Без мізків жити, певно краще
Не треба мислити про щось.
Такі не думають про завтра
Й про когось іншого також.
Для них життя- суцільна казка
Та все живе навколо них.
І ця жорстка,колюча правда
Немов не бачиться для всіх.
Відкрийте очі,придивіться
Реальність спалює думки.
Зашиті рани кровоточать
Й вдихаєш попил ти від мрій.
Тихенько ходять тут обпечені серця
Крізь них- \"опустивші руки\" душі.
Рожевість кришеться від небуття
Кістки- від жорстокості байдужих.
І сили волі тут ти не помітиш
Це вид зникаючий, і тут його нема.
Не підбадьориш ти нікого словом
Куди його подіти вже ж підкажуть.
І звідси виходу тобі нема
Вітаємо у клітці місс!
