| Сторінки (13/1204): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Чи можу я про себе щось писати,
Розхвалювать достоїнства свої?
Це - зайве! Краще спілкуватись
І щиро викладать думок рої.
Та все ж скажу: - Один я з промінців,
Що світить й зігріває біля себе
Знайомих, друзів, рідних острівці
Малесенькі...Та зникне в ніч край неба...
18.10.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Пробачте, зараз не пишу я,
Готові твори пропоную
Й слова, які сама ціную,
Думки високим змістом повні
І мрії виплекані, кровні,
Не вкриті скорлупою ззовні.
Та і писати сама вірші
Серед поезій всіх найгірші
Я не захочу , мабуть, більше...
.02.09.2009р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Пройшла природа юності етап
І нею вже набутий перший досвід.
Прекрасна літа ніжного пора -
Теплом з любов’ю гріє сонця промінь.
Спустилось небо ближче до землі,
Красиві та потужні стали грози.
Вони щораз приносять досвід свій
Й таку потрібну радість перемоги.
Безмежно рада світлу і теплу
Уся природа буйствує в цвітінні.
Хорам пташиним задають тепер
Тон солов'ї - вже визнані солісти.
Все серце радує - і теплий дощ,
І промінь сонця й зірки мерехтіння,
Прогонить літнє небо ночі сон,
І линуть вільно думи в безгомінні
У Сфери Вищі, в пошуку стежин
До пізнання в житті важливих Істин.
Радієм надбанню її перлин,
З них Мудрості складаємо намисто.
Усе дорослішає й Літо теж.
Плодів майбутніх зав'язі зміцніли,
Що Літо в дар Життя нам принесе,
І пташенята піднялись на крилах.
Вся зелень втратила відтінок свій
Смарагдовий і вже переважає
В траві та листі сіро-жовтий стиль,
Птахи притихли й майже не співають,
Від спеки утомилися квітки,
Тяжкі голівки до землі схилили,
Вечірню свіжість ждуть усі вони,
І пурхають метелики ліниво.
А прохолода вечора стає
Живильною й відчутнішою більше,
І вітерець тихенько награє
У сутінках нову осінню пісню.
Вже наближається осінній час,
Завершується цикл життя в природі,
Приносить досвіду плоди для нас,
Шлях відкриває для наступних сходжень.
29.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Я тихий ранок намалюю вам,
Коли світлішать починає небо,
Світила гаснуть і тікає тьма,
І обрій рум’яніє десь далеко.
А ти дрімаєш мирно,бачиш сон...
Світанок радість з неба сповіщає,
Торкає променем твоє чоло
Яскраве сонце й щастям наділяє.
Світанок в гамі барвів піднесу,
Що розганяє тьму промінням сонця.
Блищить роса, рушає вітер в путь,
І горобці щебечуть під віконцем.
Повір, розтануть негаразди вмить,
Час швидко лине, і не зупинити,
У сни свої лиш руку простягни.-
Твої бажаня можуть вмить здійснитись.
03. 10. 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Цвіте бузок у мене біля хати
І так довірливо до мене пнеться,
Неначе хоче в мене щось дізнатись,
Чи ароматом полонити серце.
До квітів із любов’ю пригортаюсь,
Мелодія від них ласкава лине,
Збадьорює і душу оживляє, –
Там бачу погляд твій, твоє обличчя…
І в серці народилась ніжна пісня,
Слова у ній – неначе шовком шиті,
Від присмутку вона моє спасіння,
До щастя й радості з собою кличе.
23. 03. 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
На рідкість сірим видався цей ранок.
Було все сірим: небо і будинки,
І дощ дрібний, що сіяв неустанно…
Немов крізь сито, так з небес сльотило.
Були похмурими людей обличчя,
Що поспішали в термінових справах.
Я йшла у цій холодній сірій мжичці
Пригнічена, похмурий мала настрій.
Зняла привабливі наряди осінь,
Миттєво став пейзаж дзвінким, прозорим.
Усе, що старанно ховалось в кронах,
Рельєфно й зримо наповняло простір.
Пропонувало щиро розуміння
Допитливому серцю суті правди.
Водночас смуток, мудрість і терпіння
Невитрачені – простір наповняли.
Яка ж природи мудрість дивовижна!
Вона з душі прогонить безнадійність,
Нас зміцнює і направляє мислі,
Що зміняться теперішні події.
Природа мудрість в себе увібрала
З дощами проливними та снігами,
З промінням сонця й зоряним світанком, –
Це сили їй дає в випробуваннях
І прикрощів легкого подолання,
Дарує радощі життя в день сірий,
Що перекреслив дощ ледачий ранком,
На переміни зміцнює надію.
Та дощ і не збирався припинятись,
Він міцно та надовго влаштувався
В тягучих і навислих низько хмарах,
Все покривав воложистим серпанком.
Тримала, ніби у полоні, хмара
Саму надію на появу сонця,
Та серце щось відчуло раптом –
Від радості зажмурилися очі ,
Захоплення нежданою красою
Звільнили серце з сірого полону, –
Здавалося, прозорих кульок грона
Помитому гіллю міняли колір.
Гнучкі, дощем обмиті віти вишні
Виразний і ефектний вигляд мали,
Прикрашені у дощове намисто,
На святі переважно сірих барвів.
Краплини дивом на гілках тримались
І променилися перлинним світлом
Та всій картині тонко додавали
Тендітності й ажурності міфічних,
Прикрашені у дощові краплини,
Сіяли діамантами в промінні,
Як сонце виглянуло на хвилину
Між хмарами в щілинці неба синій.
Переливалися і грали краплі
В загальному сумному сірім полі.
Яка картина бачилась прекрасна!
З яким смаком створила це природа!
Як все у ній чарівно й гармонійно!
А як краса зворушливо і щедро
У дар приносить мудрість заповітну
Людському розкріпаченому серцю!
Примушує його творити й жити,
Себе міняти для Життя нового,
Гармонію із сущим всім чинити…
Воістину, пройдемо з все красою!
26.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
ЦІННІСТЬ
Ти – весни обіцяний цілунок,
В самоті так довго тягнеться зима…
Тихий подих вечора тамую,
Зорі в небесах іскряться і тремтять…
І безшумна ніч снується сонно,
Тисячі на небі свіч палахкотять,
На межі чарівливих мелодій
Тихо й ніжно у душі моїй звучать.
Ангельське сіяння ти для мене.
Найдорожче, що я знаю, – що ти є…
Цінність ця лише мені належить
На літа, що нам зозуля накує.
17.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
МОЛИТВА
Увійди в моє серце, мій Боже,
У серця моїх рідних і друзів,
Наші вилікуй люті хвороби
Та очисти від зла наші душі,
І пробач наші прикрі провини
Перед світлом лиця Твого, Боже,
Похвалою серця всім наповни,
Благодать даруй Духа Святого.
Захисти нас і наші родини,
Друзів – тихих створінь маломовних,
Хто читає тепер цю молитву
І «Амінь!», прочитавши, промовить.
14.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
День в сутінках вечірніх задрімав,
Ніч тихий сон його оберігала,
Лиш вітер невгамовно пустував
Зі снігом, що зима понасівала.
Зненацька підхопив мої думки,
Погрався, як з пір'їнками, словами,
А потім у шпаринці залишив,
Щоби сніги їх там замурували.
Та мури ті невдовзі тануть почали,
В струмках збиралася волога їхня,
Думки водою тихо поплили
Народжені рослинки напоїти.
В турботах линуть літо і весна,
І ніколи решетувати воду,
Щоби природі відділить слова,
Породжені моєю головою.
Лиш осінь для дарунків час знайшла!
Сипнула всюди листям золотавим...
В букет зібрала їх і понесла,
Щоби холодні думи прочитати...
14.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Сіріє за вікном … Прокинулись пташки,
І кожна подає свій неповторний голос.
На дереві не ворухнеться жоден лист,
Травинка жодна при безвітряній погоді.
На обрії світліти небо почало,
І став якийсь невизначений колір в нього:
Внизу рожевий колір в жовтий перейшов,
А вище був блакитно-сірого, блідого.
І крізь повітря прохолодне та сире
Непевно чути шум машинного мотора,
Далеко десь стривожено загавкав пес,
Подав невпевнено спросонку півень голос.
Між тим, стає вже зовсім ясно у саду, –
Трави ясно-зелений колір тішить око…
Сорока сіла на сусідньому даху
І часто голосно та радісно стрекоче.
Ось і ранковий вітер ніжний боязкий,
Слабкий, немов новонароджена дитина.
На подих лиш один зосталось в нього сил,
А далі знов безвітря, спокій і затишшя.
Осяяло високого будинку дах
Проміння, а великі цегляні фронтони
Всі набули яскравих незвичайно барв, –
Зафарбувалися світанком у червоне.
Сповзав світанок неквапливо по стіні,
Мені було ще сонця повністю не видно, –
Будинки заважали зустрічі моїй
З світанком, що творив чудові краєвиди.
Притишено перемовлялися птахи
Спросонку, якось боязко і без азарту,
Природу звеселяли їхні голоси
І прикрашали в час народження світанку.
Бушує зеленню й тепер весняний сад, –
Відтінок неповторний в кожної рослини!
Чи у художника знайдеться стільки фарб,
Щоби на полотні красу цю відтворити?
Ось і Вселенського настала щастя мить!
Немов соромлячись, крізь зарості високі
Промінням пробиваючи густі гілки,
Показує сліпучий свій краєчок Сонце!
Дивитись боляче туди на небозвід!
Іскряться промені крізь листя винограду,
Здається, що воно міняє колір свій
Й світанку наче мовчазна природа рада.
