| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Бережи мені, Боже, біля хати калину,
Хай цвіте від причілку біло-біло завжди,
Щоб святим оберегом, червоніла під тином
І цвіла Україна - не родили хрести.
Кожен з нас хай посадить оберіг України,
Хай хліба і калина об’єднають народ,
Щоб було понад нами завжди небо синє,
Разом йшли ми на прощу, а не на ешафот…
Хай не плаче матуся і цвіте Україна,
На полях колосяться багаті хліба,
А де хата біленька, розцвітає калина
Щоб нас завжди минали і печаль, і журба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
Зорі задивилися на плесо,
Очерет хитається вночі,
Плинуть хмарки в небесах чудесних,
Метеори схрещують мечі.
Ніч мовчить. Дрімає тихо плесо,
Вдалині клубочиться туман,
Роси в травах перламутри крешуть,
Одягнувши зірковий жупан.
До води схилились пишні верби,
Лічать зорі в плесовій воді
І піднявши голову у небо,
Йдуть по росах люди молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
Чиїмись я словами промовляю,
Тому, що ці слова вже мовив хтось,
Його б впізнати, але я не знаю…
І звідки відчуття таке взялось?
З поетами лише тепер у дружбі,
Читав окремих, але ці слова…
Неначе хвиля, що в когось на службі,
Постійно у напрузі голова.
Звідки приходять, справді я не знаю
І відбиваються немов печать,
Чиїмись я словами промовляю…
Чому ж тоді мої слова мовчать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2015
Десь в світі річка є, де береги кисільні,
Лише шкода, що в річці, тече проста вода,
В ній рибки золоті, маленькі, але вільні,
А там де є свобода – панує злагода.
Ловити рибку - зась! Вона завжди на волі,
Ніхто її не бачив невільною ніде,
Ця рибка у гурті, між них нема роздорів,
В неволі ж бо відразу ця рибка пропаде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601092
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2015
Легко п’ється вино, та дурману нема,
Тільки очі у згадці здалека…
Я один залишивсь, ти далеко - сама,
За спиною то холод, то спека.
Яке терпке вино, як цілунок колись,
Він для двох залишився останній,
Ми неначе прощались тоді - обнялись,
А цілунок в тумані розтанув.
Впала крапля вина на зім’ятий рукав,
Чи сльоза це скотилась кровава,
Я всі роки тебе біля липи чекав,
А ти птахою в небі пропала.
Рідко стукіт пташиний зачепить вікно,
Я здригнуся, бо завжди з думками,
Наливаю собі…Яке терпке вино,
Яка відстань далека між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Ліг туман поміж верб
І проснулось село,
Синє небо було з сивиною,
Піднімалося сонце золотисте, як герб,
Сінокоси світились росою.
Сіном пахло село,
Відцвітали сади…
Солов’ї влаштували змагання,
Молоденькі шпаки вже стають на крило,
Витирає росу промінь зрання.
Моя диво ріка,
Солов’їні гаї
І пилюка, що вкрила дорогу,
Тут завжди нова радість в душі виника,
Я за неї молитимусь Богу.
Розбудило село
І гаї, і поля,
Треті півні дають знов концерти,
В цій красі я родивсь, як мені повезло,
У такій же красі хочу вмерти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2015
«Журавлик*» стих біля порогу,
Вже скільки літ, а крил нема…
До нього тягнуться дороги
У край родинного гнізда.
У споришах цвіте стежина,
Горіх заглядує в вікно,
Біля «журавлика» єдина,
Стежина квітне все одно.
Тягне магнітом в рідну хату,
Вабить природа і душа,
Пройтись босоніж завжди свято,
Життя ж не варте і гроша.
Поріг цілую свого дому,
Немов на прощу йду сюди,
Не легко вижити самому,
Як заросли уже сліди.
«Журавлик*» - криниця, колодязь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015
Музика, запис і виконання Миколи Шевченка
Разом з Олександром Печорою
«Журавлик» мій біля порогу
Вклоняється, та не зліта.
До нього тягнуться дороги.
Тут – край родинного гнізда.
Сюди я в думах повертаюсь
Через міста, через літа.
Нечасто тут буваю – каюсь.
А хвіртка скрипнула – віта!
Приспів:
Матуся говорила:
«Частіше прилітай!»
Якби ж ми мали крила,
Якби ж то не літа.
Журавлику-журавле,
Знов серденько не край.
Журавлику-журавле,
Хоч ти не відлітай!
Чекала мати в гості сина:
Горіх дивився у вікно.
А від «журавлика» єдина
Стежина в світ лягла давно.
Магнітом тягне в рідну хату –
Природа вабить і душа.
Яке ж то неповторне свято –
Брести в ранкових споришах!
Приспів.
У двір приношу біль-утому,
Іду на прощу я сюди.
Непросто вижити самому,
Й лишити праведні сліди.
Тут мені знову, як годиться,
Кивне в задумі «журавель».
Ковтну зажурної водиці.
Моє дитинство тут живе.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015
«Благословенна кожна мить життя
На цих всесвітніх косовицях смерті!»
Ліна Василівна Костенко
Ваше ім’я переживе віки,
Бо кожне Ваше слово є пророче,
Поезії заповнені річки,
І мудрістю сіяють ясні очі.
Таких на Україні мало є,
Напевно тут є зайвими слова,
Бо слово Ваше в кожному жиє,
Сама ж Ви, наче мавка лісова.
Майстриня слова, виглядом красуня
Ви України гордість і лице.
Ви сильна жінка, мама і бабуня…
Цим певно уже сказано усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2015
Твій блиск в очах лишив на серці шрам,
Бо я не склав екзамен на кохання,
Із того блиску збудував я храм,
Молюся в ньому за своє вагання.
Пройшли роки, за обрієм вагон,
У храм іду неначе до причастя,
Тепер не розлучаюся з пером,
Щоби минуле описати щастя.
Коли туман над лугом килим тче,
Іду у них, що і колись лягали,
Бо погляд твій і нині ще пече,
Коли ми у тумані заблукали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015
Потиху мавкнуть солов’ї,
Гаї осиротіли наче,
Бо їхній спів – це дар землі,
Без солов’їв країна плаче…
Багато на землі птахів,
Краса у кожного своя,
Та лише їх змовкає спів -
Ми знов чекаєм солов’я.
Чарівна пташечко моя,
Який чудовий в тебе спів.
Хай лине пісенька твоя
Серед садів, серед гаїв…
Як знову зацвіте земля,
Ти прилетиш назад в гаї
І спів полине звідтіля,
Найкращий спів на всій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2015
Іде до храму мати з першим дзвоном,
Щоб за здоров’я сина знов подати,
Бо їй приснились небеса червоні -
Лебідкою летить до сина мати.
Молитви всі, що знала прочитала,
Поклони била, ставши на коліна,
А чи дійдуть? Сама себе питала…
Лебідкою летіла знов до сина.
Бо вже роки, як він пішов із хати,
Листи короткі і в сльозах стежина,
Як важко одинокій виглядати,
В думках вона завжди летить до сина.
Вертайся, сину, вже пора додому,
Хай росами покриється стежина,
Не залишайся у краю чужому -
Лебідкою сама летить до сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2015
Тепла рука зігріє Вас завжди,
Освітить душу полум’ям яскравим,
Поможе хрест життєвий пронести,
Честь відстояти і здобути славу.
Як теплота народиться в душі,
Коли душа прозріє ясним оком,
Не буде зла і щастя від межі,
Очі проллються, росянистим соком.
Дзвенять у небі сині небеса,
Хмара біжить осіння і сіренька,
Пора осіння – це свята краса,
Це моя осінь – моя рідна ненька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2015
Якби всіх нас нагайкою по спині,
Бив не державець, батько змаленьку,
То б землю зберігали, як святиню,
Чи берегли б, як матінку святу…
А нині безлад, брат іде на брата,
Є дві нагайки – наша й москаля,
Нам варто і надалі виживати,
Чи буде нас тримати ще земля?
Чи клепка десь поділась, наче з бочки,
Що ми у різні трубимо дудки,
Ми ж України доньки і синочки,
Що? По степах повинні полягти?..
