| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Часто мені сниться, журавель, криниця
І стежина вся у споришах,
Татова усмішка і роса, як криця,
Наче вся стежина у сльозах.
Сивочолий тато і біленька хата,
Пасіка в квітучому садку,
І рядно на тині, курничок у гратах,
І лавчина в тихім холодку.
І батьківські руки, чорні від роботи,
Що за руку вивела в життя…
І грабові дрова, що прийшлось колоти,
І у полі сіяні жита.
Руки я цілую, працьовиті руки,
Вони гріють навіть уві сні,
Та роки минули і уже розлука,
Тата часто згадує мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616840
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.10.2015
Тебе вкраду, хоч добре знаю я,
Що гріх беру завжди на свою душу,
Та голос твій, як пісню солов’я,
Хоч зрідка, та почути щебет мушу.
Моя кохана, зіронько моя,
В житті, так вийшло, різні у нас долі…
Зірок не бачу – ти моя зоря,
А я твій вітер теплий в чистім полі.
Лечу до тебе – серце стугонить,
Дні листопаду мригають дощами.
Тебе зустріну і блаженна мить,
Засвітить сонце в небі понад нами.
Життя моє без тебе – не життя,
Розпорядились різно наші долі,
Як ти почуєш вітрове виття,
Це я ридаю за тобою в полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Уклін тобі. жовтнева осінь,
За хмарне небо, за дощі,
Бо висохла землиця зовсім,
Озимина уже в плащі…
Прийшлося б знов пересівати,
Але воскресла враз земля…
Потрібно поле доглядати,
Бо зелень поле застеля.
А ще уклін тобі і сонцю,
Що від морозів зберегли,
А лісу додали рум’янцю,
І в вітер хмари запрягли.
Порозліталися по небу,
Сіяє сонце в небесах,
В дощі немає вже потреби,
Нас гріє осінь золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
Засміялася раптом скрипка,
Перед цим, вся в сльозах – ридала,
І зайшлася від сміху хрипко,
Під кінець навіть застогнала.
Подивився скрипаль на залу,
Скрипка змовкла і стала тиша,
Сподівався на подих шквалу,
Але в залі ніхто не дише.
Поклонився, хотів іти вже…
І тоді увесь зал зірвався,
Серце в грудях спинилось майже,
Сльози бігли, а він вклонявся.
Знову взяв він смичка у руки,
Заспівала казково скрипка,
Полилися чарівні звуки,
Солов’їні і вже не хрипко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2015
Як я довго чекав, як я довго чекав,
Щоб почати з тобою розмову,
Пролетіли літа, пролетіли літа,
Я до тебе звертаюся знову…
Пломеніє душа,серце болем щемить,
Я портрет твій малюю і нині,
Бо без тебе мені вже не хочеться жить,
Для нас двох місце є у хатині.
Як я мрію, кохана, про затишок наш,
Я б тебе, як принцесу леліяв,
Я беріг би любов, по житті був би страж,
Твої сумніву - думи розвіяв…
Ти не знаєш, як важко мені в даний час,
Я вже мріями поле засіяв,
Як я прагну щоб нам, лише нам, звучав вальс,
Щоб здійснилась в житті моя мрія.
Проклинаю той час, що тебе відпустив,
Та напевно така наша доля,
Ти окремо жила, в самоті і я жив,
А між нами пінилося море.
Повернулася ти, помінялось життя,
Народилася знову надія,
Світ змінився ураз, чути серцебиття,
Може здійсниться бажана мрія?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
Об’єднала доля нас у пару,
Разом ми, як небо і земля,
З вуст твоїх я пригублю нектару,
Ну, а серце гучно промовля:
Приспів:
Я, моя кохана, через роки,
Пронесу наш вогник до кінця,
Хай життєві куряться дороги,
Але ми прийдемо до вінця.
І тоді на двох одна стежина
І любов на двох лише одна,
Біль і радість теж на двох єдина,
І на двох омріяна весна.
Жити так, щоб дарувати квіти,
Каву в ліжку з милою удвох,
Щоб в коханні полум’ям горіти,
Від нещастя, збереже нас Бог.
Приспів.
Об’єднала доля нас у пару,
Ти волошка, житом виріс я,
Пісню заспіваю під гітару
І таку, як пісня солов’я.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Я захворів тобою до безтями,
Хворіють так лиш раз в своїм житті,
Я захворів, коли не стало мами,
У цій хворобі – пам’яті святій.
Садком хворію, грушею старою,
Тим журавлем, що тягнеться увись,
Стоїть біля криниці сиротою,
А діти з дому в вирій подались.
Хворію я, бо пам’ять має крила,
Хоча літа не зупиняють біг,
Щоб сонце в небі ясно засвітило,
Щоб ще прийшов на батьківський поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616102
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2015
Стара криниця, журавель над нею,
А поруч вишні зацвіли в рядку,
Старезний ясен з ними, як з ріднею,
Воду тримає завжди в холодку.
Лавча маленьке, все поросле мохом,
Воду сюди зливає журавель,
Ясен шумить, вознісшись понад дахом,
Хитається, як в морі корабель.
А вітер сіє білий цвіт в криницю,
На сході сонце з річки воду п’є,
У білизні криниця порошиться,
А вітер гонить, робить знай своє.
Вода запахла вишнею неначе,
А журавель поскрипує вгорі,
Старезний ясен чує все і бачить,
Він береже порядок на дворі.
Не спить криниця, журавель не спить,
Гойдає вітер ясенове гілля,
Яка краса у цю весняну мить –
Пора кохання і пора весілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2015
Заховалась хатина в саду,
Біла хата, як Світязя хвилі,
Між хрущів і черешень тебе я тут жду,
Хоч вже скроні мої посивілі.
Як приходить весна,
Як приходить весна,
На побачення я поспішаю,
Має крила любов,
Чи прилине вона?
Кожен рік я її виглядаю.
Заспівав знову сад, загуділи хрущі,
Пелюсткова хурделиця віє…
А садок затаївся у білім плащі,
Зародив в моїм серці надію.
Стежка сяла в росі,десь співав соловей,
Зорі-долі моргали у небі,
Цвіт черешні я мовчки тулю до грудей,
З нетерпіння чекаю на тебе.
Заховалась хатина в саду,
Біла хата, як Світязя хвилі,
Між хрущів і черешень тебе я тут жду,
Хоч вже скроні мої посивілі.
Як приходить весна,
Як приходить весна,
На побачення я поспішаю,
Має крила любов,
Чи прилине вона?
Кожен рік я її виглядаю.
Місяць в небі світив, мерехтіли зірки,
Росяниста сіяла стежина.
Бігла знову любов, десь поділись роки -
Моя люба, єдина дружина.
А черешні цвіли, а черешні цвіли,
І дзвеніли розкидані роси,
Цілувалися ми, молодими були,
В солов’їнім п’янкім стоголосі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Осідає пилюка під вечір,
Полини потомились за день,
Клекотання притихло лелече,
Солов’їних не чути пісень…
Споришева до лісу стежина,
Від села пролягла крізь поля,
Біла хмарка вгорі лебедина,
Усміхається людям здаля.
Біля стежки росте яворина,
Що на варті багатих хлібів,
Біля неї біленька хатина,
Між зелених стоїть пагорбів…
По зелених хлібах біжить вруна,
Наче хвилі по морю біжать,
Перші зорі натягують струни,
Бо під музику хочуть злітать.
Моє рідне село під горою,
Куди вітер пилюку жене,
Не дає мені стежка спокою,
Вона кличе до себе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2015
Гони думки, які рояться,
Неправильні думки, зміїні,
Позбутись їх - це важка праця,
Усі вони із далечіні.
Нехай вас люди не осудять,
Позбудьтесь всього, що мішає,
Бо коли змій пригрівсь на грудях,
То навіть щастя не втішає.
І залишайтеся собою,
Своє життя самі будуйте,
Живіть під власною зорею
І навіть миті не марнуйте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615614
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2015
Звивається в долині Стир,
В мережеві краси,
Лиш Місяць справний поводир,
П’є воду із роси.
