| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Ти село лишила і злетіла в вирій,
У саду вишневім змовкли солов’ї…
Вже моє кохання у тумані сивім,
Та лечу до тебе у чужі краї.
Хоч ти вже заміжня і давно кохана,
І я теж жонатий – в мене є сім’я,
Та для мене й досі, доля незрівняна,
І в моєму серці лиш твоє ім’я.
Обізвися, доле, дай хоч попрощатись,
Дай здобути спокій у моїй душі,
І дозволь, любове, в тебе закохатись,
Щоб співали в гаї нашім солов’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Брюнетка – очі сині - сині,
Танцює так, немов пливе,
Я стрів таку на верховині,
Що і донині в гори зве.
Дівча – вогонь, а блискавиці,
Які летіли із очей,
Немов просили надивиться,
При сяйві зоряних ночей.
І обдавало мене током,
Коли торкавсь її плеча,
Я вмить злітав і так високо,
Як відпускало те дівча.
А потім повертався знову
І від обіймів ніжних млів,
Бо чари віднімали мову,
Від щастя я кудись летів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Знову сивина покрила луки
І від неї на траві – роса,
Береги до неба тягнуть руки,
І сміються сині небеса.
Перлами виблискують росини,
Що злітають зрання промінцем
І туман втікає до хмарини,
Щоб відбитись маминим лицем.
Ой, мої тумани, мої долі,
Вас ніколи з берега не гнав,
Ріс тоді і виросли тополі,
Але цього я не помічав.
Ви окутайте мене, як в дні юначі
І на вії начепіть росу,
Дайте мені крапельку удачі,
Дуже вас, тумани, я прошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
Зайшли шпари в руки,
Бо вже пізня осінь,
Хмари темно-сірі
Об’єднав туман.
А душа і нині,
Наче хліба просить
Першого кохання,
Де розцвів роман.
Моя осінь рання,
Моя осінь пізня,
Ти єднаєш душі,
Де горять серця.
Хоч із нами доля
Сотворила різне,
Та кохання перше
Завжди до лиця.
Обігрію душі
Першого кохання,
Через сірі хмари
Злину до небес.
Я люблю й донині,
Тебе, зірко рання,
Бо з тобою вперше,
Я в житті воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
Розквітла папороть вночі,
Роса на неї впала,
Сліди зіркові, як мечі,
Долали переправи.
З-за хмари виглянув серпець
І освітив поляну,
Скупав у співі цвіркунець,
Ту квіточку незнану…
Закохані поміж дерев,
Дивилися на диво…
А з глушини казковий рев,
Пару лякав щасливу.
Зірвали папороті цвіт,
Злилися в поцілунку
І відлетіли в диво світ
Найвищого ґатунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Наша вербонько – наше сонечко,
Поміж інших верб ти, як донечка.
Ой ти річенько неглибокая,
Наша кладочко одинокая.
Зірко ранняя, не втікай в світи,
Освіти любов, долю освяти.
Верби гілочки похилилися,
Перші промені появилися.
Та кохання нам не напитися,
Ми розбіглися, щоб зустрітися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Трьох ростила матуся синів,
З маленьку залишились без тата,
Голос доти у хаті бринів,
Як не виросли з хлопців солдати.
Три орли її - гордості три,
Один одного переганяли…
Господь розумом не обділив,
А земля їм красу здарувала.
Поженились – внучата пішли…
Щастя більшого їй і не треба,
Та роки, як вишні відцвіли
І заплакало синєє небо.
Захворіла матуся ураз,
Не відходили хлопці від мами,
Та прощатись настав судний час,
Бо зустрітися мала з Богами.
Посивіли сини ніби в мить,
Як прощалася ненька з порогом,
Ще могла їх матуся пожить,
Але вибрала іншу дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014
Вже минули давно довгождані жнива,
Колоски залишилися в полі
І згадались бабусі голодні літа,
І засіяні голодом долі…
Колоски в споришах не збирає ніхто,
За них люди ішли по етапу,
За зерно у кишені – єдине зерно,
Враз міняли розселення мапу.
Геноцид, а чи ні? -Геноцид, геноцид…
Коли кров застигала у жилах,
А хліба в нас були –хліб не був дефіцит,
Бо земля всю Росію кормила.
А тепер в споришах проростають хліба,
Степ ридає поораний «градом»,
Певно доля на сході і нині така,
Що не скоро розквітне знов садом.
Між рясних споришів підніміть колосок,
Збережіть у колоссі зернину,
Автоматний не тисніть постійно курок,
А шануйте святу Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014
Сльоза давно уже без солі
І гіркоти у ній нема,
Зникла вона, лишились болі,
І склянка випита до дна.
Ятряться рани через роки,
Блищить на сонці голова,
Літа летять, вже втратив спокій,
І знову тягне до вина…
Бо коли п’єш, зникають болі,
Неначе новий день встає,
Ти на коні - живеш на волі,
В очах веселка виграє…
Проходить хміль, хандра до хати,
Сідає поруч до стола,
Потрібно пенсію чекати,
Щоб ще раз випити вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014
Зозулине «ку-ку» долинає з гаю,
Відміряє долі в далину літа,
Солов’їні трелі по ночах літають,
Одягнула вельон вишня молода.
Не для тебе, люба, ця кує зозуля,
Це весільну пісню трелять солов’ї…
І пророчать долю, що колись заснула,
Довго розцвітати на своїй землі.
Кожен рік зозуля прилетить до гаю,
Соловейко знову пісню заведе
І біленький вельон долю обвінчає,
Бо кохання вишню у саду знайде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014
Гаї не співають давно солов’єм,
Вже жовтень у смуток убрався,
Єдиний, червоний у золоті клен,
Коханням в душі відізвався.
Тут пісні Пашкевича знову в душі,
Освячені льоном Полісся,
Співають в лісах непробудні дощі,
Скидаючи з гіллячок листя.
До заходу сонце іде навпружки,
Нас пристані нові чекають
І новії курси, як нові стежки,
Кохання з лісів виглядають.
Поліській мій краю, чарівна земля,
Шаную тебе, бо не жити без тебе,
Тут щастя моє і тут доля моя,
Тут світяться зорі на небі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Знов запалили свічку в кожнім домі,
Щоб душам відіслати те тепло,
Яке забрали у голодоморі,
Як вимирало місто і село…
Не так давно зростили обеліски,
Бо геноцид не визнає «москаль»,
А їх прислуги - ярі комуністи,
І нині сіяти збираються печаль…
Людей мільйони сплять по Україні,
А ще від Соловків до Колими,
Порядні люди ще живуть в Росії,
Що залишились дотепер – людьми.
Що бачили усе й були голодні,
А потім їх відправили до нас,
Де заселяли у хати порожні,
Їм снилися покійники не раз…
Теж свічі пам’яті нехай тепер запалять,
І пригадають запах колоска,
Хоч є й такі, які уже лукавлять,
І сунуть зброю знову до виска.
Не знищити вам ,прихвосні, народу,
Не витерти із пам’яті сліди,
Бо коли ми здобули вже свободу,
Захистимо, як треба, від біди.
Я з усіма, котрі відчують голод,
Шматочком хліба щедро поділюсь
Зігрію душу у голодний холод,
За їхні долі Богу помолюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Вірші пишу сьогодні так, як хочу,
Мені плювати на чужі думки,
Сіяє Місяць – його зорі – очі,
Як хмари у блаженство залягли…
Чарівна ніч запрошує до танцю,
Калинові зібравши китяги…
А білі хмари у весільнім вальсі,
Впиваються коханням до снаги.
Зігрійте душу, мої ясні зорі
І обцілуйте личко коли схід,
Волинським лісом, що шумить, як море,
Мого життя охороняйте слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014
Коли сонце в тумані, виглядає здалеку,
А п’янкі матіоли одягнули росу,
Діток кормлять в гніздечку трудівниці-лелеки,
Вмили синім туманом береги у красу.