Дерева й трави тріумфують, і кущі,
Це навіть якось відчувається й повітрям,
Птахи співають висхідному сонцю гімн,
На землю радість ллється з сонячним промінням!
07.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
* * *
Вітаю всіх з останнім місяцем зими!
Нехай розтане в душах лютий холод,
Та розгориться ніжність і тепло весни,
Що проторує стежку для любові...
02.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Весна… Живильний сонця промінь перший
Відродженню новому зав’язок дає,
І боязкий струмочка дзвін, що ледве
Досягне чуйних вух, в снігу свій шлях проб’є.
Капіж, що сяє барвами веселки,
Оживить в серці щем незвіданий такий…
Від сну зими прокинуться дерева,
Щоб відновить життєві сили й розцвісти.
Пернатих щебет чути після тиші,
Хоча солісти не вернулись ще до гнізд, –
Радіють ті, що в холод залишились,
Зиму морозяну перенесли усі.
Весна іде, вже робить перші кроки,
У ній дрімає досвід всіх минулих літ
Для того, щоб в призначену їй пору
Затребуваним бути Всесвітом усім.
Небесна вись прозора і висока,
На землю ллються сонця промені ясні,
Щоб для народження життя нового
Теплом наситить, відігріти плоть її.
Та ось і сніг вже повністю розтанув!
На пагорбах з’явились перші квіточки,
Як сонечка, їм серце й погляд раді!
Весняним ластовинням на землі вони.
Бруньки розкрились згодом на деревах,
З’явилися листочки перші боязкі,
І їхня чиста ізумрудна зелень
До сонця і тепла спрямовує свій ріст.
І розгортається життя нестримно,
Несе нам радощі нові та відчуття.
Ось і гроза весняна, задощило, –
Жива вода дає природі благодать.
Із кожним новим досвіду надбанням,
Якого зерна кинуті у глиб землі,
Дасть сокровенний поштовх до зростання
Зернині кожній, що сховалась в глибині.
12.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Звичайна скромна квіточка маленька,
Усі спрямовуючи сили в зріст,
На довгому стебелечку тоненькім
До неба прагне квітколожем всім.
Чудова чистота зачарувала
І пелюсток вражала білизна,
Що росами ранковими сіяла,
Вчаровувала й вабила щораз.
Проста і ніжна серед трав сіянням
Приваблює мій погляд квітка ця.
Ромашка – скромна квіточка звичайна –
Є вищою усіх чудес Творця!
22.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Все має пору, час свій для усього…
Ось і прийшла в свій час із холодом зима.
Завмерло все в чеканні перетворень:
У прагненні прикрити голу плоть земля,
Свої гілки вознесли у молитві
Дерева до низького неба, що стає
Холодним, в сіру вкутує хустину
Півтемряви, що вже раніше настає.
Ніч тягнеться так нескінченно довго,
До ранку іноді заснути не дає
Безрадісний тужливий вітру стогін,
Скоряють душу думи про життя моє.
Зими приходу все чекає чуйно,
Щоб зберегти мале зерно Життя в собі,
Захопленим зненацька щоб не бути
Й в новому циклі сходи відновить нові.
І ось запурхали легкі сніжинки,
Прикрили білим покривалом голизну.
Відразу настрій свята в серці виник,
Обтяжливу горьовану розсіяв млу.
А сніг все весело кружляв і падав,
На вітах пишними гірляндами повис,
Кущі перетворив на білі шати,
На голови споруд понасував шапки.
Лиш грона горобини і калини
Сіяли розсипом на білосніжнім тлі.
Зима прийшла і диханням простиглим
Привіяла морози й сніжну заметіль.
Зима сувора, та не безпощадна,
Сивини дивно їй пасують до лиця
Й говорять серцю чуйному багато
Про досвід, труднощі та навички Життя.
Весь досвід той, що за Життя зібрала,
Покрила льодом змісту всю Життя ріку,
Та що Життя завмерло, – це не значить,
Що зупинило свій воно нестримний рух.
Життя біжить вперед, як і раніше,
У глибині свідомості і відчуттів,
Але воно приховане в подіях,
Що все стрясають і оточують в житті.
Зима й сентиментальною буває,
Тоді озветься у душі легкий капіж,
Надії оживуть, хоч передчасно,
Від несподіваних її холодних сліз.
Примушує Зиму набута мудрість
Себе узяти швидко в руки та іти
Єдино правильним шляхом – без муки
Природою довірене їй зберегти.
Законові Життя усе підвладно:
В призначену годину знову скресне лід,
Ріка Життя знов переборе владу
І в юному завзятті подолає гніт,
Та зерна мудрості і досвіду здобуті
Посіє у глибини дальшого Життя.
Проклюнуться зернинки ті, зійдуть і
Почнеться цикл новий Єдиного Життя.
27.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Голодомор – це проти людства злочин.
Сьогодні тихо плачемо і мовчимо,
Але це має чути в світі кожен!
Світ має об’єднатися й спинити зло!
Сьогодні ми з повагою і сумом
Вшановуємо пам’ять про мільйони жертв.
Зло не було зупинене й спокуте.
Себе і правду Україна збереже!
Хотіли знищити й замордувати
Та волелюбний упокорити народ,
Хотіли правду й біди приховати
І замовчати вразливе страшезне зло,
Заплутати нас і ввести в оману,
Щоби не вірили, не пам’ятали ми,
Тому і кривдникам своїм прощали.
Але зробити нам такого не змогли!
Тепер ми зупиняємо той злочин.
Не згасне Україна, вистоїть в борні!
Щоб на планеті люди більш ніколи
Не зазнавали кривди, не терпіли війн!
08.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Яка прекрасна сіроока осінь,
Але оманлива у неї хіть:
То проливає безутішні сльози,
То вабить у небесну височінь…
І співпереживати цьому смутку
Всіх підлаштовує під настрій свій,
В осінній дивній грі бере все участь –
Передчуття лиш вловить хід подій.
Ось і сьогодні. Швидкоплинний погляд,
Що рано-вранці кинула в вікно,
Мене забути змусив про поточне –
Осіннім смутком серце обняло.
Глибинний сум душа відчула раптом,
Який ховала осінь до пори
Уміло так у листі золотавім
І в ніжних сонця променях м'яких.
Дерева, що учора виявляли
Життєву силу і, здавалось, сум
Осінній весь у себе увібрали,
Його вручили кожному листку.
Наповнював прозорий простір смуток.
Сховалось сонце серед сірих хмар.
Упала перша паморозь на луки.
Притихли шуми всіх пташиних зграй.
Під тихе шелестіння листопаду,
Що щедро й несподівано почавсь,
Нагадувала делікатно саду
Про час суворий, що вже наближавсь.
І серед пишності та буйства барвів
Був голим вже давно лише каштан, –
Пригадував, як перший він прекрасним
Суцвіттям дивним погляд милував.
Промінню сонця так і не вдалося
Прорватися за день з полону хмар,
Без їхнього тепла замерзла осінь
І вкуталась в туманну сіру шаль.
Умить вона поглинула всі звуки,
Й було фізичне майже відчуття
Єднання з тим, що чиниться усюди,
Причетності до всього почуття.
Занурившись в ілюзію туману,
Здавалось, серце стримало свій біг,
Його тепло і ніжність поглинали,
І співчуття видовищу довкіл:
І до смарагдових краплин, що сіють,
Немов із сита, безперервно, мжі,
Що часом зачепилися за віти,
Й до контурів, що проступають скрізь
Неждано із туманного серпанку,
Таких знайомих, ваблячих, таких,
Що будять нездійсненні сподівання,
Під казку, що сухий шепоче лист,
Неспішні кроки… серце відчувало:
Цього чаклунства ближчає кінець,–
Продовжити цей дивний шлях жадало,
Із осінню удвох в туманний день,
Щоб нескінченним був цей шлях в тумані
У казку з осінню на самоті,
Присутні де чарівність, ніжність, радість,
Що пестять серце лоскотно мені.
Як чуйно нам дає урок Природа
Єдиного Життя! Нас вчить
Жертовності і несенню в особі
Краси й Гармонії у кожну мить,
Та одночасно – стійкості й умінню
Знегодам опиратися тяжким.
Життя вона і знає, й розуміє –
Це вічна черга щастя і біди.
За бідами прийде обов'язково
Цвітіння, радощів і щастя час,
І даруватиме вона ізнову
Так самовіддано красу для нас.
Вона ще знає: цю красу і радість
Усе живе із вдячністю прийме, –
Вони серця відкриють для кохання,
І в світі їм самотньо буде менш.
Сама ж Природа потайна й жертовна.
Вона за пишністю ховає слід
Всіх пережитих лихоліть, знегоди,
Щоб не були для погляду тяжкі.
І тільки пізня осінь нам покаже
Перипетій минулих епізод
Картинами оголеного саду,
Що настрою навіюють мінор.
А доки… Осінь час дає Природі
Підготуватись до випробувань
Під музику дощу і вітру стогін,
Що листя золоте з дерев зрива.
Так… Буде пройдено все знову й знову
Природою, – й знов осінь чарівна
Огорне серце хвилею емоцій
Й себе пізнати подарує шанс,
Вкладе у серце співпережива́ння,
Пізна́ння ще одну можливість дасть,
Але тепер з тяжким душевним станом,
Пройде незриму тимчасову грань,
Піде з важким і невимовним смутком,
Лишивши в серці чари рандеву,
Пообіцяє знову повернутись
В законом визначену їй добу...
