| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Мне неведомы пути иные,
Как идти дорогой напрямик,
И напели соловьи степные
Мне единый и чудесный миг –
Встретиться один лишь раз с тобою
И расстаться снова навсегда,
Ставшую мне близкою, родною
На пути нелегком до конца.
Дрался с ветром, снегом обжигался
И тонул на выбранном пути,
Никогда назад не возвращался,
Спотыкаясь, продолжал идти.
Там, вдали, за горным перевалом,
Где земля встречает небосвод,
Я, укрывшись снежным покрывалом,
Спал тяжелым, беспробудным сном.
Снились мне дороги полевые,
Васильки и спелый колосок,
И тепла потоки голубые,
И чуть слышный у лица хлопок.
Развожу руками наважденье,
Открываю покрывало вновь,
Вижу сказку – юное виденье,
В нем мою воскресшую любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937608
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2022
Стежини дві, що буква алфавіту,
Одна одну надійно підпирає.
То буква «Т», що на землі розкрита, –
По ній щаслива дітвора стрибає.
Також і ми, як буква «Т» розкриті,
І плечі наші витримають все.
З тобою ми не вміли не любити,
Любили всіх, лиш інколи себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Ударил дождь, засохшая земля
Впитала все, что отдала ей туча.
Впитала все и молодость моя –
Теперь взошла неразберихи куча.
Хочу я выбрать, что получше в ней,
А что похуже – выбросить в окошко.
И сколько б не осталось жить мне дней
Их проживу сполна – не понарошку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936875
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2022
Догорає вогонь жаром,
Смажиться гарбуз в печі,
Його шкірка шоколадом
Видавалася мені.
Санки котяться по річці
Льодом світло-голубим,
Б’ють в лице смішні косички
Ароматом запашним.
За вікном гуде зі свистом
Вітер, злісно в ставні б’є…
Є лише моє дитинство,
А все інше – не моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
Душа втомилася, й по горлу
Косою смерть враз провела.
Шукаю, вставити де кому,
Аби вона ще пожила.
«Не треба!» – відказала просто –
«Строк вичерпано, час прийшов».
Безплотний проказав апостол:
«Ти Божу віднайшла любов».
І відійшла душа, лиш тіло
На цвинтар звично повезли.
Душа над тілом все летіла,
Не проронивши ні сльози.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Я думал возвратиться в этот край,
Где с гор навстречу мне шагали ели,
У трав медовый запах, воздух – рай,
И в нем звучали сладко птичьи трели.
Как счастлив здесь, наверное, народ,
Ему природа много подарила.
Я жил бы сотню лет здесь без забот
И с радостью считался старожилом.
И долго молод был бы я тогда:
Карпатских гор живительную силу
Впитала б кровь, и сердцем я сполна
Вобрал бы все, что ранее претило.
Так думал я, забыв совсем о том,
Что здесь, в раю, живут простые люди
С изрезанным морщинами лицом,
В шестом десятке еле тянут ноги.
А как же воздух, райский уголок,
Медовый запах трав на горных склонах,
Воды целебной тихий ручеек
И тишина, окутавшая горы?
Наверное, не в этом жизни суть,
А в бедности, что человека губит.
Так укажи, о Господи, мне путь
К такой земле, где человека любят!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932674
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2021
Все марно, не шукай в юрбі
Завзяття і бажання.
Хіба не чуєш, як в душі
Росте стіна мовчання?
Втомились від даремних смут,
Обіцянок примарних,
Жирує лише владний люд
І множить статки гарно.
Вже брехні звичними стають,
Хабарництво і жертви,
Всім байдуже – куди ведуть,
Що ще живі, не мертві.
Мовчок навкруг, ще й в унісон…
Забули про що йдеться?
В патронник хто загнав патрон?
Невже так й обійдеться?
Руйнується в юрбі стіна,
Стіна протистояння,
Втомилася людська душа
Йти на нові діяння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Якщо дурний, себе вже не обманиш.
Так ніби жалко, а куди підеш?
При владі цій іще дурнішим станеш –
Хіба що в суд доріженьку знайдеш.
А там все ті ж сидять віслячі вуха,
Не знаєш як, коли й до кого попадеш –
У них жнива і доларова пруха.
Без вибору… А ще куди підеш?
І всі так ніби ладиком з законом,
Слова з горлянки ллються, як пронос,
Ніхто не робить нічого дурного…
Та як же так? Якийсь молокосос
Сховався поза спиною у батька,
Вампіром п'є живу суспільства кров,
Руками в золоті розмахуючи хвацько,
Белькоче він народу про любов.
Як вийшло так, що встали на коліна
Мільйони ніг, а підлизні живуть?
І вже не гнться перебита спина,
А владні дурні в радості гудуть!
Якщо дурний, то що вже тут поробиш,
Ми є такі, і влада є така.
На гідності нічого не заробиш,
На чесності тим паче– ні гроша.
Такі ми є – принижені, розбиті,
Як стадо вимираючих тварин,
Мільйонами й брехнею оповиті,
Забули вже, де живемо і з ким.
І в далині, як в темній домовині,
Не видно – де, куди і з ким ідеш.
Ми хрест знедолених несемо і понині –
Уміння цього в нас не забереш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Я осени стихов не посвящал,
О ней писали многие поэты.
Мэтр Пушкин её прелесть воспевал…
Куда уж мне дарить свои куплеты.
Не восхвалять в стихах её хотел,
Не упиваться шармом золотистым,
В стихах осенних явно есть пробел –
Нет дней дождливых, ветренных и мглистых.
Как хорошо в Михайловском селе
Смотрелась осень в золотом безделье.
Краса жила в написанной строке,
В аллеях парка, в родовом именьи.
Но есть гнилая осени пора,
Когда в чердачных щелях ветер плачет,
Когда льёт дождь как-будто из ведра,
И возникают трудные задачи:
Как урожаи, что гниют в земле,
Спасти немедля без потерь из грязи,
Где уголь взять, чтоб жить с семьёй в тепле,
И как добраться до больниц без связи?
Клубятся тучи и несутся вскачь,
И мокрый лист с деревьев ветер злобный
В лицо швыряет, – вот тогда хоть плачь…
Какой же мерзкий этот зонт неровный.
И в транспорте толкучка, суета,
В нем пахнет гарью и одеждой мокрой.
«Зачем такая осень мне нужна?» –
Так выскажется кто-нибудь недобро.
И вот стою в тепле я у окна.
Как в тучах небо серое прекрасно!
Льет серебристый дождик, и она
С зонтом и ветром борется напрасно.
Зачем мне видеть листьев наготу,
Когда они как мокрые липучки
К ботинкам льнут, и я в грязи бреду
И проклинаю дождевые тучки.
А небо серое – как прогнило,
Его никак нельзя назвать прекрасным.
Мне осени не нравится лицо –
И написал стихи о ней напрасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932387
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2021
В себе стихи сдержать я не могу,
Плывут они широкою рекою,
А я стою себе на берегу,
Высматривая, что бы взять с собою.
Стихи, как люди. Трудно выбирать…
И я смотрю налево и направо:
Плывет политиков крутая рать,
И бунтарей мятежная орава,
Философы – отдельно, вразнобой,
А слуги Божьи держатся общиной,
Влюбленные возвышенной толпой
В союзе романтическом едины.
А далее – одна лишь дребедень…
И средь людей посредственности куча –
И падает сомнений в сердце тень:
Зачем себя и душу свою мучить?
Поднять народ не суждено стихам,
Теперь настали времена иные.
А ну-ка, выловлю я этот хлам
И выкину на берега крутые.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932285
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2021
Мне стыдно, иногда смешно
Иметь такого президента.
Ну, не дано! Ну не дано,
Не из того он сделан теста.
Я бредням верить перестал
И, слушая его, краснею.
Как мог взлелеянный «Квартал»
Ему стать хомутом на шее?
Народным баловнем мог быть
И этим сказано немало –
Пора вернуть былую прыть,
Всем вместе все начать сначала!
Тогда не выпадет «зеро» –
«Квартал» мы крепко уважали
И не хотим, чтобы его
Заслуженным шутом прозвали.