Гріє серденько зранку, перший сонячний промінь,
Крила виросли разом і збирають в політ,
Вітер теплий над лугом у клубках туман гонить,
Він немов окопався – понад річкою ліг…
Замовкало латаття, жовтим цвітом у лузі,
Наші квіти любові, що з’єднали життя,
«Кум-кума» долинало із всієї округи,
А у небі, як хмари, пролітали літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014
Знов могили в степу, догоряють хати,
Кров і сльози течуть потічками,
Невідомо за що, їм прийшлося лягти,
На Донеччині під номерами.
Пішли прахом хліба, погорів урожай,
А поля давно зорані «градом»
І звучить по степу: «Убивай!», «Добивай!»
Так звучало попід Сталінградом.
Схаменіться, слов’яни, бо Вам у роду,
Воювати не можна в Європі,
«Москалів», що рашисти, від нас відведу,
Український народ вчинить опір.
Через тин, крізь поля, ворог суне до нас,
Старики живуть в болі й до нині,
Зупиніть «москалів», зупиніте - Донбас,
Дайте спокій усїй Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014
Чарівна мово, мово солов’їна,
Тобою горда мати Україна.
Чудових мов на світі є багато,
А в нашій мові, що не слово – злато.
Чужі слова ми вносимо до мови,
Вони не приживуться в нас ніколи.
Ми рід згадаймо, мову мами, тата
І зрозуміємо, яка вона багата.
Поповнюючи мову “чужаками”,
Нам треба рідними обходитись словами,
А то забувши мову солов’їну,
Ми швидко можем втратити країну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
Прийди, жадана, казкою у сні.
А наяву омріяним коханням.
З’явись, як пролісок, з під снігу навесні,
Як журавлиний клин у небі спозарання.
Весняним вітром вилікуй нутро,
Щоб зникли болі, в грудях не боліло,
Щоб кров по жилах рознесла тепло,
А серце, ніби пташка тріпотіло.
Щоб з головою і до забуття,
Щоб дивна радість наповняла груди.
Кохаймо, бо на те дано життя
І лиш в коханні ми щасливі люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
Знов могили в степу, догоряють хати,
Кров і сльози течуть потічками,
Невідомо за що, їм прийшлося лягти,
На Донеччині під номерами.
Пішли прахом хліба, погорів урожай,
А поля давно зорані «градом»
І звучить по степу: «Убивай!», «Добивай!»
Так звучало і під Сталінградом…
Та тоді ми разом у поволжських степах,
Зупиняли фашистів на Волзі,
А тепер в нас рашисти в донецьких полях,
Свої «200» додому вивозять.
Схаменіться «брати», тут могили для вас,
Бо земля наша родить героїв,
Ви з війною до нас і прийде отой час,
Переможемо вас ми без зброї.
Слава Україні! Героям слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014
Безлистий клен – глибока осінь,
Холодний дощ пере асфальт,
А вітер знову хмари носить,
Творить на небі купу шпальт.
Читати в осінь їх не варто,
Бо скоро грянуть холоди,
Тоді нам буде не до жартів,
Подальше треба від біди.
До нового цвітіння клена,
Коли прийде у двір весна
І ясно-синім стане небо,
Зимова зникне білизна.
Тоді знов клен одягне гілля,
Листву зелену до вінця,
Птахів покличе на весілля
У смачний запах чебреця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014
Не брати ви уже - не брати,
Ми за волю готові лягти,
У степу материнська сльоза,
Бо над нами нависла гроза…
Нашу волю зберемо в кулак
І пройдемо не пройдений шлях,
Піднімуться старі і малі,
Щоб загинули в нас «москалі».
Щоб їх духу у нас не було,
Бо з цим словом пов’язане зло,
Люди ці нам ворожі і злі,
Через те їх зовуть – «москалі».
Росіяни, не всі – «москалі»,
Що живуть на російській землі,
Запустілі ридають поля,
Миром небо до всіх промовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2014
Збережи мого серця країну,
Не віддай ти її ворогам,
Я наказую, люблячий сину,
Бо ж нікому тебе не віддам.
Наш Дніпро просить всіх – схаменіться,
Україна на світі – одна,
Нехай ім’я її освятиться
І співає бандури струна.
Той народ, що живе в Україні,
Де всі люди неначе брати,
Де волошки цвітуть майже сині,
Не повинний у землю лягти.
Сину мій, моя кровна дитино,
Пам'ятай шлях життя до краси...
Бережи, як сім’ю Україну,
Бо нелегкі настали часи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2014
Тишина над селом, бо лягає до сну,
Що сховалось у вишнях квітучих,
Я у серці його, наче долю несу,
Заслухаюсь у птахів співучих.
Перелаз у росі, на стежках спориші,
У повітрі кохання літає,
Тільки зорі вгорі, а кругом ні душі,
Соловейко обом нам співає…
Розлітались хрущі, що гудуть у дует,
Зорі більше не падають в небо,
Місяць знову під ранок зробив пірует,
Нова фаза – напевно так треба…
Вже заснуло село, знову б’є тишина,
Десь пасуться розсідлані коні
І напевно людини у тому вина,
Що ми губимо щастя в законі.
Бо кохаємо тих в кого серця нема,
В кого гроші лише і нажиток,
І тоді доля наша, неначе тюрма,
А людина, як завжди – безлика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Чоловіком родився на світ,
Взяв батьківську натуру і вроду,
У часи, як буяв дивоцвіт,
Бог здоров’я послав в нагороду.
І дружину мені підібрав,
Що живу стільки літ і до нині,
І сказав, щоб вірші я писав,
І молився завжди Україні.
Я щасливий, бо я чоловік,
Маю сина, невістку, внучаток,
Не веду я рокам своїм лік,
Знаю лише життєвий початок.
Без кохання - життя не життя,
Коли дивляться очі у очі
І коли об’єднало злиття,
І від щастя недоспані ночі.
Чоловіком родився на світ,
Скроні вже посріблили сніжинки,
І хоч знову цвіте дивоцвіт,
Все ж не можу прожити без жінки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Певно скоро прийдеться вирушати в дорогу,
В те сузір’я далеке, де ми долю знайшли
І на суд поступити перед Господом Богом,
На землі після себе, залишивши сліди.
Скільки років прожито - пився мед і горілка,
Піднімався угору і летів в шкереберть,
Маю внуків рідненьких - син, невістка і жінка,
Та завершити долю може та, яка – смерть.
Ще не все, що у думах, закінчилося нині,
По житті ще ступаю, наче кроки тверді,
Бережу кожну хвилю по житті, як святиню
І пишу свою долю, щоб подати в Суді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Птахом ти відлітаєш, сизокрила голубко,
Більш не зможу обняти смерековий твій стан,
Довго - довго шукати будуть очі ще, любку,
Що з життя мого зникла, як ранковий туман.
Хоч тече кров по жилах, та вона вже холодна,
Солов’ї спозаранку, вже не ті солов’ї,
Не замінить на небі мою зіроньку жодна -
Ти назавжди лишилася в серці моїм.
Одиноко на зорі я дивлюсь кожен вечір,
У далекім Чікаго зорі зовсім не ті
І тумани лягають росянисті на плечі,
Мерехтять в небі зорі, як колись, як святі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
« Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Знущаються вами.»
«КАТЕРИНА»
Т.Г.Шевченко
Батьку наш далекоглядний,
Ще в роки далекі,
Ти все бачив наперед,
Наш край і лелеки…
Що з пробитими крильми
Лягли серед степу,
Що оплакані людьми,
Через ту халепу,
Бо ж «сусіди – москалі»,
Сунуть знов ордою,
Не дають і нині нам
Трикляті спокою.
«Урагани» й «гради» їх
Вибили пшеницю,
Зброю атомну у Крим
Сунуть…Чи ж годиться?
А Ти ж нас застерігав,
Так не раз бувало,
Хто твої слова читав,
Розуму хватало…
Не вклонятись «москалям»,
Не просити газу,
Через той смердючий газ,
Маємо заразу.
