Коли я дивлюсь на небо,
Що засіяно яскравими зірками
То думаю про тебе, моя кохана.
Ти така ж незбагненна таємниця
Як і цей Всесвіт.
Твоє волосся-це Чумацький шлях,
Який кличе в незвідану далечінь.
Твої очі –то безодня,
Яка приховує в собі загадки створення світу.
Коли я торкаюся твоїх долонь,
То відчуваю солодке тремтіння
Та в грудях не вистачає повітря….
Я хочу відкрити тебе і увійти
Щоб злитися з тобою в одне ціле.
Та тим осягнути велику Таємницю -
Таємницю буття!