Соми смакують очерет,
Ганяють окунці,
Лиш хмари в небі тет-а-тет,
Біжать, як посланці.
Приспів:
А понад Стиром йде туман,
Хлюпочуть береги,
Небесний світиться екран,
Де мерехтять зірки.
Наш дивний Стир в своїй красі,
До Прип’яті тече,
Ганяють щуки карасів,
А Стир своє рече…
І усміхаєтьcя туман,
Ховає береги,
Він Стир вдягнув у свій жупан,
Немов віддав борги.
А диво річечка тече
І мерехтять зірки,
Та він хіба лише втече,
До Прип’яті ріки.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2015
І я мовчу, і ти мовчиш,
За нас говорять наші очі.
І ніч мовчить-суцільна тиш…
Неначе хтось нам ніч наврочив.
Летять зірки і теж мовчать,
Хмаринки плинуть мовчазнії,
Сичі притихли – не кричать
І навіть вітер стих – не віє…
Кричало серце і я млів,
Бо я уперше закохався,
За весь цей час, що пролетів,
Лиш соловей в гаю озвався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
Спинився час… Здалося так мені,
Але є пульс і серце б’ється в грудях,
Пульсує кров, є мрії вдалині,
І стрілки часові іще не блудять.
Це лиш здалося, але виник страх…
Невже насправді враз усе пропало?
Та, ні! Ще, ні! Бо я лечу,як птах,
Проте серденько в грудях застогнало.
А біля тину листя на землі,
Мені знов нагадало, що вже осінь,
Що відлетіли рідні журавлі,
Вони лише весною заголосять.
Так значить не спинився ще мій час,
Коли лечу, то міцні є ще крила,
Я підіймаюсь вгору раз у раз
І час мій зупинити ще несила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2015
Борису Іллічу Олійнику 22 жовтня виповнюється 80 років...
України він син, України герой,
Він поет, він політик і мрійник,
Що чудово життєву виконує роль,
Бо ж не був би Борис він Олійник.
Було різне у нього на довгім віку,
Були злети у небо й падіння,
Долю всяку він мав і легку й нелегку,
Були радості і потрясіння…
Але цей патріарх і донині в строю,
Є перо у руці, є чорнило,
Над усе він шанує Вкраїну свою,
Що до серця, так люба і мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2015
Осідає пилюка під вечір,
Полини потомились за день,
Клекотання притихло лелече,
Солов’їних не чути пісень…
Споришева до лісу стежина,
Від села пролягла крізь поля,
Біла хмарка вгорі лебедина,
Усміхається людям здаля.
Біля стежки росте яворина,
Що на варті багатих хлібів,
Біля неї біленька хатина,
Між зелених стоїть пагорбів…
По зелених хлібах біжить вруна,
Наче хвилі по морю біжать,
Перші зорі натягують струни,
Бо під музику хочуть злітать.
Моє рідне село під горою,
Куди вітер пилюку жене,
Не дає мені стежка спокою,
Вона кличе до себе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2015
Конвалії білі дарунок для тебе,
Бо я тоді вперше в житті покохав,
Конвалії білі і зорі на небі,
За мене казали, що я не сказав.
Приспів:
Конвалії білі, конвалії білі -
Дзвіночки маленькі кохання й надій.
Конвалії білі, конвалії білі –
Лишились навіки у серці моїм.
Ви ніжно дзвонили, як зіронька перша,
По травах шовкових кохану вела…
Нас завжди стрічала заквітчана груша,
Яка попід тином росла край села.
Я запах вдихаю, роки, наче птахи,
Навіюють думи, вертають літа,
Конвалії білі, чаруючий запах,
Для мене ця квітка, як пам'ять свята.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Вже квітують хліба
І дитинство несуть у згадку.
І жнивують слова,
Хоч не завжди їх є в достатку.
Пролітають літа,
Стежка батьківська заростає.
Коли мова свята,
Тоді хлібні поля безкраї.
Як святі врожаї,
Пахне хлібом земля багата.
А слова – ручаї,
Наче птахи летять крилато.
Виростайте хліба,
Щоб пишалась земля врожаєм.
А без мови хіба,
Славу хлібу ми заспіваєм?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2015
Моє місто, пора золотава
Обняла і цілує в вуста,
Клени парку, неначе оправа,
Між туманами вверх вироста.
А церкви куполами своїми,
Між янтарних каштанів і лип,
Виглядають в ранковім промінні,
Наче хтось запалив смолоскип.
Луцьк прекрасний не тільки весною…
Осінь місту дарує красу,
Любий, Луцьку, лишайся собою,
Я у віршах тебе вознесу.
Твої вулиці, сквери і парки,
Золотисті собору хрести
І осінні, ледь сіренькі хмарки,
Через Стир неширокі мости.
У цю пору, коли позолота,
Я люблю тебе Лучеську мій,
Твої завжди відкриті ворота,
Ти стоїш у красі золотій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015
Якби ковточок терпкого вина,
Щоб при свічах, лиш Муза у бікіні,
Де б музика до серця долина,
Яку заграв Ніколо Паганіні…
Щоб музика і Муза в унісон,
Щоб чари зігрівали без каміна
І Муза – нерозкритий ще бутон,
Вмістилася в поета на колінах.
Родились вірші і були крилаті,
Щоб зорі заглядали у вікно,
Горіла свічка цілу ніч у хаті,
Поет писав і пив терпке вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015
В житті буває, правда, не так часто,
По - іншому сприймаєш все в житті,
Надходить день, немов святе причастя
І линуть миті - миті золоті.
І світ тоді іде у переверти,
Душа співає, відлітає сон,
Бажання жити, жити, а не вмерти,
Ти попадаєш у якийсь полон.
Перебираєш, думаєш, гадаєш,
Чомусь в думках лиш квіти чарівні,
А ти, як птах, у небесах літаєш
У цім польоті миті рятівні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2015
Ще не співали треті півні зранку,
І сонце не заглянуло в вікно,
Ще промінь не заліз через фіранку,
Туман поплив ранковий, як в кіно.
Так набігав, неначе хвилі в морі,
Сріблисто сивий, як старий дідусь.
Сховалися на небі ясні зорі,
Я побіжу в туман, його торкнусь.
А він був теплий, лише трішки мокрий
І всі травинки стали у росі,
Туман летів, неначе поїзд скорий,
Гойдались трави у своїй красі.
На сході сонце сходило в тумані,
Враз засіяла перлами трава,
Набігли хвилі, певно, що останні,
Були ці хвилі кожна, як жива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015
Я лист кленовий назбирав для тебе,
Щоб нашу зустріч прикрасити ним,
Із кольорів таких, яких не знає небо,
Кожен листочок я б назвав таким.
Усі вони у золотій оправі,
В червоних з них сховав я почуття,
Їх тут найбільше, вони мають право,
Тобі вони, бо ти любов моя.
Ось ці листочки, наче бурштинові,
А по краях оправа золота,
Ці розмаїті, різнокольорові,
Вони горять, немов твої вуста.
Ти дай їм час постояти у вазі,
Букет осінній з чарівних листків,
Їх кольори, як сяяння в алмазі,
Букет осінній власних почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Заснула ніч у небі між зірками,
Лиш Місяць не збирався йти до сну…
Він забавлявся легкими хмарками,
Неначе сортував одна в одну.
А зорі мерехтіли в темнім небі,
Тихенько так, щоб не збудити ніч,
Велика хмара, наче білий лебідь,
Розтанула, немов попала в піч.
В нічному парку сич горлав далеко
І чувся тихий посвист вітерцю,
Що денну відігнав із парку спеку,
Так догодив він Місяцю отцю.
Мовчала ніч, бо спала між зірками,
Вони її, як матір берегли,
Летіли мовчки та лише моргали
І сонну ніч в намисто одягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2015
До мене мовиш ти небесними очима,
Я розумію все і зайві тут слова,
Єдиний погляд без ключа відчинить
Замок до серця… Я ж так уповав.