Порядок варто навести у домі,
Орати землю, сіяти хліба,
Не спати вічно і не бути в комі,
Завжди, щоб була світла голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
На вірш НАДЕЖДИ М. "Если любовь уходит…"
Ти зрозумій розлуку,
Ти зрозумій печаль,
Лише мій дотик в руку,
Зніме з лиця вуаль…
Зникнуть усі обіди,
Ватра засяє знов,
Нам ще потрібно жити,
Хай ще живе любов!
В захист піду горою,
А понад нами плай,
Небо на двох з тобою
Сяє як водограй…
Сто літ тобі прожити,
Хай бережуть літа,
Світлі колосся в житі –
Молодість золота.
Якби здолати відстань
Де ще горить свіча,
Ти не лишай цю пристань,
Змушений я кричать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2015
Чом хмаринка біленька поспішає у вирій?
Чом тумани ранкові лягають в траву?
Чому серце так тужить, так тужить за миром?
Чому очі так часто пускають сльозу?..
Між степів ковилових, лежить юне тіло,
А у небі кружляють хмарки вороння,
Цьому хлопцеві вчора іще сонце святило,
Та воно враз погасло цій дитині зрання.
Ой ти, доленько - доле, не вернути дитину,
Лиш душа прилетить на батьківський поріг.
Він неначе родину, захищав Україну,
Та в степу ковиловім сивим смутком поліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2015
Спекотне літо. Йдуть жнива.
Горить вогнем безхмарне небо.
І певно зайві тут слова,
Їх в таку спеку і не треба.
А осінь колосом спішить,
Грушки вкривають землю зрання,
Ще трішки-трішки – лише мить
І сонце припече в останнє…
Венгерки вдягнуть синяву,
Горіхи випадуть додолу,
Зупинять літо на скаку,
Зірвуть із літа всі підкови.
І хризантеми зацвітуть,
І кольори розширять гами,
Листки із дерева спадуть
І осінь прийде із дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2015
Учаснику бойових дій «Боряні»…
Вогонь горить, де борщ ранковий,
«Боряня» гріє на вогні,
Де степ ще тихо-світанковий,
Прокинувся у міннім сні…
Пр: А «Стодвадцятка» чеше знову,
Від мін розбіглись сивучі,
Враз небо стало кольорове,
Замовкли в гуркоті сичі.
Воюють у степу солдати,
Салага « Віліс» і « Батон»
І весельчак - «Борис-десантник»
Що зайвий береже патрон.
Пр: А «Стодвадцятка» чеше знову,
Від мін розбіглись сивучі,
Враз небо стало кольорове,
Замовкли в гуркоті сичі.
Не варто, брате пропустити,
Отого ворога з кремля,
А нам ще треба жити й жити,
Але уже без москаля.
Пр: А «Стодвадцятка» чеше знову,
Від мін розбіглись сивучі,
Враз небо стало кольорове,
Замовкли в гуркоті сичі.
Сини мої, кровинко наша,
Батьківська вам завжди рука,
Хай буде проклятою раша,
Хай лине пісня козака…
Пр: А «Стодвадцятка» чеше знову,
Від мін розбіглись сивучі,
Враз небо стало кольорове,
Замовкли в гуркоті сичі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2015
Бережімо мрії і думки,
Щоб возніс нас двох святий Месія,
Щоб не цілували нас шляхи,
Але в долі піднялась надія.
Горенько моє, навік мовчи...
Хай ще довго вільний вітер віє,
Доленько, моя, ти не кричи,
Щоби не ятрилася надія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Не спішіте літа утікати у смутковий вирій,
Ваші крила міцніють щодень у святому житті,
Кожна мить, кожен крок ще колись нехай буде щасливий
І не дай мені, Боже, зійти із такого путі…
Відлетять журавлі, усміхнеться моя ще стежина,
Білим цвітом калина сяйне під старечим вікном,
Заспіває на лузі коханням свята журавлина,
Цвіркунове обніме гаряче обох нас крило…
Білим цвітом засяє на лузі низька конюшина,
Теплі роси ударять по промені рясно зорю,
Намалюється ранком у кольорі знову картина,
У якій в своїй долі з тобою я ще не згорю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
Я дякую, Боже, Тобі
За те, що з’явивився на світ.
І кланяюсь низько судьбі
За пишний життя дивоцвіт.
Матусі своїй і отцю -
За діда хатину, де ріс.
І янголу свому - митцю,
Куди я корінням уріс…
За долю чарівну свою,
За друзів, що стрів у житті,
За те, що іду, не стою
І не розп’яли на хресті…
Хай світиться довго зоря,
В хрущах розквітають сади,
Хай линуть слова Кобзаря,
А вірші залишать сліди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2015
Сталось це уночі,-
Розбудив мене вірш
І заграли зірками слова…
Враз замовкли сичі,
Впала росами ніч,-
Очманіла моя голова.
Полягали у росах сумні сивачі,
Запищали в’юни безголосі.
Підібрав я до серця коханій ключі,
Та замок не відкрию і досі.
Певно, Муза не та,
Певно, рими не ті,
Не муркоче кицюня із рання,
Та на крилах летять
У гаї солов’ї,
Де співає схід сонця коханням!..
Враз зупиниться ніч,
Сонце в небо злетить,
Заспівають птахи стоголосі,
Лиш мовчатиме сич
І зоря змиготить,
Ранок сонячний знов відголосить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2015
Миколі Серпню, другу і брату...
Земля Волинська об’єднала нас,
Що харчувала, брате, двох з тобою,
Роки, як птахи, швидко плине час,
Обоє ми тепер вже з бородою…
Степ Казахстану і Волинській ліс,
Неначе долі з’єднані в єдине,
Бо ти і я в святій Волині ріс,
У нас на двох наша земна святиня…
До віку, брате, в серці збережу,
Свою любов до тебе й твого сина,
Я розорю надуману межу,
Тепер на двох єдина в нас родина.
Тобі я вдячний до кінця життя,
За щире серце і тепло гаряче,
Твоє життя, немов рясні жита,
Мене зігріли ватрою неначе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2015
Ти не лякайся сивини,
Не бійсь, що голова лисіє,
Що відлітають вдаль клини
І знов холодний вітер віє.
Бо коли біла голова,
Та ще й виблискує, як сонце,
Весняна мрія ожива,
Весна у серці буде конче…
Ти придивися до душі,
Вона ясним вогнем палає,
Сиве волосся – це рушій,
Що мудрість нам оберігає.
Прийшов на білий колір час,
Покрив туман чорняві скроні,
В житті це сталося ураз,
Немов його привезли коні.
Я не соромлюсь сивини
І лисина моя байдуже…
Вернуться ще мої клини,
За ними серце дуже тужить.
Коли горить в душі вогонь,
То марні тут якісь слова,
Хоч сивина торкнулась скронь,
Зате холодна голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2015
Виводить скрипка соло самоти,
Грушевий запах висить серед саду,
А ми удвох з тобою – я і ти,
сховалися у лозах винограду.
Чарує ніч і мерехтять зірки,
Дрімають півні на кутку сільському.
Твій поцілунок видався терпким,
Мов говорив: пора іти додому.
Та ще не час, не впала ще роса,
Колише вітер листя винограду,
Зірок намисто в темних небесах,
Немовби груші в шелестінні саду.
Повзуть хмарки і гримотить набат,
І місяць сіє травам срібні роси.
Змовкає ніч, стомився музикант…
Світанок треті півні проголосять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
А серце стало наче камінь…
Ні не стихли, ще гримлять гармати,
Тишина буває лише мить,
Виглядає із війни солдата,
Мати часто у вікні стоїть.
А в степу, де золота пшениця,
Виростала майже в повний ріст,
Де на стіл лягала паляниця,
Вдалині тьмяніє чорний міст.
Вирішила розшукати сина,
Добиралась, як лише могла.
У торбинці хліб і цибулина,
Але сина так і не знайшла.
Допиталась де його частина,
Смутком огорнулось серце враз.
Розірвало на шматочки сина,
Тим снарядом, що злетів нараз.
