірви гоне час,
Живу й надіюсь на вселенське чудо
І кожну мить тримаю про запас.
За честь, за мову я стою стіною,
Лежить в крові знеболена земля,
Замовкли сурми , не зовуть до бою,
У чорнім смутку степові поля.
Старенькі люди, а куди подітись?..
Лишилися дожити тут свій вік.
Одне бажання за життя молитись,
Щоб мир приніс новоприйдешній рік.
Щоб змовкли накінець рашистські «гради»,
Запанувало щастя на землі.
Щоб в керівництві не творили зради,
Росло колосся пишне на стеблі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
(ПОЕМА)
Онучка вчилась…Пам’ятала діда
І наречена виросла з дівча…
Та не могло життя лишити сліду,
Науки тої, що дідусь навчав.
Хоч виросла, життя прилаштувала,
Та завжди, наче сонце, сходив слід,
Ставила свічку, але не ридала,
Бо з нею в серці був любимий дід.
Сіяли роси в полі і на лузі,
Горнулися до купи журавлі…
Співали солов’ї по всій окрузі
І десь зникали стомлені жалі.
Земля волинська їй дала уроду,
Бо тільки між боліт росла трава,
Що волинянкам посилає вроду
І чарівні Лукашеві слова…
Роки минали в сонячнім Поліссі,
Гриби збирало діда онуча,
Сідала попід гаєм на узліссі
Де дід колись життя її навчав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631510
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.12.2015
Пам’яті Миколи Верещаки…
А про Миколу сайт і не згадав…
Роки минули і не має брата.
Він був учитель, по житті страждав…
Хоч кожен день для нього був за свято.
Я вчора вичикав католицьку кутю
І помолившись сів писати вірша,
Миколо, друже, я благословлю,
Щоб так, як ти, ні капельки не гірше.
На сайті пам’ятаємо тебе,
Наталка, дід Микола й просто дід,
Для мене твої вірші – це святе,
Бо після тебе залишився слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631509
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.12.2015
Якщо в нас Бог один,
Єдине небо й зорі
І світить сонце
Теж для всіх одне...
Проплисти маєм
По життєвім морі
І це напевно
В долі головне.
Любов нести
І заповіді Божі
Через роки,
Крізь прожиті літа
І хай Господь
Нам душу посторожить,
І чистою
Залишиться душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2015
"ПОЕМА"
Вже випускний і дід прийшов до внучки,
За стільки літ його поглинув вальс,
Він талію обняв і взяв за ручку
І тихо-тихо у душі співав.
Дівча дивилось пильно йому в очі
І слухала слова, що говорив,
Було за північ, десь посеред ночі,
Дідусь не спав, дивився і сопів…
А коли внучка вчитись поступила,
На серці радість, разом з тим печаль
І туга враз тоді його розбила,
Так він за внучкою своєю заскучав.
Він попросивсь його посповідати,
Не турбувати внучку, як біда,
Він її спокій мав оберігати,
Навіть тоді, як обійме зима.
Діда не стало… Хоч весна біліла…
А внучка чула серцем, що біда,
Ось телеграма і вона зомліла,
Лише батьки… А так вона сама.
Старого поховали біля краю,
Внуча ридало, плакали гаї,
Дідусь її повинен йти до раю,
Бо вечором не мовкли солов’ї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631307
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2015
Зима стояла чорна, без морозу.
Червоне сонце, мов на снігопад.
Ішло Різдво і навертались сльози.
Надворі був скоріше листопад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631137
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.12.2015
(ПОЕМА)
Внучатко зростало, пішло ще до року,
Лавчину в подвір’ї дідусь наладнав
І гойдалку внучці, з перильцем до боку,
Із спинкою м’якою дід змайстрував.
На першім дзвіночку старий розридався,
Дитинство забрала наука в маля…
Та жив він для внучки, в житті не здавався,
Село чуло пісню їх завжди здаля…
Ранесенько дід коня ставив до воза,
Малечу садив на м’який пуховик,
Онучку навчав – навчав вірші і прозу,
До внучки з народження дідо привик.
Онучка навчалась, носила п’ятірки,
А в діда росли сильні крила весь час,
А в небі летіли притомлені зірки,
І скоро старенький, як вогник погас…
Стомило життя, та онучка просила:
«Дідусю, рідненький, тобі не пора…»
Всі сили зібрав тоді в жменю старенький,
Із ліжка таки підняла дітвора.
Під весну виходив стрічати онучку,
Записував пісні, що знав ще змаля,
Заходив до стайні, тут гладив конячку
І нюхав, як пахне весною земля.
Росла наречена – розумна, красива,
Раділи батьки, дід, як сокіл літав…
А внучка єдине у Бога просила,
Щоб дід ще їй довго косу заплітав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631133
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.12.2015
Найкраще пить вино у віці молодім,
укупі з милою, з товаришем своїм,
цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,
і пить без просипу - єдине щастя в нім.