Дивлюсь на небо, там синіють твої очі,
Неначе погляд нашептав мені слова…
Буває вдень, буває серед ночі,
Від погляду йде кругом голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
Коли з дерев злетить останній лист,
Сріблястим пухом вкриються дороги,
Вітровий подих, наче пересвист,
В свої обійми забере тривоги.
Розірвуться хмаринки на шматки,
Уже не білі, з олова неначе,
А чорне гілля з легкої руки,
В морозну днину інеєм заплаче.
Стрункі смереки у своїй красі,
Одягнуть нові білі сарафани,
Пташиних вже не чути голосів
І однотонні стануть ікебани.
Хурделиця залізе в рукави,
Морозна днина буде нам за свято,
Сховає лід зариблені стави,
І раді діти будуть верещати…
То вже зима надворі, не в душі,
Прийде Різдво і Новий рік у хату,
Вертепи, де колядки і вірші,
Дарунок зроблять у зимове свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613662
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2015
Розквітла знову біло алича
І холод огорнув думки і мрії,
«Тепла вже хочу», я в душі кричав,
Як холодно! Проте вже є надія…
Так кожен рік, як алича цвіте,
Морозний вітер лізе в кожушину,
Цвіт аличі, напевно, є на те,
Щоб ми назвали холодів причину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613527
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2015
Музика Сергія Чекаліна
Кліп Тамара Адушкіна
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MRvTCKG3OMg[/youtube]
(Програш)
В пустій кімнаті ми, лиш я і ти…
Ти мене, доленько, не відпусти…
Бокал вина стоїть, рука в руці,
А у очах горять два промінці.
Танець забутий нас об’єднав,
Знову рука у руці.
Я ще ніколи так не кохав,
Свідком цьому промінці…
Ловлю твій погляд я і в серці щем,
Спасибі, доленько, що ми живем,
Що наші долі двох з’єднав танок,
На двох це перший наш життя урок.
Танець забутий нас об’єднав,
Знову рука у руці.
Я ще ніколи так не кохав,
Свідком цьому промінці…
Ми кружляєм в парі, у забутім танці,
Ніжно обійняв я твій смерековий стан.
(Програш)
Наче вітер в полі вирвавшись на волю,
Ми кружляєм в танці, що з’єднав нам долі.
(Програш)
Танець забутий нас об’єднав,
Знову рука у руці.
Я ще ніколи так не кохав,
Свідком цьому промінці…
Танець забутий нас об’єднав,
Знову рука у руці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Весна на серці, вересень надворі,
Великі очі - це прийшла любов…
І Погулянка* – місце яворове,
Ланцюг зі слів нечуваних розмов.
Стояла тиша, лише скрип трамваю,
Розносився по парку в тиху ніч,
Співало серце, наче я співаю,
Де ми з тобою в парку віч-на-віч.
Бродили ми, забувши час, до ранку
І пам'ять й нині бродить парком тим,
Хоч молодості час закрив фіранку,
Та парк отой вважаю я святим.
*Парк у Львові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015
Моя, ластівко кохана, відізвися!
Пролітають хмарками роки,
Наша знов наснилася криниця,
Роз’єднала ж доля береги…
Може краще, мила, помовчати?..
А відчути серцем знов слова
І у снах з надією чекати
Ту, що звали – «Мавка лісова»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015
Життєва мить, що в душі омріяна,
Як запахи конвалії в росі,
Це пісня при вельоні оспівана
В дівочій незачепаній красі.
Єдина мить, а їх таких багато,
Із митей цих складається життя…
Бо кожна мить – це сум, а може свято,
Така, як ще не навчене дитя.
Окремі миті – це, як громовиці,
Інші мовчазні, сховані в тиші,
Окрема мить буває довго сниться
Бо часто припадає до душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2015
Весна хропе, сон бачить літо,
Осінь шукає відпочинку,
Вже піднялось озиме жито,
Дощі спинились на хвилинку.
Ще повно листя на деревах,
Ще чути крик часом пташини,
Туман лежить, як гість у травах,
Червоні вже плоди шипшини.
Сніги лежать в Карпатах синіх,
Які прикрили нас із фронту,
Сліди видніються звірині,
Ще десь біжать до горизонту.
А в нас ще яблука в садочку,
Ще гонять корівок на пашу,
Ще хризантеми у віночку,
Несе у зиму осінь ношу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613039
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2015
Вдень наче осінь, вечором морози,
Злітає лист швиденько до землі,
Морозний вітер їх до тину возить,
Сховались птахи, вже не на крилі.
Перші сніжинки білі і стидливі,
Гнав вітер в поле, наче у ярмо,
Вони ж маленькі, а які красиві,
Він з тих сніжинок виробляв пасмо.
Але сніжинки скоро ці окріпнуть,
Хурделиця застукає в вікно.
І з вітром разом в чистім полі крикніть,
Відбілене застелиться сукно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2015
Дощі відбили між житами гаму.
Жита ледь-ледь посходили в полях,
Творить у полі осінь орігами,
Замовк осінній полохливий птах.
Тепло ще трохи, рветься вгору жито,
А жовтий лист ганяє між хлібів,
Лише весною вруна буде жити,
Скоріше б сніг, щоб хліб святий зігрів.
Мовчать дощі, панує пізня осінь,
Вночі на небі зоряні хліба,
Лиш вітер по полях листки розносить,
Нагряне скоро матінка зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2015
Пеленою густою в долині туман,
Пухнаста перина лягла поміж трави,
Гріє луг цілий вечір пухнастий жупан,
Чути голос сичів, ще кричать в дві октави.
Сонце плеще веслом у чужий небокрай,
А тумани летять, горнуть їх небеса,
Росяниста травичка за ніч розцвіла,
Зазірчилась шматочком багата роса.
Осінь, осінь спішить кожен день до зими,
Чарівниця пора відлітає у вирій,
Її помах завжди золотими крильми,
Залишає нам осінь надію і мрії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2015
Як був зачатий я колись
І жив у маминій утробі,
За мене тато мій моливсь,
А Ти мій шлях давно знав, Боже.
І певно доленьку мою,
Відміряв Ти до міліметра,
Тобі я дякую – жию,
Коли накажеш, маю вмерти!
Але не все я ще зробив,
На цій землі святий мій, Боже,
В собі диявола не вбив,
Хай моє слово допоможе!
Можливо Ти мене приймеш,
Тебе побачу – поговорим…
Якщо до раю забереш,
Тоді життя земне відтворим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2015
А жаба душить багатьох…
Що хлопець мав сільську прописку,
Вижив в житті, живе – не здох
І може врізати по писку.
Що слово в нього завжди є
І наплювати на погони,
Він пише вірші і жиє,
Лиш часом грає в перегони.
Бо прагне вибитись в житті,
Не має по роду він блату,
Він є таким, яким він є,
Живе на пенсію й зарплату…
Любив він тюльку, наче мед,
Горіли очі, сам молився,
Та завжди йшов лише вперед,
Він з Богом жив і ним святився.
А, як прийде останній час,
Нехай збереться вся родина,
Його згадають ще не раз,
Щоб ще згадала Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612338
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2015
Відцвіла під тином знову рута-м’ята,
Пахкотить сьогодні тільки у руках,
М’ята, моя м’ята, запах твій – це свято,
Знають в розмаїтті м’яту у віках…
Пахнеш ти весною, пахнеш коли літо,
Пахнеш і осіння, пахнеш, як зима,
Ти любов’ю пахнеш - маєш право жити,
Ми жалкуєм завжди, як тебе нема.
Візьму тебе в руки і нап’юся чаю,
З чашечки малої з запахом твоїм,
Я чарівну м’яту всюди величаю,
Що співає завжди спокоєм моїм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015
Перевернути б світ мені,
Увесь цей світ перевернути,
Хай грішники горять в вогні,
А іншим рай тут має буде.
Щоб панував усюди мир
І квіт шикарного едему,
Щоб даль була така, як шир,
Лише любов була за тему…
Яким життя було тоді,
Було б всього тоді доволі,
Поклали б край тоді біді
І воля бігала б по полю.
