Так пахне спілим виноградом
Жовтневий прохолодний вечір,
Ледь чути, як із болем шепчуть
Прощальну пісню листопади.
А в небі місяць кличе зорі
Для світу сяйва не скупитись,
Осінню казку освітити
Тим, що в обіймах щось говорять,
Танцюючи осіннім садом
В полонні незбагненних таїн,
Дивуючись, чому уста їх
Так пахнуть спілим виноградом.
7.10.2014