Омар Хайям
Яке ж вино, коли воно на двох,
Коли хмелієш дивлячись у очі,
Як ти – Богиня, я неначе – Бог,
При свічці поцілунок серед ночі…
Від пахощів спиняються серця,
Коли рубіни граються в кришталі,
Знайомий подих, навіть без лиця
І відблиск свічки в винному бокалі.
І зразу крила, випивши вина
В політ зібрались у зіркове небо…
Серця дзвенять, немов дзвенить струна,
То щастя людям більшого не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630723
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.12.2015
Прошу Вас, люди, бережімо мову,
Чужинців - двадцять, нас - вісімдесят…
Не хочу говорити я чужою,
Своєю прагну – мовою для свят.
Хіба церкви стоять не в Україні?..
Хіба не в Києві хрестили Русь?
Чому Кирило основні святині
Гребе під себе? Я чомусь боюсь…
За руки українці і до скону!
Хай нас єднає дух наш і земля,
Ми бережімо мову, як ікону,
Щоб ми жили завжди без москаля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
(ПОЕМА)
(Уривок)
В поліськім селі, де квітує ожина,
Де ліс, наче килим, де жаби кричать.
В біленькій хатині, туманної днини,
Родилось маленьке, тендітне дівча.
У хаті на радість так довго чекали,
Найбільше онучці радів старий дід,
Для нього за щастя колиску гойдати,
Яку сплів малечі далекий сусід.
Великого цвяха загнав дід у балок,
Колиску вчепив у затишнім кутку,
Ходив до сільмагу, купив кілька ляльок,
Таким він щасливим не був на віку…
Курити виходив тепер він із хати,
Пропалював грубку, щоб тепло було,
Він внука, чи внучку стомився чекати,
Про це говорило поліське село.
Тихенько гойдалась онучка в колисці,
А дід все співав і співав їй пісні,
Лише покормити давав він невістці,
Він штори спускав, коли Місяць в вікні…
Онучка зростала, а дід наче квітку ,
Виносив на двір довгождане маля.
Горнув свою внучку, як горне лебідка
І лагідні завжди слова промовляв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630575
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2015
Було село… Воно і залишилось…
Та вже немає нашої верби…
Життя пробігло і не зупинилось,
В рубцях на серці лишені сліди.
Дві хати залишились із старими,
Що прагнуть пережити зимовій,
У нас бувають часто диво-зими,
Коли відсутній зовсім сніговій.
Діди ще на порозі курять люльку,
На плиті мліє буряковий борщ.
Тримає дід стару свою кавульку,*
Пилюку з бур’янів змиває дощ.
Немає світла, але є землиця…
Ці люди позвикали до землі.
Повітря чисте і вода, як криця,
Вони навік залишаться в селі.
Кавулька* - палиця для опори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630549
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2015
Стомився я… Проте іще не вечір,
В душі моїй буяє ще весна,
Ще є часи, коли похилі плечі,
Кохання прагнуть випити до дна…
Ступаю чітко, хоч хода повільна,
Вночі рахую інколи зірки.
Життя дорога вдаль біжить суцільна,
Немов вода маленької ріки.
Не подолаю вже дорогу в вирій,
Створив давно своє гніздо ось тут…
Мені в нім затишно і я щасливий,
Бо саме тут життя мого статут.
Я тут молюся за свою родину,
Щоб не так скоро линули літа,
Щоб захистив страждальну Україну,
Щоб хоч ізрідка птахою злітав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015
Хмарки, мов лебеді, по небі синьому,
В табун зібралися, як череда…
Сокіл над вежею в пору осіннюю,
На небі зіроньку знов вигляда…
Зоря вечірняя десь заховалася,
Сокіл на зустріч летить увись…
Його побачила – враз обізвалася,
А він на неї весь час дививсь…
І сокіл крилами, махає сірими,
На зустріч зіроньці летить удаль,
Обдутий осінню вітрами чистими,
Де промінь сонячний немов кришталь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2015
Чорні гілки каштана біля хати,
Гойдає вітер часто у дворі,
Немов дитятко хоче колихати,
Що так дрімає в зимовій порі.
Каштане мій – ти символ України…
Даруєш радість під моїм вікном,
Твій кожен цвіт – життя мого перлина,
Я запах твій порівнюю з вином.
Ти відпочинь, весна прийде – розквітнеш…
І свічечки запалиш у свій час.
Хоч нам роки ніколи не повернеш,
Цвіти, каштане, щоб в віках не згас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630026
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2015
Яка мене сьогодні стригла жінка…
Була красуня, ноги від плечей…
А у очах… У них була родзинка,
Я не відводив з дзеркала очей.
А стригла як? Хмелів від рук ласкавих
І кожен дотик чарував мене…
У пальцях рух невимушений, жвавий,
Дарив мені бажання вогняне.
Як не хотілось підніматись з крісла,
Проте розплати час «отой» настав…
Враз молодість в душі моїй воскресла,
Стригтись у інших, друзі, перестав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630017
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.12.2015