1
За час оцей, що я Вас не побачу,
Почнеться і закінчиться зима...
І сподівання всі мої – дарма
За час оцей, що я Вас не побачу.
Розлуку нашу не переіначу ,
А вірш уже назвався: «Вас нема».
За час оцей, що я Вас не побачу,
Почнеться і закінчиться зима...
2
Нехай зима, а я перезимую –
Під снігом журавлиночка гаряча.
І ми іще зустрінемось одначе.
Нехай зима, а я перезимую.
Ніколи Ви не знайдете другую:
Ну, хто по Вас іще ось так заплаче? –
Нехай зима, а я перезимую –
Під снігом журавлиночка гаряча.
3
Чи дочекаюся спіткання,
Щоб Вам у очі надивитись?
Чи у ваганні буду битись,
Чи дочекаюся спіткання?
І засміюся від страждання,
Щоб із плачем у серці критись...
Чи дочекаюся спіткання,
Щоб Вам у очі надивитись?
Таццяна Зіненка
Нізка трыялетаў: Вас няма
1
За гэты час, што я Вас не пабачу,
Пачнецца і закончыцца зіма...
І спадзяванні ўсе мае — дарма
За гэты час, што я Вас не пабачу.
Бо нашу ростань я не перайначу,
А верш ужо назваўся: «Вас няма».
За гэты час, што я Вас не пабачу,
Пачнецца і закончыцца зіма...
2
Няхай зіма, а я перазімую
Пад снегам журавінкаю гарачай.
І мы яшчэ сустрэнемся няйначай.
Няхай зіма, а я перазімую.
Ніколі Вы не знойдзеце другую:
Ну, хто по Вас яшчэ вось так заплача? —
Няхай зіма, а я перазімую
Пад снегам журавінкаю гарачай...
3
Ці дачакаюся сустрэчы,
Каб Вам у вочы наглядзецца?
Ці знемагуся ў паняверцы,
Ці дачакаюся сустрэчы?
І засмяюся недарэчы,
Каб не пачуць, як плача сэрца...
Ці дачакаюся сустрэчы,
Каб Вам у вочы наглядзецца?