Проте існує те - земне…
Той гріх людський, як душить жаба,
Біда ніколи не мине,
Бо в нас вона живе – нахаба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612161
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2015
Разом з Олександром Печорою
Як весняне сонце стане день вітати, –
терен починає рясно розцвітати.
Манить білим цвітом з розовим відтінком,
а міцне коріння – запліта барвінок.
Тернику, мій терне – ріднокраю сльози,
ви терпкі й солодкі, як впадуть морози,
як з куща без листя злетите додолу
чорною сльозою на землицю голу.
Приспів:
О, терен-терен, солодкий терен.
О поле-поле, сива далина.
Ой леле-леле, серденько терпне.
За кращу долю вип’ємо вина!
Хоч будуть знову сікти морози,
О доле-доле, ти у нас одна!
Щоб зігрівали тернові сльози,
міцну тернівку вип’ємо до дна!
Ягода зелена – гірка, наче доля,
що біля дороги стала в чистім полі.
Ягідки маленькі у густому листі,
наче малахіти зібрані в намисті.
Як прийшли морози й позлітало листя –
терен синій-синій солодом налився.
Назбирали ягід, принесли в домівку,
із терпкого плоду робимо тернівку.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2015
Ударить дощ об осінь батогом,
Ударить так, що засміються зорі
І зірве лист, оснований гріхом,
Щоб відмолити у святім соборі…
Зітхнуть у небо тихо болота,
Опеньки осідлають мокрі трави
І влізе в душу знову пустота,
Лише зігріють осені заграви.
Мій, Господи, не хочеться зими,
Хай буде осінь вічна і щаслива,
Хай барвами сіяють килими,
Тумани ти розвій своїм кадилом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015
Якби мені із осені в літа,
Щоб солов’ї під ранок заспівали,
Хоча співає осінь золота,
Але весна ще проліском картавить.
Шугають у гаях глухі сичі,
У небо відлітає птах осінній,
Але весна у серці не мовчить,
Любов свою у серце сіє й сіє…
Люблю тебе я ,осене, моя.
Шаную небо над тобою, доле,
У осені прошу я солов’я,
Та осінь серце щохвилини коле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015
Пустіє сад, та ще цвіте в душі,
Іще хрущі кружляють наче птахи,
Бо ще зелені й нині спориші,
Хоч птахи відлетіли бідолахи.
Вишневий цвіт неначе кличе в сад,
Та замість цвіту листя пожовтіле,
Літа, літа вас не вернуть назад,
Як не вернути листя, що злетіло.
Люблю тебе я, осене, люблю,
За кольори і за багатство долі,
Хоч за весною трішечки тужу,
За жайвором отим, що в чистім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611566
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2015
А листя вільхи осінню тріпоче,
Поміж беріз воно зелене ще,
Сплітають верби поріділі коси,
Поліський край красу свою несе…
Легкі тумани бавляться в болоті,
На сході сонце додає краси,
Полісся сяє, все у позолоті,
Які ж осінні чарівні ліси…
Красу твою не можу передати,
Чекай весни Поліській краю мій,
Щоб міг і далі жити й процвітати,
Щоб ще побути в осені святій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611560
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2015
А жовтень вдарив листопадом,
Хоч лист зелений тягне в літо,
Синіють грона винограду,
Поля зійшли зеленим житом.
Вже іній стелиться в долинах,
Тумани огорнули осінь,
Зникли давно пташині крила,
А серце літа далі просить.
І кольори, як на палітрі,
Терен потроху влазить в солод,
Що ще гойдається на вітрі,
Який приносить часто холод.
Пішли опеньки й зелениці,
Листя прикрило їх від люду,
Тепліш вдягнулись молодиці,
Бо осінь суне звідусюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2015
Я вчителям, що є на сайті
Дарую квіти від душі!
Бо Ви в житті своєму варті,
Любити долі й спориші…
А я , як вчитель, прошу слова -
Живіть любимі і простіть…
Я вчитель Ваш, про що розмова,
Помру я, діти, а Вам жить…
Шануйте мову й Україну,
Бо я цього навчав завжди,
Я кожній доні, як і сину,
Прошу залишити сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Я до тебе вернусь,
У найблищому часі,
До грудей пригорнусь
І закружимо в вальсі…
Не зіб’юсь я з путі,
Ще вогонь у віконці,
Наші дні золоті,
Знов освітяться сонцем.
Щоб почув я слова:
«Я люблю тебе, милий!»
Щоб хмелів без вина,
Знову був я щасливий…
Бо без тебе не раз
Не одну стрів біду,
Та до тебе тепер
Я навіки прийду.
Ти ж чекаєш мене,
Бо навік покохала,
Але доля чомусь
На цей час мене вкрала.
Хочу чути слова:
«Я люблю тебе, милий!»
Щоб хмелів без вина,
Знову був я щасливий…
Я вернусь на поріг,
Тихо стукну у двері,
Місяць виставив ріг,
Мов зове до вечері.
Ти відкриєш мені
І запросиш у хату,
Я за стільки часу
Маю, що розказати…
І почути слова:
«Я люблю тебе, милий!»
Щоб хмелів без вина,
Знову був я щасливий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
Верніть літа, верніть літа!..
Щоб юність панувала всюди…
Хоч нині осінь золота,
Та молодість ще коле груди…
Усе пригадую не раз,
Мого життя шляхи прожиті,
Немало виніс я образ,
В очах моїх вони щомиті.
Сльоза побігла по щоці,
Хрущі стиснули тепло серце,
Тримати б молодість в руці,
Проте живу, аби не вмерти…
Я хочу знову до весни,
Та не змінити свою долю,
Бо вже дорослими сини,
Внучат шукаю я по полю…
Тихенький віє вітерець,
Сміється доля наді мною,
А, що літа… Нехай їм грець!
Бо я повінчаний з весною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
СЛОВА НА МУЗИКУ ВІКТОРА ОХРІМЕНКА №77
Позбирались клини,
Позбирались клини,
В синім небі в путь нелегкий…
І летять в небесах,
І летять в небесах,
Журавлі в політ далекий…
Пр: Сльози знов на очах,
Смуток ліг у душі,
Журавлине «курли» тихо - тихо лунає…
Ждемо вас журавлі,
Знов на рідній землі,
У святому пташиному, рідному краї…
Проводжаю клини,
Що махають крильми,
Проводжаю у путь нелегкий…
Проводжаю я,
Проводжаєш ти,
Журавлів у край далекий…
Пр: Сльози знов на очах,
Смуток ліг у душі,
Журавлине «курли» тихо - тихо лунає…
Ждемо вас журавлі,
Знов на рідній землі,
У святому пташиному, рідному краї…
Позбирались клини,
Позбирались клини,
В синім небі в путь нелегкий…
І летять в небесах,
І летять в небесах,
Журавлі в політ далекий…
Пр: Сльози знов на очах,
Смуток ліг у душі,
Журавлине «курли» тихо - тихо лунає…
Ждемо вас журавлі,
Знов на рідній землі,
У святому пташиному, рідному краї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
Сонце вже зібралося до сходу,
Хмар немає – жайвір в небесах,
Хочемо ми миру і свободи,
Соловейко щоб співав в гаях…
Не потрібно, не потрібно, доле,
Кровію кропити знов поля,
Хай квітує пшеницями поле,
Миром пахне матінка Земля.
Щоб орали люди землю плугом,
Сіяли й збирали врожаї,
Миру всім! Молитись треба Богу,
Щоб по полю бігли кураї…
Не потрібно, не потрібно, доле,
Кровію кропити знов поля,
Хай квітує пшеницями поле,
Миром пахне матінка Земля.
Щоб зростали діти і онуки,
Мирна Україна знов цвіла,
Своє щастя возносили руки,
Вороги щоб згинули до тла!
Не потрібно, не потрібно, доле,
Кровію кропити знов поля,
Хай квітує пшеницями поле,
Миром пахне матінка Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015
Яблуневий цвіт злетів додолу,
Яблука з’явились поміж гілля,
Осінь і весна ведуть розмову,
Обнімає золоте довкілля.