Повернеться і принесе з собою
Палітру неповторну кольорів,
Але це буде вже інакша осінь,
І я інакшою вже буду в ній.
Щось буде втрачено, а щось здобуте…
Осіння музика у серці знов,
Лише звучати по-новому буде
Й плести із листя і дощу вінок...
27. 11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
В захоплюючих мандрах високо у гори, –
Природи вирій, де сповільнюється час,
Поміж високих піків в лісі чарівному
У тиші й спокою знаходить мир душа.
Там магія, що здатна звести із рахунку
Всі повсякденні справи й клопоти твої,
Лиш чути кроки, спів птахів і вітру шуми,
Привабливість природи незабутніх місць.
Виконують посеред тиші лісу гори,
Як сонце вигляне із-за гірських хребтів,
Пообіцяє відкриття нові й пригоди,
Оригінальний танець: грає світло й тінь.
Коли вщухає танець, сонце лик ховає,
Спалахують у небі тисячі зірок,
Які історії нам давні повідають
Й про тайни космосу пояснюють урок.
Гармонію з природою відчуєш справжню,
Й від гамору міського відпочинеш тут,
Із власною душею віднайдеш єднання,
Як обереш для відпочинку цей маршрут.
Десь високо у горах – варто це уваги –
Довколишнього світу чарівна краса
Скарбниця це найбільша – творчості наснага,
Де в тиші й спокої знаходить мир душа.
19.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Весна… Змінився вітер… Дощ піде…
Сумуючи ходжу по парку…
Давно не зустрічала я тебе…
Хоч би на віддалі побачить…
У серці біль, як на вогні, кипить,
Пече, не заживає рана,
Пішов, байдужно відвернувся ти,
Бо невзаємне те кохання.
Відрікся ти від серденька мого,
Хоч запевняв, що не покинеш…
З роками в’яне пам’ять і любов,
І гніву навіть не лишилось…
Сьогодні йде тихенький дощ дрібний,
Такий, як і у день знайомства…
І серце знову радісно тремтить,
Незрадна ця моя вподоба…
Нехай і час летить немов стріла,
Любов безкрая, наче небо,
Повір, я не втомлюсь тебе кохать,
Навіть як будеш ти далеко…
29.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Вже цього літа стільки випало дощів
І стільки вилилось терпкого смутку…
За хмарами сховалось прагнення віків,
В думках пливуть події незабутні.
Серпневі зорі тихо падають з небес,
І сіється дорога до молитви,
Але Христос іще у душах не воскрес
Й руйнується життя на полі битви.
Тяжким осадком на душі лежить біда,
І кожному гірчать нещастя сльози,
З щемлячим присмутком стрічаємо свята
І топчемо до Господа дорогу…
Бог – всемогутній: небо й землю сотворив,
Він допоможе в будь-якому горі,
В щасливий світ покаже праведні стежки,
Де ніжність і любов, де сяють зорі.
24.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Відгорів мій сад багаттям золотим,
І тонка порвалась вітром павутина,
По шибках холодні сльози потекли,
Як вогонь, горіли кетяги калини.
Подував холодний вітер поміж віт,
Сяяли яскраво зорі на світанку,
У морозних ранках пролітали дні…
Осінь сумовито юність проводжала…
Погляд, що горів яскравіш за бурштин
І не так давно був золотисто-карий,
Гаснув; розсипом янтарно-золотим
Оберемки листя всюди залишала.
А тепер закутуєшся у туман
І свої мерзлякувато щулиш плечі,
Як пернатих проводжаєш в теплий край
І благословляєш їх у путь далекий.
23.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Як вранці розгоряється зоря,
І сонце в квітах променями блудить,
Пірнути хочу в їхній аромат,
Роси із пелюстків хоч раз ковтнути.
Босоніж хочу по траві пройти,
Сріблясті роси з неї обтрусити,
А вдень, як сонечко почне пекти,
Упасти й свіжістю її напитись.
Коли заплачуть раптом небеса,
Посиплються додолу крапелинки,
Так хочеться пройти у мокрий сад,
Губами на льоту ловить дощинки.
Ще хочу промінь сонячний зловить,
Примруживши легесенько повіки,
Торкнутись до веселки хоч на мить,
Розсунувши хмарок біленьких кліки.
09.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
А я люблю гуляти під дощем…
Коли він в парасольку тарабанить,
Я намагаюсь вкутатись плащем,
Щоб від негоди вберегтись старанно.
Люблю дивитись в небо, як хмарки
Швиденько линуть скупченням великим,
Як опадають з дерева листки,
І слухати невтішні вітру схлипи…
Люблю «курли» сумливе журавлів,
Вони - «до зустрічі» - мені казали -
Я серцем чула в звуках тих без слів,
Що навесні вернутись обіцяли…
04.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
* * *
Кленове листя золотим покровом
Укрило щільно втомлену траву,
Привабливим веселим візерунком
Оздобило край сірий на шляху…
(17.02.2013)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Красиві шати золотисті
В прикрасі з ягід горобини,
У квітах хризантем барвистих,
В червоних ягодах калини
Крізь хмари осінь оглядає
Уважно синіми очима –
То ніжністю й теплом ласкає,
То злістю льодяною блима.
Дмухне веселим теплим вітром –
Спричинить ливень листопаду
І разом сонячним промінням
Розвеселить зажуру саду.
А посмутнішає, то в небі
Розвісить низько темні хмари
І мочить неупинно землю,
Невтішно плачучи дощами…
17.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Коли мелодію свою невпинний вітер
Озвучує в дротах, я слухати люблю –
В душі вона розпалює і мрії світлі,
Й незримі почуття, але й невтішний сум.
Люблю осіннього дощу блискучі краплі,
Траву, устелену картатим полотном,
І як спішать за вітром обважнілі хмари
Над опустілими полями і садком.
Люблю прощальний сум пташок, що відлітають,
В душі зворушуючи ніжності струну.
Люблю, як ягоди калини достигають,
І збуджують приємний спогад про весну.
Люблю, коли повільно місто заливає
Смеркання таємничість, вечір стелить тінь…
Коли, кружляючи, на землю сніг злітає,
Люблю сніжинок танці в світлі ліхтарів.
Сніг чорну голизну землі фарбує білим -
Святковим, світлим, чистим виднокіл стає,
І чари присмерку стають такі звабливі,
Співанка вітру їм поваби додає…
12.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Як покидається світанок,
І зарум’яниться небес блакить,
Торкне промінчиком неждано
Волоссячко зеленої трави.
Дрімає ще в обіймах ночі
Вона під невагомим вітерцем,
Та раптом теплий сонця промінь
Сну чарівного й згадку рознесе.
Яка гармонія у всьому
Й довершена мелодія в тобі!
Хитаєшся на вітрі просто
І ковдрою встеляєшся до ніг.
Народжена ти із любові
Творця до світу видимих щедрот.
Простісінька трава шовкова,
А скільки вимальовуєш красот!
12.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Вода журчить тихенько у струмку,
Лунає пташечок веселий спів,
Буяє цвіт весняний у садку,
Тут наче рай земний на цілий світ.
Моєму серцю люба ти земля,
Чарує погляд мій краса твоя.
08.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Пік літа. Небо стало ближче до землі.
Дощі бувають часто сильні, грозові,
Що нам показують потужність і красу,
І таїну пізнання Вищого несуть.
Пора прекрасна літа швидко так летить,
Врочистістю життя і радістю іскрить
І розуміє: кожна крапля дощова
Приносить досвід, досягається мета.
Волога влітку так потрібна для землі,
Щоб досягнути літнього сезону ціль.
Надбання літа за негодами стоїть,
І радість перемоги дій спекотних днів.
Природа буйствує, у пишних квітах сад
Приймає радісно тепла і світла дар.
Вже визнані тепер солісти - солов'ї
Тон задають, пташиний прикрашають спів.
Все радує – і сонця промінь, й теплий дощ,
І в небі таємниче мигання зірок,
Яке притягує мій погляд, як магніт,
Щоб думці в Сфери Вищі зволити політ.
На пошук Істини відправитись мерщій,
Радіти вельми надбанню перлин її ,-
Складеться поступово із отих перлин
Намисто Мудрості, як з срібляних зернин…
Все дозріває, літо старшає тако́ж :
Стають помалу пташенята на крило;
Уже зміцніла зав'язь будучих плодів,
Що Літо принесе, як дар осінніх днів.
Майбутні труднощі та подолання їх
Наклали на довколишнє відбиток свій,
Листочки втратили смарагдовий відлив
Й переважає зрідка колір восковий.
Здавалося, втомилися в саду квітки,
Й метелики від полуденної жари
Із квіточки на квітку пурхають для втіх,
Обтяжуючи схилені голівки їх.
Пташки замовкли і сидять у холодку,
Вечірню прохолоду з нетерпінням ждуть,
А в сутінках співає свіжий вітерець,
Що близько осінь, літо сходить нанівець…
Події літа чергою своєю йдуть,
У Чашу досвіду плоди свої кладуть.
Так ще один завершується цикл Життя,
І для подальшого витка звільняє шлях.
07.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
* * *
Є такі місця у кожної людини,
Про які забути серцю неможливо,
Бо повітря, що у тих місцях літає,
Їхнє дихання щасливе пам’ятає,
Береже приємні зустрічі дбайливо.
В тих місцях душі лишається частина.
Довго будуть снитися Карпати
І стрункі ялини, що ростуть на скалах.
В смерековім лісі кам’янисті схили,
В шишках лапи гостроверхої ялини,
Таємничість ще незвіданих печер,
Кришталеві води річок та озер.
