ВИБУХ ЕМОЦІЙ
Легко скрити трепет на хвилину,
Дати осміх як замість боязні.
Та коли хтось вже кляне людину,
Не спинити помисли заразні.
Гнів ламає тишу, мов грозою,
Не сховати блискавки в зіницях.
Жах — це сила, що не б'є рукою,
Він калічить тіло у гробницях.
Тяжко жити спалаху в мережі,
Не сховати серце за мовчанням.
В кожній тіні — вигуки без межі,
Що горять, вирують над бажанням.
Тихе слово — не завжди заслонить,
Навіть подих зрадить у хвилину.
Мить приходить, і в очах схоронить
Всю свою важливу половину.
Кожному дається перспектива,
Хто володар власного вітрила.
Не емоцій — вчинків суть важлива,
І в мовчанні теж буває сила.
Мирослав Манюк
15.04.2025