Зимову шапку вдягне ліс,
Стануть дуби колядувати,
Та будуть Бога прославляти,
І кожен раз, немов "на біс".
Засипле снігом всі стежки,
Перемете навкруг дороги,
А зірка сповістить про Бога,
Що візьме всіх гріхи важкі.
В дорогу рушать три царі,
Та понесуть дари дитяті,
Де Божа Мати при зорі,
Колиску буде колихати.
Під колискову стихне світ,
Усі чекатимуть на диво,
І дерево на хрест ростиме,
Попереду ще тридцять літ.
Люди не стомляться грішити,
А кожен з нас мріє про рай,
Як важко всім по-правді жити,
Надію, Господи, нам дай.
Галина Грицина.