Гір карпатських чари особливі
Їх не полюбити серцю неможливо
Хочеться вертатися в Карпати знову
І подихати повітрям на підйомі.
05. 08. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Великий сум стискає серце,
Невтішні сльози ллються із очей…
Душа моя від горя терпне, –
Ти залишив назавжди світ оцей…
Молюся і сумую, й плачу,
Схиляюся, цілую руки й лоб…
Тебе я більше не побачу –
Закінчився життя земного строк…
Як боляче тебе втрачати!
За мене помолитись обіцяв…
Вважала я тебе за тата,
Тепер осиротіло обійстя…
Прощається з тобою серце,
Та не прийде в розлуці забуття…
Хоч поглядом зігрію злегка
З надією вернути до життя…
Великий сум стискає серце,
Невтішні сльози ллються із очей…
Душа моя від горя терпне, –
Ти залиши́в наза́вжди світ оцей…
01.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Пролинули весна і літо, й осінь,
Уже й зима у обійстя зайшла.
А я шукаю в хмаровинні просинь
Й синичку чи горобчика гілках …
Докірливо гойдає віттям вишня,
Вид за вікном похмурий і сумний.
В печальних барвах сад стоїть без листя,
Тепла чекає й милості весни.
Слізьми скупими плаче сіре небо,
Гуляє вітер протягом в садах,
Так холодно і сиро й неприємно,
Дороги всюди мокрі, в калюжках.
Неждано вечором розквітло небо
І перший сніг, мов лебединий пух,
Почав біліти й падати тихенько -
Під ліхтарем, як сотні білих мух.
Пролинули весна і літо, й осінь,
Зимовий грудень до кінця дійшов
Вітає січень нас із Новим Роком,
І з Хрещенням Господнім та Різдвом!
01.01. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
* * *
Блакиттю небо сяє за вікном
І без спочинку сонце світить.
Узори дивні вимальовує мороз,
на вікнах чарівні лишає квіти...
01.01. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Великий Боже, Милосердний Отче!
Я знаю, що приносити Тобі
Мою подяку серця я негожа,
Не потребуєш, Боже, далебі,
Нічого від нікчемности моєї.
Але Ти заповідь лишив мені:
Хваління щире милості Твоєї
Підносити у вдячності Тобі.
Які ж слова достойні величання,
Мій Господи, Тобі я прокажу?
Якими вчинками за милість дану
Подяку серця вдячного зложу?
Все ж вірю у Твою безмежну милість,
У все прощальну, Господи, любов,
Хвалу приношу я во ім’я Сина,
Спасителя Єдиного мого.
Мене щоденно Ти благословляєш
В хвилині кожній на стежках життя;
На добре і святе настановляєш,
Ведеш мене по праведних шляхах,
Прощаючи з любов’ю всі провини,
Приводиш терпеливо, Боже мій,
Мене до вічного блаженства нині
В Небеснім Царстві, Господи, Твоїм.
Нехай же слава, честь і поклоніння
Тобі не змовкнуть в серденьку моїм,
Тебе хай прославляє, Боже Вічний,
Душа незрадна упродовж віків.
14.12.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Свята незламність патріотів,
Яка близька ти й рідна для душі!
Приборкуєш брехні ти норов
Караєш зрадників і ворогів.
Впадаючи до недругів в немилість
Несеш ти мир п'яти материкам,
Народжуєш у нас непримиримість
До всього, що так ненависне нам.
Навчаєш нас, що не буває сплаву
Твердішого від мужності борця,
Адже свобода – наше право
Боротися за неї до кінця!
06.12.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ…
Люблю Тебе всім серцем, Боже!
Молюсь за мир на всій землі!
Прийми молитву щиру, Отче,
Дай щастя для людей усіх!
Прийми подяки не лукавий
За милість, Боже, щедрий дар.
Зішли Вкраїні рідній ласку
Й благословення їй подай!
Благаєм Твого милосердя
До тих, що допомоги ждуть.
Торкнеться радість хай небесна,
Любові й віри світло душ.
26.11.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Вже ніч була у силі повній.
Вечірній вітер, що бешкетував,
Угомонився й стих поволі,
Лиш на узгір’ях лисих вигравав,
А потім падав у долину,
Там нишком чорні гілочки торкав
Кущів, що в жовтні оголились, -
Картате листя вітер обірвав.
І жодного не чути звуку,
А тільки вітру незначного плин,
Та підбадьорливе для слуху
Шептання тихе висохлих рослин.
Спокійно, тихо й таємничо
Під темно-синім зоряним шатром,
Все причаїлося й принишкло,
Мов заворожене магічним сном.
26.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
ДЕ ВИ ЗАРАЗ…
Де ви зараз, мої однокласники,
Школи «Неміша» випускники,
В світ незнаний пішли із-за парти ви
І понесли знання у світи.
Пам’ятаю, було у десятому
Нас бешкетників аж тридцять три…
Наче вчора сиділи за партами…
Як же швидко роки пронеслись!
Де ж ви, мрійники із десятого?
Де ви зараз, усі тридцять три ?
Відгукніться, бо радісне ж свято в нас,
Чи зустрінемось ще колись?
Всі змінилися до невпізнанності,
Час нестримним потоком летить, –
Не такі вже бадьорі і радісні,
Та ще іскра у серці горить.
То ж зустрінемось ще у свято,
Пригадаємо всіх, що пішли в небуття,
Й вчителів, які нас готували
Так сміливо іти у життя.
Ми не зрадимо дружбу ніколи,
Хоч і скільки ще років пройде,
Знов незмінно до рідної школи
Стежка юності нас приведе.
червень2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
Весняне сонечко, чому ховаєш
За хмарами блискучий промінь свій?
Я кожен ранок у вітрів благаю:
«Розвійте хмурість в небі і в душі».
Але вони лише гіллям гойдають,
Днів теплих обіцяючи прихід ...
Пташки з країн далеких вже вертають
З піснями голосними до садів.
Пробач мені, мій милосердний Боже,
Чим завинила Святості Твоїй!
Пробач і поверни землі, мій Отче,
Яскравість сонця, місяця і зір!
Тебе благаю, мій Всесильний Боже,
Дай миру людям, щастя і добра,
Щоб віра у душі і в серці кожнім
Весняним цвітом буйно розцвіла.
Пошли із неба сонячне проміння,
Достатньо теплих і рясних дощів.
Прошу, бо знаю: скажеш – і здійсниться,
Подумаєш – і збудеться мерщій.
червень2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
Як швидко лине час, в трудах життя минає!
З надією новою прокидаюся щодня
В очікуванні дива з новим починанням:
Як радісно й красиво сходить сонце в небесах!
Новим життям якомусь починанню стану,
Якусь почату справу неодмінно завершу, –
Це означає, що колись почату справу
На пів шляху до звершення її не залишу.
Щодня у тиші споглядаючи природу,
Найкраще бачу й розумію всі її дива.
Тепер, мені здається, кожен вільний подих -
Як час, який минув і тільки в думці проплива.
Буває, настає пора - і віддаюся
Заманливим спокусам недостойного гріха.
І це – життя. Його пізнати я боюся,
В моєму серці правдою розкриється нехай.
Надія цінна, коли знатиму я правду,
Інакше не залишиться користі для душі,
Якщо гріхи свої захочу приховати,
Чи не зумію відрізнить: де – правда, а де – гріх.
А що була така упевнена, пробачте!
Утішливу надію мала – добре буде все.
Коли не так стається, як в думках плекала,
Занадто боляче було сказати про оце.
Я дуже засмутилась через безнадійність
І через те, що марними були страждання всі.
Пробачте, не подужала, була нездібна,
Та не здаюсь, хоч і розчарувала вас усіх.
Лишити все на волю Бога – також спротив.
Не стверджую, що програю у боротьбі оцій.
Стараюсь ні на що не скаржитися просто,
Бо майже все, про що просила Бога, – дав мені.
Належить Богу завтра – ми не можем знати,
Що буде. Та коли приймаю правду – легший біль.
Із вільною душею буду шлях долати,
Надією і вірою наповнюючи світ!
07.05.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
Весна іде, а перший місяць березень –
Не взнаєш, що в наступну мить утне:
То сонячним промінням гріє бережно,
То снігом посипає із небес.
Ховає вітер серед лап ялинових,
Киває ними і шумить, гуде,
А то дощу дрібненькими краплинами
На ще холодну землю упаде.
А вже так хочеться тепла весняного,
Щоб цвітом красувалися сади,
І аромату повнилось духмяного
Повітря лагідне краси-весни !
08. 03. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
Якими б не були твої бажання –
Нехай скоріше збудуться усі!
Які б в цей час не лаштував ти плани –
Нехай звершиться все, як ти хотів!
Якими б не були твої знайомі –
Нехай все буде добре в них у всіх!
Яким би не було твоє здоров’я –
Нехай воно стає щодня міцніш!
Яким би не було твоє кохання –
Пробуджується більше хай його!
Яким тепер не був би в тебе настрій –
Нехай покращується все одно!
Яким би не прокинувся світанок –
Нехай комфортним буде він тобі!
Хай у ньому буде затишно й відрадно,
Хай стане тепло й світло на душі!
18.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Зимові дні так швидко линуть, -
Вже й місяць лютий розпочав похід
В холодне поле, у долини,
У сонне царство парків і садів.
Порошить лютий снігом злегка,
Малює квіти на віконнім склі,
Морозом ніс щипає легко,
Виказуючи непривітну злість.
Змітає вітер сніг з доріжки,
Хитаються берізки молоді,
Засніжені смерічки мріють,
Весняні теплі згадуючи дні.