Приспів:
Мамо! Мамо!
Цвіт весняний в хату,
Хоч осіннє листя травить душу,
Сонце сяє і душа багата,
Я своє життя прожити мушу.
Вже збираю яблука ізрання,
Плачуть знову вранішні тумани,
У літах згорнулося кохання,
Та душа ще б'є у барабани…
Приспів:
Мамо! Мамо!
Цвіт весняний в хату,
Хоч осіннє листя травить душу,
Сонце сяє і душа багата,
Я своє життя прожити мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2015
Жінки прекрасні, правда є паскуди,
Красиві ноги – маска на лице,
Таких зустріти можемо повсюди,
Їх не змалюєш просто олівцем.
Та й є чоловіки… За плоть жіночу,
Готові на престол їх вознести,
Я дуже хочу… Дуже, дуже хочу,
Вінок кохання поміж них сплести.
Любіть жінок, вони життєвий стимул,
Кохання їхні нас возносить ввись,
Даруйте ружі, чи букети примул,
Але до жінки добре придивись!
І щоб жіночі карі очі - сині,
Рентгеном просвітили нас на скрізь,
Щоб їх кохання стало лебединим,
Щоби у небо разом вознеслись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Присвячую внукам...
Старий горіх біля вікна,
Зелені суне оченята,
Літа, літа, летять літа —
Вже є онуки-соколята.
А у городах скрізь дими,
Горить достигле картоплиння,
Дорослі стали вже сини,
Тепер росте синів насіння.
Старий горіх біля вікна,
Скидає листя і горіхи,
Настала осінь золота,
Пора надії і потіхи.
Внучата - соколи мої,
Моя надія і турбота,
Я ще зустріну журавлів,
Віддам Вам все, що ніс до рота…
Не плачте, внуки, бо колись,
Дідусь полине з журавлями,
Щоб кожен з Вас тоді моливсь,
Шануйте завжди тата й маму.
Бо зорі в небі мерехтять
І пахне хлібом рідна хата.
Життя – це дійсно благодать,
А благодать – це наше свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610099
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.09.2015
Чи є від болю ліки для душі?
Чи може скрипка без смичка заграти?
Чи музика лунає у тиші?
Чи може соловей в гаю мовчати?
Чи є така людина на землі,
Що Господа не згадує ні разу?
Чи можуть добрі люди стати злі?
Чи навчимося жити без указу?
Напевно – ні! Бо це саме життя.
Помислити потрібно над словами!
Здається ніби істини буття,
Наповнюють наше життя думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610074
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2015
У хаті дим. Звичайний з печі дим.
Хліб на столі, що замісила мама,
Це все моє, його несу святим,
Через життя - його несу роками.
Бо це мого життя реальна мить,
Це спогади мої і мої сльози,
Із пам’яттю такою варто жить,
Хоч різні у житті метаморфози…
Та головне, щоб пам'ять берегла,
Тепло родинне крізь роки, як свято
І щоб дорога батьківська вела
На той поріг, де мама була й тато…
ПЕРЕРОБЛЕНЕ В ПІСНЮ "БАТЬКІВСЬКА ДОРОГА"
У хаті дим. Звичайний з печі дим.
Хліб на столі, що замісила мама.
Це все моє, його несу святим, (2 рази)
Через життя – його несу роками.
Бо це мого життя реальна мить,
це спогади мої і мої сльози.
І з пам,яттю такою варто жить, (2 рази)
Хоч різні у житті метаморфози…
Та головне, щоб пам'ять берегла
Тепло родинне крізь роки, як свято.
І щоб дорога батьківська вела (2 рази)
На той поріг, де мама була й тато.
ПРОГРАШ -ПОЛОВИНА ЗАСПІВУ.
Це все моє, його несу святим,
Через життя – його несу роками
Там, де дороги батьківські вели
На той поріг, де тато був і мама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2015
Вже відквітли давно береги,
Очерети стоять золотаві,
Літо осені верне борги,
В червоняво- охристій оправі.
Вітер гонить пухнасті «сніги»,
Їх розвіює вітер над плесом,
Карасі в мул глибоко лягли,
Мул накрив їх отепленим пресом.
Вже збирається річка до сну,
Береги стоять жовто-охристі,
Їм прийдеться чекати весну,
Береги щоб розквітли в намисті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609889
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2015
Відбуяли давно отави,
Попрощалось осіннє літо,
У землі вже нові оправи,
Полилася вода крізь сито.
Осінь пахне тепер грибами,
Золотисті листки у клена,
Пригадав я родину й маму
Їх багатство душі свячене…
Сходять знову хліба у полі,
Врожаї миє дощ холодний,
Як то добре, що ми на волі
І ніхто у нас не голодний…
Може хтось упрікне і скаже,
Що голодних у нас багато…
Проте кожен під танк поляже,
Щоб було в Україні свято.
Незалежність! Щоб наша доля,
Нам щоденно робила свято,
Щоб були ми завжди на волі
І щоб осінь була багата!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2015
Руки, що пахли хлібом,
Сиві з літами коси,
Янголом, що на небі,
А на землі у росах…
Пам’яттю в мому серці
І у думках щоднини,
Долю синівську вершить,
Мама моя єдина…
Скільки вже літ немає
Але у сни приходить,
З долею розмовляє
І в небеса відходить…
Квіти, що на могилі,
Завжди в гарячих росах,
Лише тумани сині,
Їх в небеса відносять.
Є на землі святині,
Що бережем по праву,
Місце – це їх могили,
Де лежать тато й мама…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609584
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.09.2015
Не знаю я, що головне в житті,
Хоч походив по світі я багато,
Не був лише розп’ятим на хресті,
За решту я не можу дорікати…
Неначе є пошана від людей,
Родився син і є чудові внуки,
А в голові є тисячі ідей,
Лисий давно. Та не ношу перуки…
Люблю жінок і ще горілку п’ю.
Від цього не втікаю і понині,
Усе своє життя – життя люблю,
Радію, що родився в Україні.
Молюся Богу, вірую в Христа,
Тепло родинне, як святе для мене,
Пишаюся, що внуки підроста,
Встаю, як піднімається знамено…
Творить добро і жити в доброті,
Літа прожити, що дано людині,
Напевно саме щастя у житті,
Що головне? Не знаю і понині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609361
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2015
Ніхто ніяких не читає вірші,
Коли багнетом ворог в спину б’є,
В той час поденки свої долі вершать
І кожен з них на свій народ плює.
Подумай, Україно, мій народе,
Буття твого горить в Європі стяг,
Ніколи не втрачай ні гідність, ні свободу -
Тебе уславлять в праведних серцях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015
Як кожен вірш вмивається сльозою,
То виникають думи і думки,
Не завжди маєш бути ти героєм,
Твоє життя? А де твої сліди?..
Шануйте мову, бо вона прекрасна,
Щоб нас єднали думи і діла,
Додому повернулися всі вчасно,
Щоб Україна вільною була.
Вірші пишу вночі і тихо плачу,
У серці ще живе моє - «ОТЕ»,
Шаную землю - душеньку козачу,
Бо все, що в Україні – то святе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2015
Бувало різне в мене на віку,
Вкривалися дороги споришами,
Та мить життя любив завжди п'янку,
Беріг від заростання стежку мами.
На землю падав - так було не раз,
Злітав орлом, парив у небі синім,
Прийшлося скільки винести образ!..
І кожна з них живе в мені й понині.
Молитви очищали від гріхів,
Слова батьківські добавляли сили,
Багато натерпівся я страхів,
Вони рубці на серці залишили.
Та це життя у всіх напевно так,
Падіння є і є життєві злети,
Та саме в цьому є життєвий смак,
У кожного життя свої куплети.
А коли скроні вкрила сивина,
Коли вночі листаєш книжку долі,
Ти пізнаєш – життя – це глибина
І ти радієш, що живеш на волі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608488
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2015
Над білим світом голуба політ,
У синім небі птаха золотава,
У час такий, коли сіяє світ,
Мовчить завжди війни страшна заграва.
