Світлі почуття й думки
Лиш хай будуть у всіх нас,
Щоб жили ми залюбки
В цьому світі повсякчас,
Бо життя в нас лиш одне
І для того нам дано,
Навіть хай навік мине
Несподівано воно;
Бо життя – це скарб, який
Нам нічим не оцінить.
Часом він у нас важкий,
Та повинні й далі жить
Ми і все робить, аби
Нам полегшити його,
Щоби жити без журби
Протягом життя всього,
Кожну неповторну мить,
Що у ньому промина,
Адже промине умить
В нас життя. Це кожен зна.
Хай як сильно б не хотів,
Жоден з нас не обійде
Смерть, яка без жодних слів
З часом до усіх прийде.
Доти ж хай у нас думки,
А також всі почуття
Розцвітають, мов квітки,
Протягом всього життя,
Щоб жилось на світі цім
Нам, як прагнемо ми вкрай,
Щоб відкрився нам на нім
Справжній дивовижний рай,
У якім так кожен з нас
Мріє по житті вік жить,
Як його погасне час,
Мов свіча, в останню мить.
Євген Ковальчук, 31. 05. 2021