Поки ще мовчить народ,
А «москаль» все лізе,
Закривають знову рот,
Брязкають залізом…
Просимо: скажи ще раз,
Щоб піднявся люде,
Може прийде і наш час,
«Москаля» не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Відшуміла осінь,
Вийшла на дорогу,
Терном темно-синім,
Навіва тривогу…
Зустрічає зиму,
Хлібними полями,
Пригорнулась листям,
Як дитя до мами.
Осінь, моя, осінь,
Ти пора щаслива,
Чи стомилась зовсім,
Чи не стало сили?
Пошуми ще трохи,
Дай тепла попити,
Бо в зимі холодній,
Я не хочу жити…
Краще хуртовина
З листя золотого,
Ніж зима холодна,
А в полях – нічого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Тепла осінь співала, хоч була вже безлиста,
Ще мороз теплі руки не ховав в кишені,
Відлетіло умить золотим падолистом,
Листя зірване з гілля, що лягло до землі.
Горобина в намисті і калина у гронах,
Терен синій з морозу, потемнів із лиця,
Хризантеми яскраві берегли у бутонах,
Ніжність ту, що потрібна, молодим до вінця.
Не спіши осінь в зиму, збережи рясні роси,
Ще не раз, до нас в гості, прилетять снігурі,
Бо прощання з тобою, час завжди безголосий,
Просипаються зранку лиш одні димарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Протоптана стежка додому,
Проходить крізь хлібні поля,
Роки забуваю і втому,
Іду, бо тут рідна земля.
Робив по житті перші кроки,
З барвінку зривав квіточки,
Тут перші отримав уроки,
Вночі рахував зірочки.
Зустрів своє перше кохання,
Та доля чомусь розвела…
По стежці вертався щорання,
Хоч доля у квітах була.
Стежина – життєва окраса,
Вклоняюся їй, як святому,
Хоч втомлені крила із часом,
Я завжди вертаюсь додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Мово моя, моя красуне з віку,
Живу тобою – мамою живу,
Тебе згублю, перетворюсь в каліку,
Якщо люблю, то значить на плаву.
Ти кожне слово, мово, об’єднала...
У речення, немов, оті слова…
Бо до порогу завжди прилітала -
Неначе красна Мавка лісова.
Чарівнице - освячена Богами,
Єдина ти на всі мої літа,
Словами, що звертавсь колись до мами,
У небо синє думка відліта.
В день мови УКРАЇНСЬКОЇ-СВЯТОЇ,
Я вип’ю чарку терпкого вина,
За люд святий, за мову і за волю,
Щоб зупинилась путінська війна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014
Донеччино моя - кровавий краю,
Єдина на землі ти в нас така,
Тобі землице, пісню заспіваю,
Як будеш вільна - вріжу гопака.
Землю твою давно переорали,
Гармати, «гради», танки москалів…
Хоча у небо «чепчики» злітали,
Та в боротьбі твоїй бракнуло слів.
Родину захищайте від рашистів,
Донецький край єдиний на віка,
Вам зичу, щоб було в вас небо чисте,
І твердою була завжди рука.
Кроваве поле завжди має силу,
І врожаї підуть у закрома,
Ви невідому бережіть могилу,
Щоб серце не тривожила сума…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Накрила ніч в донеччині село,
Накрила «градом» східного сусіда
І невідомо скільки полягло …
Та знали всі звідки смертельні біди.
Земля стогнала, смерті плуг орав,
А москалям прийдешнім наплювати,
Шибки дзвеніли, комин відлітав,
Строчили навіжено автомати.
Ішли бої, на брата сунув брат,
А у кремлі х…й.ло ковтало віски
І по наказу сипав знову «град»,
Росли хрести, могили, обеліски…
Війна за волю, за свої права…
Ми москалів у гості не просили,
Та доки не збудуємо рова,
Ми віддамо за мир багато сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Мій дідусь, ще в ті часи…
Яблука зривав зимові,
Їх тримав завжди в соломі,
Щоб не втратили краси.
Пам’ятаю все - бо ж ріс…
Ящики були дощаті,
Не тримав він їх у хаті,
Завжди до комори ніс.
Їх у нас було багато…
Часто я й моя бабуся,
Що була постійно в русі,
Несли яблука у хату.
І прикраси з них були,
На Різдво була ялинка,
Я малий і хатня жінка,
З яблук іграшки плели…
Хоч дитинство босоноге,
Вже не ті тепер літа…
Сторінки перегорта -
Сняться яблука зимові…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Пролітають хмарами літа,
Як батьківська пролітає доля,
Хвилями біжать густі жита,
Наче вруна по зеленім полі.
Сипле зорі рясний зорепад,
Святить небо зоряну стежину,
Не вернути пройдене назад,
Та моє життя тобі належить сину…
Сину мій, кровиночко моя,
За твою завжди молюся долю,
У роду тримай завжди руля,
Засівай добром життєве поле.
Янголом до тебе прилечу,
Коли піднімусь високо в небо,
Шлях життєвий серцем освічу,
Бо тепла тобі ще довго треба.
Піднімай в політ своїх синів,
У долонях розтопи крижину,
Щоб їх долі дзвоник продзвенів,
Долю нагадав батьківську, сину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2014
Була у нас єдина пара,
Коли женилась – все село,
Давало каблуками жару
І веселилось, як могло…
Струнка красуня, як тополя,
Що нареченому під стать…
Їх двох звела напевно доля
І стали крила виростать…
Синочок, наче дар від Бога,
У дев’ять місяців пішов,
Та виникла в душі тривога...
Трагічний не зашити шов…
Нема кохання і не буде…
А де ж оті щасливі дні?
Ти схаменися, добрий люде,
Країна у святім вогні.
Щоб виростало їх дитятко
І зрозуміло де біда,
У ніч Різдвяну, перед святом,
Нехай зупиниться орда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2014
Волошкові очі, сині на світанку,
Що чарують серце звечора і в день,
Що зовуть щомиті, серденько до танку
І співають долі чарівних пісень.
Плаче соловейко в гаї над рікою,
Інколи співає радісних пісень…
А твоє кохання не дає спокою,
Моє серце в грудях стало, як мішень…
Доле, моя люба, моє ясне сонце,
Рветься моє серце знову в небеса,
Виглядаю, рідна, я тебе в віконце,
Бо кохання в серці знову воскреса.
Без музики в танцях ноги не стомити,
Як при Місяченьку не злічити зір,
На землі не можна без кохання жити,
Як не варто жити двом наперекір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Навіяно віршем Любці Ігнатової «Ти приходиш у сни…»
Ти прийшла у мій сон, як журавка квітневого ранку
І позвала крилом походити по ранніх лугах,
Перший сонячний промінь, ранкову творив вишиванку,
Молоділи дві птиці, хоч насправді були у літах…
Одягалося Сонце у мантію жовто-червону,
Поховалися зорі - побігли у інші світи,
Лише роси холодні, нам пісню співали ранкову
І лататтєві квіти, немов золоті - зацвіли…
Ми бродили удвох і збивали засвічені роси,
Що сіяли, немов з перламутру сіяли зірки,
Біля річки вербиці, розпустили гілки, наче коси,
Ніжні хвилі річкові, омивали низькі береги…
Я торкнувся крила, щоб у парі злетіти з тобою
І цей дотик для мене на лузі відбився, як знак,
І закрила вербиця цих два птаха обох з головою,
Я тоді зрозумів, що буває таке лише в снах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Ми підемо, кохана, через місячні роси,
Під вербою присядем рахувати зірки,
Там де вітер легенький запах вишні розносить,
А в гаю, край дороги - солов’ї-співуни.
Твої коси духмяні, моє серце дурманять,
Оченята, як небо, відбивають зірки,
Солов’ї своїм співом, мені серденько ранять,
Осідає пилюка на побиті шляхи.
