| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
ПРИСВЯТА ХЛІБУ...
Шматочок хліба через всі віки,
Нам зберігав життя, чи існування,
Та перш, як з’їсти, маємо спекти
І колосок доглянути із-рання.
Душа радіє - в хаті хліб святий,
На черені спекла бабуся, чи матуся,
Бо він для мене, наче золотий,
Шматочком хліба я завжди ділюся.
І де б не жив я, в місті, чи в глуші,
Із хлібом були завжди перемоги,
Шматочок хліба близький до душі.
Без хліба, ще не пройдені дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
А ми ніколи не любили їх,
Не при морозах і не у спекоту,
Ми мертвих шанували, не живих,
Бо в нас живі чомусь зривали рвоту…
В них мат на маті і кругом бедлам.
Усіх людей об’єднано у роти...
Їм лиш війна, бо кожен з них є хам,
Бандит в душі, що нині без роботи…
Такий москаль, із злобою в душі,
Горілка і тютюн, і чорні-чорні хати,
Він може вбити, може задушить,
Земля не москаля - йому б повоювати.
Завидки роздира, коли у них сусід,
Сіє хліба, кує щасливу долю,
Землі своїй лишає гарний слід,
Який постійно думає про волю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Господи, спаси люблячого сина,
Від біди, що бродить і лихих вітрів,
Хай без ям життєвих стелиться стежина,
Злагода панує з тою, що зустрів.
Приспів:
Нехай його душа не знає слова «вбити»…
На святу молитву вона приходить в храм,
Щоб вистачило сил, діток своїх зростити,
Щоб на його віку не було жодних драм.
Господи, спаси люблячого сина,
Від очей завидних і лихих думок,
В мене він один – любляча дитина,
Мого джерела золотий струмок.
Приспів.
Господи, спаси люблячого сина,
Бо батьки у нього янголи в житті,
Хай він все життя береже родину,
Його серце б’ється лише в доброті.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Моя рідна, матусенько,
Пролітають роки,
Я до Вас, як до ластівки,
До гніздечка літав…
Скроні сріблом спорошені,
Відбуяли літа…
Та тепло святе мамине,
Все життя огорта…
Приспів:
Росяниться стежиночка,
Що лягла під поріг,
Де матуся в хустиночці,
Виглядає з доріг.
Страх бере серед ніченьки,
Тяжко жить в самоті,
Та матусині рученьки
Для нас завжди святі…
Лише Місяць і зороньки,
Що горять в вишині
І вечірні й ранковії
Гріють душу її.
На стежині до хатоньки,
Що лягла під поріг,
Виглядатиме матінка,
Діточок із доріг.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Якби мені отримати ту силу,
Яку заклали у мені батьки,
Напевно б мав я доленьку щасливу,
В родині не були б в нас жебраки…
Робочі ми від прадіда до діда,
Кладемо у покоси, сієм, жнем,
А вранці чай , лише шматочок хліба,
Та ми радіємо прожитим кожним днем…
Ми молимося і батьків шануєм,
Уміємо збирати врожаї,
Коли потрібно з ворогом воюєм,
Ми українці на своїй землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Любителям гумору…
Одружились молодята - перша шлюбна ніч…
Оглядає жінка хату, що за меблі – піч…
Чоловік іще у ліжку, жіночці гука:
-Роздивися добре, люба, хата ось така!
-Хвальби в тебе забагато, їй немає меж,
Хата в тебе, чоловіче, невелика теж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
На коліна, усі на коліна,
Наші душі в країні одні,
Хай Господь береже нам країну,
Що донині палає в вогні…
Мій, народе - мої українці,
Де дороги завжди в спориші,
Ми єдині, бо ми не чужинці,
Рідні Музи для нас – не чужі…
І Пегаси бувають на волі,
На стіні є шаблюки й мечі,
Виростають хліба в чистім полі,
Буханці достигають в печі…
Помолімося, братці, за волю,
Піднімімо стяги догори,
Щоб родило завжди мирне поле,
Нехай наша земля не горить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
За віршем Наталії Лясковської «Мой друг никто»
Спроба перекладу
Лякає мене світ,
Хоч і красивий з виду,
Та створений не так,
Не по мені…
На столі
Об’їдки від обіду,
Килим, що прибитий
На стіні…
Світ такий,
Він для чужинців -
Дивний…
Я кричу,
А хто почув мене?..
Прийде мій друг,
Загоїть мої рани,
Та він ніхто,
Він лише
Промайне …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Вишнею достиглою
Ти мені здавалася,
Ясною зоринкою
Між зірками слалася…
Чарівною піснею
І росою чистою,
А порою пізньою,
Коханою іскрою.
Зорі розліталися,
Роси засвітилися,
Ми тоді кохалися,
Ми тоді любилися.
Цілував я вишеньки,
Губи соковитії,
Пестив я у душеньки
Коси золотистії.
Місяць зник за хмарами,
Вітер дув легесенький,
Голосом із чарами,
Мовила: «Ріднесенький!».
Солов’ї стомилися,
Гілля нахилилося,
Ми тоді кохалися,
Ми тоді любилися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Я зустрів в Карпатах синіх,
Ще були сніги,
Свою квітку в полонині,
Дівку до снаги…
Брови в неї супер класу,
Губи, як вишні,
Цілувати ще не разу,
Не далась мені.
Вона взяла руки в боки,
Зжала кулаки…
І надула свої щоки,
Я ж добравсь таки…
Смерекова дівка моя,
Ідеальний стан,
В неї є кулак, як зброя -
Хлопці я пропав…
Бо в житті керує панна,
Мовкнуть солов’ї,
Каву я несу із рана,
В ліжечко її!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
( Трішки жарту…)
Ще калатає в грудях серце,
Перо під натиском скрипить,
Ще у житті лунає скерцо,
Весною ще бадьорить мить.
Я і розбещений буваю,
Як біля мене є жінки,
Я тихо скоса поглядаю,
Ще бачу їхні іскринки…
І часто думаю про себе,
Мені б вернути ті літа,
Комусь я прихилив би небо,
Але вже осінь золота…
Моя ще кров біжить по жилах,
Стають онуки на крило,
Хоч я іду униз по схилу
І вже виблискує чоло.
Я не спішу до прірви, друзі,
Ще полечу, бо крила є,
Ніяких не творю ілюзій,
Усе, що маю, то моє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Якби мені іще вдалося,
Зорати поле навесні,
Життя, щоб нове почалося,
Щоб ще писалося мені.
Щоб українці в своїй хаті,
Були самі господарі,
Щоб шанували батька й матір,
Щоб були люди трударі.
Щоб немовля росло у мирі,
Вночі співали солов’ї,
Щоб люди всі були щасливі,
Добро родилося в сім’ї…
І так з дня в день,так рік за роком,
Було Андрія й Коляда,
Щоб навесні солодким соком,
Береза птахів вигляда.
А після того, як засію,
Щоб вчасно з неба йшли дощі,
Щоб не чекали ми Месію,
Бо наш Месія у собі,
Коли багато вродить поле,
В засіки ляже хліб новий,
Війни не буде більш ніколи,
Ми вознесемо хрест святий.
Тоді скажу: - «Життя вдалося!»,
Зберу у хаті весь свій рід,
Із ними Богу помолюся,
Я працював і ось мій слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Колись був я, колись була і ти,
Наша стежина йшла на двох до школи,
Та потім в нас розбіглися шляхи,
В життєві мандри, диво - видноколи.
Були і ми, коли у темну ніч,
Вуста шукали подихом єдиним,
Та час прийшов, хоч і не в тому річ…
Ми розлетілись пухом тополиним…
Юнацьких років з вирію нема,
Гнітить жура, як хліб в домашній печі,
В думках ще літо, а в душі зима,
На дворі день, та я чекаю вечір.
Наше життя давно втекло від нас,
І часто смуток душу огортає,
Пролинув час, наш невблаганний час,
Ми є ще вдвох, та нас чомусь немає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Подивись на ранкове село,
Що дрімає в квітучому житі,
Все колишнє давно відгуло,
Молодечі літа вже прожиті.
Вже юначі сади відцвіли,
Тепер ночі проводжу в безсонні
І тумани, тумани, лягли,
На мої припорошені скроні.
Прокидається зранку село,
Гонять з дому худобу на пашу,
Саме тут я піднявсь на крило,
Тут своєї землі підняв чашу.
Тут життєві стежки пролягли,
Тут побачив робочі долоні,
Звідсіля я полинув в світи,
Тут схилявся не раз у поклоні.
О! Моє незабутнє село,
Незабутня стежина до хати,
Ти, єдине моє джерело,
Тут учився я плугом орати…
Тут батьки відпустили у даль,
Зустрічали завжди на порозі,
Взнав тут радість душі і печаль
І до тебе летів при тривозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Я притулюсь до ясена спиною,
І очі підніму у небеса,
Думками з кіньми, що обрали волю,
Пройдусь по лузі де рясна роса.