Як не лютуй, зимо, морозом,
Як сніжну хуртовину не зови,
За дійсним, справдішнім прогнозом
Щодня на крок ми ближче до весни!
07.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Зима коронавірус , мабуть , підхопила,
З недугом бідолашна бореться сама,
Уже й свою щорічну службу запустила, -
Температура плюсова й снігів нема.
Давайте ж миром матінці-зимі поможем,
Розгладим радістю насуплене чоло!
Хай видужає й встане із недуги ложа,
Щоб сірий виднокіл морозом пройняло,
Криштальним інеєм прибралися дерева,
Земля вдягнулася у срібляний покров,
Привітно сонечко всміхнулося із неба,
Даруючи бадьорість, ласку і любов.
25.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Ми часто забуваємо відчути
Чарівність миті, що уже минає,
Та саме з митей отаких будуєм
Життя очікуваного сценарій.
Ось кажуть мудрі люди нам частенько:
«Пливти за течією не потрібно,
Пливти і проти течії не треба,
Пливіть туди, куди вам необхідно»
Тепер той саме день, щоб це зробити,
Задуматись: що хочеться насправді? –
Таїться наше щастя в кожній миті,
А не в роках, у тижнях, чи в днях навіть.
Які б не випали випробування
В житті, завжди знайдеться час подяці,
Завжди є час новому починанню,–
Мить чарівна нам подарує радість.
Світанок сонячний — це тиха радість.
Часи ці — не для суєти і спішки,
А для думок глибоких і неквапних
В початку дня нового мить щаснішу.
Не знаємо, що там на нас чекає.
Тому завжди світанок ранній – добрий!
Як діти, живемо і не ховаєм
Ні почуттів своїх, ані емоцій.
Буває, відчуваєм щастя миті,
Коли ми зі своїм життям у зладі
Так гармонійно, й що б ми не робили,
Усе нам дарувало тільки радість.
Тому людина сяє не знаннями, –
Тією миттю, де вона радіє.
Прекрасна та людина поміж нами,
Яка дарити людству щастя вміє!
05.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
* * *
Нехай прекрасним буде день оцей!
Хай подарує щастя Вам і радість!
Хай біди всі назавше забере,
Й залишить у душі лиш гарний настрій!
25.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Твоє творіння, Боже, ми, Твої ми діти.
Ніхто для Тебе з нас не кращий, ані гірший, –
Однаково промінням грієш, сонцем світиш,
Дощем всіх миєш, любиш праведних і грішних…
Ми вдячні, Господи, Тобі за благодійність,
Що милостиво проявляв її постійно.
Її нам розпізнати не дано уміння,
Сприймаєм, як належне, всі твої творіння.
Допоможи достойними нам бути, Боже,
Твого терпіння і безмірної любови.
Дай мудрість, щоб Твоє нам розуміти слово,
І підкріпи нас силою Твоєю скоро.
Прости нас, не карай, якщо ми согрішили,
Охорони нам душі в чистоті й помилуй,
Щоб до Твого Престолу йшли з сумлінням чистим.
Кінець життя пошли нам гідний справедливо.
Згадай усіх, хто зла, а чи добра нам зичив,
Бо немічні всі люди, і слабі, й безсильні…
Тому Тобі приносимо палкі молитви:
Подай нам, Господи, Твою велику милість.
11.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Пройшла помалу осінь повз мою хатину,
Та не торкнула вишні зеленіючих листків, -
Берізці в коси золото вплести спішила,
Вдягнути горобину у коралики жаркі.
Отак неквапно й рік пройшов, не оглянувся
Чи йдуть за ним слухняно літо, осінь і зима…
Прив’ялий лист на гілці злегка ворухнувся,
Поривом вітру відірвався, покружляв і впав…
Ішла й кружляла осінь із прив’ялим листям,
Тому й мелодія осіння линула з душі,
Палітру звеселяв мазочок золотистий -
Штрихом останнім малювала осінь на траві…
Іде зима, а хочеться тепла і літа…
Осінній танець за вікном – в душі осінній сум,
І складно музику весняну зрозуміти
Крізь відстань: ніжність голосу, слова і безліч дум…
24.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Щодалі живемо, то швидше час спливає,
Роки минають, пролітають дні…
Пробачте, діти, що батьки на вас чекають
Щовечора, самотні і сумні;
І розуміють вашу невгамовну втіху,
І швидкоплинну молодості мить…
А як же хочеться й похилім їхнім віці
Вас тішити і чимось вам служить.
На жаль, непрошена приходить старість
До кожного розумного чи й ні,
Багатого чи бідного – всіх огортає,
Лишає друзів – і пустіє дім.
Одна утіха – шлях і світло у віконці,
Ще не померклий зовсім їхній зір,
Щоби побачити, як швидко йде синочок
Дорогою й заходить в рідний двір.
Не може знати він, яке то щастя рідним,
Як в їхній дім вертається дитя,
І проводжають із молитвою в обіймах
Щораз, як залишають обійстя…
12.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Я дечому навчилась від цього життя:
Якщо живеш, потрібно проживати
По-максимуму всі події й почуття;
Закохані повинні цілуватись,
Щоб змучитися аж від поцілунків тих,
Від аромату квітки оп’яніти,
Часами милуватись небом голубим,
Дивитися на море довго мрійно,
На дерево, траву, дитину, чи пташки…
Чому в житті навчилась - зрозуміла:
Як проживаєш ти тепер свої роки,
То має бути це життя великим.
І гори, й ріки і озера… все живе,
Те, що звемо життям, нам дарували.
Саме життя для нас безцінний є презент,
Який нам при народженні вручали.
10.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Примеркло світло, загадкова тиша,
Лиш за вікном тихенько дощ шумить –
Деревам у саду полоще листя,
Справжнісінький, рівненький і рясний...
Стікають струмені води по шибці,
Блищать в промінні гаснучого дня,
А мерехтіння полум’я у плитці
Дає тепла реальне відчуття.
У спокої, захищена в кімнаті
Від прикрощів негоди – мокроти,
Думки свої я можу розглядати,
Заплутані шляхи, життєвий ритм.
А дощ шумить, поблискують краплини,
Стають примарні спокій і тепло,
Минулого в думках встають картини,
Стихійне заповняють джерело…
18.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Лишають світ живих знайомі й рідні,
Ідуть, змирившись, тихо із цього життя.
Я безпорадна в горі і самітня,
В душі моїй лиш розпач, біль і каяття.
Вагання мучать, докори сумління:
Не все для блага ближнього я віддала,
Робила те, що треба - і що вміла,
Тривогу глибоко у серці берегла…
Були ви добрими у цьому світі,
Правдивими в словах, сумлінними в трудах,
Близькі душею і для серця рідні,
Та завершився на землі живих ваш шлях.
Хоч знаю, що ніколи вже не буде
Ні добрих ваших слів, ні корисних порад,
Але продовжую чекати в смутку
Відвідин, чи хоч телефонного дзвінка…
17.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Проносить хмари по шляхах земних,
Немов любов до рідної землі,
Поривом вітру і дощем шумить,
Про те кохання піснею без слів…
Я чую монотонний шум дощу
І бачу блискітки його краплин…
Для мене шум дощу – як пісні звук,
Що лине з неба декілька хвилин.
Я чую шум дощу вночі і вдень –
Мелодії кохання тихий звук –
І ніжні згадую слова пісень
Крізь безнадію і журбу розлук…
А за вікном тихенько дощ шумить
І струмені стікають вниз по склу
Шумливого дощу якусь ще мить,
Та вітер розігнав плаксиву млу.
Замовкло все, був тільки шум дощу
І сяйво крапель, як кохання блиск.
Я цю картину в серці збережу:
Із неба безліч сяючих краплин.
11.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Я за тобою особливо не скучаю,
Та тільки місяця немає між зірок,
І вітер свіжий тіло холодом проймає
Під височезним синім зірчастим шатром.
Я за тобою особливо не скучаю,
Та вранці сонечка не видно із-за хмар
І небо денно гірко плаче і ридає,
Від того на душі моїй важкий тягар…
21.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Росою спогади зволожили долоні,
І теплим вітром доторкнулися думки…
«Люблю тебе!» – тихенько шепотіли крони,
Блищали й тріпотіли весело листки.
На сході злегка зарум’янилося небо,
З бадьорим щебетом прокинулись пташки,
І огорнули ніжністю думки про тебе…
Розправили світанком квіти пелюстки.
15.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
ЗАБУДЬ УСЕ
Забудь розлуки, розпачі й печалі –
Життя мінливе, сповнене подій:
Буває в нім бадьорість, щастя й радість,
А, часом, тугою повиті дні.
Забудь слова немилосердні й грізні,
Усі страшні намови на біду.
Що не людина, – поведінка різна,
Як і у квітів кольори в саду.
Так не буває, щоб узимку те́пло ,
Щоби без крил у небеса злетіть…
Кохання щире відігріє серце,
Утішить, заспокоїть, захистить.
Розквітнуть у саду барвисті квіти,
Засяють зорі в чистих небесах,
Всміхнеться місяць з висоти привітно, –
Любові ради варто жити нам…
Забудь усе, що душу розтліває,
Й твої мрійливі проганяє сни.
Живи найкращим почуттям кохання,
Що селиться у серці щовесни
09. 08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Спить селище, панує тиша,
Не чути навіть гавкоту собак…
А ти, напевне, вірші пишеш,
Та й я в цей вечір не засну ніяк.
Вслухаюся в зітхання вітру,
Вдивляюся у світло ліхтарів,
Які сіяють наче квіти
У чарівній країні мрій і снів.
