він міряє її любов у проміле солоності сліз;
кількістю змовчаних слів, коли її охоплює злість;
частотою покусувань губ, тремтіння долонь;
глибиною її смутку і тривалістю безсонь.
вона все чекає коли ввірвуться кляті дати
і на його мапах зійдуться координати.
коли він впевнено скаже:"Усе до біса!
Іди до мене, обійми і не бійся..."
та тільки у нього зовсім немає часу,
її любові вимірює відстань і масу,
а поки між ними зростає завіса.
тільки б спинився, тільки б не пізно...