Візьму за гриву, ще волосся мокре,
Туман вечірній повмивав коней,
Луг у росі, неначе хлібне поле,
Із ніздрів пара суне до грудей.
О! Мої коні, в «яблука», «булані»,
Радію вам, коли на лузі ви,
Хоч голови в ранковому тумані,
Тут вам поїсти хочеться трави.
До тебе, друже, підійду із хлібом
І кобилиці теж дарунок є,
Вона ступає за тобою слідом,
Напевно в цьому щастя є твоє…
Іду по лузі і в думках літаю,
На лузі коні, ніби рай людей.
По - іншому я раю не сприймаю,
Коли у раю не бува коней!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
На кожній висять іконі,
Матусині рушники,
І скатерка на ослоні,
Оздоба її руки.
А скільки картин у хаті,
Народні герої тут,
Вони для родини свято,
Вони оберіг несуть…
Приспів:
Матусина вишиванка, тут доленька у хрестах,
Червоні хрести – кохання,
А чорні – це крах чи страх…
На стінах у перемішку, червоні висять, як мак,
А поруч мовчать в затишку,
Як острах людський, чи ляк.
Літа пролітають швидко,
Матусі давно нема,
Червона і чорна нитка,
Узором в рушник лягла.
Беру рушника у руки,
Горну його до грудей,
Я їх бережу для внуків,
Як пам'ять для всіх людей…
Приспів:
Матусина вишиванка, тут доленька у хрестах,
Червоні хрести – кохання,
А чорні – це крах чи страх…
На стінах у перемішку, червоні висять, як мак,
А поруч мовчать в затишку,
Як острах людський, чи ляк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Де високі плинуть хмари,
Сяють небеса,
Ти забрала мої чари,
Неземна краса.
Я з тобою, люба панно,
Виберу наш шлях,
Поцілую тебе зрана,
Полечу, як птах…
Моя рідна, моя люба -
Ти в душі моя,
В нас кохання, наче згуба -
Пісня солов’я!
Злетимо у парі разом,
В зірковий політ
І тоді для двох відразу,
Заспіває світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
Хвилює знову мене кров,
Хоч пролетіли вже роки,
В думках лечу до тебе знов,
Бо ми ж два береги ріки…
Пролинув час і серце знов,
Згадало, що таке любов,
Я заспівати серцем зміг,
Хоч осінь сіла на поріг.
Через літа, через роки,
До тебе, люба повернусь,
Ріка єднає береги,
Таке придумав я чомусь…
Підемо знову по росі,
А Місяць нам освітить шлях,
Твоя рука в моїй руці,
Хоч жовте жито на полях.
Нове збудуємо життя,
Полетимо разом увись,
Щоб знов зріднились почуття,
Назад вернулось те – колись.
Бабусі літо ще летить,
Уже і в мене сивина,
Проте, за цю блаженну мить,
Давай, ми вип’ємо вина!
Через літа, через роки,
До тебе, люба повернусь,
Ріка єднає береги,
Таке придумав я чомусь…
Підемо знову по росі,
А Місяць нам освітить шлях,
Твоя рука в моїй руці,
Хоч жовте жито на полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
Стрів тебе я, як ранкову зорю,
Стрів тебе я, ніжну пташку свою,
Стрів тебе я, у сріблястій росі,
Стрів тебе я, в дивовижній красі.
Приспів:
Щоб цвіла доля наша у квітах,
Щоб родило у колосі жито,
Щоб дарувала доля нам щастя,
Щоб захищало від лиха причастя…
Доля несе нам пісні солов’я,
Доля обох у політ окриля,
Доля на двох тепер буде в житті,
Доля подарить нам дні золоті.
Приспів.
Вибрали шлях ми єдиний в житті,
Вибрали шлях не простий на путі,
Вибрали те, що зоветься сім’я,
Вибрали свого в житті солов’я.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Музика Віктора Охріменка №70
Приспів:
Дівчино моя, ластівко моя,
Я цілую білі коси,
Ти ясна зоря, ти моя зоря,
А це наші стиглі роси…
Як весною сяють очі,
Меду вип’ю із вуст твоїх,
Обніму я за стан дівочий,
Він розтопить у серці сніг.
Ти життя мого троянда,
Ти надія моя і жура,
Ти моя гірська лаванда,
Ти єдина моя зоря.
Приспів:
Дівчино моя, ластівко моя,
Я цілую білі коси,
Ти ясна зоря, ти моя зоря,
А це наші стиглі роси…
Замість зір дивлюся в очі,
В їх чарівную глибину,
Що сіяють посеред ночі,
Що позбавили вже від сну.
Моя люба, кохана зоре,
Знов до нас прийшла весна,
Ти мого кохання море,
Долі нашої глибина...
Приспів.
Як весною сяють очі,
Меду вип’ю із вуст твоїх,
Обніму я за стан дівочий,
Він розтопить в серці сніг.
Ти життя мого троянда,
Ти надія моя і жура,
Ти моя гірська лаванда,
Ти єдина моя зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
Затравлені, змордовані істоти
Жах небуття легенями п’ємо.
Бо Україна дихатиме доти —
Допоки ми за неї стоїмо.
Тарас Петриненко
У повний зріст,
Бо ми не на колінах,
Ще оремо і сіємо поля…
І ми готові у любу хвилину,
Грудьми прикрити
Жінку й немовля…
Бувають миті,
Коли плаче небо,
Як побратим іде в останню путь,
Ми просимо спокою,
Він нам треба,
Миру без воєн,
Що усі так ждуть…
Ми не чужі з тобою,
Де живемо,
Бо рідна хата в нас одна на всіх,
Якщо її єдину збережемо,
То буде радість, буде пісня, сміх…
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2015
Солов’ї знов полощуть гаї,
Матіолою пахне довкілля,
Ми з тобою одні на землі,
Зорі нині у нас на весіллі.
Білий вальс розпочавсь з пелюстків,
Ясний Місяць у небі світив…
Яблунева летить заметіль,
Ми ідемо узявшись за руки,
Не пили ми вина, але хміль,
Наповняв наше серце і груди.
Білий вальс розпочавсь з пелюстків,
Ясний Місяць у небі світив…
Це не сон – це кохання на двох,
Солов’ї у гаях – наші свідки,
І звучить, і звучить «тьох» та »тьох»
А здається, що нам кричать – «Гірко!»
Білий вальс розпочавсь з пелюстків,
Ясний Місяць у небі світив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2015
Відходив, відсміявсь, віджурився,
Чуб весною, що нині нема…
В сивий колір давно покрасився,
Наче іній сипнула зима.
Біжить потяг, минають вокзали,
Мудрість каже мені: - Не спіши…
Солов’ї ще не всі відспівали,
Ще причал за коханням лиши.
Тягне потяг вагон за вагоном,
Пролітають поля за вікном,
Він колись був відправлений дзвоном,
Де пустим залишився перон.
Відходив, відсміявсь, віджурився,
Через літо у осінь прийшов,
Від онуків тепла тут напився,
Своє щастя у внуках знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Не звик клясти ніколи і нікому,
Та нині я натягнута струна,
На сході України, в домі мому,
Іде неоголошена війна…
Спочатку Крим, його взяли без бою,
І взяв його північний наш гарант,
Потім Донбас, тут дав рашистам зброю -
Ракети, танки і системи «град»…
А ще брехню розсіяв по країні,
Дійшло до того, що їмо дітей…
І піняться… У них вся морда в слині,
Хоч зовні ще нагадують людей.
Прошу вас – відступіться, пане Путін,
В своєму домі раду ми дамо
І не брешіть, а говоріть по суті,
Бо в нас тепер вас всі зовуть «ху…ло».
Не хочемо ми жити, як в Росії,
А мріємо про краще для людей,
Повірте, що для нас ви не месія,
Убивця ви, загарбник і «злодєй»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Багато літ, ще розливався Світязь,
Збирав з довкола таючі сніги,
Вода стояла, наче сильний витязь,
Охороняв озерні береги…
Та в ніч одну зібрався люд з усюди,
І мову у гурті вели про те,
Що більш затоплень берегів не буде,
Канал прорити - діло це святе.
За ніч одну зійшли високі води,
Садили огороди і хмелі,
Не було більше лихоліть природи,
А на землі родили врожаї…
А по каналі в озеро глибоке,
З Саргасових морських солоних вод,
Вугрі пливли в озера синьоокі
І на шляху не мали перешкод.
Змінилося життя і Світязь нині,
Гортає історичні сторінки,
Сліди каналу, як якась святиня,
Що люди прокопали на віки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015
Дзвоник лунає в дворі,
Радість несе дітворі…
Квіти в маленькій руці,
Сльози на нашім лиці.