Серце скам’яніло … Де ж дитина?
В розпачі бродила на сліпу…
І збирала по шматочках сина,
Мати по донецькому степу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2015
Я дививсь на зорі угорі,
Спалаху чекав на небосхилі,
Золотився жовтень на дворі,
Час коли родивсь ти, сину милий.
Виривалось серце із грудей,
Тіло все від радості співало,
Не відводив, сину, я очей,
Від зорі, що в небі засіяла.
Я молився Богу уночі,
За твоє здоров’я любий, сину,
Щастя твого я беріг ключі,
Берегти поклявся до загину.
Моє сонце, любий сину мій,
Я завжди пишаюся тобою,
Рід свій бережи і розумій
І не очорни життя ганьбою.
Хай тобі освічує зоря,
Шлях життєвий щоб з путі не збився,
Не спіши летіти за моря,
Пам’ятай, живи де народився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2015
Музика Ірини Круг...
Пізнього вечора, пізнього вечора,
Стріли ми долю свою,
Пізнього вечора, пізнього вечора,
Двоє були ми в раю…
Місяць підглядував, зорі ховалися,
Стихли в гаю солов’ї,
Ми не соромились і цілувалися,
Зорі були нам свої…
Роси під ранок світилися барвами,
Ніс я тебе на руках,
Поле покрилось густими туманами,
Та ми вже вибрали шлях…
Дзвони церковнії в небо молилися,
Як ми пішли до вінця,
Зорі весь вечір весілля дивилися,
Вельон тобі до лиця…
«Гірко!» кричали і ми цілувалися,
Терпли гарячі вуста,
Щастя співало і ми усміхалися,
Я твої плечі ласкав…
Пізнього вечора, пізнього вечора,
Стріли ми долю свою,
Пізнього вечора, пізнього вечора,
Двоє були ми в раю…
Місяць підглядував, зорі ховалися,
Стихли в гаю солов’ї,
Ми не соромились і цілувалися,
Зорі були нам свої…
(ПРОГРАШ)
Ти в білім вельоні в вальсі кружилася, (2 рази)
Я не відводив очей,
Як ми раділи, що ми одружилися,
Десь не змовкав соловей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2015
Ми бачились лиш хвилечку,
До тебе тягнуся знов,
Нас зв’язує тонка ниточка,
Цю справжня моя любов.
Люблю, коли сонце яснеє
Як вітер затих в лісах,
Як небо вгорі безхмарнеє,
До тебе лечу, як птах…
Ти стрінеш мене з усмішкою,
Зігрієш теплом своїм,
Ти будеш моєю казкою,
Я гномом малим твоїм.
До тебе завжди вертаюся,
Зігрітись твоїм теплом,
У хвилях твоїх купаюся
І щастя гребу веслом.
Ти не хвилюйся в смуткові,
Ти мене зрозумій…
Ми у душі одинакові,
Сонячний, Світязю мій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2015
Моє серце закохане,
Моя доля проспівана,
Та думки, наче соколи
Налягли на крило.
Виглядаю сполохано,
Невже нитка розірвана,
Роки час вже відцокали,
А мені не везло…
Живе серце надією,
Заквітує ще доленька,
Сум і радість доріженьку,
Застелив під поріг.
Весь цей час живу мрією,
До якої стежинонька,
Пролягає від серденька,
Що так довго беріг.
Відізвися хоч осінню,
Усміхнися надією,
Білий колір негадано,
Зачепивсь за виски.
Появися хоч просинню,
Будь і далі хоч мрією,
Я зберу, що розкидано,
Що розбито в друзки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Мій Світязю, цвіте твоя краса,
Єдиний ти такий на Україні,
В тобі вода, як Господа роса,
Що має колір синій, синій, синій…
Перлино України, світе мій,
Де лебеді завжди живуть у парі,
Ти озеро чудес, казок і мрій,
Ти маєш справжні свої диво - чари.
Пишаємось тобою, батьку наш,
Ліси тебе тримають у полоні,
А їх дерева твій надійний страж,
Ти між лісів неначе на долоні.
Цвіти і далі у своїй красі,
Збирай родину мудру й працьовиту,
У тебе ми закохані усі,
Таким ти маєш довго, довго жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2015
А хвилі Світязя гойдали очерет,
Качок лякали, що гніздились в ньому,
На пару з вітром розмовляли тет-а-тет,
При сонці Світязь позбавляли втоми.
Піна шуміла і пінивсь сухий пісок,
А понад ними крик здіймали чайки,
Їх дикий крик звучав, як вистріл у висок,
Чи вершника співучий звук нагайки.
Гуртом до берега прибились окунці,
Харчі шукали у піні прибою,
А вітер дико шаленів на острівці,
Таким ось Світязь був перед грозою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2015
Ліжко в лікарні, в пустій палаті,
Один, як перст, сусіди йдуть додому…
Лежу на ньому в синьому халаті,
Я так люблю помріяти самому…
Сторінка за сторінкою життя,
Підйоми вгору, інколи падіння,
Таким напевно є земне буття,
Для люду цього – Божого творіння.
На цій землі з’явились ми на світ,
Щоб хрест нести по обраній дорозі,
Отой відрізок – скільки кому літ,
Прожити нам з дияволом, чи в Бозі.
Свої болячки нажили самі,
А лікарняне ліжко – порятунок,
Хворіємо, чи маримо в «вогні»,
Та все ж життя людини – це дарунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2015
Не завжди красиві по житті щасливі,
Лише лебедина справжня є любов…
Коли ти щаслива, виростають крила,
Ружею кохання квітне знов і знов.
У житті важливо стріти свою долю,
З лебедем у парі довгих, довгих літ…
Щоб міцніли крила на життєвім полі,
Щоб лише у парі справжнім був політ.
Доле лебедина, будь завжди зі мною,
Щоб одне кохання зберегли літа,
Щоб удвох до віку, лише я з тобою,
Знали, що нас стріне осінь золота.
Вірність збережемо крізь роки прожиті,
Наші лебедята стануть на крило,
Волошкове щастя зацвіте у житі,
Щоб могла сказати долі – повезло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Я прозівав учора день любові,
Щось вибило мене із колії…
Образились дівчата чорноброві,
Моєму серцю дуже дорогі…
Щоб Вам в коханні виростали крила
І папороті цвіт знайшли усі,
Щоб кожен день звучало слово - «мила»…
І Ви цвіли у весняній красі.
Дівчатонька, красуні цього сайту,
Люблю Вас міцно, признаюся знов,
Я заздрю завжди Вашому таланту,
Будьте щасливі! Хай живе любов!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Розгніване небо упало дощем,
Неначе ножі – блискавиці,
Накрилося місто із хмарок плащем,
Гуркочуть страшні громовиці.
А вітер сорочку рвонув на собі,
Гілляччя покидав під ноги,
Чи вистоїть ясен у цій боротьбі,
Чекають усі перемоги.
А ясен крепучий піднявсь в повний ріст
І бореться з вітром щосили,
Тут вітер притих, він таки оптиміст,
Лише блискавиці світили.
Відчувши поразку, гайнув поміж хмар,
Порвав на шматки чорні хмари,
Засяяли зорі і Місяць-ліхтар,
Нічні закінчились кошмари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015
Гримить земля,гудуть гармати,
Родити розучився степ,
Розбито все – земля і хати,
Згорів від «градів» очерет.
За що народ такий стражденний,
Чому горить свята земля?
Своє нажите, сокровенне,
Попало в лапи москаля.
Недавно тут родило поле,
Був маків цвіт в густих хлібах,
Тут степ співав про вільну волю,
А нині чути лиш «бабах»…
А леенери й деенери,
Плюють на змучений народ,
Звучать слова їх під «фанеру»,
Кремля зажиточних «господ».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015
Розгнуздайте коня, розгнуздайте,
Дайте волю коневі хоч раз,
В чисте поле його відпускайте,
Ненадовго, а хоч би на час.
Там чекає його кобилиця,
Бо і в неї теж доля така,
А коханий її вночі сниться,
Але посвист нагайки ляка…
Відпустіть, щоб попаслися разом,
Щоб галоп переходив у рись,
Хай забудуть життєві образи,
Вони мають зустрітись колись.