О, Боже милосердый наш,
Избавь его от президентства.
Гонимый он, но все же наш,
Большой актер, но впавший в детство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932252
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2021
Отдали мы так много голосов
Народным слугам и имеем право
Спросить про их дела, без лишних слов,
Которые должны спасти державу.
Слова, слова… И впереди туман,
Но позади от дел след четко виден,
Там светит солнце на элитный стан,
И смысл грабежных дел тут очевиден.
По молодости видно не учли
Что милостью людей они у власти.
В шеренгу их поставь – одни нули.
В который раз!.. Хоть временно, на счастье.
Отправить бы их всех на эшафот,
Так надоела властная халява.
За демократию вновь встанет весь народ,
Чтоб жить достойно – мы имеем право!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932184
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2021
Жовтим листям і зеленню хвої,
І вогнем перестиглих рябин,
Павутинням у сонячнім полі
Я стрічав колись осені дзвін.
Ніби в казку, дитяча уява
Звала в мандри багряних лісів,
Та руками пришерхлими мама
Повертала в реальність мій спів.
Спів душі, що любила, любила
Неба синь і ключі журавлів,
По-дорослому солодко нила
І сплітала слова для віршів.
Не знайшов себе в тих небесах
І згубився в осінніх дощах.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Сомнения оставив все на позже,
Ведь выбор был плачевным – два нуля…
В надежде предрекали – парень сможет!
А я не верил в искренность вождя.
Я вырос сам и сам себе хозяин,
Всегда прямой была моя стезя.
Он тоже был, не бог весть какой барин,
Но я не верил в искренность вождя.
Писались строки, так легко ложились,
Тянуть не надо, как из под ножа,
Прожекты молодых в стихи просились, –
Я все не верил в искренность вождя.
Из обещаний мусор вырос кучей,
Во лжи погрязли он, его друзья,
В цинизме обнаглели, чтоб быть круче.
Так можно верить в искренность вождя?
Презрев людей, себе нагрели место,
Судьбу вершат бездумно, сгоряча…
Уже не верю в действенность протеста,
Как и не верю в искренность вождя.
Я жить хочу по совести и праву
В моей душе нет места мятежам.
Обидно только за народ, державу!
Не верьте больше никаким вождям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932083
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2021
Проснулся… Я во сне кричал.
Мне снился невидимка,
Он тихо за спиной стоял,
Весь облаченный в дымку.
Я слышал, лежа на боку,
Прикосновенье пальцев –
Он кожу со спины мою
Натягивал на пяльцы.
От ужаса я стал кричать…
Проснулся – радость жизни!
Быть может, стоит поменять
Подушку или мысли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2021
Мій лист не дійшов до прем’єра.
То хто ж я в державі такий?
Он місце твоє, за бар’єром,
Кричи там, хоч лопни, дурний.
Мені б того тіста з корита,
Що в них на престолі стоїть.
А то я, немов Лис-Микита,
Що кинули – те він і їсть.
Мій лист заблукав у тенетах,
Напевно, десь клерк його згріб,
З ним книжку мою – від поета
Дарунок прем’єру навік.
Так в чому ж була суть писання?
Своє чи державне болить?
Моє і народні страждання
Моїми словами кричить!
О Господи, де ти? Відкрийся,
Зірви простирадло брехні,
Скажи їм: «Еліто, покайся,
Бо всі згорите у вогні!»
Я знаю, не скажеш… То й досить
Блукати думками в Раю.
Невже і тобі вони платять?
Тоді візьми душу мою!
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
Я слышу колокола звон,
Несется будто с поднебесья,
Торжественности полон он,
Разносится вокруг, как песня.
Откуда чистый звук такой?
Восторгом душу наполняя,
Омытый ветром и дождем,
От края звонит и до края.
О чем он хочет рассказать,
Взирая с башни одиноко?
О том, что Божья благодать
К нам снизойдет сплошным потоком,
О том, что святости предел
Неизмерим, и в том есть счастье…
О колокол, как ты хотел
Надежду дать в часы ненастья!
Стоял и слушал до конца,
С ударом каждым понимая,
Что бить в набат пришла пора,
На свой народ лишь уповая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931915
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2021
Какие тучи в ноябре!
Плывут громадой черной,
Лохматостью придав себе
Уверенности грозной.
Как тихо плавают они
На небе серо-мглистом,
И сеют тихие дожди
За лесом, в поле чистом.
А в ночь морозную они
Засыпят двор крупинкой.
Из окон не видать земли –
Стал двор большой снежинкой.
Уйдет ноябрь – зиме пора,
Декабрь на пост заступит,
И уличная детвора
Играть со снегом будет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2021
Ветер, слышь, угомонись,
Не срывай одежд прилюдно.
Ты ко мне вернись, вернись,
Когда станет очень трудно.
А сейчас гуляй, гуляй,
Нагоняй волну протеста,
Древо гнева расшатай,
Всех воров поставь на место.
Раскружи и разверни
Власть имущих достоянье.
Если сможешь – забери
И раздай, как подаянье.
По законам прошвырнись
Власти тухлой и замшелой,
Ликом счастья обернись,
Позови людей несмелых.
Струсил, что ли, мой герой,
Иль купился, парень бравый?
Соберись, ведь не впервой
Поднимать борьбы забрало.
Есть работа и трудись,
Отдыхать потом мы будем.
Ты ко мне вернись, вернись –
Кое-что еще обсудим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931799
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2021
Ще не навчило нас життя
Не вірити вождям, що брешуть, –
Колись прийдуть до каяття,
А зараз язиками чешуть.
Тягли ми руки, як могли,
Щоб панував закон і щастя,
Всі сподівались навкруги –
До люду розвернуться власті.
Враз в жартах роджена чума
Надією заполонила –
Махаюча, як меч, мітла
Нас новизною підкупила.
Ми вірили ще рік чи два,
Хаос сприймаючи за тезу,
Та зрозуміли, що дарма,
Оцінюючи все тверезо.
Цинічно стелиться брехня,
Прориви, обіцянки тощо…
А руху уперед нема,
І в гаманці не гроші – мощі.
Нової влади вже рука
Здавила горло – стало важко,
Товста нацбанківська казна
Нас в кінну запрягла упряжку.
Немає логіки ні в чим,
Вовтузимося десь в безодні,
Недовго, схоже, бути їм –
Але дістало вже сьогодні.
Навчило вже лихе життя
Всіх знати, хто нам гладко бреше.
З ганьбою підуть в небуття…
Та нам від того знов не легше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Не запитуй у мене – чому все не так,
Не гнітися очима похмуро –
Я не той, хто пригарбав і-яхту, й літак,
І не з тих, хто до влади пне шкуру
У палацах, де люд піднімають на глум.
То ж запитуй у них, в надбагатих,
Покажи їм прайс-лист: м’ясо, хліб і тютюн, –
Ціни скажеш у гривнях, чи в матах?
Не здивуюся зовсім, що брякнеш не те,
Як того вимагає цензура,
Міркувати бо треба завжди наперед –
Не в гарячці, не в поспіх, не здуру.
Вибрав те, що хотів. Все законно, дружбан,
Тож не скигли, грай краще на дримбі…
Розумієш, в чім річ? Тож не заздри панам,
В тебе теж завжди є кусень хліба.
Одежину із секонда вдінь дармову,
Розкошуй в двокімнатній комірці,
І не треба питати: чому та чому?
На твоїй все написано пиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
На сірих схилах перевалу,
Де сонця промені лягли,
Смереки віти посплітали,
В гірську долину побрели.
Немов дружина Чорномора,
На сході сонячного дня
Вони ідуть все далі в гори,
Де з небом стрілася земля.
В безмовній тиші я німію –
Слова безглузді і прості…
Знайшли смереки свою мрію
У перевальному житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Я не пою и не хочу.
Ну, не дано! Пойду я к морю,
И если там все ж запою –
То буду петь с самим собою.
Мне будет подпевать прибой,
А вместе с ним волна морская…
Ты станешь восхищаться мной, –
Тебе дарил я звуки рая.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931204
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2021
Та в чому справа? Хто прийшов?
Троянди хто мені зоставив?
Це ж треба – зовсім я забув,
Що день народження прогавив.