Вальс на шкільному дворі,
Нині іще школярі,
Фото зробили на згадку собі,
Дякуєм, школо, тобі,
Дякуєм, школо, тобі…
Приспів:
Поведуть нас дороги у даль,
Досягнемо своєї мети,
Але у серці застигла печаль,
Пам’ять наших шкільних років.
Рідний вальс на шкільному подвір’ї,
Пригадаємо друзі не раз,
Вечори в товариськім сузір’ї,
Близький серденьку наш шкільний вальс,
Близький серденьку наш шкільний вальс…
Нас поведе у життя,
Кожного доля своя,
Але на всьому путі,
Лишаться дні золоті.
Пам’ять на вік збереже,
Рідне, шкільне – не чуже,
Ранок при сонці весняний ясний,
Дзвоник останній, шкільний,
Дзвоник останній, шкільний
Приспів.
Стих наш останній дзвінок,
Ось і останній урок,
В смутку застигли батьки,
Що нас вели всі роки,
Так пролетіли літа,
Але ця мить золота.
Ми ще до школи прийдемо не раз
І закружляє нас вальс,
І закружляє нас вальс.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015
Я себе старим ще не рахую,
Хоч роки біжать із джерела,
За собою ще таки слідкую,
Ще рівці рівняю із чола…
Очі ще не зовсім потускніли
І немає у очах злоби,
Думи в небеса знов відлетіли,
Щоб вернути крапельку роси…
Заробити хліб свій я ще можу
І образити нікому не даюсь,
Стану в стрій, проллю ще кров ворожу,
Поки ще нікого не боюсь…
Онучата світяться, мов зорі
І щебечуть наче солов’ї,
Хрест сіяє в місті над собором,
Де ікони світяться святі.
Я цілую магію Волині,,
Де мелодія лунає скрипаля,
Де ліси і де озера сині,
Де для кожного із нас свята земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015
Плаче по ночах небо угорі,
Слізьми вниз злітають діаманти,
Вечір вже давно в небі догорів,
Північ настає, бо б’ють куранти…
Б’ють, немов колись - мовкнуть солов’ї,
Вже давно сумують перелази,
Ми лише одні на святій землі,
Діаманти - відшліфовані алмази…
Хмари пролетять і впадуть зірки,
Нагадають перше нам кохання,
Перший солод наш, мед, що був гіркий
І на двох єдине покарання!
Але та любов піднімає ввись,
По лугах цвітуть ранкові роси,
Ми вже не такі, як були колись,
В солов’їному, п’янкому стоголосі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015
А квіти цвітуть, білим цвітом весною
І медунки у колір вдягають поляни,
Білі, жовті нарциси, наче кличуть рукою,
А червоні і жовті розквітли тюльпани…
Абрикоси приносять холоди у природу,
Черемшина цвіте у гаях біло-біло,
Не цурайтеся, люди, українського роду,
Коли доля цвіте, а земля не зомліла.
Ми окропимо кров’ю, щоб родила пшениця,
Понесемо в майбутнє свої прапори,
Це моя Україна, моя рідна Жар-птиця,
Якщо треба за неї ми повинні лягти…
Різні квіти країни, вони білі й червоні,
Первоцвіти весною – хризантеми зими.
Квіти пишні, єдині, наче фарби ікони,
Ви майстерно від пензля, навкруги зацвіли!
Але синє в нас небо, пшениці золотаві,
А навколо, як глянеш, чарівна краса,
Солов’ї в своїй пісні беруть три октави,
А народ потихеньку від зими воскреса!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
( З надією…)
Переплетені думи і мрії,
Об’єднались поля і ліси,
І цвіте, і леліє надія,
Лине пісня на два голоси.
Поросились стежки споришеві,
З журавлями стоять криниці,
Тут не спиться вночі Лукашеві,
Тут багаті ростуть пшениці.
Сині гори, єдині у світі,
І степи, де стевія росте,
І льони, що ховаються в житі,
І де мальва чудово цвіте…
Сивочолий Дніпро курить файку,
Плесо Світязя ловить хмарки,
Вишиванки тут носять і крайку,
Тут найбільші з усіх літаки…
Так! Це рідна моя Україна,
Моя ненька, єдина моя,
Хоч частина лежить у руїнах,
Ще воскресне стражденна земля!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
Не все, що втрачене – болить…
Віталій Назарук
Просто молча уйду, не прощаясь.
Пусть согнет меня время в дугу
- Как с тобой, без тебя жить не знаю.
Позабыть тебя? Нет... не смогу.
Михайло Гончар.
Ще душа буде довго боліти,
Не затихнуть сердечні слова,
Будуть сльози в очах променіти,
Люба, Мавко моя, лісова.
Пережили усе ми з тобою,
Все життя, як хлібина на двох,
Ми об’єднані двоє судьбою,
Так хотів, так дозволив нам Бог.
Зла на тебе примати не буду,
Лише в мене ридає душа,
Я ніколи тебе не забуду,
Ти і далі мені не чужа.
Пригадай, що було в нас на двоє,
Цвіркуни, солов’ї у гаї,
Ті думки, що летять знову роєм,
Що святились одні на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Плугатарі переорали землю,
Вона співає зранку у росі
І лине запах зораного поля,
І квітне ранок у своїй красі…
Краплю душі земля приймає вранці,
Готує поле дати врожаї,
Цвітуть поля в ранковій вишиванці,
А душу полонили солов’ї.
Ось борозна, родючий грунт співає,
Тут сіємо - здіймуться врожаї…
Весна цвіте і поле оживає,
Волинське поле рідної землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Я дотулився пальцями руки,
Щоб кожен день добавив долю віршу,
Хай миє річка береги ріки,
Де долю, певно, я свою довершу.
Писати буду, поки є слова
І поки серце калатає в грудях,
Вночі пишу, бо я таки – сова,
Мене лише вірші часами будять…
А вранці жайвір піднімає ввись,
Проміння сонця б’ють у шибку зрання,
Коханням люба з долею ділись,
Бо в нас на двох одне лише кохання.
Переплетемо долі у любов
Пахучі коси, хай покриють роси,
Лети, моє кохання знов і знов,
Де у кохання складені покоси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Хто ми у світі?
- Крихітка мала,
Молекула, чи атом, може менше,
Але й у нас буває дах зрива,
Коли кохання ніжно груди чеше…
Земні ми діти і у цьому суть,
Кохання нам дароване Богами,
Бо без кохання люди не живуть,
Нам важко жити, як діткам без мами.
Горять світи
Лунає знов - «Люблю!»
Співає серце, розпирає груди,
Дарує Бог єдину нам зорю,
Яка у новий світ тільки прибуде.
Ковток вина,
Що душу воскресить,
Знов кров юнача забурлить у жилах,
Бо без кохання на землі не жить,
Тут, тільки на землі, душа щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Моя стежина, моя дорога,
Вона до храму і до села,
Зникає смуток, мовчить тривога,
Бо ця стежина у даль звела…
Шануймо стежку, щоби від смутку,
Одна єдина у нас мета,
Лише до храму вдягніть хустинку,
У нас стежина ось ця одна…
Я по стежині іду до храму,
Де пахнуть трави, бринить роса,
Поставлю свічку за тата й маму,
Щоб їх зігріти, там в небесах.
Вони для мене, як охоронці,
До них я часто лечу в думках,
Думки зігріють мене, як сонце,
Любов батьківська вона, як птах.
Дай, Боже, пам'ять, щоб бити в дзвони,
Коли потреба є у батьках,
Я помолюся святій іконі,
Думками в небо злечу, як птах…
Незмірне щастя тоді в людини,
Коли співають в саду пісні,
Це край мій рідний, моя країна,
Тут кожні миті в душі святі!
Я по стежині іду до храму,
Де пахнуть трави, бринить роса,
Поставлю свічку за тата й маму,
Щоб їх зігріти, там в небесах.
Вони для мене, як охоронці,
До них я часто лечу в думках,
Думки зігріють мене, як сонце,
Любов батьківська вона, як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Під берестом*, що в чистім полі ріс,
Стовбур старий, мав певно два обхвати,
Ховалися від дощовитих сліз,
А він умів дітей тоді сховати…
Я і тепер, як йду через поля,
Як дощ бува застане у дорозі,
До береста, бо тут моя земля,
Тут взимку затишно і при морозі…
На ньому є десяток. певно, гнізд,
По вечорах це дерево співає,
Пісні свої виводить диво-дрізд,
Де береста в піснях він прославляє.
Росте кремезний, в полі сам один,
А я до нього йду немов на прощу,
В розмові з ним пройде кілька годин,
Я повертаюся у Мирогощу**…
Берест* - листяне дерево, інша назва в’яз.
