Твірим (мультмедіатвірим) – це римований твір (із образними елементами, мелодикою, римою), актуальний смислом/змістом. Мультмедіатвірим містить зображення (світлини, репродукції, малюнки тощо), уривки поезій і пісень, виноски із матеріалів ЗМІ, різних публікацій тощо (заголовки, лід, фрагменти наукових статей тощо) та інші компоненти ... Прикладом твіриму можна назвати попередні твори, зокрема "Щастя" та інші, опубліковані на зазначених унизу літературних порталах ... Твіримом започатковується нова неолітературна течія, яка вже сприйнята деякими поетами ... В.Б.
Є поезія висока –
смислом й образом глибока.
Є поезія звичайна –
своїм змістом актуальна.
Але є іще твірим,
тобто твір, який із рим,
що його створим Бугрим,
хто на ймення Валентин.
Словом, нею ми й – грішим.
Хтось подума – дилетанство,
а комусь – як графоманство,
бо для них це є оманство.
Єресь – істина не спершу,
поки величчю – не зверше?
Тоді правда світ засяє,
бо вона всім дошкуляє.
Лише з часом Зорі світло
до людей прийде привітно!
Літформація – новенька
вже торує шлях саменька.
Адже Смисл як Злободенність,
аж ніяк не є буденність!!
Думка, що висот сягає
і до Серця – доставає!
Отаким є цей ТвіРим –
Вірш із Мислі, Змісту й Рим!!!
Мої рядки – думки римовані,
не завше автором вгамовані.
Мої вірші без образу бувають,
та злободенність свою мають.
Моя поезія – твіримна,
тому що є вона бугримна.
Мої твірими – мультмедійні:
є виноски, цитати мрійні,
висловлювання різні буйні,
малюнки, фото та уривки –
тексту й зображення як зливки,
жалючі там є теж кропивки,
а то й фруктові є наливки.
Не всі вони – божі корівки,
буває, бахнуть як з гвинтівки,
а то всім – роздадуть вказівки,
якісь віршовані путівки;
То – зазвучать, як ніби з плівки.
Є диски, флешки і платівки
думок метафори тусівки,
напоєм з медом як перцівки.
Звичайно, є у них й відсівки,
якими б не були віршівки.
Хоча й римовані кінцівки,
які засвічують блисківки,
в яких спалахують думки,
без образу, метафори зівки.
Вони у мене – й комедійні,
а деякі є пародійні;
за змістом вони – добродійні;
але не є всі ілюзійні,
хоча багато – ін’єкційні.
А в основному – мелодійні,
характером є неспокійні
та в своїй суті – благодійні!
ХХХ
Французький літератор Ніколло Буало-Депрео (1636-1711 р.ж.д.) у своєму найзнаменитішому творі «Поетичне мистецтво» (фр. «L'art po;tique») (1674 р.) – поемі-трактаті у чотирьох піснях – підбив підсумки естетики класицизму, виходячи з свого перконання, що: в інших сферах життя, вище за все повинен бути поставлений bon sens, розум або здоровий глузд, яким повинні підкоритися фантазія і почуття. Як за формою, так і за змістом поезія повинна бути загальнозрозумілою, але легкість і доступність не повинні переходити у непристойність і вульгарність, стиль повинен бути витончений, високий, але водночас простий і вільний від вичурності й тріскучих виразів. Писати, на
його думку, треба складно, промовисто, красномовно, пишно, акторських манер варто уникати, аби вірш не перетворився на прості розваги, написані мовою торгашів. Негідними й підступними є автори, які творять «непристойні жарти, погані забави, просту гру слів для
звичайних гуляк». Фальшивий писака, якщо забажає, може завдяки грі грубих слів і елементарним дурницям навіть без допомоги актора-паяца «клепати свої маскарадні ігрища» ...
В.Б.: ... Буало давно зазначив
на століття передбачив:
над усе в поезії – “bon sens” –
то здоровий розум й сенс,
які мають підкоритись
і у глузді розчинитись,
бо лиш вони – саме життя,
а не фантазія чи почуття:
Р.Б-Д.: Сюжет високий ви обрали чи жартливий -
Уму коритися повинні завжди співи,
Бо римі з розумом не слід ворогувать.
Вона – невільниця і мусить послух мать.
Коли навчились ми її шукати спритно,
То йде вона до нас і легко, й непомітно.
Їй не тяжке тоді ярмо думок ясних,
Вона збагачує, а не спрощає їх.
Та лихо, як рукам віддать її недбалим,
Од глузду бо тоді вона втікає чвалом.
Любіть же розум ви! Нехай він тільки сам
Принадність і красу утворює пісням.
(Буало Н. Мистецтво поетичне (1674 р.) / Переклад М.Т. Рильського.-К., 1967)
Поезія – це мисль-зміст (змістовність)-образ (образність)-мелодика (мелодійність)-рима (римованість) і, звісно, гармонія цієї пентади...
Якщо мені із написаного доводиться вибирати із складників уже зазначеної поетичної пентади, то я вибираю мисль і зміст, прагнучи водночас до образносні та ритмомелодіки і римованості ...
Писано: червень 2016; березень 2017 рр.
Доповнено і редаговано 21 березня 2017 р., у Всесвітній день поезії.
Додано і редаговано 23 березня 2017 року, фактично повна версія.
м. Київ
ID:
724692
Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата надходження: 21.03.2017 06:28:27
© дата внесення змiн: 23.03.2017 14:43:30
автор: Зореслав Благомирів
Вкажіть причину вашої скарги
|
