Зеленіє! Твій згадала погляд
Й дивний колір змучених очей.
Очі не тьмяніють анітрохи,
В сумі тих недоспаних ночей.
Зеленіє! Згадками впиваюсь
У бездонність несвоїх зіниць
І собі сама вже усміхаюсь,
Повертаю в світ цей силоміць.
Бо з очами – на другій планеті,
Там позеленіло все без меж:
Очі зеленіють ці відверті,
Може, зеленію з ними теж?!
Зеленіє! Думка зеленіє!
Погляд твій нікого не жаліє!