Мирогоща** – село на Рівненщині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Як вечір переходить в ніч,
В тумані поле проти неба,
Летять слова, багато слів,
Якими я молюсь до тебе!
Де ти, красуне неземна,
Так прагну подивитись в очі,
Напитись чар твоїх сповна,
Обняти стан стрункий, дівочий…
Напевно ти чекаєш теж,
Омріяне кохання любиш,
Не знаю, хто ти, ким живеш,
Якщо знайшла, чи знов не згубиш?
Коли знайду любов свою,
Як ніч на двох сховає зорі,
Тоді в коханні я згорю,
Лише удвох, лише з тобою.
Так я живу, летять думки,
Хоч відлітають неохоче,
На дверях всіх висять замки,
Та доля в серденьку тріпоче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Не встиг допити я вина,
Бо з тебе я очей не зводив,
Я був натягнута струна,
Напевно викликав чимсь подив…
Не брав я сигарети в рот,
Дурман несли чарівні коси,
Твій не знайомий поворот,
Струсив мене, як вітер роси.
В бокалі сяяло вино,
Душа бажала поцілунку,
Ти піднялась, як у кіно,
Замість вина налила трунку.
Я залишив отой бокал,
Покинути не мав я сили,
Враз зупинив душі запал,
Хоч зорі в небі голосили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Закружляла у танці веснянім душа,
Дощ краплинами музику пише,
І кує по землиці краплина гроша,
З вітром разом хлібами колише…
На заплакану шибку дивлюсь і мовчу,
Вальс дощу поміж трав закружився,
Такі теплі спадають краплини дощу,
Луг сьогодні ранесенько вмився.
Відцвітають сади, дощ зриває листки,
Білий сад, наче вкрився снігами,
Все летять і летять чарівні пелюстки,
І пливуть із дощем під ногами.
Коли небо ясне, земля просить дощу,
Я б хотів в небі дощиком стати,
Я тоді свою землю дощем пригощу,
І назад зможу в небо літати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Не може жінка без кохання жити,
Жінок чарують ласкаві слова,
Вони звикають двох кохання пити,
Кохати, щоб п’яніла голова…
Плече надійне щоб у чоловіка,
Щоб крила виростали у жінок,
Як є у домі чоловіча сила,
Тоді дружина піде у танок.
Приспів:
Беріть на руки,
Просіть до танцю,
Цілуйте завжди її вуста,
Беріть на руки,
Просіть до танцю,
Кохану жінку на всі літа.
Даруйте жінці квіти спозаранку,
Принесені у ранішній росі,
Смачної кави в ліжко філіжанку,
І пестіть коси у усій красі.
Любіте жінку за її слабинки,
Зігрійте любу, як бринить сльоза
І подаріть коханій ніжні вчинки,
Щоб йшла у неї кругом голова.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Роки, мов мить… Вже я дідусь.
Моя дружина вже бабуня,
Я дідовим званням горджусь,
Проте дружина ще красуня.
А внуки тягнуться до нас,
Малий із рук не злазить діда,
Старший з бабунею удвох,
М’яча ганяють до обіду.
Летять роки і плине час,
Ростуть щодня онуків крила,
Міцнішають і крила в нас,
Бо доля внуків подарила…
Коли злетять вони увись
І правнуків візьмем на руки,
Назад, на шлях свій подивись,
Чи не летять до тебе круки…
Дарований тобі був шанс,
Ти все зробив, на що мав змогу,
Та не прийшов ще певно час,
Щоб вже збиратися в дорогу…
Життя тече, як бистра річка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Я народився на Волині,
Тут отчий дім, тут синь небес,
Тут дивляться у небо синє,
Десятки озеркових плес.
Цвіте латаття, пахнуть луки,
Кричать в болоті пугачі,
А роси… Їх небесні руки,
Збирають зорями вночі.
Волинь цвіте барвінком синім,
Тут вишиванки, наче льон,
Тут щонеділі на Волині,
Ідуть до Бога на поклон.
Тут кожна квіточка співає,
Лунають Мавчині пісні
І краю кращого немає,
Один такий на всій землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Сплівся верболіз між очеретів,
В джерелі хлюпочеться водиця,
Місяць вже давно на покоси сів,
Та мовчить ще росами зірниця.
Скільки вже років чисте джерело,
Миє очерет, пряною водою,
Напуває нас і несе тепло,
Накриває щастя з головою…
Тут розпочинається життя,
Звідси мій струмочок витікає,
Тут щаслива доленька моя,
Воду з джерела цього черпає.
О, моє життєве джерело,
З чистою водою, наче криця,
Як мені з тобою повезло,
З тебе сили можу я напиться.
Щоб ми брали силу із води,
А земля вела за видноколи,
Щоб до тебе втоптані сліди,
Травами не заросли ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Знов пара голубів злітає в небеса,
Крильми вони удвох все небо обнімають,
Подивишся на них і думка воскреса,
Хоча літа назад не повертають.
В них крила ще міцні, хоч осінь золота,
Але кохання цвіт весни дурманить знову,
І рвуться в небеса знов на крилі літа,
А коні на землі зривають ще підкови…
Приспів:
Цвіте любов, цвіте любов,
Знов крила виростають,
Цвіте любов, цвіте любов,
Коли весна буяє…
Як тепло, коли в домі є любов,
Як голуби злітають в парі в небо,
Любовні крила коли знов і знов,
В таких польотах бачать ще потребу.
Коли малечу ставлять на крило,
Коли воркують голуби у парі,
Коли кохання чисте джерело,
Як в чистім небі не буває хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Крутять жорнова водяні млини,
Кращі пшениці додає врожай,
Тонуть у ріці зорі з вишини,
І звучать пісні про Волинський край.
На полях лягли пшениці в ряди,
В’яжуться снопи сповнені зерна,
І цвіте Волинь долею завжди,
У серцях людських тут лише весна.
Приспів:
Про Поліську красу, нехай пісні звучать,
Перевесло хай зв’язує долі,
Хай в’юни по старицях ще довго пищать,
Врожаї виростають у полі.
Щоб завжди співало серце,
Щоб пилась горілка з перцем,
І росли багатими хліба…
Знову зародив на Поліссі льон,
Люті комарі розігнали хмари,
Лине знов «курли» в небі в унісон,
Ластівки на дріт в нотах посідали…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Лучаночці «залюбленій у світ»…
Зустрів брюнетку, очі наче трави,
Вишневі губи, смерековий стан
І запросив на філіжанку кави,
У парк до Лесі, де стояв туман.
Ми йшли по парку, де роса іскрилась,
Де вальсували лебеді в воді,
Де вивільга кричати розучилась,
Де хмарами літали комарі.
Вона простоволоса, без хустини,
Вільхову гілку несла у руках,
А Лесин парк творив нові картини,
Туман здіймався вгору, наче птах.
І було затишно, гнав вітер з парку спокій,
Десь воркували дикі голуби,
Трави збирали по краплині соки,
Хиталось віття старої верби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Грає вітерець на скрипці -
Квіти у танку,
Вибивають по травичці
Полечку п’янку…
А сади вальсують біло,
Наче молоді,
Сонце ранок освітило,
Доленько, тобі.
Штрауса лунають вальси,
В дзвони б’ють церкви,
Ми у вальсі, наче роси,
Долю повели…
І танцює разом з нами,
Сонячна весна,
Закрутилися тумани,
Аж бринить струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Босоніж по густій траві,
Дівча йде в стоголоссі…
Очі, як небо, голубі
І золоте волосся.
Червона діжа вже до сну,
Ще промені розлито,
Зустріла дівчина весну,
Тепер бреде у літо…
А я дивлюся їй у слід,
Я ж був колись незрячий,
Прожив уже багато літ,
Такої ще не бачив,
Вернула в молодість літа,
Лягав на землю вечір,
Вона накинула собі,
Хустиночку на плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Проводжала з дому у політ дитину,
Мати сивочола з мрією в очах,
Повертайся швидко, повертайся, сину,
Не лети далеко, мій єдиний птах…
Коли стомиш крила, зупинись в дорозі,
Хай спочинуть крила, стомлені в журбі,
Повернись додому – стріну на порозі,
А інакше, сину, не прощу собі…
Приспів:
І чекає сина із дороги мати,
Журавлі у вирій стали у клини,
Кожен день додому сина виглядати,
Йде на роздоріжжя мати з далини.
Одиноко в хаті, смуток і чекання,
Проводжає в небі свій останній клин,
Не барися, сину… В вечорі і зрання,
Просить, молить Бога, щоб вернувся син.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Любителям гумору…
Йшла бабуся із базару. Біля ЦУМу сіла.
Виглядає автобуса, бо ще і не їла…
А автобуса немає… Зібралося люду…
Чи я зможу доїхати? Чи тут спати буду?