Як швидко сплинули роки,
Негоди лоб мій поморщили,
Хай більше вже шістдесяти,
Тому і скроні посивіли.
Життя спливає кожен час –
Та осягнуть це – не готовий,
Не вийшов ще років запас.
Мій оберіг – зроби відмову.
Але роки беруть своє..
Як старість мудрістю багата!
І перед зором постає
Вона – з косою і горбата.
Хто там іще прийшов до нас?
Чи повернулася проклята?
О ні, я чую Божий глас –
Хтось в двері стукає завзято.
Я відкриваю, а в дворі
Стоїть і радісно сміється
Онук, дарує він мені
Троянди і об щоку треться.
І засвітився щастям дім,
Вже не турбують старі болі –
Я ніби скинув років сім
З межі, що обриває долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
Помню на лежанке я лежал, как барин,
Над столом лампадка, в углу – патефон
Под хмельком немного брат пластинку ставил,
Танцевал по хате, подпевая он.
Злобно в печке влага на дровах шипела.
«Эх ты, доля, доля, долюшка моя» –
Говорил брат грустно – на огонь смотрели
В ярких красных бликах со слезой глаза.
Печь все накалялась, отдавая жаром,
В хате так уютно и полно тепла,
Мать лопатой тихо, в переднике старом
Вынимала ловко пышные хлеба.
Долог зимний вечер, лампадка горела,
Ветер снегом вился, ставнями стуча,
Мать, мотая нити, колыбельно пела
И как будто было это лишь вчера.
Не вернется детство, детство золотое,
Не вернутся снова мать моя и брат,
Не вернуть, что было самое родное,
И прожитой жизни не вернуть назад.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930899
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021
Сон пройшов. Зачовгала ногами
Темна ніч до ранньої зорі
І побігла чорними полями,
Розчинившись в сірій далині.
Світлий день прийшов на зміну ночі,
І всміхнулась радісно земля.
Я люблю її весняні очі
І туман легкого забуття.
Неодмінно прийде надвечір’я,
Ніч накриє день своїм крилом.
Нерозлучним зв’язані довір’ям
Ніч і День – від Господа хрестом.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Не сталося, майнули ті роки
Надій в можливому єднанні, –
Ми, що Землі два полюси
В довічному протистоянні.
Чудово вкрай було тоді,
Все на Землі нам віддавалось:
В гаю співали солов’ї,
І сонце ніжно посміхалось.
І зорі в тиху й теплу ніч
По вінця кошик насипали
Перлинами, що місяць ніс,
І ти їх пестила руками.
Та вітер осені приніс
Холодний подих надвечір’я,
І виповзло на божий світ
Зміїне жало недовір’я.
І вітер злісно реготав,
Вагання плакало від щастя,
Що сталося – ніхто не знав…
Я долі течії віддався.
Не сталося. Ловлю твій взір,
До тебе линуть мої руки.
Ваганню вже кінець – повір!
Я не витримую розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
Щось пролетіло за вікном,
Напевно, зіронька упала…
Твою – я місячним ріжком
Зі дна морського би дістала.
Та дві блукаючі зорі
У небі темнім світять ясно.
Нехай холодні – та вогні,
Нехай і зорі – та прекрасні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Я за тобой иду как прежде,
Ты – на полшага впереди.
В твоей тени твоей надежде
Судьбой начертано идти.
Но тень твоя – лишь маскировка,
На самом деле – ты в тени.
Наш путь – сплетенная веревка,
Но задних буду я пасти.
Я для тебя, что день без солнца,
Ты для меня, что ночь без дня.
Я – тень твоя, но свет в оконце
Погаснет сразу без меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2021
Ты обернулась зимней вьюгой,
Все створки снегом замела.
Медвежьей стал мой дом берлогой –
Я в нем не чувствую тепла.
Со мной живешь, льдом обдавая.
Зачем в мой дом тогда пришла?
Мою любовь не отвергая,
Чужою стала для меня.
И, сидя у окна под солнцем
В мечтах сегодняшнего дня,
Уйти с освобожденным сердцем
Хочу отсюда навсегда
Туда, где будет мне уютно,
Где светом комнаты полны,
Где радость не сиюминутна
И нет холодной там войны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930601
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2021
Я мудру старість поважаю,
В ній убачаю Божий лик,
Потроху в образ уживаюсь,
Але назовсім – ще не звик.
Я кожну бережу хвилину –
На перехресній площині
Відшукую свою стежину.
Яка ж дістанеться мені?
Та все одно – хай справа, зліва, –
Я на обміжку до пори.
Мій оберіг, як вища міра,
Мою стежину обери!
Ту вибери, що сонцем ллється
І в піднебесному житті
З стежиною її зійдеться,
Що поряд тут, на площині.
Не забирай мене від неї.
Ти, мудра старість, потерпи!
Спішать хмаринки в синім небі
Мені стежину принести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Знайшов притулок до кінця життя
З тобою поруч та в оселі рідній.
Думками лину в далеч без кінця
І падаю, неначе лист осінній.
Дощем холодним серце й душу рве,
День затягнувся сірим павутинням.
Я сподіваюсь, осінь забере
В цей день мій смуток, в день листопадіння.
Стиха поволі дощик-січовик,
Ні серце, ані душу вже не крає.
За півстоліття я привично звик –
Коли ти поруч, смуток мій зникає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Я лежал и думал о прошедшем –
Не забыть мне лет далеких зной:
В домике, давно уже истлевшем,
Ворковали о любви с тобой.
Презирая брачные контракты
Верили – мы вместе навсегда,
Испугались в жизни лишь однажды –
То была нежданная война.
Я листаю годы, как страницы,
Повесть жизни – каждому своя.
А листы, как ветренные птицы,
Вырываются из пальцев у меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930502
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2021
Придет, непременно придет,
И солнышком в сердце заглянет,
И нежно за душу возьмет,
И сладкой слезой зарыдает.
Но горько бывает порой
В улыбке увидеть лукавой
Любовь, что воркует с тобой
И путает чувство с забавой.
Бег времени кажется сном,
Любовь струны сердца ласкает,
Как больно и тяжко потом
Смотреть, как она исчезает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930314
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2021
Зірок я з неба не хватав
І в школи не ходив елітні,
На долю геть не чатував,
Не користавсь випадком спритним.
Хотіла мати і моя
Синочка наверху побачить,
Десь там, поближче до вождя,
Де зміг би всім своїм віддячить.
Не справдились надії ті,
І в тім не відчуваю муку –
Я дякую за все тобі, –
Бажання ж передам онуку.
Задля життя, його доріг,
Щоб він по них не став блукати,
Зроблю я все, щоб внук мій зміг
Із гідністю наверх піднятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Когда людское море бьет волной
О берег жизни ласково и нежно,
Я оживаю мертвою душой
И больше не гублю ее мятежно.
Я вырываю зависти ростки,
А заодно и ложь, и злобу вместе,
И закрываю все им закутки,
В душе не оставляя места мести.
Но море так обманчиво порой,
Морская гладь взрывается вдруг бурей.
Так переменчив и поток людской –
То греет солнцем, то отвергнет хмуро.
Мне перемен тех роды не нужны,
От них устал я, и вранья там много,
И в суете вокзальной кутерьмы
Ищу уюта и тепла живого.
У каждого наступит поворот
От зрелой силы к беззащитной стари,
Тогда не плачь, идя на эшафот,
Иди как шел, грудь широко расправив.
А там, в тиши, не все ли мне равно,
Каким ты был, каков ты есть иль станешь.
Запомнить всем советую одно –
Любите здесь, себя ведь не обманешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930231
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2021
Прощався день з вечірньою зорею,
На зміну ніч спішила напрямці,
І хватькома, махаючи косою,
Закінчували працю косарі.
Дзюрчав стрибунчик голосисто в сіні,
Хоч ніч накрила чорним все крилом,
Здавила кріпко непокірні вії
І повалила безпробудним сном.
Ніч ждати ранок буде з нетерпінням,
Той перший промінь ранньої зорі,
Який колись сказав в пориві ніжнім:
«Ти, ніч, завжди подобалась мені».
