Дійде хай до краю
Ця страшна війна
В нашім ріднім крáю,
Бо ж добра вона
Не несе ніскільки,
А саме лиш зло
Нам усім. О, скільки
Люду відвело
Зло це неокрає
В інший світ від нас!
Зло це серце крає
Із душею. Час
Темний цей, неначе
Ніч. Душа із ним
Разом з серцем плаче.
Шля́хом життьовим
Слід йти не з війною.
З нього бо вона
Кида нас з тобою.
Так, немов весна,
Має розцвітати
Мир на світі цім.
Маєм дарувати
Ми його усім,
Щоб у ньому жи́ли
Люди повсякчас
І не лиш тужили,
А щоб кожен з нас
І життю, і світу
Лиш радів і мав
Душу всю зігріту,
Де б не проживав,
Лиш любов’ю тою,
Що добро несе
Лиш мені з тобою
Й зв’язане з ним все.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