Ось автобус під’їжджає маршрутом в Омильно,
Бабця в очі заглядає шоферові пильно…
Дуже прошу, голубчику, ти їдеш в Омильно
Візьми мене, стару бабу, додому на Сильно!
Усміхнувся шоферюга, подивився в очі…
Я Вас, – каже - люба бабцю, і дурно не хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Згораю я у полум’ї твоїм,
Розбещена цілунками й словами,
Тебе я п’ю, а от очима їм,
І птахою лечу під небесами.
Коли мене торкається рука,
Коли до вуха подих долинає,
Блаженна мить мій розум розпіка,
А жага серце млосно напуває.
Приспів:
Наша ватра горить і удень, і вночі,
Ми згораємо разом щасливі,
Від сердець розшукали свої ми ключі,
Обміняємось ними, мій милий…
Наша ватра горить і бере у полон,
І возносить високо у небо,
І здається мені, що це є тільки сон,
Проте більшого щастя не треба…
Не залишай тепер мене одну,
На самоті я вже не зможу жити,
Не розірви натягнуту струну,
Як маєш розірвати - краще вбити…
Жаринка я у полум’ї твоїм
І прагну в парі розділяти долю,
Я блискавка - ти гуркотливий грім,
До тебе згідна я піти в неволю.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Хто не цілував жіночих вуст,
Не дививсь у глибину очей,
Не горнув до серця ніжно бюст
І не знав зцілований ночей…
Той не знає радості життя,
В його жилах ще не грала кров
І не виникало почуття,
Що зоветься лагідно - любов.
Лиш коли злетиш у небеса,
Коли в жилах заспіває кров,
Не життя стає – одна краса,
Знай, що це нагрянула любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Настроєні скрипки, струна до струни,
Місця у кущах зайняли цвіркуни,
Зелений театр, світять зорі вгорі,
Дзвенять біля вуха лихі комарі…
Оркестр цвіркунів і соліст соловей,
Виводить неначе співає Орфей…
І грає в кущах, аж до третіх півнів,
Оркестр симфонічний нічних цвіркунів.
З’явилась роса, пил вечірній осів,
Полумиском Місяць у небо злетів,
Мовчазні гаї, солов’ї бачать сни,
В театрі лишились одні цвіркуни…
Лише перший промінь злетів до небес,
Туман покотився легенький із плес,
Рясним перламутром на лузі осів,
Пішов на спочинок оркестр цвіркунів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Де у болоті вільха,
Там де пищать в’юни,
Де в поцілунку: «Гірко!»
Лебеді - шептуни…
Край мій цвіте Волинський,
Мавчині очі – льон,
Він мені серцю близький,
Пісня йому й поклон.
Там де піщані дюни,
Світязь стоїть в човнах,
Де ліс до пляжу суне,
Лебідь - емблеми птах…
Поміж ожин співають
Вечором цвіркуни,
Де Лукаша чекають,
Мавчині чаклуни.
Там де солодкий вітер,
Де замість трав – гриби,
Де Місяць хмари витер,
Де на горбах – дуби…
Квітне мій край Поліський,
Серед полів в льонах,
Що мені серцю близький,
Де я лечу, як птах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Верни кохання, – Господа просила,
Воно одне освячене було,
Забути я його не маю сили,
А воно, наче літо відгуло…
А він пішов, бо не стерпів образ,
Яких йому нанесла у словах,
Себе картаю я тепер щораз,
Якою я жорстокою була.
Душа ридає, проситься в політ
До тої зірки вибраної нами.
Сама лишилась, вже багато літ,
Немає днів, окутана ночами.
А найстрашніше, коли темна ніч,
Коли душа пустує, наче хата,
Як за вікном кричить в тривозі сич,
Як розумію – це мені розплата…
В кімнаті пусто, лише вітер виє,
Горить свіча притомлена в кутку
І жевріє у серденьку надія,
Бо я його і нині ще люблю.
В думках до нього горлицею лину,
В сузір’я наше у думках лечу,
Кусаю губи і ковтаю слину,
В душі ридаю, в подумках кричу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
Горить ясна свіча, два келихи вина
І грона винограду мов заснули,
Два келихи вина ми вип’ємо до дна,
За той гріховний смак, що ми відчули.
Мерехкотить свіча і виграє вино,
Мелодія Шопена пестить вухо,
А Місяць лиш на мить заглянув у вікно,
Щоб не мішати нам і нас не слухать…
Яка чудова ніч, яке смачне вино,
Які солодкі і гарячі твої губи,
Ось цю блаженну мить чекали ми давно,
Що привела обох до щастя і до згуби.
Два келихи вина і свічка на столі,
Що об’єднали наші долі і кохання,
Обоє мовчимо, бо нам бракує слів,
Проте приємний смак коханого мовчання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
Тату сивочолий –
Руки в мозолях,
Нелегкий – тернистий,
Випав тобі шлях.
Все життя в роботі,
Ще й була війна,
Наче птах в польоті -
Сильні два крила.
Ордени й медалі,
Радість не у них…
Згадую бувалий
Я дитячий сміх.
Коли брав на руки,
Тиснув до грудей,
Я часи розлуки,
Згадую тепер…
Тату сивочолий –
Руки в мозолях,
Нелегкий – тернистий,
Випав тобі шлях.
Ті роки із казки-
Доленька моя,
Татової ласки
Й нині прагну я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Віддзвеніли росами світанки,
Світиться не випите вино,
Можна ще відсунути фіранку,
Відчинити в сад старе вікно.
Подивитись в сивому тумані,
На дозрілі сині сливочки,
Як по стежці з ридикюлем пані,
Понесла в букеті квіточки…
А її дівчам ще пам’ятаю,
Відцвіли і коси, і вуста,
З-за спини вже осінь виглядає
І куди ж поділися літа?..
Крізь туман думки, неначе привид,
Набігають хвилею в вікно
І життя листати маю привід,
Наче кадри давнього кіно.
День за днем, за місяцем, за роком,
Пролітають у думках літа,
Сині сливочки солодким соком,
Пестить губи осінь золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Як бачу Вас, то серденько тремтить,
Краси такої я іще не бачив,
Моє кохання полум’ям горить,
А Ви мене минаєте неначе…
Скільки разів за Вами йшов услід,
Та наздогнати бракувало сили,
Я стільки пережив душевних бід,
Хоч подивіться… Дайте мені крила…
В житті своєму не ображу Вас,
Буду молитись, наче до ікони,
Лишень погляньте, може вже наш час,
Б’є моє серце у кохання дзвони…
Я про своє кохання розповім,
Вдихну Ваш образ весь на повні груди,
Можливо тоді стану не чужим
І більше Вас не відпущу нікуди.
Я Вами марю, так кохаю Вас,
В душі зі мною завжди Ваше ім'я,
Кохання мого ще настане час,
Коли ці очі я назву своїми.
Та швидше, швидше, дуже прошу Вас,
Візьміть кохання, що ношу з собою,
Щоб не згорів і щоб вогонь не згас,
Тож змилуйтеся, прошу, наді мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Квіти біленькі покинули гілля,
Яблуні вже відгуляли весілля,
Вітер хурделицю гонить рожеву,
Землю вдягає немов королеву…
Квіти біленькі покинули гілля,
Яблуні вже відгуляли весілля,
Вітер хурделицю гонить рожеву,
Землю вдягає немов королеву…
Приспів:
Відцвіли вже яблуні, відцвіли,
Пелюстки рожеві понесли вітри,
Була хуртовина, як сніги рясна,
Через рік до яблунь знов прийде весна.
Яблуні знов залишилась без цвіту,
Крок свій весняний зробили у літо,
Заведуть в садочку пісні солов’ї
І зародять яблука пишні рясні…
Яблуні знов залишилась без цвіту,
Крок свій весняний зробили у літо,
Заведуть в садочку пісні солов’ї
І зародять яблука пишні рясні…
Приспів:
Відцвіли вже яблуні, відцвіли,
Пелюстки рожеві понесли вітри,
Була хуртовина, як сніги рясна,
Через рік до яблунь знов прийде весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Квіти прокинулась в сірій кімнаті,
Хто і навіщо схотів їх зірвати,
Вітру немає, сховалося сонце,
Небо шматочком залізло в віконце…
І не гойдається клен біля хати,
Друзі ще будуть дощу виглядати,
Їх, як непотріб, зів'яле суцвіття
Викинуть з вази у бак, що для сміття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Не дивилась молодість в дзеркало,
Губи вишеньки посміхалися,
Пролетіли роки і смеркнуло,
Доля з ними не попрощалася.
