ТРАГІЧНІ ДОЛІ ПИРОГОВОЇ ЛЕВАДИ*
6 квітня 1942 року в м. Пирятин Полтавської області німці
забили 1600 євреїв – стариків, жінок, дітей, які не
змогли піти на схід. Чому німці забили євреїв? Марне
запитання. Вони вбили в тому ж Пирятині сотні
українців. Вони вбили в с. Клубівка двісті білорусів.
Вони повинні убивати беззахисних, у цьому зміст їх
існування.
Ілля Еренбург
Вкраїни син, Іван Третяк,
Від діда-прадіда козак,
Єврейку Віру полюбив
(Їх сам Господь благословив).
Чорнява дівчина-краса
Виблискує її коса,
І сіроокий чоловік
Зійшлися в парі на весь вік.
Іван дружину поважав,
Циганочкою називав.
В любові, злагоді жили –
І двох дівчаток прижили.
Замріяли, було, про сина,
Коли плачем зайшлась країна!
На фронт Івана проводжали,
А Віра з дочками чекали.
…Від горя жінка не хилилась –
Нове життя у ній забилось:
Іван повернеться в Пирятин –
Синочок буде зустрічати.
І добре на душі ставало,
Хоч смерть повсюди чатувала.
…У Великодню світлу днину
Сім’я побільшала на сина.
А як синочка називати?
Івана б треба запитати…
А ранком породіллю з сином
Тривожна звістка підкосила.
…Ослаблена, не носять ноги.
Збирається вона в дорогу.
В руках у жінки сповиточок
(Сховали добрі люди дочок),
А поряд – мати, друзі, сестри…
Тривожно-лунко б’ється серце.
– Невже це все? – питає мами. –
Чого усіх ведуть до ями?
У чому винна ця дитина?
Востаннє дивиться на сина.
А безіменний сповиточок,
Її народжений синочок,
У сні несміло посміхався,
Іще нічим не переймався…
… Та нелюд вихватив дитину
І як пір’їну, в яму вкинув.
– Синочку мій, кровинко! Де ти?
Сльозами захлинулось гетто…
Рушниці бахкали щосили,
Людей, немов траву , косили.
Небачене було жахіття
Весни двадцятого століття.
***
… Мені здалося, що я там була,
Що доля гетто по мені пройшлася,
Що кров єврейська у мені текла,
Що рана, не заживши, запеклася…
Я тут і там. Я мертва і жива.
Я на землі, щоб бачити і чути,
Щоб спільним серцем вимовить слова :
– Я пам’ять. Не дозволю вам забути!
*Пирогова Левада – мальовничий куточок Полтавщини, розташований між м. Пирятин і с. Тарасівка Гребінківського р., де весною 1942 року фашисти знищили тисячі мирних жителів – підпільників, активістів, керівників, євреїв…
ID:
664912
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 09.05.2016 22:10:52
© дата внесення змiн: 09.05.2016 22:10:52
автор: Ніна Третяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