Шуліки знов злітають в небеса,
І кров рікою ллється по землиці,
Зникає в мить омріяна краса,
Ріки криваві, а були, як криця.
І знов бої, війна іде кругом,
Що затягає світле все до виру,
Страждає люд, обкутаний гріхом,
Земля давно у неба просить миру.
За мирне небо, голуба політ,
Щоб всі військові скинули мундири,
За синє небо нам на сотні літ…
Я всім за світі зичу тільки миру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2015
На музику Віктора Охріменка №76
(Вступ)
В нас сьогодні «Золоте весілля»,
Ми прийдемо сюди на похмілля.
Бо сьогодні вдарим гопака,
В нас напевно доленька така…
В нас напевно доленька, доленька така,
Через те ми знову вріжем гопака.
Пролетіли поспіхом золоті літа,
Та пора ще золота…
(Програш)
Танцюй, танцюй, танцюй, моя доле,
То нічого. що у боці коле,
Повернути б нам свої літа,
Щоб сміялась юність золота.
В нас напевно доленька, доленька така,
Через те ми знову вріжем гопака.
Пролетіли поспіхом золоті літа,
Та пора ще золота.
(Програш)
В нас сьогодні золоте, «Золоте весілля»,
Вранці ми прийдемо сюди знову на похмілля.
Бо сьогодні вдаримо знову гопака,
В нас напевно доленька така…
(Програш)
Щоб сміялась доля наша золота,
Крізь тумани сивії, золоті літа,,
Хай і далі буде в нас доленька така,
Щоб змогли ми гопака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2015
Ми на землі просто люди,
Над нами завжди Господь
І кожне рожденне чудо,
Життєвої долі п’ядь…
Для люду єдине сонце,
Земля, де ростуть жита,
Я вріс в свою землю серцем,
Я маю свої права…
Я можу орати ниву,
Ростити хліба, бо я…
Живу на землі щасливій,
Де пісня звучить моя.
І хочеться ще любити,
Щоб камінь злетів з душі,
Я мрію ще жити й жити,
Бо тільки любов рушій…
Нехай вже наступить спокій,
І знов запанує мир.
Щоби льони синьоокі,
Зростали у верх і в шир…
Щоб наша земля поліська,
Хранила завжди любов,
А наша любов синівська,
Забула про біль і кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2015
Недільний ранок. Знов холодний дощ
І смуток зранку у грозову пору,
Змиває він пилюку з вулиць, площ
І творить місто різнокольорове…
Пора осіння, у небі журавлі,
Ластівки ноти пишуть між дротами,
Летять листочки, начебто сліпі
Летять на землю, де кому попало…
А дощ пере, знов хочеться тепла,
Яке недавно так нам надоїло,
Осінь надворі, наче золота,
Та хай би сонце трішечки погріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015
Лист золотистий падає у трави,
В туманах синіх залягла роса,
Вдягає осінь золоту оправу,
Це час землі, коли цвіте краса.
Бо лише осінь позмагатись може,
З весняною порою залюбки,
Бо, як весна і осінь теж тривожить
І чари в них поєднують думки.
Чарівна осінь перейди у весну,
Хай ще помовчить біле у снігу,
Я вознесу в думках оту небесну,
Єдину мрію на своїм віку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2015
Взялась теплом пора осіння знову,
«Бабине літо» птахою летить,
А я із осінню веду свою розмову,
Як моїй долі, без зими прожить?..
Спадає листя золотисте долу,
Сумують за прожитим знов літа,
Ще з мене не зірвав ніхто підкову,
Тому для мене осінь золота.
Надія в серці і для мене свято,
Ще можу шаленіти поміж хмар,
Надій і мрій живе в душі багато,
Та інколи вкрадається кошмар.
Гоню його противного паскуду,
Бо в моїм серці ще бринить весна.
Я не люблю побілену простуду,
Хай буде осінь, але золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2015
Осінь посапує синім туманом,
Ми у тумані одні…
Сховані наші сліди,
Серце шепоче: "Не йди!..
Будемо двоє до ранку,
У цій святій тишині…
Лист шурхотить і утворює казку,
Вітер ганяє туман…
Ти назбирала букет,
Осінь малює портрет…
Я так люблю твою ласку
І наш життєвий роман….
Роси у травах лягли кольорові,
Ми позбивали росу…
Листя летить до землі,
Сиві пливуть кораблі…
Нашої, доле, любові,
Осені пишну красу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
Тече ріка, мовчать в’юни,
А очерет пускає пір’я,
Дві долі поруч – я і ти,
В саду духмянім надвечір’я.
Місяць сміється з висоти,
Ридають зорі поміж хмари,
Кохання маєм берегти,
Доки цвітуть ясні стожари…
У пору сяють небеса,
Криниця пахне щедрим літом,
Де доля в зорях зависа,
Своє кохання криє цвітом.
Воно крізь роки пролетить,
Зігріє, як чарівні квіти,
Кохання в серці бережіть,
Тоді нам варто жити й жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2015
Давно зірки я рахував на небі,
Давно мені співали солов’ї,
У всі часи оте кохання треба,
Єдиного на всій святій землі…
Я обнімав тебе, як тополину,
Вуста гарячі цілував вночі
І так любив, як люблять Україну,
Ховався із тобою в сивучі…
Як хочеться прожити у коханні,
Через роки, крізь прожиті літа,
Біжать вони у сивому тумані,
А осінь, наче квітка золота…
Твої цілунки й досі пам’ятаю,
Їх переніс, як сповідь до Христа,
Живу і далі і тебе кохаю,
Бо ти для мене все життя свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015
Ть - фу!!! Цей плювок був просто у лице,
Підлий плювок - ножа всадили в спину,
Краще у груди і простим свинцем,
Щоб міг лягти відразу в домовину.
А той плювок, неначе яд змії,
Перевернув моє життя миттєво,
Поділась радість, змовкли солов’ї,
Моє життя змінилося суттєво.
Життя прожити, щоб без ворогів,
Чи «друзів», в кого ніж завжди з собою,
Ніколи не носити в серці гнів,
Усе рішати в чесному двобої.
І підлості ні крапельки в душі,
Життя прожити чесно і красиво,
Ваше добро - ваш головний рушій,
Життя тоді перетвориться в диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2015
Матусина казка, дитинство і юність,
До нині я згадую все, як було,
Де хліба шкуринки життєва духмяність,
Моєї криниці життя джерело.
Вклоняюся, мамо, низенько у пояс,
Бо вже моя доля спішить у літа,
Тепер я збираю врожай свого поля
І осінь сіяє – пора золота…
Сумую за Вами, сумую за татком,
Часами мене пробиває сльоза,
Я пам'ять шаную, живе в мені згадка,
Де Ваша співає пора золота.
Матусина казка, дитинство і юність,
До нині я згадую все як було,
Де хліба шкуринки життєва духмяність,
Моєї криниці життя джерело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015
Волинянко. волиняночко – моя доле, моя панночко,
Чорноброва полісяночко з мавкою в душі,
Я люблю тебе, русявочко, моя пісне, моя ласочко,
Пригорну тебе до серденька під зірок ковші.
Грає небо переливами, двоє ми були щасливими,
Цілувались попід вербою, де цвіла любов,
Хмари враз пішли зрадливими, зорі всі були цнотливими,
Та горіли в небі зіроньки ясно знов і знов…
Полісянко, полісяночко, вийди. сонечко, на ганочок,
Очі з льонової квіточки і полон душі…
Нехай квітне ясний раночок, для таки чарівних паночок,
Де зріднились в небі зіроньки – стали на чужі.
Волинянко. волиняночко – моя доле, моя панночко,
Чорноброва полісяночко з мавкою в душі,
Я люблю тебе, русявочко, моя пісне, моя ласочко,
Пригорну тебе до серденька під зірок ковші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
О, рідне слово, з мови чарівної,
Тебе возношу, слово, до небес!
З тобою сміло йтиму я до бою,
Від слова правди певно я б воскрес…
А солов’їна мова, що без слова,
Не чути ні молитви, ні пісень,
Святі слова, де мова калинова,
Сплітає у віночку ясний день.