Зітхання вітру затихає,
Згасає всюди світло ліхтарів,
На сході горизонт засяяв,
Почувся радісний пташиний спів.
Хіба не відчуваєш радість,
Не бачиш світанкової краси?
Там квіти в росах зачекались
І незабутні спогади весни…
08. 08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Утомленим від спеки листям
Сад випромінює осінній сум,
Достиглі трави в росах чистих
На вітрі тихо мріють про весну…
Блукають сутінки вечірні,
Ніч синя їх приховує крилом…
Бринить у серці щира пісня
Про ніжну дружбу, вірність і любов.
Тебе чекаю, мій коханий, –
І у засніженому царстві сну,
В палатах осені багряних,
І у цвітінні ніжному бузку.
Ласкаво сонце нам засвітить,
Засяють вранці крапельки роси…
Тепер до тебе лине пісня
Й до серця налаштовує мости…
07. 08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
А я сумую дуже за тобою.
Щодня твій прагну відшукати слід
На світлому екрані монітора,
У витворах уяви, мрій і снів…
А я сумую дуже за тобою.
Як тільки зорі розсіває ніч
І вітер тихо засинає в кронах,
В душі звучать мелодії сумні.
Та це не смуток мною володіє
І огортає в сутінках нічних, -
У тиші й темряві душа німіє,
Нагадує мені красу весни.
Це ніч, що зорі розсіває в небі,
Це вітер, що сховався і заснув,
Нагадують щораз мені про тебе,
Про зустрічі, кохання і весну.
04. 08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Цікаво, як тут буде через сотню років?
Зажмурю очі й подумки огляну землю цю.
Примружилась, - у темряві ясніє світло -
Змогла я ледве упізнать планету чарівну...
На вітрі, чую, шелестять тихенько трави,
А поруч, поміж трав, в струмку біжить жива вода.
"Я вас люблю!.." – як музика, озвучена словами,
Торкає ніжно душу, не старіє й не стиха…
А як то буде, як пройде тисячоліття?
Я землю рідну вимальовую у думці знов…
Все, що я пам'ятала, миле серцю й рідне,
Пісками часу іншого назавше занесло.
Але , дізнавшись, що вже сонце зійде живо,
Як і тепер, так само меркнуть зірочок вогні,
Ненавидять безмірно і кохають щиро
На цій планеті чарівній, як і у наші дні.
Звичайно, дуже світ змінив свої принади:
Тепер увесь пронизаний він новизною.
Але так само квітнуть у садах троянди
Й кохання щире просинається весною.
Яскраво сяють в небі зірок міріади,
Зимою сніг біліє, влітку квітів аромат,
Віками лиш любов пройшла випробування,
Колишніми зали́шилися сварка і війна.
А так же хочеться, щоб в мирі й благодаті
Проходило життя усіх наступних поколінь
І линуло в любові, радості і щасті
Без різних сварок, ворожнечі й непорозумінь..
29.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
Як прислухатися, то почути можна,
Що, стікаючи в безодню з висоти,
Весело й невпинно краплями шепоче
Кришталево-чиста течія води.
Водоспад, оточений смарагдом флори,
У промінні сонця сяє й мерехтить.
Особливо гарно майорять весною
Дивні переливи чистої води.
26.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
Похмуре небо, вітер, холод і дощі…
Звичайно, для весняної погоди – мінус,
Хоча і добре, що здебільшого вночі
Мрячить, змиває всюди дощ коронавірус…
Ось потемніло і густий лапатий сніг
Посипався жмутками на ще теплу землю
Й, не гаючись, відразу розтавав на ній,
На молодих листочках кущиків зелених.
А сніг летів такий лапатий і густий!
Мені здавалося – то покривало біле,
І вітер ще його розшарпати не встиг,-
Воно повільно коливалося й мигтіло.
Здавався лазуровим сніговий туман.
Змішався з пінявим рожевуватим цвітом,
Між небом і землею вітер втамував,
Туман заволодів повітряним привіллям.
Все об’єднав розпливчастий хисткий туман,
Що коливався і лягав мені на плечі,
Жмутками тихо падав на притихлий сад
І опустіле селище скривав безпечно.
Усюди сипав сніг: на небі й на землі, -
І світ увесь був повністю в полоні снігу.
І ніби це - не сніг, а час м’який білів,
Лягав на душі людям й спричиняв утіху.
Немов теперішнє спливало до межі
І поступово змінювалося минулим,
Майбутнього не стало…Тільки падав сніг,
Сніжинки танули і у землі тонули…
25.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Бог бачить душу кожного із нас,
Бо наші душі - це Його частина.
Щоб вірити не призначають час,
Собі не обирають в ній кумира.
Він бачить всі думки й бажання в нас,
Бо променить душа людини світлом,
І чим світліше, тим чистіш вона,
Безгрішні помисли її і дії.
Первісно наші душі чисті всі,
Допоки не торкнеться гріх розпусти.
Так легко тьмаву душу погасить –
Лиш помани її гріхом спокуси.
Не можна між законів обирать
Дотримуватись, а чи ні якогось,
Вони - моральний припис Бога нам.
Недопустимо вірити частково!
17.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Намалюю Вам ніч – тиху, теплу й прозору:
Таємниче сіяння небесних світил
І повітря втамовує свіжістю втому,
Втихомирює думку, добавляє Вам сил.
Літня ніч...В ній лиш Ви і небесні світила,
Що освітлюють душу промінням своїм.
Тиха ніч – не шепоче в саду навіть листя,–
Розкошує натхнення у чарах її...
26.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
У звуках чарівних весняної сонати
Дерев, що пишно вкрились цвітом у садах,
Весна солодкі розливає аромати
Тонкого пелюсткового дощу в медах –
Дощу любові й щастя. Пахнуть перші квіти,
На сонці в росах усміхається трава,
І все це приголублює тепленьким вітром
Під мелодійні звуки сонячна весна.
07.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Як добре звичну втіху цінувати,
В якій немов і цінності нема,
Вона нічого начебто й не варта,
Й з’являться у суєті сама:
На лавці в парку карамельку з’їсти,
Погладити маленьке кошеня,
Дивитись, як гілля гойдає вітер
І хмари підганяє в небесах.
Тож і шукаю радість в цих дрібницях,
І дякую за все, що в мене є, —
Черпаю щастя із буття скарбниці,
Що з тих дрібниць у буднях постає.
07.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Настала ніч, і тінь покрила
Привабливі сади й поля,
А десь далеко чути милий
Спів мелодійний солов’я.
Між зорями гуляє місяць
У небі чистому без хмар.
І, мабуть, не знайдеться місця,
Щоб він промінням не торкав.
Під таємничим світлом вишнім
Так солодко спливає мить,
Твою як душу в повній тиші
Спів солов’їний веселить.
Вітрець легенько коливає
Сріблясте листя у дерев.
Спокійно місяць поглядає
Мрійливим сяйвом із небес
І морок ночі розганяє.
Так тихо-тихо навкруги,
Лиш ледве чується шептання, –
То вітер листям шарудить…
01.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Патріотизм – це не гучні слова,
Вони не зігрівають спину.
Дитина усвідомлює мала,
Як змерзне, вдягне кожушину.
Не дасть утіхи вивіска гучна
І щастя Матінці Єдиній.
Патріотизм ваш тільки у словах, -
Ганьбить людей і Батьківщину.
Творити треба на землі красу,
А не за гаслами ховатись.
Так думаю і завше так роблю,
Щоб радісно всміхнулась Мати.
29.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
* * *
Ніхто не знає, як складеться доля,
Тому боятися не варто змін.
Коли на втрати є Господня воля,
То не прогав, що Він дає взамін.
15.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
На свою лиху не ремствуй долю,
Хрест тяжкий з покірністю неси,
Уповай лише на Божу волю,
В Господа терпіння й сил проси.
Бог випробування посилає,
Щоб зміцнити дух твій у борні.
Всі ці муки і душі страждання,–
Лиш на користь у житті тобі.
У часи печальні не умислюй
Ті страждання передать комусь.
Перед ликами святих молися,
Довіряйся Богу Одному.
На свою не плач безжальну долю,
Помолися в тишині нічній.
Бог почує і облегшить ношу,
Радістю торкнеться до душі.
27.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Світало й стало небо блідо-синім, –
Практично ранок сонячний настав.
Перед очима озеро світилось
У золотих ранкових промінцях.
Це таємниче й зовсім незвичайне
Підгорне озеро, як інший світ!
Ніде краси такої не побачиш,
Хоч і обійдеш закутки усі…
Гладь озера, як дзеркало, світилась,
У ньому відбивався світ увесь:
Блакитне небо і хмарки перисті,
Біленькі і сяйливі, як вінець.
І надзвичайно гарно виглядали
В смарагдових листочках по краях
Лілеї білосніжні і латаття,
І квіти білі й жовті у вінках.
Картина чарувала. Навіть листя
У очерету і у осоки́
Були смарагдові і соковиті,
Яскраві мали дивні кольори.
Ще й сонце золотило воду річки
Й своїм чаклунством змінювало вид:
З’явився золотавий полиск звідкись
І мерехтів на дзеркалі води.
Сіяли лілії в промінні сонця
І листя очерету й осоки…
Приковувала красотою погляд
І мальовнича річка й береги…
Вливалась і вживалась я душею
В цей неповторний і казковий світ
Прозорого повітря над землею
Наповненого свіжості й краси.
Цілком була я гармонійна з світом,
В душі зростало щастя відчуття,
Бо я була краси цієї свідком
Й вчарована до самозабуття.