Промайнули літа, як літечко,
Осінь фарби змінила охрою,
Пожовтіло зелене житечко
І життя заблищало журою…
Як не хочеться йти до старості,
Як ще літечко в душу дивиться,
Бо тепер, як набрались мудрості,
Слід до дзеркала помолитися.
Не дивилась молодість в дзеркало,
Губи вишеньки посміхалися,
Пролетіли роки і смеркнуло,
Доля з ними не попрощалася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Серце спиняється від болю
І градом сльози по щоці,
Знову «калаш» в твоїй руці,
Як рідний брат завжди з тобою…
Ти знову, брате, на війні,
Та долю ми не вибираєм…
Життя було спочатку раєм,
Та треба ж лопнути струні…
Ти не сумуй, забудь про плач,
Сердечний сум – це хмарне небо,
Думай про тих, кому ти треба,
Щоб бив по цілі твій «калаш».
Ти Батьківщину бережи,
Будь на посту і вдень, і вночі,
І пам’ятай у смутку очі,
Бо їм потрібен ти живий.
Нехай заклинить руський «град»,
У снайпера сльозяться очі,
Мої слова завжди пророчі,
Додому повертайсь назад…
Щоб у вишневому саду,
З тобою випити по кварті,
Повір, що люди наші варті,
Щоб відхилить від них біду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Герою України, герою страждальної землі!
З днем народження, Надю!
Господь подарував Надії мрію,
Щоб вона в домі власнім розцвіла,
Додав до всього крихітку надії,
Та не забрав у неї два крила.
Єдина, неповторна, наче Леся,
Несе й понині України стяг,
Московія її тепер боїться,
Бо у Москві понині наш звитяг .
Надійко, сонечко, красуне Українська,
Вітаю з днем народження тебе,
Хай ворог тіні власної боїться,
Бо ти, кохана, в України є!!!
Ми тебе любимо всією Україною!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Земля і мати, наче птах і крила,
Що дихають повітрям чистоти,
Земля нас, люди, щастям наділила,
А мама в храм зуміла привести...
Спасибі ненько, що мене родила,
Що помогла лягти на вірний шлях,
Тебе немає, але рідна сила,
В душі моїй, як жито на полях.
Тебе я завжди пам’ятаю, люба,
Хоч крила вже ослабли, вже не ті,
Рішають нині українські судьби,
Ти розумієш… Люди не святі…
Я сьогодення розповів для тебе,
Неначе хмари пропливли літа,
З днем матері! Моя рідненька, нене!
Для мене ти понині є свята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
У дитинстві відкрита брама,
Для життя у всю ширину,
Відкриває її тато й мама,
Своїм дітям лише одну…
А за нею у даль стежина,
Що за обрій ховає слід
І веде по дорозі сина,
Коректує цю стежку рід.
А пройшовши в кінець стежину,
Свою рідну, свою одну,
Тебе доля твоя зупинить -
Два на метр і два в глибину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015
Я молюся за тих що в двобої,
Залишились на мерзлій землі,
Кого нині зовемо – герої,
І за тих, що в могилу лягли…
До вогню, що приносить у пам’ять,
Крапилини смертей і життя,
Ворожнечу нехай в ньому спалять,
Замість смерті, хай квітнуть жита.
Переможці, герої, єдині,
Переліски в осколках мовчать,
Ви для нас, наші любі – святиня,
А майбутнє для нас – благодать.
Ветерани, війна не минула,
І «брати» вороги в нас тепер,
Чуєш, земле!!! Невже ти заснула?
Бо смертей тих ніхто ще не стер...
Ветерани війни світової,
Проживіть ще достойно роки
І готуйте онуків до бою,
Треба землю свою зберегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Вельон скинула біла черешня,
Одягнула хустину жіночу,
Проминуло весілля вчорашнє,
Пролетіло веселе, дівоче…
Знову ягід прийдеться вродити,
Щоб звисали на кожній гілячці,
Освятити зерня, освятити,..
У нелегкій матусиній праці…
Відцвіла біля тину черешня,
Заховала свій смуток у листя,
Залишилася згадка вчорашня,
В якій сон і надія сплелися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Ладо моя, доле моя, ластівочко люба і мріє…
Світить зоря, а ти поміж них, небо хмаринами сієш…
Линуть пісні, пісні солов’я, сипле кохання надію,
В небі вечірнім сяє зоря, та що освічує мрію.
Я помовчу…Знову сльоза ляже коханню під ноги
І загориться ранкова роса, рідного сяйвом порогу.
Через роки, крізь шалені шторми, будемо ми одинокі,
Долю прошу, щоб відкинула з нас, долі моєї тривогу.
Варто вклонитися тим берегам, що об’єднали країну,
Щоби при владі не був більше «хам», захистимо Україну!
Я Вас прошу, українці мої, доля в нас буде єдина,
Ви бережіть для дітей, те що є, а - це єдина країна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Ми з тобою удвох
Йшли разом по полях,
А льони синьо-синьо співали,
Соловейко виводив своє «тьох та тьох»,
Зорі знову летіли й моргали…
Заридали поля,
Впала цвітом перга,
Цвіт вишневий засів у порозі
І неначе на двох,
Наша доля лягла,
По життєвій, не битій дорозі.
Поцілунок тобі,
Моя, ладо, тепер...
Я візьму тебе, люба, на руки,
У краю де життя і багато озер,
Де кохання не знає розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Сад все більше всихає,
Посмутніло село,
Хата ще виглядає,
Хоч життя відцвіло.
Приспів:
Я на крилах додому,
В сад весняний лечу,
Все тут рідне, знайоме,
Я від щастя кричу…
Щоб зміг вийти у поле,
Щоб на лавочці сів,
Поверни мені , доле
І роки, і батьків.
Як колись, на порозі,
Зустрічати зорю,
Бо на битій дорозі,
Я ж колись догорю…
Приспів.
А душа часто просить,
Прилети до села…
Хоч у сина ще осінь,
Для батьків вже зима.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
Моя сиза, голубко,
Пролетіли літа,
Та для мене, рідненька,
Ти завжди молода,
Ти постійно в роботі
І з теплом у душі,
Із піснями в польоті,
Що мені не чужі…
Приспів:
Пригорни синочка,
Пригорни…
Прилітай частіше
Ти до мене в сни…
Бо буяє знову,
На дворі весна,
Спомини, мов квіти,
З серця вирина.
Моя, матінко рідна,
Притисни до грудей,
Цю головоньку срібну,
Що пішла до людей,
Що тепер одинока,
Хоч зозуля кує,
Хоч літалось високо,
Та кінець всьому є…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
Озерні льони перед сонечком,
Освячують неба блакить,
Я виглянув тихо в віконечко,
Полісся моє вже не спить.
Ожина у роси сховалася,
Забрала в листки власну тінь,
Неначе вона закохалася,
У квітку, що зветься - Волинь.
Тихесенько родиться плесами,
Небесна роса, наче синь,
А райдуги линуть покосами,
Щоби освятити Волинь.
Люблю у Поліссі при затишку,
Де льон вибивається в синь,
Єдину і люблячу квіточку,
Кохану і славну – Волинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Ліс сосновий окутав
Дерев’яну хатину,
Луг розлігся далеко,
Скільки око гляде,
Тут я місяця слухав,
Тут збирав я ожину,
Тут невидиме око,
Але все це моє…
Приспів:
Попід лісом хатина,
Де над яром ожина,
Осока і берези
Обнялись поміж трав,
Тут чекає стежина,
Що для роду єдина,
Тут для нашого роду,
Плеще хвилею став.
Постаріла хатина,
А у ній батько і мати,
Лише зрідка збирає
Наша хата гостей
І виходять у поле
Діточок виглядати,
Хата, батько і мати -
Всі чекають вістей…
Приспів:
Попід лісом хатина,
Де над яром ожина,
Осока і берези
Обнялись поміж трав,
Тут чекає стежина,
Що для роду єдина,
Тут для нашого роду,
Плеще хвилею став.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Єдиний промінець для мене,
Єдина хвіртка у дворі,
Єдине синє-синє небо,
Єдині зорі угорі.
Коли ти поруч-сонце сяє,
Коли ти поруч – ніч не спить,
Коли ти поруч-доля грає,
Коли ти поруч-біль мовчить.
Червона нитка в’яже долю,
Червона нитка тче рушник,
Червона нитка зве до бою,
Червона нитка – рятівник.
Певно в душі моїй глибоко,
Певно в душі не все ще спить,
Певно в душі закрите око,
Певно в душі сховалась мить.
Та я живу, бо треба жити,
Та я живу, бо поруч ти,
Та я живу щоби любити,
Своє кохання берегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015
Спить давно отча хата,
Де сховалось тепло,
Тут нема більше тата,
Тут лиш чищу крило…
Де просилося Бога,
Щоб вродив в полі хліб,
Щоб єдина дорога,
Привела на поріг.
