Це все, ніби сон. Я не можу ніяк зупинитись.
Море. Навіть не море, а чорний німий океан.
Я так хочу навіки у серці твоєму втопитись.
Мені байдуже навіть, що дихати важко там.
Я не вмію плавати. Я ніколи не вміла плавати.
Та з тобою можу вчитись хоч кожного дня.
Я з тобою готова і раєм, і пеклом марити.
Бо я більше ні з ким не буваю настільки жива.
Це погубить. Це згубить. Я бачу - мене це калічить.
Я не хочу нічого. Нікого. А тільки одного тебе.
Ранок сходить на день, вечір падає ніччю,
Але те, що твоє, видно, зовсім не було моє.
10.03.16.