10.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Одного разу хтось казав мені:
Живи заради чарівних світанків,
Живи й дрібниці будь-якій радій
Прозорих днів і вечорів примарних!
Живи заради мандрів і пригод,
Їзди швидкої на велосипеді,
Коли з тобою музика разом
І вітер у скуйовдженій куделі.
Живи заради танців під дощем,
Веселого заливистого сміху,
Живи заради чарівних пісень,
Хороших книг, які дають утіху.
Для посмішок без приводу живи,
Живи заради довгої розмови,
Заради чаю з печивом хрустким,
І відпочинку після дня важкого.
Живи заради блиску у очах,
Заради опівнічної пригоди,
Зірок ясного сяйва в небесах,
Що супроводжують тебе додому.
Живи для тих, хто пам’ять береже,
Що полюбляєш пити чай без цукру,
Ненавидиш цибулю, та усе ж
Живи іще й для першого цілунку,
Обіймів щирих і знайомств нових,
Прогулянок тривалих незабутніх,
Живи заради всіх отих дрібниць,
Що змушують себе живим відчути.
19.12.2019 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
* * *
Усі слова вже хтось колись сказав,
Подумав, написав і поєднав
Одне із одним. Майже неможливо
Незаймані угледіть перспективи …
У тих словах і радість, і журба,
Захоплення, і слава, і ганьба.
Ніхто ці почуття не перевершив,
Безвісні щоб були і вперше.
Повторне все: солодке і бридке, -
Таке скороминуче, нетривке.
Й слова зринають ніби неповторні,
Та це насправді тільки ілюзорно…
04.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
* * *
Мерзлякувато, неприємно, й сиро,-
Чи то роса, туман, та щось мрячить…
Змарніла вся краса осіння швидко,
Ще тільки верби листя золотить …
28.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
Я хочу, щоб завжди ви посміхались,
Проміння сонця сяяло в очах,
Щоб на шляху лиш радість зустрічалась,
А негатив розвіявся в степах.
Щоб прикрощі усі вас обминали,
Були щоб поруч друзі дорогі;
Своїм теплом щоб душу зігрівали
Приємні світлі промені надій!
25.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
І знов мені присниться літо,
Теплом його до тебе доторкнусь,
Розвію хмарку смутку вітром,
На радість щоб перемінився сум.
Коли ж я засумую раптом
Квітучою весною в ніч глуху,
Огорне осінь ароматом,
Пожовкле листя ляже на шляху…
24.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
В повітрі пахне осінню… Холодні ранки,
Стривожені, притихлі урочисті вечори…
Привітне щось, сумливе й надзвичайно гарне
Приходить в парки і ліси осінньої пори.
Світанки огортає сивина туману,
Вдень сонечко по-літньому ще гріє і блищить,
Потроху вітер листя із дерев зриває
Встеляє землю й тихо під ногами шарудить
23.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Спустився вечір над землею…
Над хмарою імлистою повис
Півмісяця яскравий серпик…
Над полем опустився нечіткий
І таємничий присмерк синій;
Сире повітря; в сяйві золотім
Всі контури і форми ліній
Скрадаються й ховаються в пітьмі.
Лише іскристою тасьмою
Вогні блищать і в’ються вздовж доріг,
В пітьмі освічують порою
Розпатлані дерева і кущі.
Вони крізь померки видніють
В неоновому світлі ліхтарів,
Показуються, маячіють,
Й ховаються у мороці густім…
23.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Ще тільки прокидався ранок…
Притихлий берег… Брижі на воді
Полощуть прибережний камінь…
З долини крізь туман видніє дім…
А як спокійно біля річки!
Далеко, там, на іншій стороні,
Піском покритий споконвічним
Жовтіє берег й губиться в траві…
10.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Сьогодні зелено, і небо голубіє,
І, часом, сонечко на землю погляда,
Та з півночі холодний неприємний вітер
Дме і жене громаддя темно-сірих хмар.
Останні теплі дні так швидко пролетіли,
А вересня кінець, солодкий та сумний,
Чомусь мені здається вечором неділі,
А ніч – як перешкода до тепла весни.
Така прекрасного й приємного природа, -
Буває на шляху багато перешкод,
Тому так сильно вабить нас до нього,
Й про те, що вразило, описує перо.
26.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
Тріпоче листя весело на вітрі,
В поточині тихесенько вода журчить,
Промінням золотавим сонце світить,
Своїм теплом щоб в світі душі сполучить.
І благодать солодкої знемоги
Голубить тіло… І дивам кінця нема!
Я в світі цьому всюди - наче вдома,
Куди б не подивилася, де б не була.
У повній тиші, де людей немає,
Нема печалі, втрат і смутку гіркоти,
Мене торкає ніжність до комахи,
Її нестримна жага жити і творить.
Розчісує тихенько вітер трави,
Кружляє зграйка ластівок у небесах
Під білими купчастими хмарками,
Щебече дзвінко, славить світу чудеса.
Від красоти аж серце завмирає,
А від захоплення з’являється сльоза
Дивинами, що погляд притягають,
І тим життям, яке нам Бог подарував.
15.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
Оспівувалося людьми в усі епохи
Палке і фантастичне почуття – любов,
І це не дивина, тому що без любові
Усе живе було б не здатне ні на що.
Оскільки саме сила почуття любові,
Що всередині заповняє нам серця,
І розкриває все найкраще дуже добре,
Що сховано в душі у кожного із нас.
І цей любові вогник надає нам сили,
Примушує невпинно рухатись вперед
І спонукає здійснювать чудові вчинки,
До невпізнанності переродить себе.
08.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Ще сонечко по-літньому ласкаве,
Та все частіше небеса в хмарках.
Холодні ранки й вечори настали,
Бо літо завершило вже свій шлях.
У сад мій осінь знову завітала.
Вже й потемніли втомлені листки,
І їх потроху вітер обриває,
Встеляє смутком до душі містки.
В природі все стривожено притихло…
У мандри наміряються пташки…
Нехай минає їх усяке лихо,
Щоб навесні вернулись залюбки!
06.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Звернула погляд на вечірнє небо,–
Зірок розсипались там міріади.
До всіяного золотом безмежжя
Душа злетіла й там уже зосталась.
Чим довше я дивилася на зорі,
Тим більше впевненості набувала,
Що нiби тi зiрки ось зовсім поруч,
Напевне, я б рукою їх дістала.
Як мала я такий незвичний настрiй,
Мені бувало болiсно дивитись,
Як падає зоря; я сподівалась,
Що та зоря не вмерла ще й не зникла.
Що спалахне вона десь в іншім мiсцi…
Але ж не відбулось, не спалахнула,
Лиш слід її ще мить продовжив тліти
На небесах холодних і похмурих…
Серпнева ніч… небес шатро темніє,
Засіяне сріблястими зірками,
Що падають, зриваючись із місця,
Й лишають по собі лиш слід яскравий…
30.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Синіє небо…Сонце золоте
Блискучі бризки розсипає всюди.
Вода струмочком стежкою пливе,
Підстрибує і весело танцює.
Пишається залитий сонцем гай,
Весь у блискучих краплях, як в намисті.
Густішою стіною сплівся лан,
Дух цвіту вже пустило з себе жито.
Волошки сяють між його стеблом,
Мов світять неба голубі лампадки.
Сріблястим в небі блиснула крилом
І обізвалася весела пташка.
Зоріє звіробій, гуде бджола…
Світ Божими розкошами милує:
З одного боку кольористий гай,
А з іншого – хлібів лавини буйні…
Стихаючи, за ланом гомонів
Страшенний грім і десь собі полинув,
Буркочучи як добрий строгий дід…
Довкілля посміхалося невинно…
18.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Під бризками дощу шумить трава,
На дереві сирі листки плюскочуть…
Ковтає, захлинаючись, земля
Дощу потоки, що з небес хлюпочуть.
Вологи просять в хмар німі лани:
«Полийте, промочіть жагучу душу», –
І хмара щедро сіяла на них,
Не жалуючи і великодушно.
Похмуро й темно, сумно аж мені…
Та ось раптово розтяло щось хмару,
Мов зблиснули лозини вогняні,
І затремтіли в світлі тім примари.
Торохнуло і покотилось щось,
Услід шибки і посуд задзвеніли,
І знову темно, тільки сіє дощ…
Потроху стало за вікном видніти…
16.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Так тихо, і нудно, і спека пекельна...
Вже ні́куди далі – ось трапиться щось.
За лісом десь грім обізвався далеко.
Зітхнув легко й радісно буйний садок.
Маленькі шибки забриніли у хаті,
Що розташувалась в розкішнім садку.
І вітру поривчаста хвиля валами
Пішла, засвистіла, неначе бурун.
Розгніване щось насувалося й грізне,
Ураз потемніло, і пил підняло,
І гримнуло ближче, і загуркотіло,
Звалив на поміст наче дерево хтось.
Відлуння громів покотилося в небі.
Вщух вітер. Листочками зашелестів
Густий дощ і рівний. Зчинилась на небі
Гурко́тнява – й кидала паркам свій гнів,
Дерева ламала й калічила віття,
Трощила усе, що було на шляху.
Відлунням розкочувавсь гук у повітрі
Й губився над хмарами десь уверху.
І сіялись тихо з-під гуркоту того
На листя прив’яле й пониклу траву
Холодні дрібненькі, як вранішні роси,
Із темної хмари краплини дощу…
14.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Якщо думки наповнені любов’ю, –
Любові повне улаштовують життя.
Це значить, що морально ти готова
Коханого заради, щось таке вчинять,
Аби життя змінити на хороше.
Також перетворити здатна лиш любов
В привабливу палітру кольорову
Саме життя твоє за будь-яких умов.
