Не тримай в собі осінь ніколи,
Нехай часом ідуть дощі,
Нехай іноді крони голі,
Пожовтілі трава й кущі.
Нехай іноді вітер холодний
Десь на південь нещадно жене,
Що ж, нехай. Це все так природьо
Й ейфорійно чіпляє мене.
Не тримай в собі осінь ніколи,
Справжня осінь в тобі - це дар.
Вересневе тепло поволі
Переходить в жовтневий жар.
Безсумнівно, листопад накриє
Лихоманкою переживань,
Мікруватимеш про те ким ти є,
Знову сповнений свіжих вагань.
Осінь гріє своїм натхненням,
І якщо вже приходить поволі, -
Не тримай в собі осінь ніколи.
Не тримай в собі осінь ніколи...