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Летела туча, мимоходом
Задела струны-провода,
Высоковольтным коридором
Туманом вспыхнула вода.
Пролился дождь, седое небо
Коснулось моего плеча.
Гроза огнем шугнула слепо,
Потом умчалась вгорячах.
Подзарядившись синим током,
Я ночью, поле бороздя,
Бегу к тебе, ведь нам обоим
Нужна та синяя звезда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930125
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2021
В мені живе неначе дві душі:
Одна – від щастя радісно співає,
А друга – непокоїнням в мені
Стискається, в тривозі завмирає.
То ж я, немовби дерево в саду,
Поділене гіллям на дві частини,
В тривожній радості, як мученик іду,
Чекаючи нещастя щохвилини.
А другу душу щиро віддаю
Тому, хто в тузі серцем поникає.
Ті дві душі подібні солов’ю,
Коли наразі в унісон співають.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
Немає ні початку, ні кінця
У старості, що до життя ще пнеться.
Закінчується лінія життя,
Що по долоні так настирно в’ється.
То ж потерпи, мій друже, потерпи,
Не просто так відкрити браму Божу,
Ще муки старості потрібно нам пройти –
Святу щоб перетнути огорожу.
Читаю вірші П’єра Беранже
І в містиці думок його купаюсь.
Як звикнути з відсутністю себе
В цім світі? Я потроху обвикаюсь.
І хоч втомився я в бурхливому житті,
І все довкола цінності втрачає,
П’єр Бомарше підказує мені –
Довірся Богу, він про все подбає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
Як був хлопчиськом я малим,
То все здавалося довічним:
І хата біла, млин старий,
Корява груша на узбіччі,
І річка Тикич, що несла
Свої забруднені потоки,
Дорога пильна до села
Та вічні мамині турботи.
Ми ждати так тоді не вміли,
Що дні здавалися роками –
Стати захопливо спішили
Дорослими чоловіками.
І мрії, мрії, боже мій…
Космічний простір ми долали,
Рубати вугіль йшли в забій –
Героями на мить ставали.
І капітаном Немо стати
Хотілось, бути Кузнєцовим,
І Кожедубом ввись літати,
Ільюшиним – не паперовим.
Життя в безмежності своїй
Котилось в вічність без останку.
Десь там, в уяві неземній
Блукав я думами до ранку.
А ранок, як завжди, прийшов
В своїй суворості буденній,
І все помарилося сном…
На першім плані – сьогодення.
Тремтливо тягнеться рука –
Що на стільці там, ради Бога?
Пігулки, травки та вода –
Моя накатана дорога.
А мрії, мрії з ними що?
Їх замела зимова стужа.
Як не провіяне зерно
В полові дум лежать байдуже.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
Жизнь не верить меня научила.
В тайниках моей зрелой души
Ложь и зависть тайком притаились,
И от них невозможно уйти.
Словно вирусы С-гепатита
Затаились внутри и в словах,
От людских пересудов обида
Раздражением зрела в стихах.
Никому ничего я не должен –
Отдавать больше людям привык.
Компромисс в море зла невозможен,
Это зло нанизал бы на штык.
Но неверие все же осталось
В тайниках моей зрелой души.
То, что было во мне, распрощалось,
Все ж сомненье идет впереди…
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929630
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2021
Я кожну ніч тривожно засинаю
І кожний ранок прокидаюсь на зорі.
Я кожну ніч фізично помираю
І кожний ранок оживаю в цій порі.
Колись, на жаль, це станеться насправді,
І ми тоді не будемо разом.
В цьому житті ми завжди чогось варті,
Хоч всі тут тимчасово загалом.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
Падают листья на землю,
А те, что на ветках остались,
То в страхе дрожат, а то дремлют,
Вниз смотрят, упасть не решаясь.
А там шелестят желтизною
В мир мертвых упавшие листья.
Малыш их швыряет ногою,
И смех его счастьем искрится…
Последние листья упали,
И дерево голым осталось.
Раздетые ветви рыдали –
Им зелень листвы вспоминалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929548
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2021
Обвальний дощ, бруд хлюпа під ногами,
Струмки води, як солов’їний спів.
Там, за селом, за крайніми хатами,
Під явором свою любов зустрів.
Туди спішу, схвильований і вдячний,
Прошу в дощу – не намочи її.
В цей день холодний, вітряний та мрячний,
Зігрію милу тілом я своїм.
Уже хати зосталися позаду.
Чому ж так явір віти похилив?
Мені щось дихати постало на заваді…
А дощ сильніше, як з відра, полив.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
Ты пойми, не влекущее тело
Мое сердце в тебе полюбило
И себя за ошибку казнило,
Что обман разглядеть не сумело.
Но глаза на ошибку закрыл я.
Да во лжи сердце жить не хотело,
Все простило и вновь заболело,
Счастье прежней любви вспоминая.
Тень притворства давно с нами рядом.
Из созвучия слов «честь имею»
Благородство ушло, сожалею,
Снова честь стала только парадом.
Потому все сказать не сумею…
Я пришел к тебе, чтобы проститься.
Се ля ви… Мне пора удалиться.
Извините, мадам, честь имею.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929130
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2021
Курличуть в небі журавлі –
Холодна осінь наступає.
Здалося, певно, це мені,
Що клен берізку пригортає.
Багрянцем вкрилася вона,
Знітилася сором’язливо,
Він шепотів якісь слова,
Схилившись вітами, щасливий.
…Курличуть в небі журавлі,
Я не стою, як клен жаданий,
Але так радісно мені,
Що хтось і восени коханий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
Сиджу я в пітьмі, вже злипаються очі,
Навколо лиш темрява сонна тремтить,
Я б радий заснути – боюсь, що у ночі
Є друг-невидимка, що також не спить.
По даху залізнім дощ лупить, мов злодій,
Чарки кришталеві в серванті дзвенять.
Тужливо сидіти в кімнаті холодній,
І думка за думкою швидко летять.
За вікнами вітер шугає невпинно
Так, нібито привиди з лісу прийшли,
Не бачу – здогадуюсь, як сиротливо
Висить твій портрет на примарній стіні.
Постукують в вікна ще зрідка краплини,
Дощем завагітнілі хмари висять,
А там, вдалині, де гірські верховини
Столітні смереки до неба летять.
Я промені сонця ловлю ненаситно,
Холодна від жаху зігрілась душа.
Картати за слабкість її не потрібно –
Вже радістю сяє від щастя вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Я все життя, як той осел,
Тягнув буденності окови,
Та розкриваються тепер
Омріяні шляхи довкола.
Хоча запізно трохи вже,
Та прояснів мій темний погляд,
Став відчувати геть усе
Чого не бачать люди поряд.
І чую я – вже лопотить
На сході день, та ще не в сонці,
Вишневий сад, що гомонить,
Милуючись у склі віконця.
Як хмара з вітром жебонить,
Обнявшись, в сонці цвіт співає,
На схилах гір, де вітер спить,
Червона квітка проростає.
І все в гармонії росте…
Та навіть зимний вітер-злодій
Від них любов не забере,
Бо нею все живе в природі.
Я чую всюди звуки в ній
І сонця жар – життю начало,
З любов’ю в висі голубій
Мене природа привічала.
Я не належу до гульвіс
І запрягаюся в дорогу.
Буденності я повен віз
Тягнути тяжко буду знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Меч з дерева висить над головою,
Вже почорнів, та я у братстві з ним.
Мій дід нащадкам сильною рукою
Напутній напис на мечі зробив.
Немає діда нині вже живого
Та слід родинний стелиться давно:
Меч огранив і лева золотого,
Як символ роду, закріпив свого.
Пройшли роки і лева вже немає,
І герб родинний канув в небуття.
Лиш шашіль меч уперто роз’їдає,
Та сиплеться із нього порохня.
Від того мені боляче і сумно –
Родинні відмирають почуття,
І діти повелися нерозумно –
Син викинув меч діда на сміття!
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Глаза в глаза… В них тусклый свет…
Вновь закружились мысли вихрем…
Вокзальный гам, вопит кларнет –
На улице шумиха стихла.