І найчастіш любов нас надихає
До неймовірних дій у різних областях,
Дій, на які із запалом кохання
Пробуджується відчайдушність у серцях.
10.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Глибокі роздуми суттєво допоможуть
Прозорливість свого зростити серця,
Навчитись слухати його тихенький голос,
Від хитрощів різнити інтелекту.
Спливуть із серця глибини знання правдиві
І неймовірне почуття любові.
Це справжнє почуття дарує позитиви,
Натхнення й розширяє горизонти.
Любов світ кожного з нас наповняє змістом.
А приголомшлива любові сила
Підштовхує до змін навколишнього світу,
Його удосконалювати вміло.
Людину змінюють ці почуття сердечні,
Небачені таланти відкривають,
Допомагають здійснювати дивні речі
Так легко, як, здається, й не буває.
Завжди любов корисне і прекрасне творить,
І не руйнує, а будує вічне.
Важливим у житті є почуття любові.
Свята любов – рушійна сила світу.
07.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Ще місяця ріжок блідий
На землю поглядав,
А сонця промінь золотий
Гаї вже осявав.
Новому дню хвали пісні
Лунали звідусіль,
Співали півні голосні
Й маленькі горобці.
А у небесній синизні
Веселі гомінкі
Звучали ластівок пісні,
Розбуджуючи світ.
Свіженький вітерець дмухнув,
Прогнав ранкові сни.
На сході обрій спалахнув
І день благословив.
04.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Стоїть початку серпня чарівна пора,
Коли недовгі ночі й дуже теплі,
І спекотою дихає природа вся
Та ароматом груш і яблук перших.
Здавалося, що навіть неба бірюза
Від сонця променистого поблякла,
Немов від світла вицвіла блакить ясна
До блідо-голубого, наче згасла…
Усі ми цілий рік чекаємо тепла
Солодкого, спекотливого літа;
В цей оксамитний місяць настає пора,
Коли воно немов уже дозріло.
Ще сяє сонечко ласкаве в небесах,
Та все частіш його ховають хмари,
Це літо лагідне завершує свій шлях,
І скоро осінь в край наш завітає.
02.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Когось, можливо, не вражає красота природи,
Не надихає радісна мелодія дощу,
Ні сонця промені, що чудно сяють ранком в росах,
Ані пташиний стоголосий щебет у ліску.
І душу не торкає шепіт вітру таємничий,
Ні грозової громовиці спалах в небесах,
Поважні неквапливі танці срібляних сніжинок,
Ані розкішно-чарівне цвітіння у садах.
О! Як багато дивини існує у природі!
Красу творінь Господніх рахувати не берусь.
Пробачте, що люблю понад усе оті красоти
У повсякденному житті й нікуди не спішу.
Смакую кожну мить життя, бо швидко час спливає,
І щастя може іншою стежиною пройти.
Від горя різні політичні ігри не спасають,
Лише відволікають від любові до краси.
Пробачте, що любов моя не наділяє щастям…
Але, як кожен з нас любов поселить у душі,
Життя він зможе зрозуміти набагато краще,
І швидко шлях легкий знайде до виконання мрій.
03.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Життя, – як подорож навколосвітня.
У плаванні тривалому, що жде мене,
Я мрії не забуду заповітні,
Душі дитини не втрачатиму ніде.
Натхненням існування мрії стануть,
Від них залежатиме смак мого життя
І запах кожного мого світанку.
З своїми мріями ітиму в майбуття.
На тім шляху любов свою зустріну,
Відчую з нею свіжий подих весняний.
Те почуття в житті найважливіше,
І створене для того, щоб ділитись ним.
Найкращий спогад випливає з мрії,
Утіленої разом. А самотність – сад,
Душа в якому мирна і спокійна
Без певних радощів, азарту і принад…
Найкращий спогад випливає з мрії,
29.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Як із глибин душі тихенький чуєш зов
Брехні, образи, заздрості, користі,
То грішний помисел народжується знов,
Калічить душу й серце сумовиті.
Терпіння, доброта, довіра і любов, –
Це протилежні почуття гріховним,
І створюють в житті лише вони комфорт,
Із ними кожна мить утіхи повна.
28.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Добро і зло не ходять разом, –
В них протилежні полюси,
Як зло поселиш в серце часом,
Утіхи для душі не жди.
Те зло – великий гріх для тебе.
Молися, щоб Господь простив,
Зло більше не пускай у серце,
Любов у ньому посели.
Інакше Бог не схоче чути
Натхненних молитов твоїх,
Нестимеш біди і спокути
І за нещирість, і за гріх.
Відвернеться Господь від тебе,
І трьох майбутніх поколінь.
Благополуччя ж їх залежить
Від чистоти думок твоїх.
27.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Коли душа на крилах радості літає,
Який же дивовижний той її політ!
Вона любов і світло в себе убирає,
І виливає їх на те, що є довкіл,
Формує дивно атмосферу неповторну
Навколо себе – щастя, ніжності й краси.
Насичується серце і росте красою,
Воно співати хоче й втіху всім нести.
Мелодія пісень несе натхнення й радість
Усякому зустрічному в поточнім дні.
Усе скороминуще і суєтне слабне
Із висоти польоту щасної душі.
А Вищий Світ стає проникливим і ближчим,
І Серце від цієї близькості тремтить
І від Любові, що дарує Світ Найвищий,
Та обіймає Несказанним і Значним,
Відроджуючи в Серці, що було раніше
Ще до народження закладено туди,
І може проявитись зараз в повній мірі,–
Святий Найвищої Любові поводир.
16.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Самотність – це той монстр, холодний і безжальний,
Кого в уяві створюємо ми самі.
Самотності нема! Працюють міріади
Навколо нас яскравих радісних творінь,
Утіху й допомогу несучи. Послухай!
Насправді суще все підтримує тебе
Й допомагає, що в реальності існує,
Енергії бадьорості й любові шле.
Лиш придивись! Відкинь самотності поня́ття!
Прийди у парк, відчуй там дерево твоє,
І обійми, й пошли йому любов і ласку
Свого серденька, й розкажи йому про все,
Що радує або твою тривожить Душу.
Відчуєш конче розуміння і тепло
У відповідь і вірного набудеш друга,
Коли енергіями обійме Воно.
Довірити йому ти зможеш всякі біди.
Є всюди на Землі і у Світах Господь!
Тече Життя Єдине в кожному створінні,
Підтримуючи й наповняючи його
Любов'ю й світлом. Йди в Життя, що поруч тебе,
Що поряд із тобою в кожнім сірім дні.
Відчуй і пульс, і рух Життя, його перебіг, –
Відкриється твій Шлях, твоя мета в житті!
13.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Різдвя́на чарівна́ і таємни́ча ніч,
Коли спустилося на Землю Світло.
Для нас щось незбагненне сталося тоді, –
Тепло відчули в серці люди світу.
Надію хто утратив – той її набув;
Самотній – відродився для любові;
Шукає хто – той вийшов у далеку путь;
Умить все стало на Землі в обнові.
На Землю людству Жертвою прийшов Господь
В мить погляду, що здатен бачить серцем.
Спаситель знав і розумів цілком того,
Кому приніс Він цю найбільшу Жертву.
І знав також, яка тривала і тяжка
Для нього буде ця земна дорога,
Але любов сповняла Серце неземна
До людства й співчування їхній долі.
І вибір Богом зроблений найвищий був
Без сумніву й затверджений у Серці,
Неначе на граніті вічності черкнув, –
Надію людству освітив і стежку.
Господь приніс надію Шляху надбання,
Який до витоків народ спрямує,
Початків мудрості і вічного життя, –
Любов і вічність Світло подарує.
09.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Росою милости Твоєї, Боже мій,
Омий, очисти душу й укріпи її,
Твоєю силою продовж часи земні,
Згадай мене в любові до людей Твоїх.
Не залишай самотню у часи біди,
В недолі і спокусах не покинь, прошу,
Молитися Тобі, мій Господи, навчи
Й виконувати кожну заповідь твою.
Спасителю мій! Господи, прийди, зціли,
Твоїм спасінням завітай в життя моє,
Тобі подяку щиру від душі прийми,
Дай благодать вустами славити Тебе.
Щоб обраних Твоїх побачити життя,
Втішатись радощами і блаженством їх,
Очисти душу, Боже, щирим каяттям,
Благослови Закони славити Твої.
01.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Моя душа відчула дотик ніжний…
Затрепетала в серці солодко струна…
Збентежена, розчулена, невтішна
Скотилася з очей непрошена сльоза.
Мов заворожена, душа тремтіла,
І хвилюванням охопило все єство,
Відрадні в тишу линули надії…
Та тільки почуття те гаснуть почало…
Буває, спомин, мов крилом, навіє
У душу давню молоду палку любов,
Вона від того дивно потепліє,
І раптом серце солодко заб’ється знов…
26.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Усяке зло завжди вертається назад…
Ми можемо не бачити й не розуміти
Від наших вчинків негативний результат.
Та саме ми і наші необачні дії
Є джерелом напастей всіх і різних бід.
Зло володіє тисячами різних масок,
Коли до нас воно приходить раптом в дім
Під маскою хвороб в сім’ї, проблем у справах,
Розпочинаєм скаржитися на талан
Й не думаємо – ми творці своєї долі.
Господь випробування посилає нам
В надії, що упораємось ми поволі,
Відна́йдемо те світло, що в душі у нас,
Й нарешті принесемо Господу офіру
Без приневолення з молитвою, в той час
Свобідні від усяких політичних ігор…
25.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024