ДЛЯ ТЕБЕ МОЄ СЕРЦЕ ВІДКРИТЕ
Ти, вчора пішов від мене в заметіль
здається пролетіло вже сотню років...
мою душу, сльоза роз'їдає солона сіль
і далеко чути відлуння твоїх кроків.
Я, виглядаю тебе із далеких доріг...
моє серце завжди відкрите-для тебе
зима засіває білим снігом на поріг...
замітає твої сліди пречисте небо.
Падає білий сніг мете січе хуртовина...
від холоду в'яне квітка у попіл згорає-
життя коротке обривається в хвилину...
ідемо у сніговій і все мліє замерзає.
Я. залишилась одинока сумую і плачу-
не закриваю двері на замок чекаю у сні,
ти, між зір пливеш на човнику тебе бачу-
мій Місяцю ,веди у казку до раньої зорі.
Вітри, із віт зривають пожовкле листя...
закружляв снігопад на багаття золоте
за вікном зажурився сад плаче слізно
він чекає сонечка весни, а я жду тебе.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Нероздільні ВЕСНА і Ти
Як галактики, як світи
Сонце як, і його тепло
Квітка як, і її стебло....
..........смуток в кожному рядочку, Сонечко....але, ГАРНО римуєте!
Дякую!
Обов'язково дочекаєтесь 