Дождь мелкий, блики на воде,
Игриво ветер встрепенулся…
ОН ждал вердикт – как на суде –
Он слово дал – теперь вернулся
Оттуда, где идет война
Под свист и уханье снарядов,
Где ждал желанного письма
И знал всегда, что она рядом.
Глаза прикрылись пеленой,
Лицо дождем-слезой умылось:
«Я не могу теперь с тобой.
Прости. Прости!.. Все изменилось…»
Ей вслед плевался дождь моквой,
И прочь гнал возмущенный ветер.
ОН тихо брел одной ногой
По лужам, все кляня на свете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927785
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2021
Не треба думати про те,
Про що і думати не треба!
Воно, як вітер, дожене
Й закучерявить в сині неба.
Як молодість багата всим!
Та доля інколи – щербата,
Хоч і заходить у мій дім,
Біжить, мов стрілки циферблата.
Тож в мороці свого буття,
Всі розгрібаючи завали
Не поспішаю в небуття,
Життя не міряю роками.
Той вітер старості пройде,
Хоч і на п’яти наступає!
Вже сонце радості встає,
І хвиля відчаю минає.
Годинник цокає собі,
Стрибають стрілки циферблату.
Навіщо ж думати мені
Про те, чого не слід чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
На вулиці ледь-ледь зорює…
А я вже біля комишів –
Туман над річкою парує,
Десь чути плескіт коропів.
Тож вудки віялом розклавши,
Я в річку ноги опустив,
Приманку розкидав, як завше,
З великим смаком закурив.
Там, де земля зустрілась з небом,
Рожевістю зійшла зоря,
Зашелестіли листям верби,
Росою вкрилася трава.
Червоний сонця край півколом
Неспішно виплив з-під землі,
А я сиджу, як на приколі,
Дивлюсь на поплавці руді.
Сіпнувсь один, звалився набік!
Я вудку вгору – є карась!..
Та не карась, маленький в’язик.
Такий малий! І де ти взявсь?
Качки показують свій норов:
То носом вниз, а то бігцем,
Клопочуться спожитком споро,
Що вкинув я під комишем.
Червоне сонце стало білим,
Над головою – тінь верби,
Біленькі хмарки в небі синім
Пливуть так, ніби дві сльози.
Як добре, лежачи на спині,
Дивитись в небо з-під руки.
Ну що потрібно ще людині?
Я б тут зостався назавжди!
Десь поплавці мої поділись,
Все переплуталось в воді,
Гачки і ліски загубились –
Тепер заховані на дні.
Вкрай зачарований рікою
І первозданністю краси,
Сюди ще повернусь з тобою –
До сині неба і води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021
Внуку Артему
На полі ми з м’ячем в бою:
Ось грізно він летить на мене,
Тож настанови роздаю
Захисникам, та тиск шалений.
Суперник знову б’є м’яча,
В дев’ятку цілиться невдало –
Його відбив я на «Ура!»
І на могутнє слово «Браво!»
В ворота знову м’яч летить,
Суперник з ніг мене збиває –
Свисток судді чомусь мовчить –
І гол в ворота пропускаю…
Гам ураганом пролетів
По переповнених трибунах –
На ешафот смиренно брів,
Хоч винуватим і не був я.
А в другім таймі били м’яч
Супернику в ворота мітко,
Хоч трохи і було невдач –
«Дев’ятки» витягав я чітко.
Ревів звитяжно стадіон –
Героєм став незаперечним.
Я вже не йшов на ешафот,
Я був сміливим і безпечним.
А після матчу, як завжди,
Сиджу і травми відмічаю –
Коліна треба вберегти,
Про дріб’язок я забуваю.
Та майоріння прапорів
І тіл в екстазі коливання
Я б проміняти не хотів
На безтравмове існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021
Я задрімав, розм’яклим тілом
Вогонь душевний загасив.
Червоним блюдцем сонце сіло,
Таким його я не любив.
Назавтра, знаю, суша буде –
Під вечір раптом задощить,
Нехай мене той дощ розбудить
І з блискавкою загремить.
На сон душі хай гряне буря,
Стан бездіяльності змете
І вітер грозового моря
Від мене втому забере.
Тоді постане ясним світлом
Вогонь, що криється в мені,
Розкриється весняним цвітом
І спалахне вогнем зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Побачить дім під стріхою хотів,
Шукав, аж поки не зморила втома.
Немає вже ні жита, ні снопів,
З яких на дах в’язалася солома.
Вже нинішній, а не вчорашній день!
Колись жили здоровані в тих хатах.
Я в них забувся б, що таке мігрень,
І спав би так, як в лісових Карпатах.
Та що поробиш, час настав такий –
Нам мало місця, пнемося до неба.
А світ природи ніжний і простий.
Для щастя що іще людині треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Приходит время для души и тела.
Устали оба – есть всему предел.
Душа еще так молодо глядела,
А тело оказалось не у дел.
Поет душа и песней будит разум…
Но как душе без тела быть и чувств?
Я посмотреть хочу стеклянным глазом,
Как дышит тело и парит из уст.
И потому спросить хочу у Бога:
«Зачем душе без тела жить в Раю?
Зачем витает в изголовье гроба,
Когда встречает новую весну?
Зачем дано неравенство такое?
Здесь тело так трудилось, как могло,
А иногда бывало и изгоем,
Душе доверив счастье все свое».
Но путь свершен – ничтожество и тленье
Достались телу, а душе покоя нет.
Из праха тела вырастут растенья –
Душа звездой другим подарит свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926954
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2021
Над горизонтом, молнией блестя,
Катало небо тучи на утеху,
А липкая предутренняя мгла
Давила убегающее эхо.
Измученное тело духотой
Просило ветра, чуточку прохлады.
Ушедший ветер с ночи на покой
Проснулся, у грозы прося пощады.
Рокочет гром и тучи все темней,
И ветер что-то тихо шепчет небу,
Блеск молнии все ярче и сильней,
И первый дождь обрушился на землю.
Какая свежесть… Божья благодать!
Я пью озон живительной прохлады.
Природа может миловать, карать,
И ей мы в этом вечно благодарны.
Гроза ушла и тишина мертва…
Все ожило, идя своей дорогой.
А наша жизнь - простая суета,
Несовершенная в сравнении с природой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926610
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2021
Я прокидаюсь вранці навесні,
Ловлю свій сон закритими очима.
Розмитими картинками вві сні
Ніч підсвідомість страхом напоїла.
В ній світяться берізок стовбури
І пахне листям чорної осики,
Я на краю високої гори
Стою на зльоті, розгорнувши руки…
Та враз прокинувся. О, Господи, пробач!
Я розкриваю жадібно повіки,
А в голові думки несуться вскач –
Благослови довіку і навіки.
В вікно заглянув сонця світлий лик,
П’янить повітря відчуттям свободи –
Життю віднині не веду відлік,
Його я п’ю, беручи у природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Далеко, далеко у синьому морі
Кораблик надії стоїть.
Доріжку до нього виписують зорі –
По ній моя доля біжить.
Надія, надія, як зірка в тумані,
Ти світиш в моєму житті,
Шаленою пристрастю звабливо маниш
Вітрилом в морській далині.
І б’ються в знемозі стривожені хвилі,
До мрії пливуть кораблі.
І мій, невеликий, між ними донині,
Він світить вогнями мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
Пишу стихи… Зачем? И сам не знаю,
До Пушкина мне, ох как, далеко.
Написанное вновь и вновь читаю
И хочется все выбросить в окно.
Тогда зачем? Но вновь пишу. И снова
Летят на ум забытые слова,
Как будто волны вздыбленного моря
Впиваются соленостью в меня.
Благоговейно Бунина читаю,
Люблю его за светлые слова,
Меня они с надеждой посещают,
От них отбиться трудно иногда.
И, кажется, что в веке, но не этом
Писать и жить мне было суждено.
Ударить бы по времени куплетом.
Я жизнь люблю. И мне не все равно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926091
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2021
На траве лежит морозный иней.
А вдали, насколько видит глаз,
Распахнулось небо далью синей –
Выходило солнце напоказ.
На скале стою, как на эстраде,
Хочется запеть, но не могу.
Кланяюсь я птицам в этом зале,
Солнцу, лесу и горам в снегу.