І де б ми не були, в якій державі,
Озвучуймо із гордістю слова,
Бо кожне слово дане нам по праву,
Із слів квітує мова чарівна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a4jDGfU0538[/youtube]
Музика Сергія Чекаліна
Кліп Світлани Тайни
Летить душа за горизонт, летить душа за горизонт,
Летить душа за горизонт, де заховалась ти…
Там де співають солов’ї, в чужі невидимі краї,
У невідомі ті краї, кохання віднайти…
Лечу у небі, тебе шукаю, у світ далекий за небокрай,
Тебе знайду я, бо так кохаю, ти мене, доле, лише чекай…
До тебе лину, моя кохана, лечу на крилах своїх думок,
Знайду кохання, кохання наше, одне кохання на нас обох.
Сіяють зорі, сіяють зорі, а я у небі парю, як птах,
Де ти кохана, де моя, зоре, в яких шукати тебе світах.
Летить душа за горизонт, летить душа за горизонт,
Летить душа за горизонт, там де сховалась ти…
Там де співають солов’ї, в чужі невидимі краї,
У невідомі ті краї, кохання віднайти…
Лечу у небі, тебе шукаю,у світ далекий за небокрай,
Тебе знайду я, бо так кохаю, ти мене, доле, лише чекай…
Летить душа за горизонт, летить душа за горизонт,
Летить душа за горизонт, де заховалась ти…
Там де співають солов’ї, в чужі невидимі краї,
У невідомі ті краї, кохання віднайти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015
Скрипить перо, ридає папірець,
Сміється вірш зубами без коронки,
Пишу вірші, та їм хай буде грець -
Молекулі отій без оболонки…
Пишу й мовчу, біжить у світ душа,
Черпає силу пір’я із чорнила,
А думка в простір знову вируша,
І в думці кожній вроджена є сила.
Та вірш не може жити без душі,
Його не можна написати в прозі,
Слова поета – це його вірші,
Окремі в небесах, чи на підлозі…
Ота перлина, що лежить в душі,
Той вірш, що заховавсь у грудях,
Часами криком із душі кричить,
Його ніколи люди не осудять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2015
А вдарити б хотілось по щоці,
А чи в під дих, чи дати просто в «морду»,
Моя злоба храниться на лиці,
Хоч свою злість я заховав у торбу.
За те, що нашу мову продали,
Що берегиня стала чужа ненька,
Що поміж нас кроваві береги,
Що патріотів залишилась жменька.
А ще за те, що розбрід поміж нас,
Немає думки щоби нас єднала,
П’ємо горілку…Треба пити квас…
І варто споживати більше сала.
А ще потрібно розум берегти,
Єднати душі, берегти державу,
За землю треба у бою лягти
І українцем числитись по праву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2015
Клубочуться густі тумани,
Отава сяє у росі,
Як покривало тепле мами,
Що долю пестить у красі.
В очеретах сім’я качина,
Малька шукає у траві,
А плесо річки синє-синє
І зграї хижих комарів…
Отава, що лягла в покоси,
Сріблиться в ранішній росі,
Плетуть старечі верби коси
На листі кожнім по сльозі…
Казкова осінь зчарувала,
Останній грім злетів від нас,
Пора сміється золотава,
Прийшов до нас осінній час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PFtbWEOxs9k[/youtube]
Музика Сергія Чекаліна
Автор відеоролика Тамара Адушкіна
А туман, а туман, пеленою впав,
А туман, а туман, нам любов сховав,
А туман, а туман, нам любов сховав.
Сіє знов наш туман, мов роса до ніг,
Знов туман, знов туман, водоспадом ліг,
Знов туман, знов туман, водоспадом ліг.
Він біжить із гори, наче край життя,
Мій туман, мій туман - доленька моя,
Мій туман, мій туман - доленька моя.
Плесо вкрив наш туман, зіроньки сховав,
Наш туман, наш туман, доленьку забрав,
Наш туман, наш туман, доленьку забрав.
(Програш)
А туман, а туман, пеленою впав, (2 рази)
А туман, а туман, нам любов сховав,
А туман, а туман, нам любов сховав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Ридала ніч осколками зорі,
А Місяць рахував їх наче долі,
А ми під грушею, ще школярі,
Були удвох, кохана, із тобою…
Вже сад відцвів – змінилося життя,
Я цілував твої гарячі плечі,
Моя єдина, я ж тебе кохав,
Хоч я мовчав, бо зайві були речі.
Та й і тепер цілунки до душі,
Гармонія життєва в нас єдина,
Б’ються серця в осінній тишині,
Бо ти моя і нині половина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
А ми з тобою стали враз на «ТИ»
І нам було тоді «по барабану»,
Зоріло небо і цвіли сади,
І я тебе возносив, як кохану!
Давно весняні вишні відцвіли,
Опали до землі достиглі груші,
Ми час обоє серцем обняли,
Обіцянку я, доле, не нарушив.
Нас не розлучать доля і літа,
Зігріє нашу пару сонце ясне,
Я все своє життя тебе кохав,
Наше кохання, певно чогось варте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Коли розплетена коса,
На голові нова хустина…
Відходить у життя краса…
Стає із дівчини дружина,
Ідуть обоє до вінця,
Кохання в них одне на двоє,
Їй ця хустина до лиця,
І все разом поза грозовою…
Та все своє візьмуть роки,
Десь зчесне юнь, краса дівоча,
І сльози бігтимуть з щоки,
Як хтось колись їй напророчив…
Як важко зберегти любов,
Що подарила колись доля,
Думками лину знов і знов,
У те весняне чисте поле.
Але коли на двох душа,
Як солов’ї посеред ночі,
Думками доля воскреса,
Співають птахи нам охоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Мовчу тоді, як серце пише вірші,
В той час із Музою я питиму вино,
При свічці, що горить в вечірній тиші,
Яскравий блиск її освічує вікно…
Моя рука тоді тримає келих,
А серце пише вірша в голові
І скільки рим записує удалих,
Всі чисті, наче діточки малі.
І Муза теж тоді відпочиває,
Я декламую їй сердечний вірш,
Свіча горить, неначе скрипка грає,
А серце пише вірша. Ніч і тиш…
Мовчу тоді, як серце пише вірші,
В той час із Музою я питиму вино,
При свічці, що горить в вечірній тиші,
Яскравий блиск її освічує вікно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Mrj7IYNiBhk[/youtube]
Музика Сергія Чекаліна
Кліп Валентини Давидової
Осінь прийшла, красна прийшла
В золоті сяють ліс і поля
Осінь прийшла, красуня прийшла
В золоті знову ліс, і поля…
Раптом дощі, холодні дощі
Листя скидають вниз до землі.
Лебідь, лебідка, що на воді,
В танці кружляють, як молоді...
Лебідь лебідці чистить крило,
Бо в них кохання на двох,
Як же цим птахам двом повезло,
Доля з'єднала обох.
Що їм дощі, холодні дощі
Поруч надійне крило.
Що їм дощі, холодні дощі
Як в них життя джерело.
Осінь прийшла, красна прийшла
В золоті сяють ліс і поля
Осінь прийшла, красуня прийшла
В золоті знову ліс, і поля…
Раптом дощі, холодні дощі
Листя скидають вниз до землі.
Знову дощі, холодні дощі
Листя скидають вниз до землі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Дощі багаті вересневі,
Зі смаком сливки на губах,
Яскраві квіти ліхтареві,
Що ясним полум’ям горять.
Хлюпоче біля вікон осінь,
Із вересневої пори,
І нові квіти нам приносить,
Яскраві диво - кольори…
Вересуйте хліба,
Вересуйте на славу,
Хай кохання вернеться
Буйним цвітом весни.
Короваєм духмяним
Рум’яніє по праву,
А кохання осіннє
Зберігає сліди.
Сади закутані врожаєм,
Квітують вереснем поля,
Де дощ дрібненько соло грає,
Дари дарує нам земля.
