|
Чи знаєте красу всю України?
Оспівана вона в дзвінких піснях.
І у віршах поетів вся розкрита.
Відважно виплекана силою селян.
Уже розкривши таємниці степу,
Високі скелі легко підкоривши,
Устигнувши вже полюбити рідну землю,
Напевно важко в чужині прожити.
Переболівши кожну хвилечку журбою,
Не в силі все ж зарадити собі,
Лишається повільно ждать спокою,
Який наступить, тільки от коли?
Така була єдина й невмируща,
І я цілком клянусь сама собі,
Що збережу у пам’яті цей спогад,
Про той відважний дух вкраїнської землі.
Анастасія, прізвище Лісовська –
Відразу бачу дівчину струнку.
Її довге, біляве, обпікаюче волосся,
Мов символ для слов’янської краси.
То хто вона: реальність або привид?
Не впевнена, та і не прагну знань,
Лише була найвільнішою птиця -
Образ міцної, мужньої душі.
Тут упіймали тіло та у клітку,
Свободу відібрали при душі,
Та в’янула по ній не одна квітка –
Згоряли цілі луги цвітучи.
Чому не кинулась тоді у море?
Зазнала б муки меншої хоча,
Та все не сміла, птиця жить хотіла,
І як-не-як, але тихесенько летіла.
Куди потрапила тепер ширококрила?
Знову до клітки, стала вже рабиня…
Ні, зачекайте, вирветься іще.
Все вірно, вирвалась Настася,
Та не Настася зовсім, вже Хюррем.
І що з того злітання вкінець стало?
Душа залишилась, лише чужа.
Хюррем Хасекі – володарка морів.
Ледь не могутніша серед жінок у світі.
Тільки у крові все довкола, повно крові;
Живе, за нею також ллється кров…
Була рабиня, стала господиня,
Султаншею зробилася навік,
Однак найбільше горе взнала:
Закон Фатіха – синам смерть.
Не витримало мужнє серце, зупинилось,
І від знемоги, і від важких мук.
Лети у спокій, чудна Роксолано,
У спогад серця, не минай його.
Була ти дивом, дивом залишилась,
Для мене взірцем. Вдячний мій поклон.
ID:
715115
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 29.01.2017 14:15:54
© дата внесення змiн: 29.01.2017 14:15:54
автор: Вікторія Левківська
Вкажіть причину вашої скарги
|