Приспів:
Поміж Світязя хвилі,
Між чорниць і ожин,
Ми буваєм щасливі,
Як стрічаємо клин…
Я цілую ожину
І цілую ліси,
Бо тут хвилі озерні
Додають нам краси…
Плеще поле врожаєм,
Місяць сипле зірки,
Соловейко у гаї,
Видає молитви,
А в озерному плесі,
Зорі линуть з небес,
Хоч думки в піднебесся,
Позбавляють чудес.
Приспів:
Поміж Світязя хвилі,
Між чорниць і ожин,
Ми буваєм щасливі,
Як стрічаємо клин…
Я цілую ожину
І цілую ліси,
Бо тут хвилі озерні
Додають нам краси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015
Коли мури високі, коли кована брама,
Ти багатство хвалити своє не спіши,
А сходи помолися до найближчого храму,
Лише в храмі досягнеш ти спокою душі.
Може бути всіляко, можуть хмари закрити,
Ліхтарі, ще сіяють пелюстками доріг,
Ти повинен у храмі життя освятити,
Щоб Господь твою душу до смерті зберіг.
Помолися і здрастуй, бо не можна без Бога,
Синє небо над нами – це життєва блакить,
Кожен знає між нами, що життєва дорога,
По набитому шляху не іде, а летить.
Завжди будьмо на волі, не ховаймось за браму,
Бережімо родину і ходімо у храм…
Наше щастя ніколи не замінять вітрами,
Лише доля змінити може долю вітрам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Ранковий промінь полоснув по склі,
Знялася зранку біла хуртовина,
У вельон повдягалися вишні,
Таку красу не передасть картина…
Синіє небо, як блакитний стяг,
Жовтяве сонце підіймає діжу,
В куточку Місяць поміж хмар застряг,
Трава росу ховає зранку свіжу.
Неначе хтось перлини по траві,
Розкидав зранку по долині річки,
Червоні хмарки наче у крові,
Летять назустріч, ніби дві сестрички.
Весна спішить біленькими крильми,
Бджолиним смаком тягне запах в соти,
Хрущі співають вечором псалми,
У них немає іншої роботи.
Воскресло все, проснулось від зими,
Побігла по житах весняна вруна,
Поля встеляють нові килими,
А жайвір в небі натягає струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Слова - Віталій Назарук (надихнула - прекрасна українська поетеса Ліна Костенко)
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
...Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю...
©Ліна Костенко
І, власне, пісня:
1
Ти ніколи не будеш сивою,
Пофарбують роки волосся,
Залишайся завжди красивою,
Щоб задумане все збулося…
Не була ти ніколи відьмою,
Не була ти ніколи коброю,
Ти родилась, щоб бути жінкою,
Бути мамою, ласкавою і доброю.
ПРИСПІВ
А постава яка у тебе…
В тебе мудрості вистачає,
Прихилю я для тебе небо,
Бо і нині тебе кохаю.
2
Берегиня ти свого роду
І онукам бабуся люба,
Ти ніколи не втратиш вроду,
А от я вже лишився чуба.
Я без тебе не зможу жити,
Ти для мене не будеш сивою,
Хочу разом кохання пити,
Залишайся завжди красивою.
4 травня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Як роки осідлають плечі,
Коли жити не стане сили,
Тоді лише «курли» лелечі,
Почуття зможуть воскресити.
Бо весною, інакше сонце,
Навесні всім чомусь не спиться,
Все життя наче на долоньці,
А кохання неначе криця.
Коли вишні біліють цвітом,
А кохання не влазить в груди,
Тоді вік вже не буде віком,
Бо любов лине звідусюди.
Скиньте старість, яка на плечах,
Пригорніть до грудей дружину,
Пролунало «курли» лелече,
Що розтопить років крижину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Нахилилися жовті троянди,
Наче у церкві речуть молитви,
Винограду ледь сині гірлянди,
Промінь сонця цілують святий.
Кіт муркоче, вмивається зранку,
Мама жде від синочка вістей,
Відхилила направо фіранку,
Кіт вмивається - ждімо гостей…
Хвіртка скрипнула, песик загавкав,
Листоноша уже у дворі,
А дідусь потягнув свою файку,
В синє небо димок полетів.
Узяла мама лист у поштарки,
Відключилась від всього на мить,
На плиті пригоряли вже шкварки,
Та думками ж до сина летить.
Наче пташка влетіла у двері,
Пригоріло - не в тому біда,
Всю родину збере до вечері,
Бо вже смутку на серці нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Криниця спить, у рясці став,
Сіяє Місяць круглолиций,
Своє кохання я приспав,
Надходить вечір таємничий.
Зоря торкнулася зорі,
Зареготали в небі хмари
І випала роса в дворі,
На нашу стежку, як примара…
Туман покрив рясні сади,
Цвіт переплівся, наче долі,
Біла пелюстка – не сніги,
Покрила все зелене поле.
В кущах співають цвіркуни,
Регочуть жаби біля ставу,
Пасуться коней табуни,
Шукають мілку переправу.
А ти не спиш, вдаєш, що спиш,
Дивлюсь на зорі зорепаду,
Моя єдина - мій малиш…
Чарівна квітко, вишнепаду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Молоді грабчаки заплелися в тини,
Кругом хати неначе чотири сини,
На стежині батьківській варту взяв старший син,
А ворота сторожить наймолодший – Максим.
Мої любі сини – грабчакові тини,
Тато й мама не знають вам на світі ціни,
Бережіть чисте небо, без хмаринок вгорі,
Повертайтеся завжди на батьківський поріг.
Я тобі, перший сину, поклоняюсь до ніг,
Ти в житті, як найстарший, що зумів те зберіг,
Другий син – це надія і батьківське плече,
Через те захотілося батькові ще…
А мале янголятко, як утіха усім,
Певно так і назвали його йменням Максим…
Хай ростуть довкіл хати грабчакові тини,
Бережуть стару хату чотири сини!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Ота одна, неначе сонце ясне,
Ота одна, спочатку й до кінця,
Зоря моя, ніколи непогасне,
З якою став колись я до вінця.
Це радість завжди у моєму домі,
Невичерпана сила для душі,
Молюся Богу і завжди свідомий,
Ми стали рідні, хоч були чужі…
Так би до ста і в один день померти,
Нічого більш не хочу у житті,
А поки живемо у круговерті
Закохані, та грішні - не святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015
У день такий молитви по країні…
У кожнім храмі ставимо свічки,
За Вас герої, що вже стали сиві,
За кров пролиту, що текли річки…
З металом біля серця Ви й понині,
А болі в ньому, спокою нема…
Та пам'ять Ваша, для усіх святиня,
Глибока осінь, але не зима.
Рідіють кожен рік ряди героїв,
І крок уже карбуєте не так,
Та Ви живі, вернулись з поля бою,
З медалями усі й при орденах.
Вклоняємося низько перед Вами,
Нехай життя добавляться роки,
Пишаємось такими ми синами,
Герої наші - славні старики!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015
Розлігся в долині туман сивочолий,
Клубочиться з вітром у парі…
Хліба золотисті дозріли у полі
І лебедем дивляться хмари.
Приспів:
Тумани, тумани і роси,
Пливуть по долині удаль,
Неначе матусині коси,
Тут радість зійшлась і печаль.
Гонимі розхристаним вітром,
Тумани збивають росу,
Неначе прощаються з літом,
Мов хтось розплітає косу…
Вже ластівки справно навчили малечу,
Могутніми стали крилята.
Збираються буськи в родину лелечу,
Як рід свій збирав колись тато.
Приспів.
Біжать по долині розлогі тумани,
Як зорі виблискують роси…
Отави потиху загоюють рани
І стигнуть в тумані покоси…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
Розцвіли волошки в полі,
Сині синьо наче доля,
Через них лягла стежина крізь життя…
І злітають в небо роси,
Кожен ранок жне покоси,
У щасливе наше доле майбуття…
Приспів:
Волошкові квіти зрання,
Подарують нам кохання,
А під вечір заспівають солов’ї…
Ці волошки сині, сині,
Я побачив на Волині,
На краєчку української землі.
Розцвіли волошки в полі,
Сині синьо наче доля,
Між хлібів, що золотяться на ланах…
Я щасливий йду по полю,
Поруч ти – красуне доле,
А над нами пролітає долі птах…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
Знов весна на двох, заспівали ранки,
Знову сонця світ творить вишиванки,
А роса цвіте, в лузі синьо-синьо,
Хоч прийшла весна, та душа осіння.
Плаче небограй, розквітає доля,
По хлібах біжить хвилею по полю,
Дай свої вуста, поцілунок щастя,
Щоб мені в душі це було причастя!