Із урожаєм цього саду,
Де нині бродим я і ти,
Смакуєм грона винограду,
А дощ не в силі нас знайти…
Вересуйте хліба,
Вересуйте на славу,
Хай кохання вернеться
Буйним цвітом весни.
Короваєм духмяним
Рум’яніє по праву,
А кохання осіннє
Зберігає сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Тихо падає цвіт,
Тихо падає цвіт
І трава вже уся побіліла,
Скільки років пройшло,
Скільки років пройшло,,
Від цих літ голова посивіла.
Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Не сумуйте літа,
Не сумуйте літа,
Білий сад зацвіте знов весною,
Хай літа не спішать,
Зачекають літа,
Бо роки вже мої з бородою.
Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Пригадались літа,
Пригадались літа,
І кохання при білому цвіті,
Яблуневий наш сад,
Яблуневий наш сад
І вуста поцілунком зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Не мовчать солов’ї, камертонять всю ніч,
Дріб хрущі вибивають вечірній,
Поміж білих беріз засипає знов сич,
А тумани танцюють у крішні.
Світить знову роса, ще нема цвіркунів,
Що заснули давно в очереті,
Теплий ранок у небо крізь хмари злетів,
Мов дитятко зняли для портрету…
Не мовчать солов’ї, камертонять всю ніч,
Дріб хрущі вибивають вечірній,
Поміж білих беріз засипає знов сич,
А тумани танцюють у крішні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015
Зігріти душу прагну біля тебе,
Омріяні цілунки для лиця,
Шматочок волі й синє-синє небо ,
Своїй душі я це пообіцяв…
Бо як без тебе, коли самотиння,
Коли листок не списаний віршем,
Коли душа розкішна, та рабиня,
Черпає смуток із життя ковшем.
Зігрій мене, а краще мою долю,
Дай силу для життя моїй душі,
Хай теплий вітер пробіжить по полю,
І хай надалі пишуться вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Музика, запис і виконання Миколи Шевченка
Садок яблуневий, що квітнув весною,
Криниця і вишня, що п’є з джерела,
Батьківська оселя, що завжди зі мною,
І стежка у росах що долю дала.
Пр: Родинне гніздечко - батькІвська оселя,
Тут виросли крила дитинства могО.
ЛавкИ дерев’яні, побілена стеля
І стежка життєва, що видко в вікно.
Натомлені руки і мами, і тата,
І хатнє тепло, що й донині в душі,
І спомин дитинства лишився, як свято,
Подвір’я зелене в густім спориші.
Пр.
Батьківська оселе, до тебе я лину,
Тут радість захована в кожнім кутку,
Тобі поклонитись хоча б на хвилину,
І знову відчути ту радість п’янку.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2015
Ридають ночі зірками в небі,
Пастух сумує серед овець,
По небі плине неначе лебідь,
Йому напевно урвавсь терпець.
Тримати зорі не проста штука,
Таку отару пасти не всім.
Це так не просто – складна наука,
Бо щохвилини бува екстрім…
А Місяць має пасти отару
І зберігати усі зірки…
Щоби поспати, він просить хмару,
Овець зібрати в сузір рядки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2015
Облітають потиху осінні листочки,
В голові, наче квітка, тускніє душа,
Де кохання будує невідомі місточки,
Часто в поле життєве, душа вируша.
Збережіте медунки, сльозу березневу,
Бо до осені шлях має літо пройти,
Ту пору солов’їну, нашу рідну, вишневу,
Де кохання з роками знову має цвісти.
Мої роки вишні - роки полуничні,
Пам’ятайте… За осінню прийде зима…
Колосся життєве, від Бога, пшеничне,
Та завжди після жнив мовчазніє стерня..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2015
Врожай вишиває поля вересневі,
Сіяє багата, як пісня – земля.
Ідуть до спочинку сади яблуневі,
А щедрі дари застеляють поля.
Моя щедра осінь, чарівна й багата,
Візьми мене, люба, в осінній танок,
Я хочу ще жити і мрію співати,
Не хочу я чути той смутку дзвінок.
Красуне осіння – фата золотая,
Повір, що для нас ти пора золота,
Хай весни приходять, медунками грають,
А ти, моя осінь, будь завжди свята...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2015
Люблю, як коні бігають на волі,
Коли вони без збруї і сідла,
Галоп коня, неначе пісня долі,
Лиш вітер гриву буйну розвіва.
Коли тумани покривають спину,
Ранкове сонце в очі загляда,
Як кожен кінь протоптує стежину,
До водопою, де стрімка вода.
Який кінь красень, коли поруч вітер,
Лиш зрідка з табуна лунає храп,
Грива в росі, як кольоровий бісер,
А водопій в них - це душі етап…
А далі у галоп табун зірвався
І стала шия наче тятива,
Де хвіст, як оперіння розвівався…
І цій красі всміхалася трава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015
Не жалій, кохана охри цвіт,
Бережи весни тендітні квіти,
Бо моє кохання стільки літ,
Має сонечком ясним світити.
Золотом засіє нас земля,
Грушки запах наберуть тумани,
Погляд проводжає журавля,
Та любов нагадує тюльпани.
Не жалій, кохана охри цвіт,
Бережи весни тендітні квіти,
Бо моє кохання стільки літ,
Має сонечком ясним світити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015
Горіхами застелені сади,
Заквітнуть вересневі хризантеми
І день знання відміряє сліди,
Малечі, що прийде до школи-нені…
Роки біжать… І ми колись ось тут,
Стояли діточками в першім класі,
Строї малечі кісками цвітуть,
Батьки й діди радіють, тихо плачуть.
Рости, мелечо, набирайся сил,
Хай квітнуть квіти довго, довгі роки,
Шкільне життя хай буде Вам святим,
Ви ж будьте все життя червонощокі.
А тим, хто вже зі школи відлетить,
Бажаємо знайти свої причали,
Попереду життя, Вам жить і жить,
Хай світле небо буде понад Вами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2015
До дня Луцька…
О, Луцьку мій, єдиний, неповторний,
Казкове місто в зелені святій,
Ти вже воскрес, ти став тепер соборний,
А твої шпилі знову золоті!
Вклоняюсь липам і п’янким каштанам,
Миколі чудотворцю, що зумів
Нам зберегти казкові чудо-храми
І наше місто, де бракує слів…
Квітуй, мій Луцьку, щастя тобі зичу,
Щоб поміж міст був красенем завжди,
Історію твою постійно пишуть,
Ти ж збережи її чіткі сліди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
Те, що мали, нам тичуть в обличчя,
Щоб історії зникли сліди,
Лише щирі добра в душі зичать,
Так було і так буде завжди…
Здобули накінець незалежність,
Побіліла давно голова,
Проте воля й достаток безмежні,
В нас є сила і є булава.
Незалежною будь, Україно!
Квітни завжди в багатих хлібах,
Об’єднай свій народ у родину,
Вознеси в небеса миру стяг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
Бокал вина і біла скатертина,
Цукерки шоколадні на столі,
Свічка погасла, на стіні картина
І куля уже загнана в стволі.
Знов п’є вино поет, неначе воду,
Збирає рими звідусіль в рядки,
Він так не пив, не пив вина із роду
І донедавна був він не такий…
Що робить Муза з розумом поета,
Розірвана, чи скручена душа…
І тягнеться рука до пістолета,
Як Муза в піднебесся вируша.
Якби ще мить і пролунав би постріл,
Та інша Муза відвернула ствол,
Бо затягла поета в теплу постіль,
Його знов повернула на престол!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Збережімо небо синє-синє,
Сонячне оспіване життя,
Рідний прапор славної країни,
Як і наші золоті поля.
Станьмо на коліна перед Богом,
Помолімося за землю і за хліб,
Повертаймося до рідного порогу,
Своїх предків бережімо слід.
Україну, що єдина й вічна,
Понесе народ наш у віки,
Небо синє і поля пшеничні,
Стягом нести будуть козаки…
Пронесімо прапор над землею,
Хай пізнають Україну скрізь.
Бо вона родилась під зорею
І тепер встає на повний ріст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015