«Браво!» – свистнул ветер и вприпрыжку
Поспешил, разворошив листву.
Он бежал искать себе подружку,
Я же шел искать свою судьбу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925915
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2021
Мне много лет, седая голова,
Но день рожденья свой я отмечаю.
Налейте мне янтарного вина,
Я много лет вам тоже пожелаю.
Желаю жить вам… Только не до ста!
Хотите лести – больше ста живите.
Но не бывает худа без добра,
Коль выше ста – тогда добра не ждите.
Ведь в жизни каждого есть свой предел,
Непредсказуемый он в жизни этой.
Про годы думать вовсе не хотел –
Теперь считаю, как бухгалтер смету.
Живу надеждой, что предел далек,
И потому смотрю вдаль беспристрастно.
Ты в нашем доме – словно василек,
Вот только смотришь часто безучастно.
Я разделить с тобой печаль готов,
Есть в нашем доме и цветы, и солнце,
А разница меж нами только в том,
Что я – твой луч, а ты – мое оконце.
Соизмеряю длинный путь с тобой
И, разводя усталыми руками,
Смеюсь сквозь слезы я. О, Боже мой,
Как подло годы поступают с нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2021
Мій день народження прийшов,
І я під музику кайфую.
Весь зібраний за рік улов
До гривеника прогайную.
Світись, світись моя зоря,
Я так давно не бачив друзів!
Теплом обділена душа
Вже зупинитися не в змозі.
Гуляти буду до зорі,
Нові друзяки вже з’явились,
Співайте, пийте, дорогі,
За тих, що в день цей народились.
В завісі сивій тютюну
Все розпливлось, як на тарілці.
Чому ж так боляче, чому?
Чому душа, як птаха в клітці?
Виходжу тяжко з забуття –
Мерзотно пахнуть іменини,
Вони на рік моє життя
Без дозволу укоротили.
Я вже не хочу іменин,
Роки теж числити не хочу.
Мій відлік часу, зупинись –
Спочатку все почну охоче!
Мій день народження пройшов.
Я став ще трішечки біліший.
Себе у ньому не знайшов,
І ще на рік я став бідніший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Я помню их, щенят убитой Альты,
Их визг голодный, поиски тепла.
Ее убили по веленью власти –
Как псов бездомных. Так живет страна.
Я слышу лай таких, как Жириновский,
Я слышу лють оскаленных зубов
И визг юнцов, с натасканною злостью
В ружье готовых повернуть затвор.
Я не хочу ни левых и ни правых.
Как можно псов бездомных убивать!?
Кто наделил власть безрассудным правом
Природу по-бандитски зачищать?
Я не хочу, чтоб повторялось время
Бесчинства нами выбранных вождей.
Я не хочу, чтобы людское племя
Зверей напоминало. Не людей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924282
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2021
Бігла тінь за мною, наче птах,
І втекти від неї не вдавалось.
Сонце все котилось по дахах,
Обсипало жаром і сміялось.
Так сміялось в захваті крутім,
Що незчулось : на шляху прямому
Встав високий і широкий дім –
Заблукало на хвилинку в ньому.
Я стояв розслаблений в тіні
І сміявся в радісній знемозі,
Відчував себе як на війні
І радів маленькій перемозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Коли здоровим ти живеш
І рік, як день, тобі здається –
То молодість не знає меж,
Вона над старістю сміється.
А молодість пройшла, як дим,
Лиш попіл згарища зостався.
І дім холодним і пустим
Над ним святилищем піднявся.
Бувало, молодість моя
Зі слів таких колись сміялась,
А зараз, навіть день за два,
На юність радо б обмінялась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
На Спаса мухи стали злее,
Кусаются и рвутся в дом,
Находят место потеплее,
Чтобы заснуть там долгим сном.
Как мы в конце своем похожи!
Летим, как мухи, на закат,
В своем измятом старом ложе
Заканчиваем свой контракт.
Продлить его никто не сможет,
Но мы надеемся и ждем,
Хватаемся за жизнь – и все же
Уснем, как мухи, вечным сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923299
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2021
Вот и пришли мы к точке невозврата:
Назад нельзя, а впереди – туман,
Зашоренные жадностью «вождята»
Несбыточное втюхивают нам.
Ершатся в панике ретивые солдаты
Отчизны нашей – рать сломала всех …
Ведь там за точкой смерть стоит с лопатой,
А их потуги вызывают смех.
Я не актер – актерство нас достало –
И не король на шахматной доске,
Но приоткрыв незнания забрало
Вновь убеждаюсь: говнюки там все.
Путем обманным не дойти до цели,
Путем обманным не прогонишь тьму,
И чтоб они, невежды, нам не пели,
Не впарят мозг народу моему.
Заря придет, я в это свято верю,
Лишь бы на грабли вновь не наступить…
И если я дождаться не успею –
В стране великой внуки будут жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871098
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.04.2020
Я вже не п’ю і не палю,
Шалених танців не танцюю,
В театр, в кіно теж не ходжу –
В самозбереженні кайфую.
Садок заквітчаний в цноті,
Город в дві сотки – серцю милий,
Та ще настирливі коти
Моє життя заполонили.
Хто може так зварити суп
Вівсяний - на воді, без сала?
Пора вже дієтичний клуб
Відкрити для здобутку слави.
Я вже не п’ю і не палю,
Бажаю жити у спокої
І ніби жінкою стаю,
Старіючою і сумною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2020
Радію з того, що ти в мене є,
Що не один, як гордий дуб у полі,
Що не зламало це життя мене,
Що не стогну, як раб в тяжкій неволі.
Під біль душі, що давить і пече,
Під страх нічний, облудливий і гнівний,
Завжди підставиш ти своє плече –
Таке тендітне і таке надійне.
Твою тримаю руку у руці –
Мою надію і моє спасіння…
Навіщо сльози на твоїй щоці?
Ти – небом послане мені благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2019
Я ключ життя закинув на полицю.
А далі – там ніхто не розбере,
В яку попав чиновницьку світлицю,
І хто на нього справу заведе.
Що ж? Там його повісять на гвіздочок,
До книги занесуть інвентаря,
А згодом – мірним стуком молоточка
Мій ключ у продаж пустять з молотка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859349
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2019
І вранішня свіжість,
і пар над рікою,
і тихий плеск хвиль
в очереті густім,
і неба бездонність
висить наді мною,
і в дзвонах ледь чутно
церковний наспів.
Невже і на небі
о, Боже, так тихо?
Невже над полями
і там є журба,
війна, що реве,
як розбуджене лихо,
над горем людей,
та жадоба людська?
Мовчать наді мною
розхристані хмари.
І неба синь грізна,
як кара людська.
Немає звідтіль
ні добра, ні поради,
лиш підло сміється
услід Сатана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2019
Зірка впала, сховавшись за валом:
Жданий лист, певно, прийде мені.
Білосніжним лежить покривалом
Сніг між нас на холодній землі.
Чи з’єднає простягнуті руки
Мій зболілий шматочок душі,
Щоб, нарешті, розтала від злуки
Недовіра в твоєму лиці?
Де ви, коні мої, душі коні,
Що несли мене стрімко сюди?
Запалилися на перегоні…
А до тебе без них – не дійти.
Тож надія, як тінь коромисла,
Прогинаючись, щезла в снігах,
Завірюхою зустріч зависла,
Одному не здолати цей шлях.
Певно, так!.. Час остигнути коням –
Повертатися буду без вас.
Розчіпляю повільно долоні,
Бо твоїх не відчув там нараз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2019
Все! До побачення, Вкраїно,
Держава сталих жебраків,
Де пробивається несміло,
Свободи дух з брехливих слів,
Де олігархів клан жирує,
Лютує держмужів орда,
Народ реформами гвалтує
Петром зомбована сльота.
Пробач за вимушену втечу.
Ми їм програли – тут вже дно…
Тікати, безперечно, легше,
Але ж боролися!.. То й що?
То ж, до побачення, Вкраїно!
Потрібно жити – діти є.