Розгнуздайте коня, розгнуздайте,
Дайте волю коневі хоч раз,
В чисте поле його відпускайте,
Ненадовго, а хоч би на час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015
Щебетала ластівка над її віконечком,
А дівча дивилося лагідно на шлях,
Очі волошковії а сама, як сонечко,
Чи не пролітатиме її долі птах.
Щебетухо-ластівко, щебечи на доленьку,
Може тоді суджений гляне у вікно,
На плече коханого ти схили голівоньку
І тоді ви станете разом на крило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Ще України не зійшла зоря,
Ще кров тече струмками по Донбасу,
Кремлівська лапа злого москаля,
Наших героїв править по етапу…
Без нас не можуть… Ледарі в душі…
Краще б скосили бур’яни на полі,
Вони були, завжди були раби,
У них в крові відсутнє слово – воля.
В нас працею звеличений народ,
Єдина на землі така країна,
Бог в серці кожного, у нас нема «господ»,
Для нас усіх єдина Україна.
Настане час, народиться зоря,
Підніметься з колін моя держава,
Коли не стане в домі москаля,
Пишатись нею будемо по праву!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2015
Слова на музику Вктора Охріменка №74
Зіронько моя, світи мені - світи мені,
Я так люблю тебе…
Вранці по нескошеній траві,
Проведу кохану на поріг,
По моїй заквітчаній землі,
Де не мовкнуть диво – солов’ї…
Зіронько моя, світи мені - світи мені,
Я так люблю тебе…
В очі озеркові загляну,
Полум’яних вуст відчую смак,
Я тебе за плечі обніму,
Пригорну, бо ж я таки козак…
Зіронько моя, світи мені - світи мені,
Я так люблю тебе…
Та коли зійде нова зоря,
В гай прилинуть нові солов’ї,
Нас зустріне росами земля,
Це дарунок і тобі й мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Достиглий луг світився у росі,
Відділений від Стиру очеретом,
Притихли солов’ї в такій красі,
А луг сіяв перлиновим букетом.
Він вужився, немов старезний Стир,
Меандри позгинались у підкови,
Кректять соми ховаючись у вир,
А луг горить перлинами довкола.
З’явилися далеко косарі,
Запах трави розносили тумани,
Малі качата, ще не на крилі,
Ряску горнули білими дзьобами.
Дзвони собору кликали у храм,
Із першим дзвоном тут відкриті двері,
В соборі люди з Богом сам на сам,
Лиш сінокіс відтворював пастелі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2015
Буває часто матінка сумна
І в мить сіяє, як побачить сина,
Сама живе, не легко, бо сама,
Така у неї доля особлива.
Прийдуть сусідки віку одного,
Бо кожна теж живе одна у хаті
І дивляться по «телеку» кіно
Із тих часів… Їм є про що згадати.
Лежать в сирій землі чоловіки,
Вже кожна з них навчилася косити,
Дітьми лише протоптані стежки,
Ради дітей і внуків варто жити…
Буває часто матінка сумна
І в мить сіяє, як побачить сина,
Сама живе, не легко, бо сама,
Така у неї доля особлива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Трішки усміхніться…
Музику люблю я дуже,
На трубі колись я грав…
І признаюсь тобі, друже,
Всіх жінок, що мав - кохав.
Білолиці, чорноброві,
Веселухі і сумні,
При моїм здоров’ї хворім,
Ще з’являються у сні.
Я рентгеном бачу жінку,
Проводжаю кожну в слід,
Та, що з’їсть твою печінку,
Та в якої серце лід…
Відведу я погляд зразу,
Але є жінки й такі,
В них бацили є «зарази»,
Люблять їх чоловіки…
Цих рентгеном роздивлюся,
І приглянуся, як слід,
За них Богу помолюся,
Ці розтоплять в серці лід.
Мають погляд особливий,
Не беруть їх стан роки,
Чоловік тоді щасливий…
Хай живуть такі жінки!
Ну а я хоч трохи лисий,
Моє серце ще не лід,
Якщо бачу йдуть красиві,
То дивлюсь жінкам услід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Ліси зеленіють соснові й дубові,
Слідів не злічити у хащі лісній,
Господарі лісу – герої казкові,
Крокують стежинкою на водопій.
Пр: Лисички, лисички, жовтенькі сестрички,
Одні вже великі, а інші малі…
Лисички, лисички, красуні на личку,
Жовтенькі грибочки моєї землі.
А поміж мохами, чи просто в пісочку,
Грибочки спинили на хвилю свій путь,
Лисички тендітні вдягнули сорочку,
Жовтенькі красуні, що в лісі ростуть.
Пр.
Вітайтеся з лісом, прийшовши до нього
І він вам покаже, де місце грибне,
Грибочкам лисичкам із лісу живого
І доля удачею вас не мине…
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Розсіяв хтось чорниці по лісах,
Чорненькі сльози, що покрили роси,
Цей неповторний ягідковий смак,
Щороку в ліс за ягодою просить…
Збиває цукор в кого діабет
І зір стає від ягоди орлиний…
В наших лісах вона авторитет,
Бо смак чорниці дійсно особливий.
Чорниченько, сльозинко лісова!
Нехай рясніють врожаї у лісі,
Бо біля тебе серце ожива,
Ти ягода Волинського Полісся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Крок за кроком униз, у безодню,
Людство стрімко іде до загину,
Кров спиніть! Не влаштовуйте бойню,
Збережіть нашу землю єдину!
Зупиніться, подумайте люди!
Ваші діти ж бо, як мають жити,
На землі їм життя вже не буде,
А їм треба вам внуків родити.
Силіконові груди жіночі,
Не годують маленьку дитину,
Одягніть окуляри на очі,
Не робіть із пластмас домовини…
Збережіть на віки землю нашу,
Щоб босоніж побігали внуки,
Молоко і смачненької каші
І беріть онучаток на руки.
Тільки ми, як візьмемося разом,
Цій землі , будем чесно служити,
Homo sapiens –люде розумний,
Тоді зможемо жити і жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015
Ожина вплелася у трави,
Де в затишку спить верболіз,
Клубочуться густо тумани,
Лишаючи крапельки сліз.
Пр:
Поліська ягідка, ожина!
Нам полонила серце знов,
Де є вона і є калина,
Там окриляється любов.
У теплі ночі, що при зорях,
Летять за хмари два крила,
Ожина синя, наче море,
Між лози пару завела.
Пр.
Щорік цвіти, ожино мила
І слухай пісню солов’я…
Люблю тебе, коли ти стигла,
Поліська, ягідко моя!
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015
Почався новий день дощем,
Сховали хмари сонце ясне
І переповнив серце щем,
Що я прокинувся невчасно.
Прогавив роси на полях,
Не чув, як заспівали півні,
Як просипалася земля,
Під дощ я спати міг до півдня.
Та хай іде спокійний дощ,
Земля вологи просить тоже,
Пилюка постікає з площ,
Бо їй в болоті буть негоже…
І дощ тихенький, як роса,
По підвіконнику вуркоче,
Розкриють хмари небеса
І сонце вигляне, як схоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015
Співає колосом земля,
Збирає хліб уся країна,
І лине пісня іздаля,
Жнивує нині Україна.
Із золота тече ріка,
Багатий хліб удався нині,
Зібрати все до колоска,
По нашій рідній Україні.
Моя, країно! Світе, мій!
Ми всі пишаємось тобою,
Як прийде двоголовий змій,
То всі ми станемо до бою.
За землю нашу, за хліба,
За води чисті, наче криця,
Хай серце радість зігріва,
А Україна хай святиться.
І щоб багаті врожаї
Із року в рік збирали люди,
Щоб мир прийшов і солов’ї,
До нас злітались звідусюди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015
Сіренька хустинка і сиве волосся,
Злилися в єдине, як доля людська,
Уже не тривожать птахи стоголоссям,
Лиш хилиться спина щоднини до дна.
