М'яким мереживом вкрилася земля,
Дерева голі і думки безкрилі,
Іду без почуттів, іду одна,
Холодними тропами біля тіней.
Живу заради миті, де є ти,
Коли торкаєшся і говориш до мене,
Люблю тебе, без тіла й голови,
Й впаду навколішки, якщо так буде треба.
Не в силах я, зубути той момент,
Коли ти мене ніжно обіймаєш,
Забути подих, ніч і рух землі,
Серед невидимих країв життів безкраїх.
