Туман здійнявся там, де річка
свої плекала береги...
Згасало сонце, наче свічка…
Стелився вечір навкруги…
А Місяць вже завис у небі…
сміявся з сонних зірочок…
Розправив крила, наче лебідь,
із хмар кудлатих… - Дивний шовк!..
Затихли півні… Тепла ковдра
із тиші з спокоєм лягла…
Зігріла кожне серце добре!..
І в мрії сипала тепла…
Солодкий сон торкнувсь округи…
Хоча у кожного свій путь,
Надії – вірнії подруги,
до щастя впевнено ведуть…
27.04.2025 р.
Фото з інету.