А вуста з поцілунку відірвати не сила,
В осоці під вербою запищали в’юни,
Тобі ніч ця розкаже, як люблю тебе, мила,
А колись оцей вечір до нас прийде у сни…
Хмари ключиком Місяць заховали у скриню,
Ти до мене схилилась, наче острах узяв,
Так сиділи ми, люба, коли зіроньку ранню,
Перший сонячний промінь вдень із неба прогнав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Як горлиця сиза удаль відлетіла,
Забравши з собою кохання в полон,
Без неї мені стало жити не сили,
Неначе на прощу, іду на поклон.
Як квіти весняні дурманять тумани,
А трави ранкові стрічають росу,
Крик горлиці чую, як клич спозарання,
Коли перший промінь наводить красу.
І ось уже сонце промінням заграло,
І горлиці голос здалеку луна,
Забилося серце, вогнем запалало
І враз зазвучало, неначе струна.
Я вірю, що скоро вернеться кохання
І горлиці голос розгонить туман,
Кудись відлетять мої болі й страждання,
Продовжиться далі щасливий роман…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Хмари покрили небо не наше,
Сльози стікають, наче дощі,
Блискавка в небі полум’ям плаче,
Місто чуже одягає плащі.
Хто нас розрадить в краї чужому,
Витре сльозину холодну з лиця,
Тягне магнітом доля додому,
Бо цим дощам не буває кінця.
Парки з мостами, сиві тумани
І тротуари змиті дощем,
Місто шумливе, клумби тюльпанів,
А на душі тільки болі і щем.
Що буде з нами? – Питаємо часто…
Хто подасть руку, коли в нас біда,
Скільки дощі будуть лити ще часу,
Коли вернемося ми до гнізда?
Тут не почують наші молитви,
Бо тут не наші в місті Боги,
Мама далеко, сльози не витре,
Як же далеко свої береги…
Ми подорожні в місті чужому,
Доля не завжди буває легка,
Мамо, рідненька, хочу додому,
Вісточку шлю тобі із далека…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Небо на двох - не залишай мене,
Торкнись мене своїм крилом в повітрі,
Кохання знову нас наздожене
І пензлем розмалює на палітрі…
Як пахне черемшиною земля,
Конвалії у дзвони б’ють із рання,
Щасливі у польоті ти і я,
Бо маємо на двох одне кохання.
Не залишай мене, у вирій не лети,
Гніздечко звите збережи і далі,
Лише удвох досягнемо мети,
Хай закарбують в пам’яті скрижалі…
Наша любов була і є одна,
І наші крила ділять силу разом,
Одна на двох натягнута струна
І курс один, що є дороговказом…
Небо на двох - не залишай мене,
Торкнись мене своїм крилом в повітрі,
Кохання знову нас наздожене
І пензлем розмалює на палітрі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Вдаль веде тебе дорога,
Від батьківського порогу,
Сонце сяє, ніч у зорях,
Роси вишили узори,
А сади вишневі, сину,
Одягають Україну,
Кожну кліточку, дитино,
Наче китяги калину…
Приспів:
Серцем я завжди з тобою,
Захищу тебе собою,
Бо несу в своїй душі любов…
Сяде сонце за горою,
Верби гіллям над водою,
Позовуть до батьківських основ.
Де б не був ти, завжди, сину,
Повертайся в Україну,
Солов’ї тут цілі ночі,
Тільки в нас такі співучі,
Бережи свою родину,
Захищай її, мій сину,
Бо повітря українське,
Тільки в нас святе.
Приспів:
Серцем я завжди з тобою,
Захищу тебе собою,
Бо несу в своїй душі любов…
Сяде сонце за горою,
Верби гіллям над водою,
Позовуть до батьківських основ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Кохана, ми колись давно, пили удвох оте вино,
Якого смак в нас на вустах лишився нині,
Набрало міцності вино, бо воно створено давно,
Коли хмеліли від кохання очі сині…
Приспів:
Кудись поділись ті слова, коли у хмелі голова,
Вела за руку половинку в хлібне поле,
Злетіли птахою літа, вже в серці осінь золота,
Врожаєм нашого кохання пам’ять коле.
Вернути варто ті слова, коли йшла кругом голова,
Коли у часі наші долі заблукали,
Бо пам’ять й досі ще жива і серце жайвором співа,
Коли вуста мої, твої вуста шукали.
Не розгубили ми слова, кохання часом дах зрива,
Вино його ми п’ємо дрібними ковтками
І п’яна знову голова, хоч ми забули смак вина,
Весна кохання й нині ще цвіте садами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Як Муза поруч, я в раю,
Бо квітне все - береться сила…
Я так життя тоді люблю
І доленька моя щаслива.
Живе поезія в мені,
Що новий крок, то нові рими,
Горю, неначе у вогні,
Втікають вдаль холодні зими.
У квітах сяє білий світ,
Надуті в кораблів вітрила,
Лиш ті збираються в політ,
У кого є могутні крила…
Польоту смак відчув давно,
З роками виростає сила,
Поезіє - ти той вінок,
Що мені долю замінила…
Коли лечу в твоїх думках,
Як піднімаюся до хмари,
Тоді син неба, а не птах,
А світ освячують стожари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Хоч сивина покрила скроні,
Ще чоловіча сила є…
Гарцюють м’язи, наче коні,
Кохання в грудях виграє.
Спортивний ще в літах мужчина,
Живе один - така судьба,
Немає доні, а ні сина,
Лиш смуток серце огорта.
Лягає в ліжко одинокий,
Вечеря стигне на столі,
Життя іде, утратив спокій,
Один, як перст на цій землі…
Була колись ясна дорога,
Була дружина на весь вік,
Роки щасливі і тривоги,
Поки у душу сніг не ліг…
Город копає в одиночку,
Як сіє – дивляться жінки.
Він рідко випере сорочку,
Чіпляє їх на мотузки.
Їсти давно навчивсь варити,
Інколи в гості хтось прийде,
А він ще хоче жити й жити,
Життя згадати молоде.
Жінки й донині табунами,
Бо він мужчина, хоч куди…
Та спокій дав собі з жінками,
Кохання береже сліди.
Спортивний ще в літах мужчина,
Живе один - така судьба,
Немає доні, а ні сина,
Лиш смуток серце огорта.
Таких напевно є багато,
Що вміють долю берегти,
Для них в житті єдине свято -
Кохання пройдені сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
З попереднього...
Монах статечний, очі мов вуглинки.
Красивий, хоч куди, козак неначе.
Цей шлях він вибрав, щоб іти до Раю.
Він молиться, співає і не плаче.
Радіє сонцю і землі радіє,
Кожній пташині і росинці зрання.
Душею й серцем завжди поруч з Богом,
Він не пізнає, що таке кохання.
Та планку вище ставить він життєву,
Його життя повинно бути вічне.
А ми нещасні сваримось і пнемось,
Забувши, що існує потойбічне...
Після відвідин Почаївської лаври
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
Рідна земля для мене Україна,
Що далі крок, то там чужа земля,
Хто в тих краях, додому завжди линуть,
Бо тут коріння словом промовля…
Тут закопали пуповину в землю,
Тут перший раз зробив свій перший крок,
Зростав під синім небом недаремно,
Свого життя учив я тут урок.
Землю орали пращури щороку
І боронились, як ішла біда,
Сприймали долю радісну й жорстоку,
Допоки не прийшла нова орда.
Знов нас шматують, на дрібні частини,
Вже тисячі злетіли в небеса,
І плаче знову ненька Україна,
А до нас зверху линуть голоса:
-«Гостріть шаблі і натягайте луки,
Ми град переживали вже не раз,
В нас розум є, є мозолисті руки
І вже тепер ніхто нам не указ…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Бетеери, прострілені скати,
І розбите дощенту село,
Посивілі і батько, і мати,
А дітей наче в них не було…
Три орли, три синочки в родині,
Їх забрав чи то «чорт», а чи «біс»,
Виглядають батьки їх щоднини,
Сліз немає, лишилися сліз.
Вже зима поза спиною бродить,
Жовтень плаче осіннім листком
І старенькі до сонця виходять,
Щоб нагрітись хоть чуть перед сном.