Розцвіли сади - синє-синє небо,
Щастя на нас двох більшого не треба,
Все, що в нас в серцях, заховаймо зрання,
Але збережім до кінця кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Спішу весь час, спішу кудись,
Ще сонце не зійшло над небокраєм,
Ти до душі мене торкнись,
Щоб нам життя здалося раєм.
Розлука знов, розлука знов,
Мене накрила з головою,
Зі мною ти, моя любов,
Із нею йтиму я до бою!
Приспів:
Ти нашу бережи любов, я повернусь
З букетом пишних квітів польових,
За Україну я і за любов борюсь,
Тут долі нашої тепер я вартовий.
Спішу весь час, спішу кудись,
Ще сонце не зійшло над небокраєм,
Ти за життя моє молись,
Тоді любов в душі заграє.
Розлука знов, розлука знов,
Мене накрила з головою,
Зі мною ти, моя любов,
Із нею йтиму я до бою!
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Прокинутись так хочеться у літі,
Коли на синім небі зорепад,
Нескошена трава у буйнім цвіті,
Де поруч ти і черешневий сад.
Так прагну знов до золотого стану,
Хоч сивина засипала давно,
Сплю наче в літі, в осені устану,
Бо молодості випите вино.
Солод черешні смаком ліг на губи,
Не можна зупинити цвіркуна,
Ти знов шепочеш: любий, любий, любий…
Прокинувся - тут осінь чарівна.
Промінням гріє золотиста осінь,
А літо ще повернеться у сні,
Моя душа іще черешні просить,
Що так смакують влітку при вині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Давно живемо ми на цій землі,
Болі життя буває тиснуть груди,
Лише любов на міцному стеблі,
Враз відкидає темні пересуди…
Ми діти світу – крихітки малі,
Ми діти бур, цунамі, ураганів,
Та міцно ще тримаємось землі,
Буває часто з смертію на грані.
Не оминути з’їжджених коліс,
Коліс життя омріяних прогресом,
Не обійтися також нам без сліз,
Коли нас душать політичним пресом.
Ми волю ставимо в житті понад усе,
Щоб без коліс життя і щоб без пресів,
А решту все, повірте, то пусте,
Тоді життя втрачає інтереси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Немов та перша, що лежить в душі,
Вона і перша, певно і єдина,
Без вельона, але рука в руці,
Моє бажання і моя провина.
Морозів ще немає, але лист,
Мені давно нагадує про осінь,
А спогади оті, як вітру свист,
Тебе відносить певно вже назовсім.
Уява добавляє фарби в сон,
Любов моя не гаснуча з літами
І твої очі, як поліський льон,
Розвіює прокинувшись вітрами.
А мріяв я, що може хоч у сні,
Ти знову, як колись промовиш – любий,
Та не судилося уже мені,
Щоб ще твій смак відчули мої губи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Каштан весною запалив свічки,
Вруна в хлібах перебігає поле,
Далеко ти, лише стоять вінки,
Мій мудрий тату, орле сивочолий.
В очах і нині руки в мозолях,
Та погляд світлий, що горнув щоднини,
Життя, як мить, закінчився твій шлях,
Тепер ходжу я тільки до могили.
Немає бджіл, господарі не ті,
Лише твій сад буяє пишним цвітом
І сипле пелюсткова заметіль,
По всім саду її розносить вітром.
Як ти любив цю пору навесні,
Коли бджола пергу несла додому,
Співанки в небі жайвір голосні,
Завжди знімав душі твоєї втому.
Життя іде, не гоїться мій шрам,
Більше не вийду з татом я у поле,
За твоє серце, пам’яттю віддам,
Тобі мій тату, орле сивочолий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Сливки висіли пізні, сині-сині,
На фоні синьому осінніх хмар,
Лише із рідка хмари лебедині,
В пейзаж садковий добавляли чар.
Густий туман розлігся біля саду,
Немов хотів поїсти синіх слив,
Гасило сонце в заході лампаду,
Та так червоно, наче хтось палив…
Стояли двоє ми супроти ночі,
Тримаючи медові сливочки,
А я дивився наче в небо в очі,
Збираючи в долоню кісточки.
Пора осіння, вже нема зозулі,
Замовкли поміж охри солов’ї,
У вирій відлетіли дикі гулі,
Жовтяве листя впало до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Тим, хто приніс Перемогу…
Пролетіли роки білим птахом,
Білизни додали ветеранам,
Ми не бачимо свастик над дахом,
Та воєнні ятряться в них рани.
Ветеранів лишилася жменька,
Дайте їм хоч по-людськи дожити,
Бо дідусь і бабуся старенькі,
Знову прагнуть свій край боронити.
Поклонімось, вшануймо героїв,
Просто так, без ніякої пихи,
Без війни, дайте трішки спокою
І копійку, хоча б на «горіхи»…
Запаліть свічечки в кожнім домі,
Щоб теплом тих зігріти героїв,
Що й донині лежать невідомі,
Що не вийшли з останнього бою.
На коліна! Усі на коліна!
Хто живе на землі і понині.
Хай пишається ними країна,
Бо Вони в нас останні й єдині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Засріблилися у росах хлібові поля,
Сяє золотом, як стяг наш, матінка земля,
А над нею синє небо, зацвіло, як льон,
Ми додому, як на прощу, йдемо на поклон.
Вклонімося землі, вона у нас єдина…
Приспів:
Звідки я злетів к небо,
З рідної землі,
Тут мені в житті співали,
Наші солов’ї,
Тут по батьківській дорозі,
Я пішов у даль,
Тут пізнав своє я щастя
І свою печаль.
Я не бачив більш такої,
Як моя земля,
І пшениці золотої
В росяних полях.
І радію, що родився
На такій землі,
І що доленька співає,
Наче солов’ї.
Тут високо над землею, хмари, як птахи,
Через нашу рідну землю їх шляхи лягли,
Люди носять вишиванки, тут найкращий борщ,
Тільки в нас, на Україні, шлях лежить до прощ.
Вклонімося землі, вона у нас єдина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Я об’їздив Україну,
Де я тільки не бував,
Та дівчат, як на Волині,
Більш ніде не зустрічав.
Синьоокі, голосисті,
А волосся, наче льон,
Вишиванки і намисто,
Від їх чар я втратив сон.
Борщ зварити - не проблема,
Народити можуть враз,
Правда є одна дилема -
Їм любов, а не наказ…
Босоніж ідуть по росах,
Справно роблять голубці,
Як снопи в густих покосах -
З мозолями на руці.
Мої рідні, волинянки,
Взавтра новий день гряде…
Ви білявки і смуглянки,
Кращих вас нема ніде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Поезіє моя, ти скрипка Страдиварі,
Яка чіпляє ноти, душі і серця,
Де музика до слів ще добавляє чари
І чари ці звучать, не видно їм кінця…
Приспів:
Поезія завжди – це, як роса ранкова,
Поезія завжди – це пісня солов’я,
Поезія завжди – це золотисте поле,
Що віддає тепло, неначе немовля.
Поезіє моя, даруй чарівне слово,
А ноти до душі хай творить музикант.
Щоб музика завжди була обов’язкова,
А виконавець пісні показував талант.
Приспів:
Поезія звучить, поезія звучить,
Поезія звучить благословенна,
А слово не мовчить, а слово не мовчить,
Як музика в душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Пісня про Луцьк
У Лесин парк я завжди, як на прощу йду,
Я тут затишок серцю поміж квітів знайду,
Тут на лузі розлігся в берегах богатир,
Тихо плеще об берег, дивовижний мій Стир.
Вдалині поза парком стоїть замок вгорі,
Його вежі високі, мов старі димарі.
Чути дзвони із замку у парковій тишІ,
Що летять понад Стиром і торкають душі…
Приспів:
Синьоокі дівчата,
Мовчазні парубки,
По нескошених травах,
Всі ідуть до ріки.
А хрести над собором,
Піднялись в синю вись,
І птахи в парку хором,
У піснях залились.
Сокіл з вежі злітає і летить в небеса,
Луцьк у росах втопає, неймовірна краса,
Люди йдуть до собору, лише там у тишІ,
Помолитися можна за спасіння душі.
Приспів:
Там де стежка у росах,
Де мовчазні сичі,
Мої любі лучани,
В парку в день і в ночі.
А хрести над собором,
Піднялись в синю вись,
І птахи в парку хором,
У піснях залились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Скільки дітей в батьків, стільки й доріг,
Які ведуть від рідного порогу.
Тато завжди дорогу цю беріг,
Оту єдину – батьківську дорогу.
По ній прийдемо ми через роки,
Зберемо в хаті всю свою родину.
Та головне, щоб в ній жили батьки
І берегли стежину цю єдину.
Тут нас зігріє батьківське тепло
І руки мамині прийдуть на допомогу.
І щоб не сталось, щоб там не було,
Шануймо завжди батьківську дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015