Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Випускний **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Міра Мальська, 10.11.2013 - 18:16
Я не так довго живу в цьому районі, щоб знати всі школи, тому навіть пробувати не стану) Дякую за турботу, здоров'я в нормі))
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Міра. Дуже радий, що ви завітали. Приємно. Дякую. А що до вірша, то не усі погоджуються з думкою, що шкільні роки, то щасливі роки. Принаймі так мені написали деякі читачі. Та пройде час, і я впевнений, що вони також знайдуть у своїх, хай навіть поганих спогадах, щось тепле і приємне. Цей вірш я написав на замовлення. Якась дівчина написала мені листа з проханням написати вірш на випускний, і я спробував. Ось що вийшло. Сподіваюсь їй сподобалось. Доречи, думаю, що школу в якій я вчився, ви не відгадаєте Дякую за коментар і візит. А ще, як там ваше здоров"ячко? Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Де ті роки, коли я бігав юним,По коридорах школи навмання. Мар"янку синьооку смикав за косичку, А з Вовкою ми бились за великого жука. Nikita13, 10.04.2013 - 11:04
Гарно, з подякою!!! Це усвідомлюється декілька, а може й багато років потому...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Мар"янка, тільки з часом приходить розуміння, що у сірому завжди є щось світле. Треба тільки це навчитися бачити. А бути вдячним, то взагалі велике надбання людини.Тож я вдячний тобі за коментар, і радий знову читати твої приємні відгуки. Дякую. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сподівався, що тобівін сподобається.Дякую тобі Катеринка. Відочка Вансель, 09.04.2013 - 18:14
Ти знаєш,а в мене було дивне дитинство.Таке відчуття,ніби я народилась дорослою.Не любила бути схожою ні в чому на інших.Друзів в мене не було.Хоча я завжди була лідером.Я не сумую за школою.Зовсім.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми всі чимось відрізняємось від інших, просто іноді це не помітно Якщо не сумуєш, це добре, бо сум це негативне почуття. Треба жити сьогоденням, а минуле залишити в минулому. Але є інші, не схожі на тебе люди, для них шкільні спогади - світла частина їхнього життя. Для них я і написав цей віршик. Дякую тобі Віда за такий щирий коментар. Любов Ігнатова, 09.04.2013 - 08:57
Не то слово! Один зломаний ніс, два розбитих, два струси, безліч синців і укусо-подряпин- це тільки те, що пам'ятаю- отримали мої супротивники(як правило, хлопці). А ще- кращий голкіпер вулиці, майстер дворової гри в карти, велогонщик... Ех, славне минуле...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого то ти сильний супротивник, та ми ж друзі Я також гарно стояв на рамі, та взагалі люблю різні види спорту. Ех, дитинство, приємне минуле Любов Ігнатова, 09.04.2013 - 08:46
Я люблю свої шкільні роки!!! У мені поєднувалась відмінниця з пацанкою-хуліганкою. Мені було весело. Спогади приємні. Гарний вірш!!! Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любавушка. То ти ще була хуліганкою Ірина Кохан, 09.04.2013 - 08:17
Шкільні роки золоті!!! Я школу завжди згадую з усмішкою і з відчуттям теплоти у серці...це найкращі роки!!!! Я й досі сумую за школою!!!! Вірш просто гарний-прегарний!!!!! Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринка, ти щаслива людина , раз у тебе є таке приємне золото Я також сумую за школою, особливо за молодшими класами. Та іноді, школа може бути і жорстокою, нажаль, для когось це сумні спогади минулого. Єгорова Олена Михайлівна, 09.04.2013 - 08:15
Рідна школа, як батьківська оселя,- не забудеться ніколи!!!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, завжди знайдуться у пам"яті світлі почутті шкільного життя. І як у родіні, інколи бувають сумні непорозуміння, так і у школі, але все ж у пам"яті завжди залишаться приємні спгади.Дякую Вам за увагу і доброзичливий коментар Маруся Мовчазна, 09.04.2013 - 08:13
Ви покажіть мені хоч одну живу людину, яка б згадувала школу з усмішкою!!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вас розумію, ми часто стикаємося у школі з жорстокістю, нерозумінням, принизливим ставленням однолітків. Так це було і це є зараз. Я сам з таким стакався у старших класах. Але були і світлі почуття, було щось приємне, радісне. Коли молодий, школа згадується без усмішки, але коли пройдуть роки, сприйняття минулого змінюється. Я написав цей вірш на прохання дівчиники. В нії випускний. Вона написала мені словами свої відчуття, а я написав вірш. Тож думаю такі люди все ж таки є. На останок, порада - Не пам"ятайте погане, пам"ятайте приємне. Яка вам користь від того, що ви пам"ятаєте погане?Дякую за увагу і за щирий відгук. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надежда. Радий читати ваш коментар. Спасибі за увагу.
|
|
|