Була колись в парі, було колись щастя,
Вінчалися в церкві, як вишні в цвіту,
Не всім така доля сімейна удасться,
Бо радість ловили удвох на льоту.
Родилися діти, добро нажилося,
З раненька до ночі робили в полях,
Зерном наливалося стигле колосся,
Ростили на славу малих журавлят…
Малі підростали, ходили до храму,
На свято матуся пекла пиріжки.
Звертання батьківське цінилось синами,
Та горе вже бігло до них навпружки.
Війна! Прозвучало, як грім серед неба,
І небо покрили, як хмари – хрести,
Згоріло колосся на спалених стеблах
І жінці прийшлося самій хрест нести.
Дві бомби відразу попали у хату,
Де сіли обідати батько й сини,
У мить посивіла, забула кричати,
Вони часто троє приходять у сни.
Усе розібрала, зібрала останки,
В труну положила і тут же в дворі
На трьох узялася могилу копати,
Мужчині своєму й малій дітворі.
Давно порівнялась з землею хатина,
На ній окрім квітів ніщо не росте…
Могила на дворі, у ній домовина,
Це місце для жінки постійно святе.
Сіренька хустинка і сиве волосся,
Злилися в єдине, як доля людська,
Уже не тривожать птахи стоголоссям,
Лиш хилиться спина щоднини до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015
НАДЕЖДІ М. та Любов Ігнатовій до дня народження, 13 і 14 липня відповідно…
Санжари і Кіровоград,
Кіровоград – Санжари…
Дівчатам з міст цих дуже рад,
У них є диво-чари.
Цвітуть на сайті квіточки,
Надійні Надя й Люба,
Дві поетеси чарівні,
Шкода, що я без чуба…
Та їх все рівно я люблю,
Я кожній з них признався,
Почав читати їх вірші
І зразу закохався.
Не випив в цьому році я
Чарчину в їхнє свято,
Та поетична в нас сім’я,
Ще буде літ багато.
Я хочу побажати їм -
Цвісти на сайті й далі…
Надіє й Любцю, щастя Вам!
І будьте завжди кралі!!!
БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ, МОЇ ХОРОШІ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015
Якби зібрати вірші всі свої,
Що вже в польоті, або ще на старті
І розмістити по святій землі,
Чи жити їм, чи чогось вони варті…
Щоб кожен вірш горів немов свіча,
Щоб блиск її заглянув у зіниці,
Він не шептав, а голосно кричав,
Свіча його була, як громовиця.
То певно на прожитому віку,
Світився шлях засіяний зірками,
А далі на життєвому шляху,
Лилися вірші чистими струмками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
Із смутком дивиться в вікно,
Підперши голову руками,
Вона одна, а світ – кіно
І сльози котяться щоками.
А колись погляд був не той,
Сади цвіли, буяли трави,
Валторни звук міняв гобой,
Коли у клубі танці грали…
А потім почалась війна,
В селі вціліло дві хатини
І виглядала знов з вікна,
Чи син не буде сиротина.
А він поліг у тім бою,
Що у житті буває перший,
Навіки залишив сім’ю,
В житті лиш смерть так долі вершить.
Із смутком дивиться в вікно,
Підперши голову руками,
Вона одна, а світ – кіно
І сльози котяться щоками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
Летять роки, але тускніє слід,
Ті перли, що були , сховались в росах,
Холод у серці, а у віршах лід,
Лиш Муза зрідка блиск у них приносить.
Один – єдиний творчий діамант,
Що зміг би у житті прославити поета,
Щоб говорили: «В нього був талант…»
Інші вірші обрамлення з багету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2015
«О, сину, сину, ангел мій…»
Лунало з батьківської хати,
Удвох на лавочці старій,
Співали пісню мама й тато.
Зривався голос від жалю,
Зливалась туга і турбота,
«Я сину, так тебе люблю…»
А син не їхав, бо робота.
Батьки старіли з року в рік,
Втікали сили в край далекий,
А сина наче хто нарік,
Гніздо покинув, мов лелека.
Дорога батьківська одна,
Яку покрив густий пирій,
Частенько линуло з вікна:
«О, сину, сину, ангел мій…».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2015
Сусіди нам завидують усі…
Одні за землі, що у нас багаті,
Інші за те, що ми господарі
І кожен день живемо, як при святі.
Окремі за пісні, яких нема ніде,
Мужчини за дівчат, які у нас красуні,
За українське сало, що мастке,
За рушники, що вишили бабуні.
Завидують за біленькі хатки
І за тини, що сплетені з ліщини,
За українські щирі молитви,
А ще за те, що в нас і Русь хрестили.
А інші, наче «бішені» вовки,
Нас розірвати гідні та безсилі
І так не рік, не десять, а віки,
Від них і нині свіжі є могили.
Завидки білі – просимо до нас,
А коли чорні шлях до нас закритий,
Добром поділимося з друзями не раз,
А чорну нечесть будемо «мочити».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2015
Може не так я щось робив,
Не кланявся, як було треба,
Здавалося, як люди жив,
Дивився в очі , а не в небо.
Ходив за плугом з маленьку,
Косив траву колись із татом,
Зла не робив я на віку
І на посту стояв солдатом.
Ніколи людям не брехав,
Не крав і не дурив ніколи.
Ділився тим, чим жив і мав,
Ставав у ріст, хоча був кволий.
Роки давно беруть своє,
Є сумнів, що робив проколи,
Життя пройшло – оте моє…
Та сумнів і до нині коле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2015
- Кожен вірш - це дитина, що потребує догляду.
- Поет без віршів, що воїн без меча.
- Сильний вірш і броню проб’є.
- Вірші є різні: одні зігрівають, інші втомлюють, окремі кличуть,
але є і такі, що можуть убити…
- Якби я мав такі вірші з якими не стидно вийти до людей,
я б рахував себе справжнім поетом, а не писарчуком…
- Якщо вірш поета запав хоч в одну душу,
такий вірш має право на життя…
- Мудрість поета залежить від обраної Музи…
- Якщо вірш співає – він уже пісня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015
Я мрію сотворити диво-вірш,
Троянду чорну дарувати людям,
Ліки від раку, щоб були, як ніж,
Мене за мрії люди не осудять…
А вже тоді я запалю свічу,
Бокал вина, де бігають коралі,
Я б тоді випив – випив досхочу,
Спокійно б жив я на землі і далі.
Думки рояться часто в голові,
Та обмаль знань, щоб сотворити диво,
А є ж таланти на святій землі,
Вони одні, та кожен з них – світило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2015
У співавторстві з Любою Ігнатовою.
Слово віри у грудях звучить,
У соборну святу Україну.
Хлібне поле і неба блакить -
То є прапор моєї країни.
Іди до вершини, мій мудрий народ
В думках будь і в діях єдиний.
Бо ми - україці, ми прагнем свобод,
Ми вірні своїй Батьківщині.
ПРИСПІВ :
Живи, Україно, квітуй у віках,
Палай у серцях, наче ватра!
У світле майбутнє обрали ми шлях,
Сьогодні, для внуків, на завтра.
Об’єднайся, народе, в кулак,
Від Полісся до Чорного моря,
Герб країни – це добрий нам знак,
Щоб ніколи не знали ми горя.
У кожного в серці єдина мета -
Щаслива і вільна держава!
Для нас ти країно, як Матір Свята,
Ми горді тобою по праву!
ПРИСПІВ :
Живи, Україно, квітуй у віках,
Палай у серцях, наче ватра!
У світле майбутнє обрали ми шлях,
Сьогодні, для внуків, на завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592770
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.07.2015
Душа моя порізана ножем,
А її крила зв’язані шнурками,
Вона здається й нині міражем
І часто покривається хмарками…
Не лізьте в душу, не ятріть її,
Можливо з часом їй всміхнеться доля,
Важливо мати серце не змії,
А на віку життєве чисте поле.