Я повернуся, я приїду,
Бо понад все люблю тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831792
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.04.2019
Коли на дворі сухо й прохолодно,
Злий вітер пил по вулиці мете,
Мені стає і тоскно, і тривожно,
Так ніби смерть по мене ось прийде.
А як багряне сонце зависає,
З-за чорних хмар спішить за горизонт,
Так страшно серце в тузі завмирає,
Неначе я іду на ешафот.
…Настала ніч. Наперекір затишшю
Зухвалий вітер зорі загасив.
Забрати в рай мене в цей раз не вийшло:
Всевишній під заставу відпустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831699
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.04.2019
Ще не проснулася зоря,
Ще не співають ранок півні,
А ніч вже тихо відійшла,
І заповзають в душу мрії:
Такі незаймано прості,
Такі земні і невгамовні,
Що душі з’єднують людські
Відкритістю, мов на долоні.
Я затискаю їх в кулак,
Оберігаючи від болю, –
Їх віддавати аж ніяк
Не можна українській долі.
Та забагато їх в душі,
Тож випускаю поодинці
З надією, що вже самі
Дійдуть до чистої криниці.
Даремно. На шляхах брехні
Зійшли вечірньою зорею…
Тих, що ховаються в мені
Не видам хтивому пігмею.
Не кину їх на поталу, –
Настане час у їх потребі.
Нову стрічати йду зорю,
Зорю надій у чистім небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831456
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2019
Хіба не так? А що – не так?
Чом серце нібито сказилось?
З форматом дійсності відтак
Йшло в боротьбі, та й зупинилось.
Їх не багато, та ще є
Тих, хто воліє змін на краще.
Однак питання постає:
Де – вже чуже, а де ще наше?
І не роки, а місяці
Промчать й розчиняться в тумані,
Їх імена у всій красі
Заклякнуть бидлом на екрані.
Все заволоче час пітьми…
Хтось затанцює в шароварах:
«Ату його, візьми, візьми…» –
Зійдуться в посмішках лукавих.
І вже не треба ні мети,
Ні мрій високих. Бога ради!
Живи свинею між свиньми,
В гною шукаючи наснаги.
Незчулися, як з небуття
Знов відродились робесп’єри.
Здається, що людське життя
Красивим є лиш на папері.
Хіба не так? А що – не так?
Зваж привілеї на терезах?
То ж зрозумієш—ти черв’як,
Сповитий в допустимих межах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2019
Хто любив тебе так, як ні хто?
Хто носив на руках, як святиню?
Доглядав тебе зболену хто,
Та виходжував, наче дитину?
То чому у безпечнім житті
Заплуталася, мов в павутинні?
Не сказала тоді йому «ні»
І ховаєш ту правду донині.
В напівправді живеш, як у сні,
А вона вже виходить з-за рогу:
Він все менше належить тобі,
В долі іншу шукає дорогу.
Сходить совість, як рання зоря,
Давить лячно журбою на серце:
Оцінити тоді не змогла…
Чи врятує зізнання відверте?
Хто так любить тебе, як ні хто?
Хто надійно тримає за руки?
Пробачає тобі кривду хто?
Схаменись біля прірви розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2019
Злий вітер стихнув, хмари почорніли,
У темній прірві блимнули вогні,
І гримнув грім, ударивши щосили,
Так ніби він не тут, а на війні.
Закривши очі жду, що знову хрясне,
Та не збулося, – линув дощ рясний…
А я стою, як те дитя нещасне,
Забувши все, окрім страху в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826569
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 23.02.2019
Промінь сонця впусти
У напружене серце,
Все мені розкажи,
Якщо це вже не вперше,
Розкажи й розділи
Журбу навпіл між нами.
Де прогледіли ми,
Що забули з роками?
Та думок круговерть
Нестабільністю в’яже,
Бо самотність – то смерть,
І вона не промаже.
Дай-но руку мерщій,
Не держи у полоні
Стогін серця й душі
На холодній долоні.
Я з тобою, я – тут
І завжди буду поруч,
Одинокості спрут
Не затягне, мов обруч.
Промінь сонця впусти
В своє серце вразливе.
Я з тобою завжди,
Всі незгоди простила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2019
Сніжний в’ється туман,
замітає напрочуд.
Іній віти скував,
в них ворони скрегочуть.
А над саваном цим
дзвони храму співали,
Усім намірам злим,
гідно протистояли.
Дзвін, то мій оберіг,
він полинув у далі.
Хто мене уберіг
від смертельної сталі?
Ставлю свічку йому,
вдячно кланяюсь Богу.
Свічку другу несу,
бо далека дорога.
Знов сніжить і болить
в серці схована туга –
В снігу вбивця сидить
мого вірного друга.
Кулемет, не строчи,
слухай дзвін похоронний,
Від гріха відпочинь…
Став я трохи набожний.
Зимний давить туман,
замерзають долоні.
Білий саван стогнав
на засніженім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2019
Як вберегти життя мені?
Хто право дав – вбивати?
Брат вже загинув на війні…
Хіба мерці солдати?
Як небожу тепер скажу,
Що не вернеться тато:
«Твій батько не спинив війну, –
То ж час прийшов вмирати?»
Волає людям кожна мить:
«Світ скоро запалає.
Життя дитячі збережіть,
Отямтесь, вас благаю!»
Я завтра житиму чи ні?..
Але за що вмирати?
Хто скаже «Ні» лихій війні,
Скажіть нам, дипломати!
Так віри хочеться, та їм
Давно не вірять люди:
«Нечистих грошей холуї» –
Говорять так усюди.
Запрошую «всесильних» всіх
До пересічних в гості,
Букетом стрінемо без слів
З квіток, що на погості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781807
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.03.2018
Снег падает тихо на плечи.
Я снова упорно молчу.
Идти нам совсем недалече…
Признаться – никак не могу.
Из ступора снег вызволяет:
Швырнул снежной пылью в лицо
И с ветром напару шпыняет, –
Мол, лопнет терпенье моё.
Толкает на лед серебристый…
Я тихо молю: «Помоги!..»
Вновь снег падал ласковый, чистый,
Когда ей признался в любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766776
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2017
Морозный день, искристый снег,
В лесу деревья занемели.
В нём – дом, спасительный ковчег,
Жду - не дождусь конца недели.
В награду – вновь приедешь ты,
Лыжню проложим меж деревьев,
В плену холодной красоты
Зажгусь твоим прикосновеньем.
Бунтует пусть огонь в печи,
Беснуются на стенах тени,
Пусть плачут окна, ведь они,
Как я, ждать будут всю неделю.
К утру мороз нас одолел
И слезы радости пропали,
На стёклах льда прозрачный след –
Наш старый дом застыл в печали.
Прощаясь, снег густой кружит…
И тишина, как на погосте…
Держись, наш старый дом, держись,
К концу недели жди нас в гости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766564
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2017
Та де ж той сніг? Так остогидла грязь,
Собачий холод та життя убоге,
Завислий дощик, як та сіра бязь, –
І вже не знаєш, що таке те «добре».
Ніби на зло, розгнівався Мороз,
Вкрив кригою дощем розмиті стежки,
Скував гілля все, до найтонших лоз, –
Сховав в прозорі крижані сережки.
Підступний вітер в спину гамселить,
Ковзають люди битими ногами,
Шукають рівновагу, та за мить
Знов хтось упав й зайшовся матюками.
Та де ж той сніг? І знову йде моква…
Ховаюсь в дім, включаю телевізор,
А на екрані віхола-зима,
І я вдихаю свіжий запах снігу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766524
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 17.12.2017
Мороз все в іній вдяг, хоч снігу ще немає,
Дерева в білім сні задумливо стоять,
Та втомлена душа красу цю не сприймає,
Думки наперебій навстріч тобі летять.
Вповільнив потяг хід, вагон здригнувся жорстко…
Душа чекає все ж… Чого? Не знаю й сам.
Вертатися назад в самотність так непросто, –
Гнітить страх пустоти, болить розлуки шрам.
Лапатий сніг пішов, засліплюючи очі,
Підсоленим струмком стікаючи з повік.
Торкнувся хтось плеча, і сльози вже дівочі
Солодкими здались… І падав, падав сніг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017
Яка справжня зима! Намело кучугури,
І гуде дітвора, ніби рій навесні,
Відбудовує сніжні тунелі та мури…
Я радію тому, що так легко мені!