Поселились тепер в підземеллі,
Все з полів заховали у льох,
Назбирали на зиму вугілля,
Виживати прийдеться удвох.
Йде війна… Знову «гради співають»,
А колись хризантеми цвіли,
Як кроти із землі виглядають,
Бідні люди страшної війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
На черені пекла матуся хліб,
Раділи діти пампушкам із печі,
Не було щастя більшого малечі,
Коли на стіл буханець перший ліг.
«Мочанку» із борщу і часнику,
Робила ненька зранку – до схід сонця
І перший промінь, що дививсь в віконце,
Ловили діти просто на льоту…
По вулиці із хліба плив туман,
А димарі говіли теплим димом,
Немов священик освятив кадилом,
А запах хліба був немов дурман…
Дитинства хліб – смачнішого нема,
Уже нема матусі поруч з нами,
Проте той хліб, що випікала мама,
Зове додому, як життя сурма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Вибіг потічок із джерела,
Струменить із чистою водою,
Вдалині його вже жде ріка,
Підуть разом тихою ходою.
Хоч пороги попереду є,
Захистить завжди матуся сина,
Вдалині веселка виграє,
Квітне понад берегом ожина.
Потічок під захистом тепер,
Сонечко його і мама гріє,
А колись було, що ледь не вмер,
Висихав – та все ж була надія…
Що колись до мами прибіжить,
У високі береги, що захищають
І тоді він буде жить і мить…
А у небі жайвір заспіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Спішить в покоси зранку конюшина,
А вона ж тільки-тільки розцвіла,
Чудовий запах, та сумна картина…
Лягла у полі мертва, край села…
Ридають роси, бо стебла не стало,
І квіти зранку не дадуть нектар,
А скільки в полі тут джмелів літало,
І квіти напивались сонця чар.
Лежить у смутку рання конюшина,
Квіти мовчать, сухі стають листки,
А були квіти ніжні, як перлина…
В нічному небі падають зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Я мудрістю пишаюся твоєю,
Яку ковтками п’ю усе життя,
Зігрітий своїм татом, як землею-
Його коханням вроджене дитя.
Сумую, тату, що тебе немає,
Твоєї ласки прагну до сих пір,
Мої літа у вирій вилітають,
Вкривають сльози біленький папір.
Тобою висушені хмари в піднебессі,
Випроводжають бджілку із льотка,
Я мрію, що колись таки воскреснеш
І ще обнімеш власного синка.
Пройшли роки і через всі часи,
Не тільки я, а й друзі пам’ятають,
Яким ти був і як прекрасно жив…
У твого сина крила виростають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Ти відлетиш, почистиш крила,
Я засумую знову, мила,
Коли побачу пляшки дно,
Ти знов черкнеш крилом вікно.
І янголом посеред хати,
Мене ти будеш вартувати,
Вікно відкриєш для зірниць,
Щоб не робив я більш дурниць.
І ми разом, таке бувало,
Згадаємо, що щастя мало,
Удвох через вікно прозоре,
Ми будемо лічити зорі.
А, як заквітне черемшина,
Моя кохана і єдина,
Під запах, що дарує цвіт,
Зберемось двоє у політ.
Парити в небі для нас - доля,
Як ніжні квіти серед поля,
Спільний політ і без вагання,
Бо головне в житті - кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
Хмарки втікають в далечінь,
До осені без гриму,
І сяє знову чиста синь,
Дівочими очима.
Легенький вітерець крильми,
Несе хмарини білі,
Втікає осінь до зими,
Немов кульбабки спілі.
Приспів:
Очі небесні в серце запали,
Раз і назавжди причарував.
Дивлюсь на небо наче у очі,
Очі кохані, очі дівочі…
А синій погляд двох очей,
Розносить жар по тілу,
Не тільки гріє – він пече
І подає надію…
Без крапель небо у тиші
І сонце ясне зрання,
Тепло буває у душі,
Коли горить кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
Розбита дружба, ну а де ж душа?
Холодний ранок не співає зрання,
Вже змерзли квіти, що у споришах
І снігурами повниться кохання.
Біжать по небу хмари і мовчать,
Посходило зимове жито в жовтні,
Синиці під вікном, вони не сплять,
Із неба дивляться бійці із «сотні».
Народ і далі сурмить у набат,
«Гради» ревуть, на сході України
І проводжають у останній путь-
Батьків, хто брата - мати сина.
Вантаж «двохсотий» через москалів,
Вагонами іде по всій росії,
А люд російський наче онімів,
Він зло і нині сіє по Вкраїні…
Були ж ми разом, падали під танк,
В крові сади і нині під Смоленськом,
Та вам до серця кровососний пан,
Що в нас ху…лом поміж народу зветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Коли ти плачеш, то й ридаю я,
Свої шляхи оплакую щомиті,
Єднає світ моя свята земля,
Немов поля у колосковім житі.
Вруна біжить по весняних хлібах,
Цвіркун зайшовся вечором у полі,
А жайвір в небо пробиває шлях,
Немов возносить в небо мою долю.
І до небес у ті, нові світи,
Де хмари білі і синіє небо,
Так хочеться у просторі лягти,
Бо щастя мені більшого не треба.
Живу я чесно на святій землі,
Молюся Богу з вечора і зрання,
Як хмари в небі, линуть кораблі,
Мого життя, надії і кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Засіяла хлібом лани колись наша матуся,
На славу вродили густим урожаєм поля…
Два сини – орли, дві доні – Настуся й Маруся,
Тополину долю до кожного з них простягла.
І кожній дитині хреста одягнула на груди,
З молитвою шлях у життєву дорогу дала,
Сама ж зупинилась, як снігом покрив усе грудень
І зовсім тихенько за межу життєву пішла.
Матусю! Бабусю! - Ридала в скорботі родина,
- Побудьте ще з нами, у дальні шляхи не летіть,
Бо хто ми без Вас? Лишилась одна Україна,
А Ви б на віку ще могли б років трохи прожить.
На свіжій могилі не садять квіток, ні барвінку,
Тим більше що у серці хурделить холодна зима,
Молітеся, діти, не треба чужого дарунку,
Живіть і сприймайте усе на землі жартома…
За Вас помолюся у райськім садку перед Богом,
Щоб правнуки знали, що я тут молюся за них,
Коли помандрують далеко від свого порогу,
Хай хрестики носять, найкращий дарунок святих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Через поля, де бур’яни,
Де вранці сяють рясні роси,
Де не змокають цвіркуни,
А місяць в небі зорі косить.
Перевернути можу я,
Нові покошені отави,
Де пахне росами земля,
Де птахи можуть дві октави…
Щасливі ми на цій землі,
Щасливі, бо літа ще линуть…
А ми зібрались на стеблі,
Щоб розцвісти в оту хвилину.
Яка співає між хлібів,
Яка у маках і волошках,
Я тут родивсь, життя прожив
І мрію ще прожити трошки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
Розбиті в друзки пройдені роки,
В мить кинуті осколками під ноги,
Не горнеться кохання до щоки,
Не гріють душу нові перемоги.
Хлюпоче біля берега вода,
Сховалась ряска між очеретами,
Легенька хвиля кумкання гойда,
Зове в потік осінніми думками.
І кожен день хлюпоче в далечінь,
Шукає місця кожна меандрина,
Чиста вода, немов кохання синь,
В воді сіяє біленька хмарина.
Розбиті в друзки пройдені роки,
В мить кинуті осколками під ноги,
А в небі вже злітаються круки,
Несуть життя крізь вітрові пороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Я протягую руки до небес - до батьків,
Я протягую руки до Господа Бога…
Бо прожити до нині на землі цій зумів,
Вибрав раз, назавжди, я життєву дорогу.
Через роки мої , крізь минулі літа,
Через сльози, що зранку мокріють,
Наступає у долі пора золота,
Коли серце співає і мліє…
Де життєва струна, що дзвенить у душі,
Відбивається вранці, як птаха,
Сходить сонце нове, а літа молоді,
Я несу крізь життя, як на плаху…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Із ліщини тини,
Захищають хатину довкола,
Розлетілись сини -
Залишилась матусенька квола.