Моя єдина, стомлена душа,
Від тебе на віки залежить доля,
Доля для тебе певно - не чужа,
Лише з тобою збережеться воля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2015
Як переходить раптом день у ніч,
То ясне сонце закриває хмара,
Холоне серце… Та не в тому річ,
Приходить у життя небесна кара…
Замість дощів летить з лиця сльоза,
А що було колись - вдяглось в чорне
І заховалась в береги роса,
Життя людини стало однотонне…
Було із світлом, перейшло у ніч,
Красуні квіти - стали тусклі зорі,
Кричить у гаї з переляку сич,
А замість щастя, розмістилось – горе.
Таке життя, бо гряне новий день,
Цвітуть сади і солов’ї полощуть,
Життя таке - лишився я один,
Але хоч сам… Один я йду на прощу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2015
Я йшов з думками пліч - о – пліч -
Зоря моргала…
Я весь горів у темну ніч -
В ніч на Купала.
Цвіла надія в серці знов,
Знайти кохання,
Живе в душі ота любов –
Любов остання.
І в далині побачив цвіт -
Потухли зорі…
Бо я уже багато літ,
Коханням хворий.
Зірвав я папороті цвіт -
Квітку кохання...
І прийняла тоді мене -
Зоря остання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015
Вечірнє небо без зірок взялось дощами,
А нам хотілося удвох летіть світами,
Щоб зорі падали на шлях в світах далеких
І щоб нам щастя принесли на двох лелеки.
Чумацький шлях чекає нас, як вийдуть зорі,
І стихне дощ в зіркову ніч, як хвилі в морі.
Полинемо у ті світи - світи далекі
І принесе кохання мить, дар від лелеки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015
Солов’їна, свята Україно,
Золоті пшениці у полях,
Ти для нас ніби матір єдина,
Де людина парить, наче птах.
Вільний вітер гуляє по полю
І тепер в нас дорога одна,
Ми не хочемо знову в неволю,
Хай нам грає свободи струна.
Пр:
України єдина дорога,
Від народу за неї молюсь,
Покровителем маємо Бога,
Не даремно ж хрестили в нас Русь.
Над усе в нас завжди була воля,
Нам вже досить знущань за віки,
Не легка в України є доля,
З крові часто стікали річки.
Процвітай, моя рідна державо,
Охрести весь народ у Дніпрі,
Ми ще в світі здобудемо славу,
Як воскреснем при вільній зорі!
Пр:
України єдина дорога,
Від народу за неї молюсь,
Покровителем маємо Бога,
Не даремно ж хрестили в нас Русь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592003
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2015
Лист спадає з осінніх дерев,
Хоч ще літо, в душі уже осінь
І такий мене смуток бере,
Що вже сніг засрібливсь у волоссі.
Та нічого – це тільки літа…
Хоч не пахне уже матіола,
Я не раз в безнадії зітхав,
Проте честі не втратив ніколи.
Бо шаную її над усе,
Честь несу, як учив колись тато,
Безнадія – це діло пусте,
Головне, щоб ти честі не втратив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2015
Спонукав до написання вірш stawitscky "Ліні Костенко"
Не варто вихваляти поетесу,
Вона єдина на своїй землі,
У неї є й були кремезні плечі,
Із нею поруч всі богатирі…
Василівно, матусенько чарівна,
День мерехтить і зорі у ночі,
Для нас, Ви поетеса, Ви - царівна,
Співуча пташка на святій землі.
Коли до бою йдуть сини - солдати,
Їх душі линуть в сині небеса,
Віршем своїм, як їхня рідна мати,
Словом від Бога, душі воскреса…
Цілую Ваші руки, поетесо,
Літа злітають птахою у даль,
Та ще хлюпоче дивовижне плесо,
А Ваші вірші береже скрижаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2015
Запрягаю коня у безтарку нову,
Що недавно завезли в подвір’я,
І на хуру кладу не зів’ялу траву,
Що накошена у надвечір’ї…
Перший промінь вгорі, полуснув небеса,
Кудись враз подівалися зорі
І заграла на лузі туманна краса,
Наче сонце на древнім соборі.
Батіжок у руці і відоме «гатя»,
Задурманений запах в травичці
І сидить на тім сіні маленьке дитя,
Наче пан в пофарбованій бричці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2015
Цибуля, сало, помідор,
А ще шматок хлібини,
Ішли на луг усі гуртом,
Раненько - ще до днини…
Лягала покотом трава
І комарі літали,
Та трав’янисті йшли жнива,
Яких давно чекали.
Через роки, через літа,
Від прадіда до діда,
Трава косилась, як свята,
Бо сіно після хліба.
Клепались коси, «ших» лунав,
Творилися покоси,
Хоч був малий, проте не спав,
Збивав босоніж роси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2015
Навіяно віршем Марічки9 «Чужий, але не мій»
Не ховайся, доле у вікні,
Я дивитимусь у нього і в негоду,
Хоч вікно і темне, не в вогні,
Та мені плювати на погоду.
Бачу на столі горить свіча,
Це напевно свічка – громовиця,
Не лякайся блискавки – дівча,
Ти в вікно, кохана, усміхнися.
Вітер під горіхом вже затих,
Краплі ще стікають по обличчі,
Відлетіли хмари до святих,
Сонечко на небо доля кличе.
Дочекайся сонця у вікні,
Щоб крізь скло твої я бачив очі,
Свічку потуши, що у вогні,
Серце моє голубом воркоче.
Може впала блискавка між нас,
Чи громи тебе так налякали,
Сонечко на небі, знову час,
Щоб серця і долі заспівали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015
Обходячи закони для поета...
Поля з хлібами і поля поета,
На кожнім полі рясні врожаї,
Одна окраса різного портрету,
Де творять музику під вечір солов’ї.
Хліб колосом, поет пером на славу…
Бо разом - це єдине на землі,
Хоч кожен з них несе свою оправу,
Написану багатствами на тлі…
Харчують нас, бо нам не жить без хліба,
Хоч без поезії немає долі теж,
Лунає пісня догори в півнеба,
Де словом дихаєш і словом ти живеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2015
Якщо Вам пишуться вірші,
Коли є стиль, хороша рима,
То Ви поет і Ви в душі,
Людина словом одержима.
Дружіть із Музою завжди,
Цінуйте дружбу із Пегасом,
Щоб він лишав свої сліди,
А Ви знайти могли їх з часом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2015
Для мене вірші, як брати,
Окремі з них, мої солдати,
Я можу з ними воювати,
Та їх повинен берегти.
Хоч вірш без тіла - в нім душа,
Душа ж ніколи не вмирає,
А поле з віршів хоч безкрає,
Та вірш новий, лише пташа…
Коли ідуть у бій вірші,
То їм не треба автомата,
Вони воюють брат за брата,
Якщо припали до душі.
У мирний час вірші святі,
Це, як молитва та, що зрання,
Це наче музика кохання,
Що раз буває у житті.
Для мене вірші, як брати,
В яких бувають сильні крила,
Моя душа тоді щаслива,
Як може вірша зберегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2015
В гнізді лелеки ростять малечу,
Малі клекочуть в своїм гніздечку,
Погода тепла, їсти досхочу,
Наляжуть скоро і на крилечко.
Лише весною, коли у парі,
Зів’ють гніздечко з тонкого гілля,
Як буде сонце, не буде хмари,
На ріднім лузі пройде весілля
І будуть також діток ростити,
І научати малечу лету,
Земля їх має тут освятити,
В дворі лелеки – гарна прикмета.
Як відлітають, тужать лелеки,
Бо тут, удома, жде їх кохання,
Полине знову «курли» з далека,
Весною в небі і з позарання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2015
Як достигли в полях пшениці,
Ти схилилась на мить над колискою,
Чи тримає пустушку в руці,
Обдарила дитину усмішкою…
Приспів:
І співає матуся «люлю»…
До дитяти, що враз ворухнулося,
-Я люблю тебе синку, люблю,
А дитина крізь сон усміхнулася.
Ти поїв – відпочити пора,
Бо ростеш, набираєшся силоньки,
Будь щаслива, моя дітвора,
Щоб ти мав у житті гарну доленьку.
Приспів:
І співає матуся «люлю»…
До дитяти, що враз ворухнулося,
-Я люблю тебе синку, люблю,
А дитина крізь сон усміхнулася.
