Запроси мене на побачення,
Поверни незабутні часи.
Що було, те не має значення.
Просто так, ти візьми й запроси.
Я прийду не мрійливою юнкою,
У якої в косах бант цвіте,
Я прийду вже не зовсім юною –
Ластовиння зійшло золоте.
Пам’ятаєш,як лань наполохана
Довіряла ласкавим словам.
За часи, що була я закохана,
Я сьогодні багато віддам.
Свою мудрість, збагачену досвідом,
Свою зважену ціль і мету,
Проміняю на росяні досвітки
І до яблуні ніг покладу.
Запроси мене на побачення,
У долину, де пам’ять жива.
Не проси за минуле пробачення,
Загаси поцілунком слова.
Запроси мене на побачення…
чудовий вірш 