Тихо плаче ріка,
Наче неня ридає в хустину…
Виглядає з вінка -
Ясна осінь снує павутину…
А батьки, що удвох,
Обнялися в старечому вальсі,
І готують горох
Що прийдеться варити при часі.
Задурманять роки,
Рясні роси осядуть на вінця,
Необхідно лягти,
Коли пройдуть роки від чужинця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Проводжало село -
Козака проводжала родина,
Пелюстками цвіла
Черемшина і білим калина.
Пролітали хрущі
І сміялося сонце на небі,
І боліло в душі,
І хмаринки пливли наче лебідь.
Не скрипіли хвіртки,
Біля кожної люди стояли
І кидали квітки,
І хрестом козака проводжали.
Соловейко співав…
І кричали сичі біля лісу,
А він мовчки лежав,
Наче хтось опустив в день завісу.
Проте пам'ять жива
І могила у квітах щоднини,
Виростає трава
І провідує завжди родина.
Про героїв мовчать,
Їх у серці кровинкою носять,
Научімось прощать
Молитовним святим стоголоссям…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Матусенько, черешенько моя,
Ти виросла серед садкових квітів,
Пішла до шлюбу з хати, як і я,
Вони для нас єдині в цілім світі.
Біля дороги скошена трава,
Лягала у запилені покоси,
А моє серце душу окриля,
Бо я, як ти дивилася у роси.
Черешенько моя, моя душа,
Я червонію поруч із тобою,
Ти моя доля, рідна - не чужа,
Візьми мене у небо із собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Музика Віктора Охріменка
Задививсь у карі очі,
В золоте волосся…
І навік утратив спокій
Бурним відголоссям.
Так запали мені в душу
Чорні оченята,
Замінили в серці тишу -
Стало вічне свято.
Приспів:
Крізь тумани сиві,
Крізь вечірні роси,
Ми тоді щасливі,
Як ідемо босі
По сухому сіні,
Як зірки спадають,
Лине солов’їна
Пісня понад гаєм.
Я тебе кохаю -
Ти ж зі мною, мила,
Разом я літаю -
Виростають крила…
Місяць виглянув з-за хмари,
Засвітились очі,
Не було на світі пари,
Як ми серед ночі…
Щоб босоніж в руті м’яті,
Ми збивали роси,
А чарами, що з любистку,
Пахли твої коси.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Темніє світ, хоч вже на сході сонце
І дощ січе по сірому вікні…
Синички перші - наче незнайомці,
Шукають затишку на біленій стіні.
Пусті дерева, вже без позолоти,
Лише червона горобина у дворі,
Не чути меду, бо закриті соти,
Мовчать і дишуть зверху димарі.
Ледь сад шумить і тулиться до плота,
Що терном засинів у осені…
І хризантеми - холодів красоти,
Прокинулись, немов були у сні.
Зібрався дощ надалі лити й лити,
Темніє небо певно не дарма
Щоб всі печалі, що були - їх змити…
Ридає осінь, що прийде зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Моя краса, моє старинне місто,
Одягнуте в вечірні ліхтарі…
І золото, що вбрало урочисто
Дерева, наче зорі угорі.
Твої проспекти, вулиці, бульвари,
Вечірній замок і старий собор,
Зіркове небо в місячній оправі
І клумби, що вдягли новий узор.
Вечірні ринки, мовчазні з замками,
Готелі, магазини у ночі…
І збиті роси біглими зайцями,
І сонні поміж гілками сичі.
Мій рідний Луцьку, соколе замковий,
В каштанах, липах, кленах, старині…
Лишайся і надалі загадковий,
Відбийся моїм містом у мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Червоно сонце сходить спозаранку
І роси засіяли, як могли.
Гаптують квіти нову вишиванку,
Ранкову пісню птахи затягли.
Лечу думками з вирію додому,
Через життєве поле, крізь хліба,
Щоб поклонитись явору старому,
Струмочку де схилилася верба.
Біленька хата витрушена вітром,
Доріжка у квітучих споришах,
Цього ніколи з пам’яті не витру,
Сюди летить із вирію душа.
Матусенько, татусю - мої любі,
Гніздечко залишили ви своє,
У дяці піднімаю руки в небо,
За те, що і донині хата є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
На «ЧОЛОВІЧІ ПОРТРЕТИ» (саркастичні катрени) автор Світлана Моренець
***
Посуд у бруді, постіль – підлога,
Миють і п’ють із одного відра,
Їй наплювати за гріх перед Богом,
Втратила розум ота, що з ребра.
***
Знову з коханцем їде в Єгипет,
Вміє подати себе будь - кому
І перед кожним хитрощі й лепет,
Знов обікрала – сіла в тюрму.
***
Синя без фарби, м’яте обличчя,
Бруд за нігтями ще із весни,
«Мамо» ніколи її вже не кличуть,
А на городі одні бур’яни…
***
- Стрижене… – Брите…Так і по нині,
Має все бути завжди по - її…
Не дозволяє жіноча гординя,
Згоди немає ніколи в сім’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014
Чарівна скрипка Паганіні,
Дарує осені пісні.
Де небо тепле, трохи синє,
Малюють хмари в осені.
Мелодія звучить поволі
І глодом кущ червоним став…
Я радий люди своїй долі,
Що так прожив і так кохав…
Чарівна скрипка Паганіні,
Єдина у моїй душі,
Ще хай сіяє небо синє,
Ведуть додому спориші.
Нехай заплаче і сміється,
Єдина скрипка на землі…
І серце у коханні б’ється,
Весну відкриють солов’ї.
А я і далі піду в осінь,
Де Паганіні знов луна,
Бо серце ще кохання просить,
Доки натягнута струна…
Чарівна скрипка Паганіні,
Дарує осені пісні.
Де небо тепле, трохи синє,
Малюють хмари в осені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Хитнулися шпали, прогнулися рельси,
Вагони закрились, зігрілись чаї…
Із тамбура вився димок папіроси ,
Пилися напитки чужі і свої…
А там на пероні без плачу і квітів,
Біг вітер із шумом до стертих коліс,
Дерева хитались, схиляючи віти,
Комусь швидкий поїзд коханнячко віз.
Гудок десь далеко, не чути вже стуку,
Вагони заповнились чаєм не раз,
Хтось пресу читав, хтось втомився від скуки,
А дехто з блаженством вслухався у джаз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Підкова коняча, яка її доля?
Ридає із ранку холодна роса…
Десь коні на лузі пасуться на волі,
А зверху над ними бринять небеса.
Сіріють тумани в жовтневім світанку,
У лісі багрянім опеньки лягли -
Відрощують шапки до самого ранку,
Збивають на травах росяні сліди.
Як роси забрали у річку тумани,
А хмари закрили ясні небеса -
Підкови мовчали, сліди завмирали,
Пейзажі несла нам осіння краса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Терпка, осіння ніч,
Серед зірок у плачі,
З нею ми пліч - о –пліч,
Прийдем в кохання наче.
Сяє Молочний шлях,
Падають з неба зорі,
Дальше на кораблях,
Обрій засяє в морі.
Через круті стежки,
Через поля і долі,
Хочу я ще пройти,
Через життєве поле.
Доленько, навіки,
Дай мені Україну,
Дай мені досягти,
Мрію мою єдину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Цокіт копит до Любартського замку,
Відкритий міст, хоч брама на замку,
Ми в ресторані кави філіжанку,
Сьогодні вип’єм й трішки коньяку….
А потім будуть рицарські двобої,
Стрільба із лука, сокола політ…
І ми на стінах, наче ми герої,
Тут зупинили ворога похід.
Широкі стіни і замкові дзвони
І лавочки у замковій тиші,
Тут помолитись можна до ікони,
Зробити відпочинок для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Пишну гриву у буланих чеше зранку вітер,
Ще ніхто її на сухо так, як він не витер.
