Вишиванка твоя, твої диво пісні,
Солов’ї у гаях і повітря духмяне,
Все це є наяву, а не тільки у сні,
Зустрічаємо з сонечком зрана.
Жовто-сині стяги і льонові поля,
Чорнобривці завжди біля хати,
Україна моя, моя диво-земля,
Ти зуміла усіх зчарувати.
Я беру у похід у хустинку землі,
Щоб черпав собі силу, як важко…
А у серці моєму завжди солов’ї
І любов до землі, моя, пташко!
Щоб родили завжди пшениці на полях,
Оберегом хай буде калина,
Щоб святилося ім’я твоє у віках,
Незалежною будь, Україно!