Заспівайте, матусю, пісень,
Що співали колись над колискою,
Їх співайте мені кожен день,
Щоб життя було пишною квіткою.
Приспів:
Заспівайте, матусю, «люлю»…
Як співали колись над колискою,
І скажіть, ще раз, сину, люблю,
Обдаріть свого сина ще піснею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2015
Погори, моя ясна зоря,
Бо я з роду один залишився…
Не впади… Ще тримає земля,
Я ще вдосталь землі не напився.
Я з тобою посиджу один,
Розповім тобі, зоре, про диво,
Був один в свого батька я син
І рахую, що доля щаслива.
І прожиті життєві роки,
Потім шлюб – маю сина і внуків,
Зберігаєте нас ви зірки,
Коли є ви - не знаю я муки…
Моя зоре, єдина моя,
Заховайся до мене у днину,
Бо ще нині квітує земля
І допоки до тебе не лину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015
Славетний Луцьк цвіте в красі,
Де Стир біжить у море синє,
У Луцьк закохані усі,
Бо в ньому люди всі щасливі.
Пр: О, Луцьку мій, моя краса,
Ти славиш нас Волинським хором,
Сіяють сині небеса,
Як куполи понад собором.
Де до схід сонця Лесин парк,
Покритий зранку сивачами,
Тут солов’ї і крука «карк»,
Ридають співом чи плачами.
Пр.
Сміється замок на горі,
Що Луцьк хранить немов зіницю,
Тут бережуть міста святі,
Тут чути голоси дзвіниці.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015
Як полетять по небу чорні хмари
І блискавки схрестять свої мечі,
Град сипоне і громові удари,
В дітей маленьких викличуть плачі…
Я все зроблю, щоб не боялись діти,
Щоб град не вибивав в полях хліба,
Щоб ти змогла, країно, порадіти,
По різні сторони cлаветного Дніпра.
Як нам важливо об’єднатись нині,
Відчути брата, щоб в руці рука,
Щоб стало знову небо синє-синє,
Щоб відродилась слава козака…
А то щоденно знову серце крає,
Руйнує нашу мрію вікову,
Вмирають діти, наче я вмираю,
Лише при мирі я в тобі живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2015
Хвиля Світязя стомилася уже,
А вугрі пищать в очеретах,
Мавка Лукаша у лісі жде
І тримає щастя у руках…
Між квітучої, запахлої сосни,
Золотого Світязя піску,
Де чорничник розцвітав рясний,
Полісянки стрінули весну.
Приспів:
Ой, полісянки, полісяночки,
Біле волосся, очі – льон…
В танок підіть,кохані зранечку
І заспівайте в унісон.
Ой, полісянки, полісяночки,
Бренить кохання в вас струна,
Співаєте завжди ви зранечку,
Полісся піснею луна.
Між піщаних золотистих дюн,
Де озера шацькі розлились,
Серце гладить серце, коле сум,
В поцілунку пари знов злились.
Розцвітає в болотах багно,
По річках білявки мочать льон,
Виникає доля, як кіно,
А в селі десь грає грамофон.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
МУЗИКА ВІКТОРА ОХРІМЕНКА
Давно вже на крилі, давно лелеки,
Збираються у край, у край далекий,
Мої літа, біжать у даль далеко – (2 рази)
Немов до вирію летять лелеки… ( 2 рази)
Пр: Птахи летять ввишині,
Линуть у теплі краї…
Через літа, через моря далекі,
Повернуться до нас назад лелеки,
І заклекоче на весні гніздечко, (2 рази)
І порадіє знов моє сердечко. ( 2 рази)
Пр: Птахи летять ввишині,
Радість несуть навесні…
Давно вже на крилі, давно лелеки,
Збираються у край, у край далекий,
Мої літа, біжать у даль далеко – (2 рази)
Немов до вирію летять лелеки… ( 2 рази)
Пр: Птахи летять ввишині,
Линуть у теплі краї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015
Як прагне птах до лету, не обрізайте крила,
Не хороніть ніколи пташину на льоту…
Тоді радіє тіло, коли душа щаслива,,
А розум осягає окрасу золоту.
Коли червона вишня і стиглі полуниці,
Рум’яниться під тином малина чарівна,
Тоді цвіте ожина, вода тоді, як криця,
І холодок вишневий хлюпочеться із дна.
Пташина в синім небі, несе пісні на крилах,
Співають біля тину волинські солов’ї,
Тоді душа радіє, тоді вона щаслива,
Коли розквітла воля на цій святій землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015
І знову пахне липа медом,
Гудуть і бджоли, і джмелі,
І під липневим, синім небом,
Я біля липи захмелів…
Розбіглось сонечко зі сходу,
Цілує липові квітки
І дивиться дівча на вроду,
Сплітає із квіток вінки.
А потім їх опустить в річку
І попливе вінок у даль,
І заплете у коси стрічку,
Зіграє для душі скрипаль…
Бо хтось з ріки вінок дістане,
Усе, що мріяла – збулось...
І прийде ніжне і кохане,
Що для дівчини віднайшлось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Музика Віктора Охріменка
Гілки покрили рясно вишні,
Червоні ягоди - давно…
В цей час ми двоє стали грішні,
Кохання випили вино.
Пр:
Червоні вишні вже дозріли,
І все було немов у сні…
Бо ми з тобою стали грішні, (2 рази)
Єдині грішні на землі (2 рази)
Очей від тебе не відводив
І губи-вишні цілував,
А соловей «тьох-тьох» виводив,
І зайві нам були слова.
Пр.
Завжди люблю вишневу пору,
Бо пахнуть вишнею вуста,
Ми рахували в небі зорі,
Де вишня в ягодах густа.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Україно, моя синьоока, де в намисті калина й жита…
Я люблю тебе, земле моя, бо для мене завжди ти свята…
Я люблю тебе, земле моя, тут моя воскресає душа…
Пр. Земле моя…Відродись!
Я прошу материнського слова,
Я люблю тебе, земле моя,
Моя рідна земля, калинова…
Моя рідна земля…
Україно, мій краю святий, солов’ї у гаях стоголосі,
Ти для мене з дитинства свята, доля миру у Господа просить,
Ти для мене з дитинства свята, доля миру у Господа просить,
Пр. Земле моя…Відродись!
Я прошу материнського слова,
Я люблю тебе, земле моя,
Моя рідна земля, калинова…
Моя рідна земля…
Україно, моя синьоока, де в намисті калина й жита…
Я люблю тебе, земле моя, бо для мене завжди ти свята…
Я люблю тебе, земле моя, тут моя воскресає душа…
Пр. Земле моя…Відродись!
Я прошу материнського слова,
Я люблю тебе, земле моя,
Моя рідна земля, калинова…
Моя рідна земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2015
Пшениці ланами,
Золоті лягли,
Як дитя до мами,
Руки простягли.
В синє - синє небо,
Де біжать хмарки,
В цьому є потреба,
Кажуть так зірки.
Просять об’єднати
Поле й небеса,
Щоб із неба й злата,
Виникла краса.
Стяг наш український,
Об’єднав народ,
Щоб у скорім часі,
Досягли свобод.
Пшениці на полі,
Небо угорі,
Нам пророчать долю,
Янголи святі.
Нехай небо чисте,
Пшениці в полях,
Творять урочисто
України стяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
КАРА
Я - українець. Знаю, це мій гріх,
Бо я імперського образив бога,
Прогнав його із просторів моїх,
За це мене чекає кара строга.
Від предків я успадкував знання,
Що за жадання волі і держави
Нам серце вижиратиме щодня
Літаюче створіння зла двоглаве.
І кров моя чорніє на снігу,
Дзьобами в серце б'є мене почвара,
Та я живу! Мені дає снагу
Неправедна, та духотворча кара.
Дмитро Павличко
4.ХІ.2006
Я- українець теж, не бачу я гріха…
Боги імперські - їх було багато…
Моя душа до них завжди глуха,
А нинішнього «бога» бачу катом.
Ми клали голови в імперській далині,
За той союз, що «нерушимий» звали,
Вийшли із нього, знову на війні,
Братів із роду не дорахувались…
І нині кров по цілому степу,
Рве тіло знов стерв’ятник двоголовий,
І ллє на рани не бальзам – ропу,
Божок імперський – «карлик безголовий».