Синє небо, білі хмари і сади вишневі,
Ураганом скаче коник, як до королеви.
Хвиля хвилю поганяє, в часі пронеслося…
Пахне вишнею, кохана, у тебе волосся,
А хрущі гудуть над вухом, пелюстки лоскочуть,
Очі, наче дві зірниці, цілуватись хочуть.
Кінь буланий схилив шию, пасеться на волі,
Роси сяють діамантом у квітучім полі.
Хмари стиглі, наче мрії у даль пронеслися,
Молодята у цілунку губами злилися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Ми зривали у дзвіночках хміль,
А пилок трусився нам у очі,
У стовпі гудів старечий джміль,
Теплу осінь нам усім пророчив…
Перетерті яблука в садку,
Осами до самої шкоринки,
Лише бджоли вперше не в льотку
Їли грушку, залишивши слинку.
Переїхав вітер з саду в ліс,
Синє небо стало, наче хмара,
Жменю нестурбованих беріз,
В золото вдягнув «дівчат» поправу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Вже схолола ранкова, без сонця, роса,
Черешневі листочки засіли у травах,
А гілкове пасмо, як дівоча коса,
Золоті вплели бинди у стиглу отаву…
Пахнуть осінню голі, чорняві поля,
Картопляний димок закурив хмелевиння
І лягає до сну чудодійна земля,
Що заповнила хлібом господарську скриню.
Замовкають птахи, маслюки по лісах,
Білочки назбирали горіхів,
Причепурені скирти стоять по полях,
Ластівок вже нема біля стріхи…
Дощ холодний змиває пилюку з доріг,
Темні хмари спокійні, без грому,
У далеких горах, вже давно сніг заліг,
Зима прагне вернутись додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Туга вкрила сади яблуневі,
Що без листя лишила гілки,
Лиш плоди червоняво-жовтневі
В густе листя іще не лягли…
Вітерець тихо гілля колише
І розносить плодів аромат,
Хоч найбільші ростуть завжди вище,
Їх зірвати найбільший азарт…
Пізні яблука завжди найкращі,
Як і ті, що найперші були,
Та тепер наші роки мудрящі,
А минулі роки відгули…
Хай життя, наче яблука стиглі,
Що дарує садок у наділ,
Літ моїх у осінньому стилі,
Назриває цих яблук в поділ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Незабутнє село між маленьких озер,
Де росли і злітали у вирій…
Саме в цьому селі я навчився манер,
Берегтися в шаленому вирі.
Вимирає село, а хатини мовчать,
«Журавлі» не беруть чисту воду…
Не співають півні, корови не мичать
Не лишилося сліду від роду…
Бур’янами дорога давно поросла,
А в селі вже ніхто не співає,
Залишилось дві хати зі всього села,
Що гуділо по цілому краї…
Моє рідне село, незабутнє село,
Черешневі сади біля хати,
Щира дяка тобі, як мені повезло,
Я тобою живу, як при святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Ранковий промінь вдерся через скло,
Неначе шибеник і засвітив у очі,
Яскраве сяйво поруч прилягло,
Прогнало сон, що залишивсь із ночі.
На небі ні хмаринки не було,
Лиш вітерець ганяв поміж гілками,
А ясний промінь влазив через скло,
Будив дитину світлом – не словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014
Летить у простір сокіл замку,
Де стіни Любарта стоять,
Де кожен день із спозаранку,
Їх тіні в променях горять.
А поруч в парку понад Стиром,
Лебідка гріє немовлят,
Ряску жують соми над виром,
В’юни між осокою сплять.
Лебідь стоїть на охороні,
Малі ще діти, без крила…
І можуть вороги сторонні,
Напасти раптом, як стріла.
Ще ранок спить, роса сіяє,
На місто котиться туман
І перший промінь промовляє,
І творить чудо, як шаман…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Навіяне віршем КУЛЬБАБКИ "Осіння історія"
Казкову пані в пишному жупані,
Поважний жовтень запросив на вальс…
Обоє закружляли, наче п’яні,
Для них на двох настав блаженний час…
У золотистім листі кружить пара,
Бо окрім них нікого на землі,
Хоч на столі холоне смачна кава,
Та лише вальс звучить у голові…
Вітер водив її в повільнім танці,
Осіннє листя падало до ніг…
Пан жовтень у вишиваній багрянці,
Кружив у вальсі так, як тільки міг…
А потомившись, сіли пити каву,
Хоч лист летів і новий вальс звучав,
Осіннім золотом довкола все сіяло,
А вітер просто взяв і замовчав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Пробачте, що пишу такі вірші,
Пишу щоденно просто і раптово…
Вірш кожен рветься в піднебесся словом,
Що виринають в мене із душі…
Ридаю і сумую, бо болить…
І кожна хвиля пломенить, чи плаче,
А моя доля іншого на бачить
І думи іншої до долі не рече…
Святися сонечком моя душа,
Не осягну тебе ні розумом, ні часом,
А болі не запити мені квасом,
Не заплямити честі на гроша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Вибрав я свою в житті дорогу,
Через радість, біди й каяття…
За той час молюся й нині Богу,
Коли батько вивів у життя.
У міцній руці моя долоня,
Ще юнача, хоч вже не слабка,
А у тата з сивиною скроні,
Але сильна, стружена рука.
Пригадалося дитинство, кущ калини,
Бджоли, що злітали із лотка
І слова назначені для сина,
Зберегли мене від жебрака.
Головне, чого навчивсь у тата,
Що мені в житті він заповів…
Україну шанувати свято,
Берегти на старості батьків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Спадає листя з явора додолу.
Нема, нема, та й упаде листок.
А ми, мов птахи, летимо додому,
Як закрадається до серця холодок.
Були літа, коли весна буяла,
Ми попрощались з батьківським гніздом.
А мама нас, щоднини, так чекала,
Щоб поділитись із дітьми теплом.
А потім літо і батьки далеко,
Ми зрідка залітали в отчий дім.
Лише, коли дітей приніс лелека,
Батьками стати нам прийшлось самим.
Проходить час, в нас діти виростають.
Осіннє листя падає до ніг.
А ми не знаємо, що ще на нас чекає,
Чи ступить хтось на батьківський поріг.
А поки є батьки і рідна хата,
То ми ще діти, - птахи на крилі.
Покиньмо все, летім до мами й тата,
Вони чекають нас – вони самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Туман над річкою тече,
Ось сиві «яблука» конячі,
Я взяв сідельце на плече,
А серце вже галопом скаче…
Схилились верби, мов до сну
І зажурилась яворина,
А я іду до табуну,
Де квітне біла конюшина.
Роса пече, яку туман,
Обвіяв вітерцем холодним,
Та я прямую, наче пан,
Що вийшов з сірої безодні..
І голову підняв табун,
Підбігла біла кобилиця,
І я злетів немов тайфун,
Неначе в сивині жар птиця.
Клубивсь туман серед верби,
В’юни піщали в очереті,
Десь вуркотіли голуби
І півні заспівали треті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Розхристані ночі шпурляли у небо зірки,
На заході хмари сікли золоті блискавиці…
І кожна із зір, переходила певні шляхи,
Неначе роса загубилася в день у травиці.
Розхристана ніч і неповна душі благодать…
І серп ненароком на небі знайшов своє місце,
А зорі летять, як квіти із вишні летять…
У роси ясні, що сяють щодня променисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014
У Луцьку роблять найсмачнішу каву,
Залежить це від кави і води,
А ще від того, хто цю каву робить,
Частиночку душі вкладе туди.
Кавовий запах, мов туман ранковий,
Біжить з кав’ярні і кричить: – «Зайди!».
Він зачаровує, все кличе, кличе, кличе –
Сюди, сюди, скоріше йди сюди.
Тут затінок. Чистенький, гарний столик.
Серветка вишита і квіти на столі.
Ми йдемо у кав’ярню пити каву.
