З ранку старшокласник Петя
Вже блукає інтернеті.
На курорті мама з татом,
За онуком приглядати
Ще учора прибула
Бабця здалеку, з села.
Вранці Петю пригостила,
Посуд гарно перемила,
І хотіла ще, як слід,
Борщ зварити на обід.
Але що ж його робити?
Треба дещо докупити…
– Збігай, Петрику, благаю.
Я ж нічого тут не знаю!
Відповів бабусі Петя:
– Не турбуй мене дарма,
Бо коли я в інтернеті,
Хоч я й тут, мене нема!
– Що ж воно така за штука? –
Запитала бабця внука.
– Ти, бабусю, темнота…
Інтернет, це – красота!
Бо, якщо він є у тебе,
То й борщу варить не треба.
Бабця трішки засмутилась:
«Бач, які тепер діла!»
На портрет перехрестилась,
Відпочити прилягла.
А годині десь о третій
Захотілось їсти Петі.
Він бабусю став будити:
– Думаєш мене кормити?
А бабуся здивувалась,
І зпросонку аж злякалась:
– Ти ж сказав, що в тім «тернеті»
Є готове чисто все.
Думала, що звідти, Петю,
Хтось і їсти принесе!
2012