Я тут живу і це моя земля,
Стерв’ятникам уже не місце в домі,
Дамо ми відсіч ворогам з кремля
І тому «ла-ла-ла» - стерв’ятнику отому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2015
Де рояться бджоли, де так пахне медом,
Смерекова хата в ясенах стоїть,
А над нею зверху синє-синє небо
І повітря чисте, як сльоза, дзвенить…
Хато моя, хато - дорога хатино,
Що гостей приймаєш, при любій порі,
Ти постійно носиш біленьку хустину,
Над тобою завжди зорі угорі.
Хвірточка старенька, зустрічає радо
І додому стежка вся у споришах,
Де стоїть альтанка з синім виноградом,
Де теплом говорить батьківська душа.
Смерекова хатко, між дерев розлогих,
Зустрічай і далі дорогих гостей,
Росяниста стежка до твого порогу,
Хай дарує завжди радісних вістей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2015
Не впасти і не стати на коліна,
Співати гімн і шанувати зброю,
Вижити й лишитися героєм,
Так вимагає мати Україна.
Кордони зберегти, що є віками,
Іти шляхами прадіда і діда,
Коли болить не подавати виду,
І серце не обмазати гріхами.
Пишатися, що ми є українці,
Любити вічно й шанувати мову,
Достаток берегти, немов підкову,
В родині жити, а не на одинці.
Тоді розквітне наша Україна,
Коли плече відчує брат від брата,
Земля лише тоді буде багата,
Коли загоїться на тілі в нас руїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2015
На світі досить є таких, як я,
І кожен з нас живе на власнім фоні.
Один на чорному, немов свята земля,
А хтось на білому, а дехто на червонім.
По - різному їх склалося життя,
В одних пливе, чи скаче, наче коні,
В окремих є гармонія злиття,
А інші вічно хиляться в поклоні.
Та всі стражденні і у цьому суть,
Нам не змінити вибраного шляху
І ми живемо, як чужі живуть,
Та при потребі "зійдемо на плаху"*.
*В даному випадку - віддамо життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2015
От мені б розірвати хмари
І очистити синє небо,
Щоб поділись дощі - примари,
Бо землі більше їх не треба.
Щоб побачити зранку сонце,
Щоб пташки щебетали зрання,
Щоб не били дощі в віконце,
Щоб безхмарне було світання.
Бо вже скоро земля жнивує
І підсохнути має поле,
Хай Всевишній мене почує,
Щоб дощі не здалися болем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2015
Був молодим, та не горів, як ватра,
Часами з димом полум’я було,
Минуло літо, тліє нове завтра,
Та полум’я донині не пекло.
Роки пройшли з життєвим переливом,
Холодним димом коптиться душа,
Вогненні язики яскравим дивом,
Запалюють у зошиті вірша.
Я нині зрозумів - напевно старість,
Що стільки років потихеньку тлів,
Якби тоді була життєва мудрість,
То б я напевно, вже давно згорів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2015
ПРОРОЦТВО
Нутро планети клекітне і чорне,
Затиснуте землею зівсібіч,
Здвигнеться вгору й гори перегорне,
В сонц́я оберне підземельну ніч.
І викинуться срібла-злота брили,
Немов кити, на сушу з глибонеч,
І там, де океани походили,
Пройдуть віки і знов засяє меч.
Забуде людство злагоду, і згоду,
І ворогами стануть знов брати,
І над нещастям рідного народу
Мій дух заплаче в надрах темноти.
10.ХІ.2006
Дмитро Павличко
Ой, небагато на землі пророків,
Що перед нас проходять шлях життя,
Яким відомі всі наступні кроки,
Які щоразу роблять відкриття.
Послухаймо пророків, научаймось,
Вони народ навчають недарма,
Тримаймось купи, силоміць тримаймось,
Допоки не вчепилася сума…
А Вам, пророче, шана від народу,
Ви нам казали, але ми глухі,
Дивились Ви, неначе в чисту воду,
Брати тодішні стали вороги.
І сунуть скопом, як тічня до хати,
А скільки брата полягло в полях,
А наші люди стали всі солдати,
Бо шлях до волі – наш єдиний шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2015
Мій Лучеську древній в церквах і у скверах,
Де Любарта замок, тополі в омелах.
Де ясен співає про Лесю із ранку,
Де кожен до церкви вдяга вишиванку.
У парку над Стиром, хори солов’їні,
Повітря дурманить покошеним сіном.
Бруківка по місту і клумби, як диво,
Моє рідне місто, ти вічно красиве.
Живемо, як в казці, де липи й каштани,
Повітрям прозорим стрічаєш із рана.
Цвіти і надалі, в добрі, без жалю,
Тебе, Луцьку мій, я безмежно люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2015
Моя рідна земля, синьоока Волинь,
Золоті купола і ліси у чорниці,
Край пошани батьків і святих берегинь,
Де й понині ще є вечорниці…
Мій ожиновий край і льонові поля,
Кришталеві річки і багно на болоті,
Вишиванки волинські, їх видно здаля,
І хліба на полях в позолоті.
Нема кращих дівчат, як зродила Волинь,
Козаків у полон візьме кожна білявка,
Що ховають в очах своїх Світязя синь,
Бо прамамою їх була Мавка.
Моя диво земля, де живуть журавлі,
Довгождане «курли» присилають весною
І співучі, на диво, дзвінкі солов’ї,
І затишні хатинки зимою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2015
Розпечена земля… Ступити годі,
А сонце вогняне, пече безперестанку…
Одні радіють сонячній погоді,
А інші прагнуть дощового ранку.
Трава згоряє, сохне полуниця,
Лише полин виблискує яскраво,
Штанів не видно – шорти і спідниці
І одяг цей одягнутий по праву.
Але це ж літо і тепла доволі,
Пора суниці, вишень і ожини,
Пора врожаю, що жовтіє в полі,
Пора вдягати світлу одежину…
А дощ у Бога попросити треба,
Щоб ми пишались щедрим урожаєм,
Від хмар-фіранок потемніє небо,
Проллється дощ , ми пісню заспіваєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2015
Не та тепер уже хода,
Не той вже сприт, не той удар,
Шануймо все, бо час зліта,
А нам життя дано, як дар.
І не важливо скільки літ,
Чи сивина, чи ще юнак,
Завжди пиши життєвий звіт
І бережи життєвий знак…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2015
Солодка яблуня! Шумить бджолиний рій,
А яблука виблискують, як церкви золотії,
Ця яблуня моїх юнацьких мрій,
Це плід - кохання, радості, надії…
Коли цвіла… У затишку сидів,
А вона дихала легеньким ароматом,
Під нею, друзі, як у Бога жив
І не сидів ніколи з автоматом.
А нині знов громи, збивають пишний цвіт,
То сіє «град», чи велетні - краплини,
Що на землі лишають диво слід,
Чи ями залишають, чи сльозини.
А цвіт злетів, лишився пустоцвіт…
Громи гримлять, б’ють і понині «гради»,
Тепер став чорним яблуневий цвіт,
Бо й нині чути звуки канонади…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
Дві сльози, обидві від жалю,
Падали на землю і зникали…
Та, що перша мовила: «Люблю!»
Інша тихо впала і пропала.
Їхні болі прийняла земля,
Стала солонішою від болю,
Та «Люблю!» лунало іздаля,
Перша виросла в струнку тополю.
Друга, мовчазна, сховала біль,
Збігла із горбочка у долину
І мовчала тиша звідусіль,
А в долині зацвіла калина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015
Загриміло…Стало темно враз,
Небо розривали блискавиці,
Дощ і вітер, ніби водночас,
Виложили вщент поля пшениці.
Недостиглий, щедрий урожай,
Що леліяли сніги і сонце ясне
І духмяний, щедрий коровай
Начебто свічки, ураз погасли…
Але сонце підняло хліба,
Встала знову золота пшениця,
Зникла у людей туга-журба,
Виглянула з печі паляниця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015