Сніг лахматий іде, налипає на вікнах,
З чудернацьких дерев прогинає гілля.
Ніби Санта з далекого краю приїхав,
Сніжну казку в дарунок привіз звідтіля…
Розкриваю не поспіхом заспані очі, –
Дощ по вікнах густий, як той сніг уві сні.
Зариваюсь під ковдру: продовження хочу,
Щоб здійснився той сон в дорікання зимі.
Певно, Рік Новий стріну у сніжних завалах,
Отоді і настане Зима наяву.
Прийде наш Дід Мороз, а за ним сніжна хмара
Й прожене надоїдливу сіру мокву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
Настала ніч, мороз лютує,
На шибках фантазує щось:
Для когось квітів жмут малює,
Для когось – пам’яті хаос.
Мені ж – троянди білі, білі,
Та смутку на пів-шибки тінь,
Холодні пальці задубіли,
Торкаючись його творінь.
Горить камін, стрибають тіні,
Троянди плачуть від тепла.
Мороз від злості сатаніє,
Рипить-скрипить його хода.
Непримиримий , що з зорею
Прийде тепло нового дня,
А в нім народжується фея –
Весела, гомінка весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766223
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 15.12.2017
Вікно. А за вікном ліхтар
І прогнуті від снігу віти.
На підвіконні горять квіти.
У дзвони бемкає дзвонар.
В морозній димці куполи
З душі тривогу витісняють.
Повільно дзвони замовкають,
Навкруг все в тишу одягли.
Легкий, лапатий сніг мете,
Пухнастим падає на руки,
Такі тремтливі від розлуки,
І тішить холодом тебе.
Як струмениться білий сніг!
Він ніжно падає на вії,
Твої улещує надії
Та вірно стелиться до ніг.
У ніжнім захваті глядиш
На мене з-попід вій сріблястих,
Тримаю, не даю упасти,
Бо торопко вперед спішиш.
А сніг летить, пухнастий сніг,
Так ніби провалилось небо.
Щасливі ми йдемо до тебе,
І сніг сміється нам услід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
Ладонь к ладони прижимая,
Идем по улице седой,
И скрип дежурного трамвая
Нам детской кажется игрой.
Морозно, город отдыхает,
Притормозило время бег,
Да жемчуга порой роняет
С деревьев перезревший снег.
Но жизнь заждалась у порога,
Хотим того мы или нет.
У сказок всех своя дорога,
Для нас туда билетов нет.
Проснулся город, шумно ожил,
С деревьев пали жемчуга.
Я время сказочное прожил,
Осиротела вновь душа.
Ладонь к ладони прижимая,
Идем по улице иной.
Вернусь ли в сказку, я не знаю,
Но обязательно – с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766021
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2017
Реки заснувшая вода
Покрылась льдом, в глазах искрится,
Играет солнцем, как слюда…
Так захотелось прокатиться!
Ещё играют пузырьки
Под тонким льдом перемещаясь,
Ещё у края – полыньи
И лед трещит, чуть прогибаясь.
Но я спешу стать на коньки…
Несусь, как птица над водою!
И не страшны мне полыньи, –
Я, наконец, в ладу с собою.
Взлетает снег из-под коньков,
Сталь, в синий лед вгрызаясь, свищет.
А в сердце просится любовь,
Которую так тщетно ищет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766019
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2017
Играет вальс, кружится снег.
И сверху вниз – лиловый свет.
Ах, как хочу я жизни бег
Вернуть назад на тридцать лет.
Там был и вальс, и легкий снег,
И блеск огней в глазах твоих,
Лиловый свет, лиловый мех
И снежный парк лишь на двоих.
Я в белоснежной кутерьме
Ловил твой смех, ловил твой взгляд.
И в той лиловой полутьме
Снимал твой царственный наряд.
Играет вальс, кружится снег,
Вновь сверху вниз – лиловый свет.
Ах, как хочу я жизни бег
Вернуть назад на тридцать лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765832
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2017
Знову снігом хурделить зима,
Замальовує вікна вночі,
А тебе все нема і нема,
В серце вп’ялися скіп тисячі.
Дрова мирно в каміні сичать,
Рожевіє від полум’я тьма,
Скачуть тіні і мовчки кричать:
«Не твоя, не твоя, не твоя!»
Хвіртка хряпнула. Двері навстіж,
Посивілий від снігу біжу…
Мов дарунок, я сторожко ніс,
Пригортаючи, долю свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017
«Прощай, немытая Россия!..» –
Сказав та й похвалив себе.
Той дармовий «безвіз», як мрія,
В народі тліє, не живе.
Не наскубти на свої кровні
Доляри й євро – то пусте!
Втікають гривники дубові,
Здаля побачивши мене.
Як той баран, женусь до стада,
До влади ратую: «Держіть!!!
Я без штанів зостанусь, владо,
Піймати їх допоможіть!!!»
Захрипнув… Знову не почули…
Втекли прокляті!!! Йду назад,
Усім кручу в кишенях дулі,
Ховаючи півголий зад.
Рахунки мовчки розгрібаю –
Сіренько-білі папірці –
І Президента поминаю…
Його обіцянки пусті…
А у куточку, на бляшанці
Надулась гривня, як сова.
Чорт, поруч, в хутряній ушанці
Зі смаком їсть «Рошен» Петра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756018
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2017
Мені б в дитинство хоч на мить –
Відчути запах мами,
Яка все впорати спішить,
Щоб довше бути з нами.
То ж, не боліла б голова,
Не мучила би совість,
Що в старості була сама, –
Без нарікань натомість…
Мені б пірнути в забуття,
Відчути там відраду,
Та чую мамині слова:
«Не зважуйся на зраду».
Мені б в дитинство хоч на мить,
Припасти до рук мами…
Провина згадками щемить,
Та все сильніш з роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755842
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2017
Як поранена птаха, внизу
Билась правда в обіймах неправди, –
Відчайдушно, без прав на межу,
Бо єдина вона і назавжди.
Я підняв мовчки правду з землі,
Омиваючи рани водою.
Його очі, здалося мені,
Тьмяно блискали силою злою.
Спохмурніле дитяче лице
І тремтливі метелики-вії
Запевняли уперто мене,
Що в неправди немає надії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755685
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2017
Не віриш? Й не треба!
В тривожні часи
До Бога, до неба
Тож рук не тягни!
Не стій і не скигли:
«Чом доля така?»
Та «Дай, Боже, сили!..»
Де віра твоя?
Коли тобі добре –
В незрячій пітьмі
Ховаєшся вкотре
Від віри в норі.
Якщо віра знову
Приносить плоди –
Упевнюєш Бога,
Що віруєш ти.
Дволикість нещадно
Бринить на межі,
І як цю константу
Здолати в собі?
Зневіра настала:
Є віра чи ні?
Душа заплутала
В життєвій стерні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755539
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2017
Не забувається, живе
Те, що вселилося між нами:
Щось невиразне і крихке,
Ще неописане словами.
Нечутно влізло в тихий рай,
Мов змушене слухняно кимось…
Будь обережна, не чіпай,
Не йди на компромісний примус.
День в ніч сконає, як завжди,
Знов ляже тінь його між нами.
Заполонили бур’яни
Рай, що плекали ми роками.
Мої долоні розтули
На лініях любові й долі.
Те невиразне – геть жени,
Щоб знову рай був в нашім домі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
А день назавтра буде, як сьогодні:
Знов сірий дощ і вітер, і вікно…
І руки твої мармурно-холодні
Нечутно ляжуть на моє чоло.
Як і сьогодні, будемо сидіти
Вдивляючись у сіру далечінь.
Думок клубок – куди від них подітись,
Їх бранці ми – не пустять на спочин.
Візьму в свої, твої холодні руки,
Теплом зігрію, подихом душі,
Ледь вкриються рум’янцем схудлі щоки,
І усміхнешся з вдячністю мені.
Скінчиться завтра… Буде післязавтра –
Такий же день і ми біля вікна.
Чекати будем, як почесна варта,
Зі Сходу сина… Як болить душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755053
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2017