Бо тут найкраща кава на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014
Об’єднаймо перемогу до родинного порогу,
Пригадаймо ті часи, як була Січ,
Як обрали ми дорогу, здобували перемогу,
Не хотіли замінити день на ніч…
А коли нас знову в’яжуть і нікому не покажуть,
Варварів з росії – на цей час…
Українці схаменуться і усе це друзі зважать,
Бандюків тепер назвем х…улом у нас!
Вибачте, я так ніколи не писав...
Допекло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014
Я рідко граю нині в карти,
Вже хист не той, не той вже зір
І непотрібно, ні не варто,
Збирати знов картковий збір.
«Двадцять одно», чи «золоте»…
Душа співає у азарті,
Та борг у картах – це святе…
Ти розум май при грі у карти.
Як зайва чарка за столом,
Настав той час… Ти зупинись!
І не хвались при всіх «стволом»,
Ти образумся, схаменися…
А віру в серці бережи,
Гони азарт і гроші з серця,
Єдине щастя для душі,
Як виграш серденька торкнеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
А ми не знали, що є нафта, газ,
Збирали собі дрова про запас,
Які у лісі завжди в нас були,
Хліб чудодійний у печах пекли…
Варили файний чудернацький суп,
Де було треба сало й трішки круп,
А юшка була завжди запашна,
Родиною з’їдалася до дна.
Ти не «даруй» нам, «брате» більше газ,
У нас є все - є трохи про запас,
Ми українці і у тому річ,
Що ми йдемо у день, а не у ніч.
Тепер вже нам «брати» - не ті брати,
Бо наші діти у степах лягли,
Щоб жало відвалилось у змії,
Прошу вас відступіться, москалі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
Не спіши! Переглянь пережиті роки…
Зупинись! Часом хоч на хвилину…
І обдумай життя, і життєві шляхи,
Проживи, поступи по них, сину.
Скільки нового ти ще побачиш за мить,
Знов заросять стежки споришеві,
І захочеться далі тобі жить та жить,
І засяють світанки травневі.
Не спіши, а кохай! Щастя зичу в житті,
Голубінню, щоб сяяло небо…
Щоб горнулися друзі найближчі – свої,
Повір, більшого щастя не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
І кличуть знову у ліси
Боровики, як диво…
Хоч стихли птахів голоси,
Зате грибів вродило…
Король грибів у гущині,
Опеньки біля дому,
Дивують все нутро мені,
Знімають серця втому…
Прокинувся і зразу в ліс…
Місця давно вже знаю…
Іду між ліс на перекіс,
Пісні собі співаю…
І ось мій перший боровик -
А тут їх не злічити…
Зібрав для мене лісовик,
З яким маю дружити…
Завжди, коли іду у ліс,
Молюся лісовому…
За всі роки, що я тут ріс,
Не йшов пустим додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Роса стояла зранку в колоску,
А житнє поле сяяло, мов зорі,
Ніколи я не бачив на віку,
Квітучий хліб, немов квітучі долі…
Як ясен Місяць полоскав жита,
Росою у тумановому ранні,
Летіла вруна через всі хліба
І затихала часто на світанні.
Зелене поле вже у колоску,
Злітають зорі в далечінь глибоку
І роси сяють щастям на віку,
Бо хлібний лан завжди росте для току…
Ніколи я не бачив на віку,
Квітучий хліб, немов квітучі долі…
Роса стояла зранку в колоску,
А житнє поле сяяло, мов зорі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Як кохання перше налетить,
Журавлями з вирію весною…
Візьме у полон ця дивна мить,
Завальсує щастя з головою…
Як колись при зорях йшли у ліс,
Що медунки дарував казкові,
Місяць свічку перед нами ніс,
Роси були різнокольорові…
Цілувались - щастя для обох,
Ніч мовчала, зорі мерехтіли,
Солов’ї співали «тьох» та «тьох»,
А серця обох часами мліли.
Промайнуло - десь сховалась мить…
Сонечко поділося у хмарах.
Ми зуміли вижити і жить,
Згадуємо й нині ті стожари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Стишена хода моя з роками,
Дихання у грудях вже не те…
Вже давно ні тата, а ні мами,
Пам'ять залишилась – це святе…
Фото їхнє завжди де ікона,
Їм молюся, Боже, як Тобі…
Господи, молитимусь до скону,
Бо мої батьки були святі.
Бо не злим зростили чоловіком
І любов щепили до хреста,
Воїном ростили - не безликим,
Вибирали Музу для вірша…
Як мені не достає їх, Боже,
Радість – це внучата і вірші,
Муза поруч і синочок тоже,
Все це найрідніше для душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
Куриться дорога, скачуть коні,
Яблуні цвітуть рожевим цвітом,
Батько на дворі ще трохи сонний,
Зустрічає сонечко із вітром..
Роси сіли в споришах рубіном,
Під босоніж пролягла стежина
І пішли косити батько з сином,
Роси, що сплела густа ожина…
Перший промінь вдарив спозаранку
І тумани піднялись у хмари,
І косили оливкову лянку,
Про вечірні думали стожари…
Сповідався батько перед сином:
Було всяко…І було - напився…
Всі мої роки злетіли димом,
Сину, я давно в житті стомився…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
У полі широкім зросла тополина,
Сирітка неначе – самотня, єдина.
Ніхто не зігріє, лиш сонце гаряче,
Вона білим пухом весною поплаче…
Струнка, величава і тягнеться в небо,
Лиш братові – вітру вона часом треба,
Щороку хрущі прилітають до неї,
До рідного дому - тополі своєї.
Розквітла у полі, красунею стала
І кожну хмаринку у небі вітала,
У небі летіли подруженьки хмари,
І їй так хотілося бути у парі.
Тополя постійно молилася Богу,
Щоб Він в чисте поле прислав їй підмогу,
Щоб в білому пусі у танці кружляли
І ще біля неї тополі зростали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Червона калина вдягнула коралі,
А терен синів, наче змерз в таку пору,
Пташина притихла, сичі замовчали,
Шулікою вітер дими гнав угору.
В кутку біля клуні стояла копиця,
Натина сушилась на довгій жердині,
Садила зимовий часник молодиця…
І криком кричали не кормлені свині.
Венгерки висіли на кожній гіллячці,
Цвіли попід плотом жоржини строкаті,
У вулію бджоли збирались до сплячки,
Жовтіли в куточку три дині пузаті.
Вже сонце не гріло, збиралось спочити,
Горіхами пахло повітря із саду,
А листя летіло, його не злічити,
Як зірок на небі під час зорепаду.
Прибралася осінь в червоне намисто,
Возносила землю багату дарами,
Прибрали поля урожайні начисто,
Розбещена осінь ридала дощами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Немає слів - немає мови…
І навіть листя кольорове,
Візьме з душі моєї слово,
Що зазвучить за змістом ново…
І кожен раз поміж словами,
Бо це дарунок ще від мами…
Співають пісню солов’ї,
Такі єдині на землі…
Пишаюсь я, що наша мова,
Лине пісенно, калиново,
Піснями славить Україну,
Нашу святу, для всіх єдину.
З чарівних слів створили мову,
Святиню нашу, як ікону…
Хай вчать її старі й малі,
Найкращу мову на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Поліська осінь береже кохання,
Мавки лишають сльози і сліди,
Пахне болото свіже спозаранку,
Що засмоктало осені меди.
Шугають хмари в небі волошковім,
Схололи роси і застиг туман…
І перший промінь у красі ранковій.
Несе у серце вранішній дурман.
Співає осінь… Вже сливки дозріли
І рвуться нові догори хліба,
І в небі перші зірочки злетіли,
Але постійна на душі журба.
Стомилось щастя, лише сяйво сонця -
Єдине і навік - одне на всіх,
Ще заглядає в вимите віконце,
Лягає ласкою від долі на поріг.
А золота все більшає в природі
І шурхіт під ногами від листви,
Приймем дарунки – сумувати годі…
За щедрість відішлемо молитви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014